|
|
ОСНОВИ ОРГАНІЧНОГО РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗДІЛ 5. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ТА
ТЕХНІКА ПІД ЧАС ОБРОБІТКУ ҐРУНТ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5.1. Поверхневий обробіток ґрунту 5.2. Застосування в органічному землеробстві
мінімального обробітку ґрунту 5.3. Методи мінімального обробітку ґрунту 5.4. Техніка для ведення органічного землеробства 5.5. Приклади застосування мінімального обробітку
ґрунту Органічне сільське господарство – це виробнича система, яка
підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Застосовувана
система обробітку ґрунту чинить як позитивний, так і негативний вплив на
структуру ґрунту. Важливо знайти баланс, щоб переважаючими були чинники, що
сприяють формуванню правильної структури ґрунту. Для зниження ущільнення
ґрунту важливими заходами є, наприклад, правильний підбір шин, зниження
робочого тиску і мінімізація кількості проходів полем. Тому під час складання технологічної карти враховують: · основні засоби захисту рослин; · страхові засоби захисту рослин; · основні добрива; · основні фази росту; · критичні моменти із захисту та живлення; · часові рамки між внесеннями добрив, ЗЗР та
обробітком ґрунту. Інструментами в органічному землеробстві є: · дозволені в органіці добрива; · біологічні засоби захисту рослин; · ентомофаги; · агротехнічні засоби обробки ґрунту; · агроконсультанти; · сертифікаційні органи; · розрахунки, адаптовані під наш клімат та
рельєф; · різниця в показниках родючості залежно від
рельєфу; · технологічні підходи до органічного
вирощування рослин; · відмова від глибокого оброблення ґрунту; · налагодження та впровадження сівозміни; · використання проміжних культур і сидератів; · використання органічного насіння; · мульчування ґрунту природними матеріалами; · використання добрив та ЗЗР на основі
біологічних агентів, пасток для відлякування або відлову шкідників, природних
мінералів як добрив та меліорантів; · раціональне використання поливної води; · деструкція післязбиральних решток. 5.1. Поверхневий обробіток ґрунту
Теоретичною базою ґрунтозахисного мілкого обробітку ґрунту без
перевертання скиби стало розуміння того, що такий обробіток зберігає природну
структуру, капілярність ґрунту,
оскільки не руйнує мікроканалів, створюваних черв’яками і корінням, яке
розкладається. Головною вимогою мілкого обробітку ґрунту є
підрізання кореневої системи на рівні 4–5 см без її видалення з ґрунту. При
цьому поверхня покривається перегнійним шаром органіки різного походження,
завдяки якому рослини і біота отримують поживні речовини, зменшується ризик
утворення кірки. Мілкий обробіток забезпечує значний протиерозійний ефект.
Він дає можливість максимально використовувати ґрунтозахисні властивості багаторічних трав,
які створюють вертикальну орієнтацію шпарин аерації, що поліпшує структуру
ґрунту й запобігає водній ерозії під час випадіння інтенсивних дощів. Коли стік майже відсутній, вода ходами кореневої системи рослин
проникає на глибину 45–55 см і вже там розходиться капілярами. За системного поверхневого обробітку ґрунту і вирощування
багаторічних трав зменшуються щільність і поліпшуються водно-фізичні
властивості ґрунту, зникає ґрунтова підошва, яка неминуча під час традиційної
оранки і перешкоджає руху вологи в ґрунті.
З упровадженням системи органічного землеробства та відмови від
мінеральних добрив нагальним стає пошук ефективних та надійних джерел
компенсації елементів живлення і створення у ґрунті позитивного балансу
гумусу. Одним із напрямів вирішення цієї проблеми – повернення нетоварної частки врожаю – пожнивних решток, їх
загортання в ґрунт і подальші процеси мінералізації. Тим самим втілюється в
життя один із основних законів землеробства «Закон повернення» (про
необхідність повернення в ґрунт поживних речовин, які було винесено з
урожаєм). Мульчування
Крім того, такий субстрат є добрим середовищем для розвитку дощових черв’яків,
які тут розмножуються, і потім з перегноєм їх вносять на поля. Облік їх
чисельності на полях, де вносили перегній, це підтверджує. Так, заселеність
орного шару ґрунту дощовими черв’яками на окремих полях господарства сягає
80–85 особин на У зв’язку зі зростанням уваги населення до екологічних проблем в
останні роки інтерес до отримання компосту
для збільшення врожаю та підвищення його якості зростає, з’являються
технології прискореного виробництва. Так, розроблено і постійно
удосконалюється технологія прискореної природної деградації органічних
речовин у контрольованих умовах. Як результат компостування за 60–65 днів
отримується цінне добриво, в якому вміст органічних речовин – не менше 75%,
та не менше 50% поживних речовин у легкодоступній для рослин формі. Також у
ньому відсутня патогенна мікрофлора в небезпечних концентраціях,
життєздатне насіння бур’янів, добриво має слаболужну або нейтральну реакцію. Як результаті високотемпературної біоферментації
компостної маси в аеробних умовах збільшується
поживна цінність готової продукції, забезпечується її екологічність.
