ЗЕМЛЕРОБСТВО

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Глосарій

Укладачі

1. НАУКОВІ ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

1.1. Умови життя сільськогосподарських рослин і способи їх регулювання

1.1.1. Фактори росту і розвитку рослин.

1.1.2. Основні закони землеробства.

1.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві.

1.1.1. Фактори росту і розвитку рослин

Життя рослин, його ріст та розвиток, урожайність, залежить від певних зовнішніх умов навколишнього середовища. Ці зовнішні умови включають в себе фактори життя рослин, які поділяються на космічні та земні. До космічних відноситься світло та тепло, до земних – вода, повітря та поживні речовини.

Вивчення відношення рослин до факторів життя є основним завданням загального землеробства як науки. Кожна рослина складається з води і сухої речовини. Суха речовина містить у середньому вуглецю – 45%, кисню – 42%, водню – 7%, азоту – 1,5%. Разом ці елементи становлять близько 95,5% маси сухої речовини, а зольні – 4,5%.

Органічні речовини рослин утворюються з вуглецю (з вуглекислого газу), водню (з води), кисню (з води і повітря) та поживних речовин (з ґрунту, добрив, а деякі рослини – азот з повітря). Для проходження процесу фотосинтезу потрібні також світло, як джерело енергії, і тепло. Якщо космічні фактори (світло і тепло) надходять безпосередньо до рослин, то земні фактори використовують рослини в основному через ґрунт. У ньому нагромаджуються і зберігаються доступні для рослин елементи живлення (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схема живлення рослин

Характерною властивістю ґрунту є родючість, з виникненням і розвитком якої ґрунт став основним засобом сільськогосподарського виробництва.

1.1.2. Основні закони землеробства

Закони землеробства – це вираження законів природи, що виявляються в результаті діяльності людини з вирощування сільськогосподарських культур. Вони встановлюють зв’язок рослин з навколишнім середовищем. Основні закони землеробства такі:

1. Закон незамінності та рівнозначності факторів життя рослин. Всі фактори життя рослин абсолютно рівнозначні та незамінні (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Садіння насіння

Згідно з цим законом рослини мають бути забезпеченими всіма факторами без винятку для створення умов необхідних для їх життєдіяльності і замінити один фактор іншим неможливо. Наприклад, світло ми не можемо замінити водою або тепло – повітрям (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Проведення дослідів на вплив факторів життя

2. Закон обмежувального фактору – продуктивність рослин безпосередньо залежить від поживних речовин, які знаходяться в мінімумі.

Суть його зводиться до того, що величина врожаю визначається фактором, який знаходиться в мінімумі і буде, в міру задоволення, зростати доти, поки не буде обмежений іншим фактором. Для такої демонстрації закону мінімуму часто використовують «діжку Добенека», висота клепок якої умовно визначає рівень забезпеченості рослин факторами життя. Якщо в таку діжку налити воду, то її рівень, що приймається за врожай, не буде вищим від рівня найнижчої клепки (рис. 1.4–1.5).

Рис. 1.4. Діжка Добенека

Рис. 1.5. Графічне зображення, яке ілюструє дію закону мінімуму (діжка Добенека)

3. Закон мінімуму, оптимуму і максимуму – найвищий урожай можна отримати за оптимального рівня кожного фактора, зменшення або збільшення будь-якого зменшує врожай.

Наприклад, якщо немає достатнього для рослини тепла та світла, а при цьому вносяться великі норми поливу, то рослини будуть затоплені водою, що негативно відіб’ється на їх продуктивності. Отже, всі фактори життя рослин повинні бути оптимальними (рис. 1.6–1.8).

Рис. 1.6. Сходи рослин	Рис. 1.7. Вплив температури на ріст рослин (пшениця)

Рис. 1.8. Ріст рослини відносно до температури

4. Закон сукупної дії (взаємодія) факторів життя рослин – рослина продуктивніше використовує фактор, який знаходиться в мінімумі, що більша кількість чинників знаходиться в оптимумі. Цей закон свідчить про те, що для отримання високої продуктивності на рослину повинні діяти всі фактори життя рослин як вода, так і світло, тепло, повітря та поживні речовини (рис.1.9).

Рис. 1.9. Параболічна крива. Закон сукупної дії факторів

5. Закон повернення поживних речовин у грунт – всі речовини, які рослина використовувала для утворення врожаю, необхідно повернути в грунт у вигляді добрив (рис. 1.10–1.12).

Рис. 1.10. Підживлення картоплі	Рис. 1.11. Розкидач мінеральних добрив Amazone ZA–M

Рис. 1.12. Позакореневе підживлення

6. Закон плодозміни – найвищої продуктивності сівозміни можна досягти за умов щорічної зміни в ній культур, найбільш віддалених за біологічними ознаками і агротехнікою вирощування (рис. 1.13).

Рис. 1.13. Крива врожайність. Урожай збільшується непропорційно витратам

7. Закон збільшення родючості грунту – створення умов для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. Дотримання законів призводить до підвищення родючості грунту та збільшення врожаю з якісного насіння (рис. 1.14).

Рис. 1.14. Український чорнозем – найродючіша частина оброблюваних ґрунтів

1.1.3. Використання законів землеробства в сучасному сільському господарстві

У сучасній агрономічній науці і суміжних науках накопичено велику кількість експериментального матеріалу, а умови ведення землеробства настільки різноманітні, що не можливо створити будь-яку одну універсальну теорію, яка б поєднувала всі помисли та теорії сучасного землеробства.

Дія загального закону природи підвищення родючості ґрунту проявляється в землеробстві, за умов, якщо дотримуються інші закони, особливо закон повернення, оскільки значна частина створеної органічної маси виноситься з урожаєм.

Спрямоване використання законів землеробства під час проектування і освоювання систем землеробства, в спрямованості на підвищення родючості ґрунту і одержання високих урожаїв має вирішальне значення в практиці сільського господарства. Висока культура землеробства передбачає не тільки високоякісне і своєчасне виконання усіх польових робіт, а загалом під час ведення господарства на основі та дотриманні законів землеробства і рослинництва. Відповідно до цих законів і на їхній базі створюються різні теорії, які обґрунтовують практичні заходи щодо освоєння систем землеробства.

Дія законів землеробства проявляється повсюди і не залежить від форм власності на землю та організації сільськогосподарського виробництва. Їх потрібно враховувати у впровадженні систем землеробства та поліпшенні родючості грунтів, а саме головне, під час створення сприятливих умов для розвитку рослин та формуванні урожаю. В вирішенні цих завдань найважливішу роль виконують фактори життя рослин.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні завдання землеробства.

2. Поясніть вплив факторів розвитку рослин?

3. Поясніть суть закону «незамінності та рівнозначності факторів»?

4. Дайте характеристику закону «плодозміни»?

5. Яке використання законів землеробства?

Попередня

На початок

Наступна тема