ЕКОНОМІКА АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Додатки Список використаних джерел Укладачі	ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС
	12.1. Інтенсифікація як головний шлях збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринку 12.2. Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва 12.3. Поняття та окремі види інноваційних процесів, їх основні ознаки і вимоги до оформлення раціоналізаторських пропозицій. Науково-технічний прогрес 12.4. Методика визначення економічної ефективності окремих нововведень. Досвід господарств зони 12.1. Інтенсифікація як головний шлях збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринку Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства – екстенсивний та інтенсивний. При першому збільшення виробництва продукції досягається за рахунок розширення посівних площ або збільшення поголів'я тварин при незмінному рівні врожайності культур та продуктивності тварин. При другому зростання виробництва продукції відбувається за рахунок підвищення економічної родючості ґрунту і продуктивності тварин. Процес інтенсифікації сільського господарства – об'єктивний і закономірний шлях розвитку сільського господарства, притаманий усім цивілізованим країнам. Інтенсифікація сільського господарства – це такий спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечує підвищення продуктивності земельних угідь і поголів'я худоби. В економічному значенні під інтенсифікацією сільського господарства слід розуміти не що інше, як концентрацію виробничих ресурсів на одній і тій самій земельній площі замість розподілу його між різними земельними ділянками. Процес концентрації засобів виробництва на одиниці земельної площі є основою інтенсивного розвитку сільського господарства. Особливість інтенсифікації сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що технічні вдосконалення засобів і предметів праці виявляються не прямо, а через функціонування землі. Інтенсифікація сільського господарства – це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі, а в тваринництві – на голову худоби для збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Критерії інтенсифікації сільського господарства – збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, або на голову худоби, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники рівня інтенсивності поділяють на натуральні і вартісні. 1. Вартісні: v поточні виробничі витрати на 1 га земельної площі, грн; v поточні виробничі витрати на умовну голову худоби, грн; v вартість основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, грн; v сума основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації, грн. Його визначають як у цілому по сільському господарству, так і по галузях – землеробству і тваринництву, виходячи з основних засобів виробництва сільськогосподарського призначення. 2. Натуральні: v кількість мінеральних та органічних добрив з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кг; v кількість спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, квт. год.; v питома вага в структурі посівних площ високоінтенсивних культур (цукрових буряків, картоплі, овочів та ін.),%; v щільність поголів'я худоби на 100 га земельних угідь, гол.; v структура стада,%; v затрати праці з розрахунку на 1 га земельної площі або на 1 голову худоби, люд.-днів, люд.-год. Результативні показники інтенсифікації сільського господарства – це: – врожайність сільськогосподарських культур; – продуктивність окремих видів тварин; – вартість валової продукції на 1 та сільськогосподарських угідь. Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники: – продуктивність праці; – фондовіддача; – собівартість продукції; – розмір валового, чистого доходу, прибутку на 1 га земельної площі; – рівень рентабельності виробництва. 12.2. Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва Фактори можна умовно розподілити на три групи: перша група – фактори, які забезпечують зміцнення і вдосконалення матеріально-технічної бази; друга група – фактори, зв'язані з впровадженням раціональних систем ведення господарства; третя група – фактори, зв'язані з підвищенням культури виробництва. На сучасному етапі вирішальними факторами і, відповідно, напрямами інтенсифікації сільського господарства є: · комплексна механізація і автоматизація виробництва на основі його електрифікації; · хімізація рослинництва і тваринництва; · розвиток сільськогосподарської меліорації; · організаційно-економічні заходи (спеціалізація і концентрація виробництва); · широке використання досягнень науки і передового досвіду. Впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва передбачає створення високопродуктивних і досконалих систем машин з урахуванням особливостей галузей сільського господарства. Комплексна електрифікація – це вища, економічно ефективніша і раціональна стадія електрифікації виробничих процесів. Хімізація сільського господарства є одним з основних напрямів його інтенсифікації. Особливого значення набуває застосування мінеральних добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур і прискорення окупності додаткових вкладень. Важливим напрямом інтенсифікації сільського господарства є меліорація земель, яка забезпечує підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь і економічної ефективності виробництва. Меліорація – це дійовий фактор і в багатьох випадках необхідна умова підвищення родючості земель, що є основою високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Важливим фактором інтенсивного розвитку тваринництва є цілеспрямоване вирощування тварин, пристосованих до індустріальних технологій і здатних забезпечити високу продуктивність за відповідних умов утримання і годівлі. Невідкладним питанням підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є соціальний фактор. Насамперед це проблеми значного поліпшення умов праці механізаторів, а також рівня кваліфікації кадрів, які реалізують поставлені завдання. 