Бобові культури збагачують ґрунт азотом, який фіксують із
повітря бульбочкові бактерії, розміщені на їхніх коренях. Бульбочки азотофіксувальних бактерій Накопиченого
азоту вистачає як самій сидеральній культурі, так і наступній після неї
культурі у сівозміні. Позитивний вплив сидерації на родючість ґрунту і
урожайність сільськогосподарських культур зберігається впродовж трьох років.
Загортання зеленої маси еспарцету проводять неглибоко дисковою бороною,
у два сліди, щоб не витягнути корені. Зароблення сидератів у ґрунт Дискування проводять на
половину захвата борони, друга її частина повторно обробляє уже
звалені рослини. Кореневі шийки залишаються неушкодженими і за 10–12 діб поле
знову зеленіє, після трьох тижнів рослини досягають фази стеблування –
початку бутонізації. Основний обробіток
проводять плоскорізальним
культиватором, обладнаним лапами, налаштованими на глибину 5–6 см, щоб агрегат підрізав, а
не витягував кореневища рослин, після відмирання яких утворюється
вертикальний дренаж ґрунту, що сприяє поліпшенню водного і повітряного
режиму. Остаточно припиняє відростання еспарцету передпосівна культивація.
Головна умова її виконання – не раніше доби до сівби, оскільки за ранньої
культивації на полі залишаються зимуючі бур’яни, а за більш пізньої −
їх знищують. Як правило, на цьому полі висівають пшеницю озиму. Паралельно з гноєм і
компостами як органічні добрива
можна широко
використовувати побічну продукцію
сільськогосподарських культур, насамперед солому злакових культур. Солома
є дешевим джерелом органічної речовини для ґрунту. За вмістом
органічної речовини та макроелементів (N, Р, К) 1 т соломи рівноцінна 3 т
напівперепрілого гною. У 4 т соломи міститься близько
Тому недопустимим є спалювання побічної продукції, адже це неминуче
призведе до погіршення водно-фізичних властивостей ґрунту, зменшення його
біологічної активності, чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, загибелі корисної ентомофауни.
Підраховано, що під час згорання 40–50 ц соломи і стерні, з кожного гектара
втрачається безповоротно 20- Залишена стерня пшениці (не спалена) зберігає 76 % опадів. А це 4-6
ц/га додаткової урожайності зерна наступної культури. Внаслідок виключення
процесу збирання соломи під час комбайнування затрати праці зменшуються на
40-60 %. Безпосереднє використання соломи на удобрення майже у вісім разів
зменшує затрати праці на приготування і внесення соломистого гною. В останні
роки у різних країнах світу та в Україні широко впроваджують технології
пришвидшеної деструкції соломи та рослинних решток за допомогою біодеструкторів. Таким чином, мілкий обробіток ґрунту:
5.2. Застосування в
органічному землеробстві мінімального обробітку ґрунту Мінімальний обробіток ґрунту сприяє
поліпшенню структури ґрунту.
Відмова
від глибокого та інтенсивного розпушування
зберігає структуру ґрунту та його мікроорганізми, а також запобігає
розпаду
гумусу. Крім того, поліпшується пружність і захист від ерозії ґрунту та його
водний баланс. Але, незважаючи на це, відмова від обробітку плугом спричиняє
певні виклики.
Наприклад, може значно підвищитися шкідливий вплив бур'янів
або
порушитися забезпечення поживними речовинами.
Тисячоліттями люди обробляють свої поля за допомогою
плуга. Обробіток з обертанням ґрунту забезпечує підготовку оптимального насіннєвого ложа. Плугом можна
переорати пасовище за
один прохід та загорнути в ґрунт бур'яни, пожнивні рештки та гній з власного
господарства.
