ГЕОДЕЗІЯ

І частина

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

ВСТУП

Геодезія розвивалась, виходячи з практичних потреб людини щодо вивчення земної поверхні для господарських потреб: землеробства, будівництва, картографування територій. Спогади про вимірювання на земній поверхні знаходять у дуже давні часи. Ще у XVIII сторіччі до нашої ери у Давньому Египті існували настанови щодо вирішення завдань, пов'язаних з вимірюванням площ земельних ділянок.

Сам термін «геодезія» походить з Давньої Греції від слів geo – земля та desio – розділяю. Він був запропонований Арістотелем, щоб відділити вимірювання, що безпосередньо пов'язані з землею, від більш абстрактної науки про виміри фігур – геометрії («землемірство»: geo – земля та metrio – вимірюю).

Перше, відоме науці, визначення розмірів Землі було виконане давньогрецьким ученим Ератосфеном у III сторіччі до нашої ери.

Розвиток сучасних методів геодезичних вимірювань починається на початку XVII сторіччя з винаходом зорової труби, розробляються методи тріангуляції, що стають одним з основних способів виконання геодезичних вимірювань. Створюється кутомірний прилад – теодоліт, а в середині сторіччя ще один винахід – барометр стає інструментом для визначення висоти точок земної поверхні.

У другій половині XVII сторіччя знаходить підтвердження ідея про форму Землі як сфероїд, сплюснутий у напрямках полюсів, а до середини XVIII – виконані перші дослідження з теорії фігури Землі. У 1785 році французький математик Лежандр вводить поняття «потенціальної функції», що поклало початок розвитку теорії потенціалу, важливої для вивчення фігури Землі.

У 1855 році К.І. Теннером та В.Я. Струве було виконано роботи з вимірювання дуги меридіану довжиною понад 25° градусів по широті. Цю умовну дугу, названо «дугою Струве», яка простяглася від берегів Льодовитого океану в устя Дунаю і мала надзвичайне значення для вимірювання розмірів Землі.

У кінці XIX на початку XX сторіччя в різних країнах світу на великих територіях створюються мережі астрономо-геодезичних пунктів, що ще довгий час служитимуть основою для державних систем координат.

Геодезія – наука, яка вивчає форму та розміри земної кулі або окремих ділянок її поверхні шляхом вимірювань, технологію складання планово-картографічних матеріалів та методи використання результатів вимірювань і побудов для вирішення інженерних задач.

У перекладі з грецької слово «геодезія» означає «ділення землі».

На початок

Наступна тема