ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний посібник

ДОДАТКИ

Додаток 12 до теми 2.1

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПШЕНИЦЯ

Технічні умови

ДСТУ 3768:2010

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2010

ДСТУ 3768:2010

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки; Відкрите акціонерне товариство «Київмлин»; Державна інспекція з контролю якості сільськогос-подарської продукції та моніторингу її ринку; Департамент розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України; Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів»; Іноземне підприємство «СЖС-Україна»; Канадсько-український зерновий проект "Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні - фаза ІІ"; Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон»; Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»

РОЗРОБНИКИ: Н. Бачал; Н. Грюнвальд (науковий керівник); Н. Кравець; Н. Лапай; В. Мель-ник; С. Небеленчук; Є. Новожилова, канд. біол. наук; О. Оніщенко; А. Розгон; О. Ру;

А. Стрельник; В. Стрій, канд. тех. наук; Л. Тихоненко; Л. Фещенко

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 31 березня 2010 р. № 108

3 НА ЗАМІНУ ДСТУ 3768-2009

____________________________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково

на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2010

ДСТУ 3768:2010

ЗМІСТ

1 Сфера застосування........................…………………………………………………………………1
2           Нормативні посилання...........................…………………………………………………………..1
3           Терміни та визначення понять..........................…………………………………………………3
4           Технічні вимоги.........................…………………………………………………………………….. 5
5           Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля…............................……………………………7
6           Правила приймання………..............................…………………………………………………….8
7           Методи визначання показників якості………………………….....…………………………...     8
8           Транспортування і зберігання…….............................…………………………………………9
9           Гарантії постачальника……....…..........................………………………………………………9
Додаток А. Порядок аналізування зерна пшениці на вміст домішок………………………….    9
Додаток Б. Визначання фузаріозних зерен пшениці…...…........……………………………….     11
Додаток В. Характеристика зовнішніх ознак ураженого фузаріозом зерна пшениці

та знебарвленого і рожевозабарвленого нефузаріозного зерна 12
Додаток Г. Зовнішні ознаки пшениці із забарвленим зародком……..............................12
Додаток Д. Перелік токсичного та шкідливого насіння рослин..................……………… 13
Додаток Е. Бібліографія……....................................…………………………………………………13

III

ДСТУ 3768:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПШЕНИЦЯ

Технічні умови

ПШЕНИЦА

Технические условия

WHEAT

Specifications

Чинний від 2010-04-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт поширюється на зерно м'якої (Triticum aestivum L.) і твердої (Triticum durum

Desf.) пшениці, призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби,

а також для торгівлі.

1.2 Обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини,

тварин та охорону довкілля, викладено у розділах 4 (4.9, 4.10, 4.11) і 5.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі ка-рантинного огляду та експертизи

ДСТУ 4117:2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом

інфрачервоної спектроскопії

ДСТУ 4233:2003 (ISO7971-1:1986, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 1. Контрольний метод

ДСТУ 4234:2003 (ISO7971‑2:1995, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод

ДСТУ ГОСТ 29144:2009 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности

(базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод) (ГОСТ 29144-91) (ИСО 711-85), IDT)

ДСТУ ISO 6639-1:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 1. Основні положення (ISO 6639-1:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-2:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 2. Відбирання проб (ISO 6639-2:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-3:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 3. Контрольний метод (ISO 6639-3:1986, ІDТ)

ДСТУ ISO 6639-4 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4.Прискорені методи (ISO 6639-4:1986, ІDТ)1)

1) На розгляді

Видання офіційне

ДСТУ 3768:2010

ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб

(ISO13690:1999, ІDТ)

ДСТУ ISO 21415-1: 2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визна-чання сирої клейковини ручним способом

ДСТУ ISO 21415-2:2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визна-чання сирої клейковини механічним способом

ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину В₁ та суми афлатоксинів В₁, В₂, G₁ та G₂у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах.

Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці

ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук-

тах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням

силікагелем

ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук-

тах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням

бікарбонатом

ДСТУ 3768:2010

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422, іншими чинними в Україні нормативно-правовими документами, зокрема:

домішки

Домішки органічного й неорганічного походження, що їх поділяють на зернову та сміттєву, які

впливають на якість зерна пшениці.