Ґрунт буде розпушений та проаерований, що сприятиме його швидшому прогріванню та просушуванню, а
також мобілізації поживних речовин. За мінімального обробітку перед сівбою ґрунт
обробляють менш інтенсивно, або взагалі не обробляють, що має також певні переваги. Переваги мінімального обробітку ґрунту
На перший погляд, відмова від плуга має лише
переваги, однак, під час ретельнішого дослідження виявляються і певні недоліки. Інтенсивний обробіток ґрунту плугом руйнує агрегатну та капілярну структуру ґрунту, спричиняє
великі втрати популяції дощових черв'яків та пришвидшує розпад органічних субстанцій, що призводить до значних викидів газів в атмосферу. Крім того, після себе плуг залишає повністю непокритий ґрунт, який стає беззахисним взимку,
схильним до замулювання та ерозії. Усі ці чинники у довгостроковій перспективі можуть призвести до
зниження пружності та ущільнення ґрунту. У ґрунті порушується баланс води,
поживних речовин та газів. Але цей метод обробітку у системі без застосування гербіцидів та швидкорозчинних
азотних добрив має певні недоліки, які необхідно подолати, щоб забезпечити довгострокову стабільну
врожайність та досягти прибутковості та високої ефективності праці. Мінімальний обробіток ґрунту має певні недоліки, які можна об’єднати у певні
групи. Бур'яни та проростання
Переорювання пасовищ Другий найбільший недолік полягає у
переорюванні штучних пасовищ:
Загортання пожнивних решток
Прогрівання та просихання ґрунту.
Мінералізація поживних речовин · повільне прогрівання ґрунту навесні та просихання
у вологих умовах; · пізня мінералізація поживних речовин; · пізнє або повільніше сходження культурних
рослин. Різноманітна та гнучка механізація · необхідні інвестиції у нову механізацію; · необхідні потужні, зносостійкі та доступні у
будь-який час машини; · погодні умови визначають вибір машин; · недостатній досвід найманих робітників та
підприємств-підрядників щодо мінімального обробітку ґрунту. 5.3. Методи мінімального обробітку ґрунту Під час мінімального обробітку ґрунту
існують різноманітні методи з різною інтенсивністю обробітку аж до прямого посіву, коли повністю відмовляються від обробітку ґрунту. Методи відрізняються за двома принципами: глибиною обробітку та частиною поверхні ґрунту, яку обробляють. У Швейцарії в рамках державної програми ефективного використання енергоресурсів
фінансово підтримуються:
Крім того, органічні виробники отримують додаткову підтримку за умови
застосування мінімального обробітку ґрунту та відмови від гербіцидів.
* Обирається
лише у комбінації з сівбою по мульчі, стрічковою та прямою сівбою. Враховуючи кліматичні умови, мінімальну технологію обробітку ґрунту, ефективно доповнити технологією Verti-till (вертикальний обробіток ґрунту), яка полягає
у системному запобіганні формуванню глибоких, надмірно ущільнених прошарків ґрунту, що погіршують
капілярність ґрунтів та обмін вологи, а також перешкоджають нормальному
розвитку кореневої системи рослин. У технології Verti-till застосовують агрегати вертикального обробітку ґрунту. Вертикальна вібрація пружинних стійок агрегату дробить ґрунт, залишаючи мікротріщини, через які в землю потрапляють волога
і повітря. Таким чином поступово формується однорідна структура без ущільнень
і твердих прошарків. Крім того, такі агрегати добре подрібнюють та загортають
рослинні рештки і вирівнюють поверхню поля.
Вертикальний обробіток ґрунту https://www.youtube.com/watch?v=hQcdKTiN_gM Порівняння обробітку
ґрунту плугом та різних методів мінімального обробітку ґрунту (визначення відповідно до директив прямих
виплат)
Деякі представники органічного
сільського господарства
частково або повністю відмовилися
від застосування плуга у своїх господарствах протягом років. Вони застосовують сівбу по мульчі (відповідно до визначення Швейцарської
Конфедерації). До цього часу відомий лише один органічний виробник у Швейцарії, який успішно здійснив стрічкову сівбу кукурудзи. А щодо
прямої сівби, то вона не стала поширеною в
органічному
виробництві, оскільки цей метод базується на застосуванні гербіцидів суцільної дії, швидкорозчинних азотних добрив та агрохімікатів проти слимаків. В органічному виробництві пряма сівба можлива лише за
умови сівби у зелені добрива у комбінації з застосуванням
ножових котків.
