АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Список використаних джерел Укладачі	5. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРОГНОЗИ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
	5.2. Методи агрометеорологічних прогнозів 5.2.1. Основні методи агрометеорологічного забезпечення 5.2.2. Завбачення заморозків 5.2.3. Прогноз запасів вологи в грунті на початок весняних робіт 5.2.4. Завбачення строків настання фаз розвитку сільськогосподарських культур 5.2.5. Фактори, що впливають на завбачення урожайності і якості сільськогосподарських культур 5.2.6. Прогноз урожайності озимої пшениці 5.2.7. Прогноз урожайності цукрових буряків 5.2.1. Основні методи агрометеорологічного забезпечення Методи агрометеорологічних прогнозів ґрунтуються на виявленні у процесі досліджень складних зв’язків між початковим і кінцевим станами явищ або процесів у системі грунт – рослина – атмосфера, зумовлених впливом природних і антропогенних факторів. Від точності інформації залежить якість завбачення, його справджування. 5.2.2. Завбачення заморозків Найбільш поширений спосіб прогнозу заморозків – спосіб Михалєвського. Він ґрунтується на показах термометрів станційного психрометра і визначенні хмарності неба. Завбачувана температура приземного шару (на висоті 2 м від поверхні землі) повітря у нічні та ранкові години визначається за формулою: Tmin n t^1(tt^1) C, де Tmin n – мінімальна температура повітря; t – температура повітря за сухим термометром станційного психрометра о 13 год; t^1 – температура випаровування води за зволоженим термометром станційного психрометра о 13 год; С – коефіцієнт, який враховує відносну вологість повітря (за довідниковими таблицями); N – поправка на хмарність (хмарність визначають о 21 год). На поверхні грунту заморозки прогнозуються за формулою: Tmin г t^1(tt^1)2C У мінімуми температур, які розраховуються за цими формулами, вводяться поправки на хмарність, яку оцінюють за 10-бальною шкалою. Якщо хмарність 4 – 7 балів, то поправку не вносять, а коли менша ніж 4 бали, то від добутого результату віднімають 2^0С, а при хмарності, вищій за 7 балів – додають 2^0С. Імовірність заморозків визначається так: якщо мінімальні температури повітря та поверхні ґрунту вищі +2^0С, то заморозку не буде; коли нижчі – 2^0С, то заморозок буде. 5.2.3. Прогноз запасів вологи в грунті на початок весняних робіт Цей прогноз складають за станом на 1 березня, тобто за 30 – 50 днів до висівання ранніх ярих культур (вівса, ячменю, гороху). Прогнозування запасу вологи у метровому шарі ґрунту на початок весняної сівби проводять в наступній послідовності: – визначають вологість і запаси вологи в грунті на кінець осені (або взимку); – встановлюють кількість опадів від дати закінчення осені до дати складання прогнозу і початку весни; – визначають запаси вологи в грунті при найменшій вологоємності та недостатність насичення ґрунту водою; – визначають динаміку запасів вологи від осені до настання весни і запаси вологи на початку весни з подальшою оцінкою цих запасів. Для областей (районів) зі стійкою зимою і глибоким заляганням ґрунтових вод запас вологи в грунті виражається рівнянням: У = 0,115 Х + 0,56 Н – 20, де У – динаміка запасів доступної для рослин вологи в метровому шарі ґрунту, мм; Х – кількість атмосферних опадів за період від дати визначення вологи ґрунту восени до дати переходу температури повітря через 5^0С весною, мм; Н – різниця між запасами вологи при найменшій вологоємності ґрунту і фактичним запасом вологи в осінній період, мм. Для регіонів з глибоким заляганням ґрунтових вод та нестійким сніговим покривом формула має вигляд: У = 0,21 Х + 0,62 Н – 33 Запас продуктивної вологи в грунті на початок польових робіт визначають за формулою: У1 = ∆У + У, де У1 – запас вологи на початок весняно-польових робіт, мм; ∆У – осінні запаси вологи в грунті, мм; У – зміна запасів продуктивної вологи, мм. Процент вологи на початок весни визначають діленням величини фактичних запасів вологи на кількість вологи, що утворюється при найменшій вологоємності ґрунту. З урахуванням цього показника оцінюють запаси вологи від найменшої вологоємності: – понад 80% – «норма»; – 60 – 79% – «задовільно»; – 40 – 59% – «недостатньо»; – менше 40% – «незадовільно». 