|
ЗЕМЛЕРОБСТВО Електронний посібник |
||
А Б В Г Ґ Д Е Є
Ж З И
І Ї Й К Л М Н О П Р С Т
У Ф Х
Ц Ч Ш Щ
Ь Ю Я Автотрофи – зелені рослини які створюють органічну речовину з
вуглекислого газу, води та мінеральних солей в результаті фотосинтезу. Багаторічні – це
рослини життєвий цикл яких триває понад два роки. Після дозрівання насіння, відмирає
лише надземна частина рослини а підземні органи живуть довго, щорічно
відновлюючи плодоносні стебла. Боронування – захід
поверхневого обробітку грунту з метою мілкого розпушення кришення знищення
грунтової кірки, знищення проростків бур’янів, та покращення повітряного
режиму. Бур’яни – це дикорослі рослини
які пригнічують культурні рослини ,знижують їх врожайність та погіршують
якість продукції. Весняний або ранній пар – поле основний обробіток на якому проводять навесні у
рік парування поля. Вид сівозміни – це різновидність сівозмін певного типу, що
відрізняються співвідношенням сільськогосподарських культур і парів. Вітрова ерозія – це
фізичне руйнування грунту, що спричиняється сильними вітрами. Водна ерозія – це змивання та розмивання ґрунтів внаслідок
поверхневого стоку весняних, дощових та зливних вод. Гербіциди – це
хімічні сполуки ,які знищують бур’яни і не пошкоджують культурні рослини. Ґрунтова карта – графічне зображення на картографічній основі в певному
масштабі просторового розміщення ґрунтових різниць на будь-якій території. Ґрунтоутворення – це процес,який здійснюється в результаті взаємодії маси
материнської породи із живими організмами та елементами атмосфери. Дворічні – рослини повний
життєвий цикл яких проходить за два роки. Сходи з’являються навесні ,
протягом літа залишаються у вигляді розетки, після перезимівлі утворюють
стебла та плодоносять (будяк,буркун,морква дика, синяк звичайний, лопух). Деградація грунтів – це зниження їхньої родючості або втрата властивостей
(засолення, змиви, розмиви, заболочення, забруднення). Дискування – захід
поверхневого обробітку грунту дисковими знаряддями з метою знищення бур’янів
подрібнення дернини та рослинних решток. Ерозія грунту – механічне руйнування його під дією води або вітру. Ефемери – екологічна група
трав'янистих однорічних рослин, що переважно ростуть у степах та пустелях і завершують повний цикл розвитку за дуже короткий і як правило,
вологий період року. Зайнятий пар – це поле на якому вирощуються парозаймаючі культури. Закони землеробства – це є вираження законів природи, що виявляються в
результаті діяльності людини по вирощуванню с-г культур. Землеробство – це наука про
раціональне використання землі, на основі обробітку грунту та захисту його
від ерозії, з метою вирощування культур та отримання високих і стабільних
врожаїв. Зимуючі – рослини які в разі
ранніх весняних сходів – закінчують вегетацію влітку цього самого року, а
пізніх сходів – після перезимівлі вже наступного року (талабан польовий,
сокирки польові, ромашка дика). Зональні системи землеробства – системи землеробства, які
враховують ґрунтово-кліматичні умови, передбачають ефективне використання не
тільки ріллі, а й усіх без винятку сільськогосподарських угідь. Зяб пізній – поле на якому
оранку проводять наприкінці осені. Зяб ранній – поле на якому
оранку проводять в літні місяці. Карантинні бур’яни – до них відносяться
рослини з різних біологічних груп, що не дуже поширені але завдають великої шкоди
с-г. Карантинні заходи – це заходи
спрямовані на запобігання занесенню на поля шкідливих, відсутніх або повністю
обмежених на певній території бур’янів Комбінований – до нього входять такі заходи:
обробіток дисковими лущильниками на глибину 6–8см або важкими дисковими
боронами; повторне лущення на 10–12см під час відростання розеток бур’янів чи
культиваторами плоскорізами в агрегаті з бороною та кільчасто – шпоровим
котком у посушливу погоду. Кореневищні – розмножуються за допомогою
підземних стебел (пирій повзучий, деревій звичайний, хвощ польовий). Коренепаросткові – добре розмножуються вегетативним
способом за допомогою кореневих паростків (берізка польова,осот польовий,
гірчак рожевий) Кормові сівозміни – призначені для вирощування
кормових культур, для соковитих і грубих кормів. Коткування – захід поверхневого обробітку грунту
котками для ущільнення верхнього шару, подрібнення брил, з метою створення
умов для неглибокого і рівномірного загортання насіння, руйнування грунтової
кірки та зменшення випаровування вологи. Кулісний пар – це чистий пар на
якому окремими рядами або смугами впоперек пануючих вітрів вирощують протягом
літньо – осіннього періоду рослини високорослих культур. Використовується як
захід для снігозатримання. Культивація – захід поверхневого обробітку
культиваторами, з метою розпушення, кришення, вирівнювання поверхні,
часткового перемішування та підрізання вегетуючих бур’янів. Ланкою сівозміни – називають частину
сівозміни яка складається з 2–3 культур або чистого пару і однієї з культур. Мало річні – це зелені рослини,
які розмножуються лише насінням, що достигає в кінці першого дворічного
життєвого циклу з наступним відмиранням надземних та підземних органів. Монокультурою – називають єдину культуру ,яку
вирощують у господарстві на всій площі орних земель.