Для органічного виробництва сівбу по мульчі можна оптимізувати, щоб переконати більшу частину практиків, і, таким чином, далі поширювати цей
метод. Фінансова підтримка ефективного користування ресурсами може спонукати до
переходу на мінімальний обробіток ґрунту, але вона сама по собі не має вирішального значення для успіху будь-якої системи. Нові системи мінімального обробітку можна застосовувати
в органічному
землеробстві лише у тому випадку, якщо вони матимуть приблизно таку саму врожайність, як і під час застосування плуга, і не спричинять жодних серйозних проблем з бур'янами у довгостроковій
перспективі.
Точні та практичні дослідження
FiBL у 2003–2011 рр.
показують, що під час переходу від плуга до мінімального обробітку
врожайність сільськогосподарських культур знижується як мінімум на 10%. Це пов'язано
з уповільненням мінералізації азоту у ґрунті навесні та конкуренцією культури
з бур'янами. Як результат поліпшення структури ґрунту мінімальний обробіток на
дослідних ділянках у М. Фрік демонструє
вищу врожайність,
починаючи з четвертого року, і в багаторічній перспективі показники
врожайності зростають на 11%. Особливо значні переваги мінімальний обробіток
ґрунту має в посушливі роки. У господарствах з досвідченими керівниками, відповідною технікою та
відповідним виробничим режимом жодних відмінностей врожайності між плугом та
мінімальним обробітком не було. У деяких господарствах спочатку проблеми
проростання осипаного насіння культур-попередників можуть призвести до певних
втрат врожаю через малий досвід, невідповідну механізацію або через несприятливі
погодні умови. 5.4. Техніка для ведення
органічного землеробства Хоч органічне виробництво і передбачає
тільки ручний обробіток, є техніка, яка стане у пригоді вам, особливо, якщо у
вас велика ферма.
Наприклад трактор. Для великих угідь можна використовувати більш потужні
моделі. Якщо ви хочете звести роботу з технікою до мінімуму, можна обійтися мінітрактором. Для
обробітку ґрунту важливі надійні плуги і глибокорозпушувачі, щоб верхній
земляний шар був піддатливим для оброблення. Не варто забувати і про
культиватори – вони зроблять ґрунт пухкішим, з великим доступом повітря. Для сівби можна використовувати спеціальні сівалки – вони не суперечать
політиці органічного господарства. Тут важливо правильно підібрати самі
посівні культури – не оброблені хімікатами або іншими методами обробки, а
також бажано стійкі сорти. Можна користуватися обприскувачами, але як поливну техніку в разі
посухи або просто низького рівня опадів. Виключено використання хімікатів та
інших штучних добрив в обприскуванні. Виходячи з потреб вашої ферми, можна
вибрати причіпні або самохідні обприскувачі. У будь-якому випадку під час вибору техніки варто звернути увагу на
потужність і охоплення. Краще взяти той агрегат, який охопить більшу площу –
для повного оброблення території йому потрібно буде пройти менше кіл, а отже,
менше буде виділень і чистішою буде продукція. Сільськогосподарську техніку потрібно адаптувати для забезпечення
мінімального тиску на ґрунт (тиск шин, вага техніки).
Мінімізація тиску на ґрунт та його
ущільнення Для уникнення ущільнення ґрунту слід обробляти лише добре висушений,
плодоносний ґрунт. Ущільнення ґрунту має також і негативні наслідки для популяції
дощових черв'яків та інших організмів. Що важча техніка, то більше його
ущільнення.
Легші знаряддя для обробітку ґрунту та сівби
обережніше впливають на дощових черв'яків.
Буксирувальні шланги для розподілу гною Мульчувач Kuhn
EL 162-300 Biomulch, який
дозволяє руйнувати
рослинний покрив та вносити біомасу й органічні добрива у перші кілька
сантиметрів ґрунту, прискорюючи розкладання та зберігаючи
при цьому біологічну активність (біофумігація).
Широко використовують культиватори вітчизняного
виробництва КПС-4-3Р, дискові
борони фірми Gregoire Вesson – DXRV, DXRV-HD, лущильники Vänderstadt Carrier – CR 820, культиватори Horsch–Агросоюз та ін.