5.2.4. Завбачення строків настання фаз розвитку сільськогосподарських культур Для того, щоб з урахуванням погодних умов завчасно підготуватися до збирання зернових культур, доцільно завбачити дату їх достигання. При роздільному збиранні зернових прогнозують настання фази воскової стиглості, при прямому комбайнуванні – дату повної стиглості. Принцип розрахунку ґрунтується на визначенні тієї дати, до якої нагромадиться сума ефективних температур повітря, яка є постійною величиною для міжфазового періоду певної культури. Знаючи дату настання попередньої фази, суму ефективних температур і середньодобову температуру повітря за міжфазовий період, можна визначити дату настання наступної фази D за формулою Шиголєва: D = D1 + , де D1 – фактична дата настання попередньої фази у поточному році; А – постійна сума ефективних температур, необхідних для проходження періоду від попередньої до наступної фази (∑tеф); t сер – завбачувана середньодобова температура повітря міжфазового періоду. При визначенні дати настання воскової стиглості зерна в озимих зернових культур треба знати дату колосіння, суму ефективних температур за період «колосіння – воскова стиглість», фактичну дату колосіння і передбачувану середньодобову температуру повітря за цей період. Прогнозовану середньодобову температуру повітря визначають за період від фактичної дати колосіння до середньобагаторічної дати воскової стиглості культури. 5.2.5. Фактори, що впливають на завбачення урожайності і якості сільськогосподарських культур Середньо- та довгострокові прогнози врожайності сільськогосподарських культур дають змогу передбачити очікувану кількість вирощеної продукції, що дає можливість своєчасно організувати збирання, перевезення, очищення та зберігання її. На урожайність впливають фактори, які умовно можна поділити на три групи: 5.2.6. Прогноз урожайності озимої пшениці До головних факторів формування врожаю озимої пшениці відносяться: – запаси вологи в грунті (залежать від весняних нагромаджень та динаміки атмосферних опадів за період вегетації); – кількість продуктивних стебел (на 1 м^2), які збереглися після перезимівлі. В умовах України нерідко спостерігаються посушливі осені, коли кущіння озимих незадовільне і рослини вступають в зиму ослабленими. Якщо зима з нестійким (низьким) сніговим покривом та значною амплітудою коливань температури, то посіви будуть зрідженими внаслідок того, що частина рослин не дає колосоносних стебел або відновлює їх у малій кількості. Залежність урожайності озимої пшениці від весняних запасів доступної для рослин вологи і кількості стебел на 1 м^2 зберігається і в наступні фази розвитку рослин. Проте пізніше, крім цих факторів, слід враховувати температуру, кількість опадів і висоту стебел. Для сортів Миронівської селекції через 8 – 12 днів після відновлення вегетації прогноз урожаю за 3 місяці наперед визначають за формулою: У = 0,059 Wдост + 0,024 n – 2,97, де У – очікувана урожайність культури, ц/га; Wдост – запаси доступної для рослин вологи у метровому шарі ґрунту, мм; n – кількість стебел на 1 м^2. 5.2.7. Прогноз урожайності цукрових буряків Завбачення врожайності коренеплодів цукрових буряків проводять 20 липня за рівнянням: У = 0,1(0,07 ∑t + 1,86p + 4,43n + 0,07Wдост – 384,29), де У – очікувана урожайність, т/га; ∑t – сума температур вище 10^0С за період від посіву до 1 серпня; Р – маса коренеплоду на 20 липня; n – густота посіву на 20 серпня (визначають за формулою: п = 0,86п1 + 6, де п1 – густота посіву на 20 липня); Wдост – запаси доступної для рослин вологи у метровому шарі ґрунту від посіву до 1 серпня. Температуру повітря за третю декаду липня беруть середню багаторічну. Справджується прогноз на 75 – 95%. Питання по самоконтролю 1. На які групи поділяють агрометеорологічні прогнози 2. На чому ґрунтується спосіб Михалєвського по завбаченню заморозків 3. Перелічіть та охарактеризуйте фактори, від яких залежить урожайність сільськогосподарських культур 4. Назвіть фактори, які впливають на формування врожаю озимої пшениці
	Попередня тема	На початок	Наступна тема