ЗЕМЛЕРОБСТВО

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Глосарій

Укладачі

1. НАУКОВІ ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

1.3. Поняття про рекультивацію земель

1.3.1. Поняття про рекультивацію земель.

1.3.2. Окультуреність грунту.

1.3.3. Моделі родючості грунту.

1.3.1. Поняття про рекультивацію земель

Рекультивація земель – це комплекс заходів щодо відновлення земель, які були порушені в результаті добування корисних копалин та проведення інших робіт, пов’язаних з порушенням цілісності грунтового покриву (рис. 1.12).

Рис. 1.23. Рекультивація земель

Рекультивацію земель проводять у два етапи. В технічному етапі спочатку готують поверхню, знімають, транспортують, складають і зберігають родючий шар грунту та родючих порід. Потім засипають і розбивають деформовані території (просадки, тріщини, ями, канави), проводять дренажні роботи, вживають протиерозійні заходи, і все це засипають родючим шаром грунту. Під час біологічного етапу рекультивацію проводять для використання землі в сільському господарстві або лісовому. Цей етап передбачає внесення, органічних і мінеральних добрив, меліорацію, сівбу с-г культур, заорювання сидератів.

Рекультивація земель

Головна мета рекультивації – повернення порушених земель у господарське користування, попередження негативних наслідків змін природно-територіальних комплексів, створення на місці порушень продуктивних і раціонально організованих елементів культурних антропогенних ландшафтів, поліпшення умов навколишнього середовища. 

Рекультивація земель передбачає вирішення таких завдання:

• відновлення природних ресурсів, порушених у результаті діяльності людини;

• охорону та відтворення природних ресурсів, зокрема земельних;

• створення нових природно-техногенних ландшафтів, що є естетично цінними, оздоровлюють середовище та характеризуються продуктивними біогеоценозами.

1.3.2. Окультуреність грунту

Поліпшення природних властивостей ґрунту і його середовища за допомогою всього комплексу заходів, які застосовують у землеробстві з метою підвищення родючості ґрунту, називають його окультуренням. Отже, окультурений родючий ґрунт повинен мати кращі, ніж у природному стані до окультурення, властивості й відповідати таким вимогам:

Окультурення ґрунту має забезпечувати підвищення його ефективної родючості та відповідно врожайності вирощуваних на ньому культурних рослин завдяки поліпшенню всіх агрономічноцінних властивостей – показників родючості.

1.3.3. Моделі родючості грунту

Розширене відтворення родючості грунтів повинно здійснюватися шляхом оптимізації їх основних агрохімічних властивостей. Майже всі показники родючості грунтів можна тією чи іншою мірою регулювати, проте не завжди відомо, які параметри є найсприятливішими для росту і розвитку різних рослин. Тому однією з найважливіших проблем агрономічної науки є створення систем показників і параметрів стану, режимів і властивостей грунтів, що відповідали б завданням вирощування запланованих урожаїв і створення високого рівня родючості грунту. Сукупність таких показників називається моделлю родючості (табл. 1).

Таблиця 1

Модель родючості чорнозему типового важкосуглинкового

Показники	Рівень родючості
	середній	високий
Агрофізичні
Щільність будови орного шару, г/см^3	ІД-1,2	1,0-1,1
Загальна пористість орного шару, %	50–55	55–60
Вміст водотривких агрегатів (>0,25 мм) в орному шарі, %	40–50	50–60
Водопроникність у першу годину, мм	100–150
Коефіцієнт поверхності стоку	0,5
Весняні запаси продуктивної вологи в шарі 0–100 см, мм	130–150	150–170
Запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту перед сівбою озимих, мм	>20	>30
Агрохімічні (шар грунту 0–25см)
Масова частка гумусу, %	5–7
Запаси гумусу, т/га	140–180
Вміст загального азоту, %	0,26–0,31
Запаси загального азоту, т/га	7,5–8,2
Азот, що легко гідролізується (метод Тюріна-Кононової), мг/100 г грунту	5–8	8–11
Вміст рухомого фосфору (метод Чирікова), мг/100 г	8–12	12–16
Вміст калію обмінного (за методом Маслової), мг/100 г	15–20	20–25
рН (сольова суспензія)	5,6–6
Гідролітична кислотність, ммоль/100 г грунту	3,3–3,7
Ступінь насиченості основами, %	90–92
Біологічні
Нітрифікаційна здатність орного шару 0–25 см (N нітратний), мг/100 г	3–5	5–7

Модель родючості грунту – це сукупність агрономічно важливих властивостей та ґрунтових режимів, які відповідають повному рівню продуктивності рослин.

Поряд з агрохімічними показниками, якими найчастіше обмежуються під час характеристики оптимальних параметрів і прогнозування врожайності, до агрономічно важливих властивостей слід включати агрофізичні, біологічні та інші показники. Загальна кількість таких показників, як правило, не повинна перевищувати 15–20.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під окультуреністю грунту?

2. Що таке модель родючості грунту?

3. Поясніть, що таке рекультивація грунту, її завдання?

4. Які вимоги ставляться до окультуреності грунту?

Попередня

На початок

Наступна тема