Культиватор Schmotzer з відеоконтролем https://youtu.be/9VfIFYjalS0
Готуємо ґрунт до сівби культиватором компанії Treffler https://www.youtube.com/watch?v=ZGtmB_ez1R0
Сітчаста борона – надійний
помічник у захисту від бур'янів (рос) https://youtu.be/YNOEHk-yeFo
Нові можливості в
обробленні стерні в органічному землеробстві https://youtu.be/9VfIFYjalS0
За роки впровадження органічних технологій у
ПП «Агроекологія» було випробувано й вдосконалено різні ґрунтообробні
знаряддя. Зокрема, тривалий час використовували переобладнані культиватори
КПЕ-3,8. Робочі органи цих культиваторів були підпружинені, в ущільненому ґрунті пружина спрацьовувала і лапа відходила назад – якість обробки
погіршувалася. Тому доводилося збільшувати глибину культивації. Щоб досягти
ефекту обробітку ґрунту на задану глибину 4 – 5 см і суцільного підрізання коренів бур’янів, довелося жорстко закріпити стійки лап культиваторів. Сучасна система машин і агрегатів, що працює
в господарстві й забезпечує якісне вжиття всіх агротехнічних заходів, охоплює: борону ротаційну (штрігель) Einbock Aerostar-Rotation-1200, борони дискові GREGOIRE
BESSON-6000 та GREGOIRE BESSON-7000, борону VADESTAD Carrier-820,
культиватор HORSCH-FG-12.30, культиватор дисковий HORSCH Tiger-5MT,
культиватор прополювальний Einbock,
сівалку зернову вакуумну – Great Plains CTA-4000- 8006, сівалку зернову механічну Great Plains 3S-4000HDF, сівалки точного висіву для технічних культур Kinze-3600
та Плантер-2 та інші. В останні роки у господарстві працює низка культиваторів для передпосівного
обробітку ґрунту, виготовлених за ідеєю С.С. Антонця, зокрема культиватори КВАНТ-7 та КВАНТ-12, розроблені науковцями ННЦ
«Інститут механізації і електрифікації» НААН України. Ці агрегати обладнані
серпоподібними штангами з жорстким кріпленням, які дають можливість
витримувати задану глибину обробітку й по яких краще спливають рослинні
залишки, а також лапами, які самозагострюються у ґрунті. Передні ребристі
котки за необхідності подрібнюють рослини і руйнують ґрунтову кірку; задні
котки культиватора трубчасті, вони краще прикочують ґрунт. Глибина обробітку
майже 5 см і контролюється котками. Колеса агрегату використовують лише для
транспортування; в процесі роботи вони піднімаються. Така конструкція
культиватора забезпечує задану глибину обробки і достатнє підрізання рослин. У такий спосіб вдалося підвищити
ефективність захисту від бур’янів, поліпшити структуру і вологозабезпеченість
ґрунту (навіть за незначних опадів волога верхніх шарів з’єднується
з вологою нижніх шарів), вирівняти посівне ложе насіння, що сприяє появі
дружних сходів. Механізація для мінімального
обробітку ґрунту
5.5. Приклади застосування мінімального обробітку ґрунту Як вже зазначалося, успіх мінімального обробітку ґрунту залежить від
досвіду керівника господарства. Тому рекомендують спочатку обрати такі прості
методи обробітку, як сівба сидератів по мульчі після зернових або зернових
після картоплі, щоб пізніше взятися за складніші варіанти, такі як пряма
сівба кукурудзи або переорювання штучних пасовищ без плуга. З огляду на це
рекомендується спочатку застосувати мінімальний обробіток на малих ділянках
або випробувати його на одиничних рядках, і лише потім застосовувати на
більших площах.
Сівба по мульчі сидератів та проміжних
культур Особливо за посушливих умов після збору зернових
вистачає поверхневого обробітку по стерні (наприклад, культиватором
(грубером) або дисковою бороною), щоб потім посіяти проміжні культури
традиційною посівною технікою. Цей метод вже сьогодні з успіхом набуває
широкого застосування. За методом мінімального обробітку ґрунту та
вирощування сидератів або проміжних кормових культур, відповідно до вимог
методу, дотації у Швейцарії за ефективне використання ресурсів не виплачують.
Проте можна заощадити час та кошти, не зашкодивши проміжній культурі.
Проміжні культури, на відміну від сидератів, дають можливість провести очисний
укіс. Застосування підсівів здійснюється, як правило, у формі
розкидної сівби у комбінації з обробітком пружинною бороною або котками
безпосередньо в основну культуру, яка вже зійшла, також можлива сівба
рядками.