3.1 зернова домішка

3.1.1 бите зерно

Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком унаслідок механічної дії

3.1.2 невиповнене зерно

Зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі, що після видалення зернової і сміттєвої домішок під час просіювання проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x 20,0 мм для м'якої пшениці і 1,9 мм x 20,0 мм – для твердої

3.1.3 проросле зерно

Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки; зерно із втраченим корінцем і ростком, що є здеформованим з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка

3.1.4 зерно, пошкоджене теплом

Зерно із зміненим кольором оболонки внаслідок сушіння або самозігрівання та здоровим ендоспермом, колір якого не зазнав змін

3.1.5 зерно, поїдене шкідниками

Зерно, поїдене шкідниками, незалежно від ступеня його ушкодження

3.1.6 зерна злакових культур

Незіпсовані зерна жита, тритикале, ячменю

3.1.7 зерна із забарвленим зародком

Зерно з нормальним та непророслим зародком із забарвленою у коричневий чи коричнево-чорний колір оболонкою в ділянці зародка, що виникає внаслідок ураження грибами чи бактерія-

ми, поширюється на ділянку зародка і продовжується до борідки щонайменше з одного боку зер-

на (додаток Г)

3.2 сміттєва домішка

3.2.1 мінеральна домішка

Домішки мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо) у залишку на ситі

з отворами 1,0 мм х 20,0 мм, а також продукти органічного та неорганічного походження, що про-

сіюються крізь це саме сито (прохід)

ДСТУ 3768:2010

3.2.2 органічна домішка

Домішки органічного походження, відмінні від зерен пшениці й злакових культур і шкідливої

домішки: частинки стебел, листків, колосків зерна, остюки, плівки, рештки шкідників зерна, насіння

дикорослих та інших культурних рослин тощо

3.2.3 шкідлива домішка

Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здо-

ров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологіч-

них процесів його переробляння: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння згідно з додатком Д

3.2.4 зіпсоване зерно

Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; зі зміне-

ним кольором оболонки та ендосперму внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагріван-

ня під час сушіння та/або крихким ендоспермом.

До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно – зерно, уражене грибами роду фузаріум,

білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, змор-

щене, нежиттєздатне

3.3 зерна, пошкоджені клопом-черепашкою

Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної точки, навколо якої утворюється

чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на по-

верхні такої самої плями, у межах якої є здавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю такої самої плями на зародку без здавленості або зморщок і без слідів уколу; у всіх випад-

ках консистенція під плямою крихка і борошниста

3.4 сажкове зерно

Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визна-

чають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою

3.5 основне зерно, зернова і сміттєва домішки

3.5.1 до основного зерна пшениці відносять:

– цілі та пошкоджені зерна пшениці, що за характером пошкоджень не віднесені до зерно-

вої і сміттєвої домішок;

– зерна із забарвленим зародком: у м’якій пшениці групи А до 8% включно, у м’якій пшениці

групи Б і 6-го класу – до 30 % включно;

– у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що

за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової

і сміттєвої домішок

3.5.2 до зернової домішки пшениці відносять:

– зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені теплом;

– зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці – всі зерна, у м’якій пшениці групи А –

понад 8 %, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30 %;

– зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх пошкоджень;

– зерна злакових культур, що, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за ха-

рактером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки;

– у м’якій пшениці 6-го класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за

характером їхніх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової

домішки

3.5.3 до сміттєвої домішки пшениці відносять:

– прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної доміш-

ки, зокрема і шкідливу домішку;

у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:

– мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале,

ячменю;

– частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом.

ДСТУ 3768:2010

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1÷3 –

група А, класи 4÷5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють

на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2.

М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та

хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використову-

ють на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника

у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворюваль-

ними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі

затверджених методик.

Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці

Показники	Характеристика і норма для м'якої пшениці за групами та класами
	А			Б		6
	1	2	3	4	5	6
Натура, г/л, не менше ніж	760	740	730	710	690	Не обмежено
Склоподібність, %, не менше ніж	50	40	Не обмежено
Вологість, %, не більше ніж	14,0	14,0	14,0	14,0	14,0	14,0
Зернова домішка, %, не більше ніж	5,0	8,0	8,0	10,0	12,0	15,0
зокрема: биті зерна	5,0	5,0	5,0	У межах зернової домішки
зерна злакових культур	4,0	4,0	4,0	4,0	4,0	У межах зернової домішки
пророслі зерна	2,0	3,0	3,0	4,0	4,0	У межах зернової домішки
Сміттєва домішка, %, не більше ніж	1,0	2,0	2,0	2,0	2,0	5,0
зокрема: мінеральна домішка	0,3	0,5	0,5	0,5	0,5	1,0
зокрема: галька, шлак, руда	0,15	0,15	0,2	0,15	0,2	У межах мінеральної домішки
зіпсовані зерна	0,3	0,3	0,5	0,3	0,5	1,0
зокрема: фузаріозні зерна	У межах зіпсованих зерен
шкідлива домішка	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,5
зокрема:
сажка, ріжки	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,1
триходесма сива	Не дозволено
кукіль	У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого токсичного насіння	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,1
Сажкове зерно, %, не більше ніж	5,0	5,0	8,0	5,0	8,0	10,0
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж	14,0	12,5	11,0	12,5	10,5	Не обмежено
Масова частка сирої клейковини, %, не мен- ше ніж	28,0	23,0	18,0	Не обмежено
Якість клейковини: група одиниць приладу ВДК	І-ІІ 45 – 100	І-ІІ 45 – 100	І-ІІ 20 – 100	Не обмежено
Число падання, с, не менше ніж	220	180	150	150	130	Не обмежено