12.3. Поняття та окремі види інноваційних процесів, їх основні ознаки і вимоги до оформлення раціоналізаторських пропозицій. Науково-технічний прогрес Зростаюча конкуренція змушує підприємтва проводити активну товарну політику, що враховує тенденції ринкового середовища і технологічного прогресу. Підприємства у зв'язку з цим змушені постійно здійснювати інноваційну діяльність, вести комплекс робіт з підготовки та випуску нових виробів чи надання нових видів послуг. У процесі наукових досліджень у технічній сфері як результат творчої діяльності дослідників з'являються відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції. Відкриття – це встановлення невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що докорінно змінює рівень пізнання. Відкриття оформляється заявкою і фіксується виданням автору диплома після експертної перевірки. Правовий захист поширюється тільки на авторство, саме відкриття може використовуватися без перешкод після його опублікування. Відкриття у суспільних науках, географії, археології, геології в юридичному розумінні не є відкриттями, дипломи на них не видаються. Винахід – вирішення технічного завдання в будь-якій галузі народного господарства, культури, охорони здоров'я, оборони країни, яке відзначається істотною новизною та дає позитивний ефект (конструкція приладу, машини, пристрою, метод одержання продукту, технологічний процес, рецепт тощо). На винахід видається авторське свідоцтво або патент. На відміну від патенту, що дає право його власнику користуватися ним особисто, авторське свідоцтво тільки підтверджує авторство особи на винахід без права користування. Під раціоналізаторською пропозицією розуміють технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи і передбачає зміни конструкції виробів, технології та організації виробництва, техніки, що застосовується, складу матеріалу та комплектуючих виробів. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію видається автору підприємством, яке впроваджує цю пропозицію. Назва «раціоналізаторська пропозиція» походить від слова «раціонально», тобто розумно, найбільш вигідно. Але не всі зміни, що є розумними, найбільш вигідними, можна назвати раціоналізаторськими пропозиціями. Ознаки раціоналізаторської пропозиції: · Пропозиція повинна мати технічний характер, тобто належати до конструкції (будови), технологічного процесу (способу), матеріалу (речовини). · Технічне рішення має бути обґрунтованим, тобто містити конструктивне або технологічне розроблення і за необхідності – експериментальне підтвердження. Поставлене завдання має бути повністю вирішене. · Пропозиція повинна мати новизну. · Пропозиція повинна бути корисною, тобто надавати економічний або інший позитивний ефект (поліпшити якість продукції, техніку безпеки, забезпечити економію матеріалів або електроенергії, полегшити працю та ін.) · Пропозиція повинна мати творчий характер, тобто створюватися самостійно. Допускається переробка відомої пропозиції відповідно до конкретних умов виробництва. · Раціоналізаторська пропозиція подається в письмовому вигляді за встановленою формою. За відсутності хоча б однієї з ознак пропозиція раціоналізаторською не визнається. Заява на рацпропозицію оформляється автором (співавторами) в письмовому вигляді. Потім заява подається безпосередньо на підприємстві, до діяльності якого належить пропозиція. У день надходження заява на рацпропозицію реєструється в спеціальному журналі за встановленою формою, з цього моменту заява стає службовим документом і на руки автору не видається. Упродовж п'ятнадцяти днів заяву має бути розглянуто і за нею прийнято одне із трьох можливих рішень: – про призначення рацпропозиції і про прийняття її до використання; – про проведення дослідної перевірки пропозиції; – про відхилення пропозиції. Використання рацпропозиції оформляється актом. Після внесення рішення про призначення пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання упродовж місячного строку кожному із співавторів пропозиції видається посвідчення на рацпропозицію із зазначенням у ньому інших співавторів. Наука, техніка, виробництво – це три взаємопов'язані стадії науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес – це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. НТП є також важливим засобом вирішення соціально-економічних завдань, а саме: охорони навколишнього середовища, поліпшення умов праці; підвищення добробуту населення. Науково-технічний прогрес має кілька напрямів: – організаційно-економічний – включає організаційну, фінансову, технічну реструктуризацію; – хімізація в системі основних напрямів НТП та інноваційної діяльності аграрних підприємств характеризується застосуванням мінеральних добрив, хімічних препаратів захисту рослин, тварин, полімерних матеріалів, кормових добавок та ін. – біологічний напрям НТП передбачає застосування нових сортів порід, гібридів, регуляторів росту та ін. – технологічний напрям НТП – основою є використання ефективних технологій. 12.4. Методика визначення економічної ефективності окремих нововведень. Досвід господарств зони Ефективність нововведень є відношення ефекту від здійснення заходів до затрат на них. Ефект – це результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою. Ефект від впровадження нововведень може бути позитивним (економія затрат) і негативним (збитки). Про економічну ефективність окремих нововведень можна говорити при розрахунку показників: рівень зниження затрат праці (Зп): зростання продуктивності праці (Рп): рівень зниження матеріальних витрат (Сз): економія річна (Ре): строк окупності (Т): економічна ефективність (Еф): де Зб, Зн – затрати праці в люд.-год. при базовій і новій техніці; Сб, Сн – собівартість одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн; О – кількість виробленої продукції (обсяг робіт); К – додаткові капіталовкладення, грн; Ре – річна сума економії, грн; Кн, Кб – капіталовкладення на нову і базову техніку, грн. Питання для самоконтролю 1. Способи збільшення виробництва продукції. 2. Що таке інтенсифікація виробництва? 3. Які Ви знаєте критерії інтенсифікації сільського господарства 4. Назвіть показники рівня інтенсивності. 5. Назвіть фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва 6. Які Ви знаєте види інноваційних процесів? 7. Назвіть ознаки раціоналізаторської пропозиції. 8. Назвіть показники економічної ефективності окремих нововведень.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема