АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Список використаних джерел Укладачі	5. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРОГНОЗИ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
	5.1. Агрометеорологічні спостереження 5.1.1. Методи агрометеорологічних спостережень 5.1.2. Програма роботи метеорологічного поста 5.1.3. Спостереження на посівах сільськогосподарських культур 5.1.4. Перспективні методи агрометеорологічних спостережень 5.1.1. Методи агрометеорологічних спостережень Основний метод агрометеорологічних спостережень – це паралельність (одночасність) їх проведення. Це спостереження за метеорологічними елементами, ґрунтом, розвитком і станом сільськогосподарських рослин. Ці дані є основними при оцінці клімату та складанні прогнозів. Спостереження проводять на метеорологічних станціях та постах за єдиною методикою. Метеостанції або метеопости розташовують на відкритих місцях, на значній відстані від промислових та інших об’єктів. Метеостанції ведуть повне спостереження за всіма параметрами (температура, вологість, хмарність, опади, вітер, тиск та ін.) через кожні 3 години (8 разів на добу). На метеопостах ці спостереження проводять у скороченому вигляді. Обладнання метеопоста: Майданчик має розміри 5 х 6 м. Його огороджують металевим парканом або сіткою. Стовпи, щогли, будки фарбують у світлий колір для відбивання сонячних променів, щоб не було перегрівання. З північної сторони встановлюють високі прилади (флюгер, опадомір), з південної – ділянка для термометрів на поверхні ґрунту. Основна установка поста – психрометрична будка Селянинова, встановлюється в центрі. Для спостереження за змінами тиску повітря (у приміщенні) встановлюють барометр-анероїд. Спостереження проводять 1 раз на добу о 8 годині ранку або 3 рази (о 9, 15 та 21 год). 5.1.2. Програма роботи метеорологічного поста Програма роботи метеопоста включає в себе: Безпосередня програма спостережень включає в себе: 1. Спостереження за температурою повітря та кількістю опадів – щодобово о 8 год; 2. Мінімальна температура ґрунту – щодобово о 8 год весною та восени; 3. Швидкість та напрямок вітру – щодобово о 8 год; 4. Атмосферні явища (роса, іней, паморозь та ін.) – цілий рік; 5. Висота снігового покриву – при наявності; 6. Небезпечні метеоявища (град, ожеледь, посухи, суховії) – при наявності. 5.1.3. Спостереження на посівах сільськогосподарських культур Спостереження на посівах сільськогосподарських культур проводяться у теплу пору року, в період вегетації рослин: 1. Фенологічні спостереження або спостереження за настанням фаз розвитку рослин. Проводяться через день по парним числам (40 рослин – по 10 у 4-х кутках поля). Визначається фаза розвитку та кількість рослин, які вступили в цю фазу. 2. Визначення густоти посівів. 3. Вимірювання висоти рослин (проводять в день масового настання фази та останній день декади 10, 20,30 числа). 4. Визначення забур’яненості посівів (від 0 до 4 балів). 5. Визначення пошкодження рослин небезпечними метеорологічними явищами (град, заморозки, посуха, вітер). 6. Визначення пошкодження рослин шкідниками та хворобами. 7. Спостереження за поляганням посівів, вологістю соломи і зерна, за проростанням його при несприятливих умовах збирання врожаю. 8. Спостереження за проведенням польових робіт з оцінкою їх якості і впливу на них погодних умов. 9. Спостереження за вологістю ґрунту на посівах сільськогосподарських культур. 5.1.4. Перспективні методи агрометеорологічних спостережень Розвиток методів агрометеорологічних спостережень проводиться за трьома напрямами: В практичній діяльності широко впроваджується метод кількісної оцінки стану посівів, який ґрунтується на кількісній оцінці елементів продуктивності рослин (висота рослин, число колосків і зерен в ньому, діаметр коренеплоду тощо) з урахуванням густоти посіву. Більш перспективним на сучасному етапі є метод авіаційного обстеження полів. При його застосуванні широкого запровадження набули інструментальні методи: · гамма-зйомка запасів вологи в сніговому покриві; · радіаційний метод визначення температури підстилаючої поверхні. Широко застосовується також фотометричний метод, за допомогою якого визначають площу листкової поверхні, густоту посівів. Даний метод базується на основі залежності коефіцієнта яскравості системи «грунт – рослинність», характеристик рослинного покриву. Запаси вологи в снігу і вологість ґрунту на великих площах можна оцінювати при авіаційному обстеженні за допомогою гамма-вологомірів тощо. Питання по самоконтролю 1. Назвіть основний метод агрометеорологічних спостережень 2. Коли проводять спостереження на метеорологічному посту 3. Які спостереження проводять на метеорологічному посту 4. Коли вимірюють висоту рослин 5. На чому ґрунтується метод кількісної оцінки стану посівів
	Попередня тема	На початок	Наступна тема