ДСТУ 3768:2010

Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці

Показники	Характеристика і норма для твердої пшениці за класами
Показники	1	2	3	4	5
Зерна м’якої пшениці, %, не більше ніж	4	4	8	10	Не обмежено
Натура, г/л, не менше ніж	750	750	730	710	Не обмежено
Вологість, %, не більше ніж	14,5	14,5	14,5	14,5	14,5
Склоподібність, %, не менше ніж	70	60	50	40	Не обмежено
Зернова домішка, %, не більше, ніж	5,0	5,0	8,0	10,0	15,0
зокрема пророслі зерна	1,0	1,0	3,0	3,0	У межах зернової домішки
Сміттєва домішка, %, не більше ніж	2,0	2,0	2,0	5,0	5,0
зокрема: мінеральна домішка	0,3	0,3	0,5	0,5	1,0
зокрема: галька, шлак, руда	0,15	0,15	0,2	0,3	У межах мінеральної домішки
зіпсовані зерна	0,2	0,2	0,5	1,0	1,0
зокрема фузаріозні зерна	У межах зіпсованих зерен
шкідлива домішка	0,2	0,3	0,5	0,5	0,5
зокрема:
сажка, ріжки	0,05	0,05	0,1	0,1	0,1
триходесма сива	Не дозволено
кукіль	У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого токсичного насіння	0,05	0,05	0,05	0,05	0,1
Сажкове зерно, %, не більше ніж	5,0	5,0	5,0	5,0	10,0
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж	14,0	13,0	12,0	11,0	Не обмежено
Число падання, с, не менше ніж	220	200	150	100	Не обмежено

4.2 Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без

теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, плісня-

вого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо); мати властивий зерну колір;

не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.

4.3 Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втра-

тила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для м’якої пшениці групи А і групи Б дозволено перший і другий ступені, для 6-го класу – будь-який ступінь знебарвленості.

4.4 У разі невідповідності граничній нормі якості м’якої пшениці хоча б за одним показником

її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини мінімальним вимогам групи А пшеницю переводять у групу Б за умови дотримання вимог до інших показників якості. У разі невідповідності хоча б одного показника м’якої пшениці вимогам груп А і Б її переводять у 6-й клас.

4.5 У разі невідповідності граничній нормі якості твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний за якістю клас.

ДСТУ 3768:2010

4.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна

та вміст домішок пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 1 і 2 цього стандарту.

4.7 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці мінімальним нормам 6-го класу для м’якої і 5-го класу для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності.

4.8 Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встанов-люють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем.

4.9 Залишкові кількості пестицидів в зерні пшениці не мають перевищувати норм, передба-чених МБТиСН 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].

4.10 Уміст радіонуклідів у зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, установлених ГН 6.6.1.1-130 [3].

4.11 Уміст шкідливих речовин у зерні пшениці не повинен перевищувати максимально допу-стимих рівнів, зазначених у таблиці 3.

Таблиця 3 – Максимально допустимий уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів

Показник	Норма	Метод контролювання
Токсичні елементи, мг/кг:
свинець	0,5	Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
кадмій	0,1	Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
арсен	0,2	Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538
ртуть	0,03	Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538
мідь	10,0	Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
цинк	50,0	Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
Мікотоксини, мг/кг:
афлатоксин В₁	0,005	Згідно з МР 2273 [4], МР 4082 [5], ДСТУ ЕN 12955
зеараленон	1,0	Згідно з МР 2964 [6]
Т-2 токсин	0,1	Згідно з МР 3184 [7]
дезоксиніваленон (вомітоксин)	0,5	Згідно з МР 3940 [8], МУ 5177 [9]
охратоксин А	0,005	Згідно з ДСТУ ЕN ІSО 15141-1, ДСТУ ЕN ІSО 15141-2
Радіонукліди, Бк/кг: стронцій-90 цезій-137	20 50	МУ № 5778 [10] МУ № 5779 [11]
Пестициди	Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування його на конкретній території, та його узгоджують зі служба-ми Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1 Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно

з ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].

5.2 Під час приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно дотримува-

тися вимог щодо охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, а також вимог, викладених у «Прави-

лах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и пере-работке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», [13], в інших чинних нормативно-правових документах.

ДСТУ 3768:2010

5.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [14].

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3

Сторонні матеріали (каміння, шматки металу, дерева тощо), виявлені за візуального

огляду партій зерна під час приймання, відвантаження і зберігання, має бути вилучено.

6.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру,

вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-чере-пашкою, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання. Показ-ники безпеки визначаються за сформованими партіями.

6.3 Пшеницю, в якій домішка інших злакових і зернобобових культур становить понад 15 %

від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами

та зазначають її склад у відсотках.

6.4 Контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим порядком.

6.5 Періодичність контролювання умісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників – згідно з вимогами МР 4.4.4-108 [15].

6.6 Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду

або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показ-

никами якості й неможливості розділення на однорідні за якістю партії.

6.7 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії пшениці. Резуль-

тати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.

7 МЕТОДИ ВИЗНАЧАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ

7.1 Відбирають проби зерна згідно з ДСТУ 3355, ДСТУ ISO 13690, ГОСТ 13586.3.

7.2 Визначають запах, колір і знебарвленість зерна згідно з ГОСТ 10967.

7.3 Визначають натуру згідно з ДСТУ 4233, ДСТУ 4234, ГОСТ 10840 (арбітражний).

7.4 Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.

7.5 Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ГОСТ 29144, ГОСТ 29143, ГОСТ 13586.5 (арбітражний).

7.6 Визначають зернову, сміттєву, шкідливу домішки, сажкове зерно та зерна, пошкоджені клопом-черепашкою, згідно з ГОСТ 30483 із доповненнями, наведеними у Додатках А і Б.

7.7 Визначають масову частку білка згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 10846 (арбітражний).

7.8 Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 21415-1, ДСТУ ISO 21415-2, ГОСТ 13586.1 (арбітражний).

7.9 Визначають число падання згідно з ГОСТ 30498 (арбітражний), ГОСТ 27676.

7.10 Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2,

ДСТУ ISO 6639-3, ДСТУ ISO 6639-4, ГОСТ 13586.4.

7.11 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з норма-тивними документами, наведеними в таблиці 3, та згідно з іншими методами, затвердженими цен-тральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.

ДСТУ 3768:2010

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил переве-зення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

8.2 Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.

8.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених

шкідниками зерна зерносховищах відповідно до вимог чинних санітарних правил, затверджених

в установленому порядку, й умов зберігання, наведених в «Инструкции по хранению зерна, мас-лосемян, муки и крупы» [16].

9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

ПОРЯДОК АНАЛІЗУВАННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ

НА ВМІСТ ДОМІШОК

А.1 Наважку пшениці масою 50 г просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром

1,0мм х 20,0мм відповідно до вимог ГОСТ 30483 (3.1.2) протягом 30 с.

Прохід сита зважують і відносять до мінеральної домішки.

А.2 У сході з сита виділяють зерна биті, пошкоджені теплом, зерна злакових культур, пророслі зерна, зерна, поїдені шкідниками, зерна із забарвленим зародком, пошкоджені морозом і недозрілі зерна (зелені), мінеральну, органічну, шкідливу домішки і зіпсоване зерно.

А.3 Після виділення всіх зазначених вище домішок зерно, що залишилося, просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм протягом 30 с.

Весь прохід сита з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм зважують і відносять до дрібних і щуплих зерен.

А.4 Невиповнені зерна визначають як суму відсоткових вмістів зерен, пошкоджених морозом, недозрілих (зелених), дрібних і щуплих зерен.

А.5 Сажкові зерна і пошкоджені клопом-черепашкою зерна визначають відповідно до вимог

ГОСТ 30483.

ДСТУ 3768:2010

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

ВИЗНАЧАННЯ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ.

Б.1 Засоби та допоміжні пристрої:

Ваги лабораторні 3-го класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг – згідно з ГОСТ 24104.

Лупа зі збільшенням 4,5 - згідно з ГОСТ 25706.

Дошка лабораторна - згідно з чинним нормативним документом.

Скальпель або лезо бритви - згідно з чинним нормативним документом.

Совок - згідно з чинним нормативним документом.

Чашка для наважки – згідно з чинним нормативним документом.

Б.2 Відбирання проб

Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб скла-дають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттє-вої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.

Б.3 Визначання

Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фуза-

ріозу (відповідно до додатка В). У разі виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебар-влених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні

зерна зважують із точністю до 0,01 г.

4 Опрацювання результатів

Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріоз-них зерен у наважці 50 г множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або

більше, то другий збільшують на одиницю.

Б.5 Контролювання результатів

Розбіжність між результатами контрольних визначань не має перевищувати таких допустимих величин:

Вміст фузаріозних зерен, %	Допустимі розбіжності за контрольних визначань, %
До 0,30 включ.	0,15
Понад 0,30 до 0,60 включ.	0,25
» 0,60 » 1,00 »	0,35
» 1,00 » 3,00 »	0,55
» 3,00 » 6,00 »	0,85
» 6,00 » 10,00 »	1,25

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО ТА ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ РОСЛИН

*Ботанічна назва*	*Загальноприйнята назва* *українською мовою*	*Загальноприйнята назва англійською мовою*
Токсичне насіння
Acroptilon repens (L.) DC.	Гірчак повзучий	Hardheads, Russian Knapweed
Agrostemma githago L.	Кукіль звичайний	Corn-cockle
Conium maculatum L.	Болиголов плямистий	Spotted hemlock
Coronilla varia L.	В’язіль різнокольоровий	Coronilla, Crown vetch
Crotalaria spp.	Кроталярія	Crotalaria
Datura fastuosa L.	Дурман індійський	Downy thorn-apple, hoary thorn-apple
Datura stramonium L.	Дурман звичайний	Stramony, Thorn apple
Heliotropium lasiocarpum Fisher et C. A. Meyer	Геліотроп опушеноплідний	Heliotrope
Lolium temulentum L.	Пажитниця п’янка	Darnel
Ricinus communis L.	Рицина звичайна	Castor-oil plant
Sophora alopecuroides L.	Софора лисохвоста	Stagger bush, Russian centaury
Sophora pachycarpa Schrank ex C. A. Meyer	Софора товстоплідна	Siberian Pachycarpa
Thermopsis montana	Термопсис гірський	Buffalo pen
Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton	Термопсис ланцетоподібний, мишатник	False Lupin, Golden Banner
Trichodesma incanum	Триходесма сива
Шкідливе насіння
Allium sativum L.	Часник	Garlic
Cephalaria syriaca (L.) Roemer et Shultes	Ворсянка, цефалярія сірійська	Teasel
Melampyrum arvense L.	Мар’янник польовий	Cow-cockle
Melilotus spp.	Донник	Melilot,Sweet clover
Sorghum halepense (L.) Pers.	Сорго алепське	Johnson grass
Trigonella foenum-graecum L.	Пажитник сінний	Fenugreek

ДОДАТОК Е

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджені Міністерством охорони здоров’я

СРСР 01.08.89

2 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пести-

цидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному

повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від

20.09.2001, № 137

3 ГН 6.6.1.1-130-2006 Державні гігієнічні нормативи ”Допустимі рівні вмісту радіонуклідів

¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді”, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 03.05.2006, № 256

Додаток 2 до теми 4.1

Типи зерна пшениці

Зерно пшениці, кукурудзи, проса, гороху, вівса, рису поділяють на типи. Це товарна класифікація.

Типовий склад зерна пшениці визначають за формою (озима чи яра), видом (м’яка чи тверда), кольором (білозерна чи червонозерна) та скловидністю.

Ознаки зерна пшениці за типами

Тип пшениці	Ознаки
М’яка біло-зерна	Верхній (протилежний до зародка) кінець зерна вкритий волосками (опушений), які утворюють борідку, зерно коротке, округле, колір білий
М’яка черво-нозерна	Є борідка, зерно коротке, округле, колір червоний з різними відтінками
Тверда	Борідки немає, зерно подовжене, кутасто-ребристе, колір - бурштиновий

Консистенція ендосперму пшениці може бути скловидною - є білки, прикріпленні до крохмальних зерен і проміжні білки (використовується для борошномеленої та круп’яної промисловості) та борошнистою - більше проміжного білку (використовується для крохмального, бродильного виробництва). Від скловидності залежать хлібопекарські властивості зерна.

Скловидність - це консистенція зерна, яка характеризує його білково – крохмальний комплекс.

Борошно скловидних зерен – біле з кремовим відтінком, борошнистих – біле з синюватим відтінком.

Для рису та кукурудзи скловидні називаються роговидними, а мучнисті – кременистими.

Додаток 3 до теми 4.1

ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне

Назва показника	Характеристика та норма для борошна різних сортів
Назва показника	вищого	першого	другого	обойна	крупка
Колір	Білий, білый з жовтуватим відтінком	Білий, білый з жовтуватим відтінком	Білий з жовтим або сірим відтінком	Білий з жовтим або сірим відтінком з видимими частинами оболонок	Білий або кремовий з жовтим відтінком
Запах	Властивий пшеничному борошну, без сторонніх запахів, не затхлий, не плісневий
Смак властивий пшеничному борошну, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
Вміст мінеральних домішок		При розжовуванні не повинен відчуватися хруст
Вологість, %, не більше	15	15	15	15	15
Зольність в перерахунку на суху речовину, % не більше	0,55	0,75	1,25	Не менше ніж на 0,07% нижче зольності зерна до очищення, але не більше 2.0%
Білизна, умовних одиниць приладу РЗ-БПЛ	54 і більше	36,0-53,0	12.0-35,0	Не обмежується	-
Величина помолу, %:
Залишок на ситі з шовкової тканини згідно ГОСТ 4403, не більше	5 (тканина №43 або №49/52, ПА)	2 (тканина №35 або 33/36 ПА)	2 (тканина №27 або №27 ПА 120)	-	2
Залишок на ситі з дротової сітки згідно ТУ 14-4-1374-86, не більше	-	-	-	2 (сетка №067)	-
Прохід крізь сито з шовкової тканини згідно ГОСТ 4403, не більше	-	80 (тканина №43 або №49/52, ПА)	65 (тканина №38 або 41/43 ПА)	35 (тканина №38 або 41/43 ПА)	10
Клейковина сира:
- кількість, % не меньше	24	25	21	18	30
- якість
Число падіння, с, не меньше	160	160	160	105
Металомагнітні домішки, мг в 1 кг борошна:
- розміром окремих частинок в найбільшому лінійному вимірі, не більше 0,3 мм та (або) масою не больше 0,4 мг	3	3	3	3	3
- розміром та масою окремих частинок більше вказаных вище значень	не допускаєтся
Зараженість та забрудненість шкідниками хлібних запасів	не допускаєтся

Додаток 2 до теми 4.2

Вимоги Державних стандартів на гречану крупу.

Показник	Характеристика і норма для гречки за класами
Показник	1	2	3
Вологість, %, не більше	14,5	14,5	14,5
Зернова домішка, % не більше	2,0	3,0	5,0
Смітна домішка, % не більше	2,0	2,5	3,0
зокрема:
мінеральна домішка	0,2	0,2	0,2
зокрема галька	не дозволено	0,1	0,1
шкідлива домішка	не дозволено	0,2	0,2
зіпсовані зерна	0,2	0,3	0,5
важковідокремлювальна домішка	1,0	1,0	2,0
Зараженість шкідниками	не дозволено	не дозволено, крім зараженості кліщем І ступеня

Гречка усіх класів повинна бути не зіпріла,без теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого); нормальний колір.

Додаток 3 до теми 4.2

Вимоги Державних стандартів на пшоно.

Показник	Норма сортів
Показник	Вищий	Перший	Другий
1. Колір	Жовтий різних відтінків
2. Смак	Притаманний нормальному пшону без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
3. Запах	Притаманний нормальному пшону без затхлості, плісені
4. Вологість, %, не більше	14	14	14
5. Доброякісне ядро, %, не менше бите ядро, %, не більше	99,2 0,5	98,7 1,0	98,0 1,5
6. Смітна домішка, %, не більше, зокрема: а) мінеральна домішка, не більше б) шкідлива домішка, не більше з них гірчаку та в’язелю, не більше	0,3 0,05 0,05 0,02	0,4 0,05 0,05 0,02	0,4 0,05 0,05 0,02
7. Зіпсовані зерна, %, не більше	0,2	0,5	0,8
8. Нешелушені зерна, %, не більше	0,3	0,4	0,6
9. Зараженість шкідниками	Не допускается

Додаток до теми 4.3

Додаток до теми 4.4

На початок