Напівпаразити – це рослини здатні до самостійного
фотосинтезу, але використовують ксилемний сік рослини – хазяїна. Напівпаровий зяблевий обробіток – включає лущення стерні,
ранню оранку в агрегаті з котком чи важкою бороною, та одну – дві культивації
ріллі по мірі проростання бур’янів. Напівпаровий обробіток ефективний у
районах достатнього зволоження. Назва напівпаровий – виходить з того, що на
чистих парах систематичний обробіток проводять з весни до осені, а за
напівпарового – лише з кінця літа і до осені. Обробіток грунту – це механічна дія
на грунт робочих органів с-г машин та знарядь для створення найкращих умов
вирощування с-г культур. Овочеві сівозміни – це такий тип
сівозміни, за якого овочеві культури займають більшу частину площі (огірки,
кабачки, томати). Озимі – це рослини осінньої вегетації. Вони
зимують у фазі куща і завершують розвиток наступного року. Окультурення – це процес зміни
важливих природних властивостей грунту, з застосуванням таких заходів
(внесення добрив, вапнування, гіпсування, зрошення, осушення, боротьба з
бур’янами та шкідниками). Оранка – це основний обробіток грунту під
час якого грунт обертається кришеться, а також підрізаються бур’яни та
загортаються добрива. Основним обробітком – називають перший
найбільш глибокий обробіток грунту після збору попередників. Пар – це поле, на якому не вирощуються
с-г культури, але його якісно та вчасно обробляють і знищують бур’яни. Паразити – це не зелені рослини які не здатні
до фотосинтезу а поживні речовини використовують з рослини-хазяїна
,зберігаючи її життя до закінчення свого життєвого циклу. Парозаймаюча культура – це культури які
збираються на зелену масу чи сіно до першої половини літа. Повзучі – рослини з вегетативним способом
розмноження (гусячі лапки, жовтець). Покращений зяблевий обробіток – це зяблевий
обробіток після попередників раннього строку збирання, який включає, крім
лущення та основного обробітку грунту, додаткові заходи з поверхневого
обробітку грунту. З метою знищення бур’янів у літньо-осінній період. Залежно
від кліматичних умов та наявності бур’янів застосовують один із варіантів
покращеного обробітку (напівпаровий чи комбінований).
Польові сівозміни – сівозміни
призначені для вирощування переважно зернових, технічних культур та картоплі.
Попередник – с-г культура або пар, що займали
поле перед сівбою наступної культури. Потенційна родючість – визначається
відповідним запасом поживних речовин у грунті і показує ступінь забезпечення
грунту елементами живлення. Прийом обробітку – це одноразова дія
на грунт робочими органами. Природна родючість – створюється в
грунті в результаті природних процесів ґрунтоутворення. Рекультивація земель – це комплекс
заходів щодо відновлення земель, які були порушені в результаті добування
корисних копалин та проведення інших робіт пов’язаних з порушенням цілісності
грунтового покриву. Родючість грунту – характеристика ґрунту, що визначає його здатність підтримки
великої кількості рослинного життя, термін найчастіше використовується для
опису земель сільськогосподарського призначення. Ротація сівозміни – період протягом
якого с-г культура і пар проходить через кожне поле, відповідно до схеми
сівозміни. Сидеральний пар – поле на якому
вирощуються культури (сидерати) на зелене добриво. Сівозміна – це чергування с-г культур в часі і
на території, але рідше – тільки в часі. Сільськогосподарська культура – вид рослин які вирощуються на с-г
угіддях з метою виробництва рослинницької продукції. Спеціальними сівозмінами – називаються
сівозміни в яких вирощуються культури, що потребують спеціальних умов і
агротехніки. Стрижнекориневі – мають довгий та товстий корінь і
обмежену здатність до вегетативного розмноження. (кульбаба , петрові батоги,
щавель лікарський) Структура посівних площ – це співвідношення
посівних площ окремих с-г культур, до загальної площі ріллі в господарстві. Схема сівозміни – перелік с-г культур
у порядку їх чергування. Складається схема сівозміни на основі структури
посівних площ. Чистий пар – це поле на якому нічого не
вирощується але його обробляється з метою знищення бур’янів та нагромадження
вологи та поживних речовин. Чорний пар – поле на якому
основний обробіток грунту проводять в літньо-осінній період в рік збирання
попередника (оранку проводять кінець серпня початок вересня). Штучна родючість – створюється в
результаті використання грунту як основного засобу с-г виробництва. Ярі ранні – насіння проростає
рано навесні, рослина плодоносить і відмирає цього ж року. Ярі пізні – насіння проростає
при стійкому прогріванні грунту, плодоносять і відмирають цього самого року в
другій половині літа (вівсюг звичайний, гірчиця польова, гречка витка, редька
дика). |
|||