Підсіви мають такі переваги, як пригнічення бур'янів, фіксування
азоту, поліпшення структури і пружності ґрунту, а також їх можна
застосовувати як корми. Підсів білої конюшини. Якщо підсів залишається як штучне пасовище,
то можна додатково заощадити на одному обробітку ґрунту у ріпака та ефективно використати вегетаційний період. Конкуренція за воду та поживні речовини за певних
умов можуть негативно вплинути на головну культуру.
Сівба по мульчі озимих зернових або зернових
бобових після картоплі або коренеплодів Після збору врожаю картоплі або коренеплодів
ґрунт вже сильно розпушений і має сприятливі умови для сівби по мульчі. Після
одного поверхневого обробітку ґрунт буде вирівняно та створено оптимальне насіннєве ложе для
озимих зернових або зимостійких зернових бобів. Але це лише за умови, якщо
під час збирання культури-попередника не утворились глибокі ущільнення і тиск
бур'янів незначний.
Сівба по мульчі зернових, ріпака та зернових бобових, змішаних з іншими культурами Після зернових, кукурудзи
на силос або ріпака зазвичай вистачає від одноразового до дворазового
поверхневого обробітку по мульчі за допомогою культиватора або дискової
борони для того, щоб
посіяти озиму пшеницю, ріпак або зимостійку суміш культур. Тиск бур'янів у
жодному випадку не має бути високим, а ґрунт не має бути сухим. У вологих
умовах слід застосувати плуг-лущильник. Пряма сівба озимої пшениці або
кукурудзи у прикочені зелені добрива
Перші дослідження у Швейцарії показали, що під час застосування
методу прямої сівби озимої пшениці або кукурудзи у сидерати за певних умов була
отримана аналогічна врожайність, як і у випадку застосування плуга. Важливим є вибір зелених добрив, які вже зійшли, та бур'янів, які
оптимально пригнічені. Озиму пшеницю сіють у сидерати, які вимерзають, а
кукурудзу – у ті, що зимують. Під час сівби кукурудзи сидерати пригинають за
допомогою ножового котка. Важливо, щоб сидерати після прикочування повністю
відмерли, а ті, які не зимують, повністю вимерзли. Після відмирання вони мають утворити товстий
прошарок мульчі, який надалі приглушатиме бур'яни. Занадто товсті прошарки
мульчі можуть, у свою чергу, спричинити складнощі як під час сівби, так і під
час сходження головної культури. Крім того, під час прямої сівби потрібно вносити добрива. Значний
внесок у забезпечення головної культури азотом роблять сидерати (бобові).
Власні органічні добрива з господарства можна вносити лише поверхнево.
Внесення рідкого гною неможливе через те, що він може зрушити прошарок
мульчі. Під час вирощування озимої пшениці прошарок мульчі за зиму, як
правило, повністю розпадається, так що навесні можна провести обробіток
пружинною бороною та внести рідкий гній. Оскільки по кукурудзі механічний контроль бур'янів
у прошарку мульчі, зазвичай, неможливий у разі, якщо зелені добрива
нерівномірно зійшли, погано перезимували або ж сильно забур'янені, то краще
надати перевагу сівбі по мульчі. Метод прямої сівби в органічному
землеробстві ще не має широкого використання на практиці.
За умови сухої та теплої весни стрічкова
сівба може бути варіантом для вирощування кукурудзи. Хоча без застосування гербіцидів цей
метод залишається занадто складним. Тому слід, як правило, також обробляти
зелені насадження у міжряддях. Це відбувається, наприклад, шляхом
попереднього лущення культиватором поверхневого обробітку або спеціально для
цього створеної ступінчатої міжрядної фрези, яка поверхнево обробляє зелені
насадження у міжряддях. Таким чином, значно знижується кількість зелених
насаджень у міжряддях, але у цьому випадку порушуються умови для отримання
дотацій у Швейцарії за ефективне використання ресурсів. Замість цього можна
здійснити стрічкову сівбу у прикочені зелені добрива на штучних пасовищах. У
цьому випадку найбільш проблематичним виявляється регулювання росту зелених
добрив, які виросли знову у міжряддях.
Переорювання штучного пасовища сівбою по
мульчі Однією з найбільших складностей під час мінімального обробітку ґрунту є
переорювання штучних
пасовищ. Один
робочий прохід плуга рівнозначний сівбі по мульчі за більшої кількості
технологічних операцій.
Успіх залежить від кліматичних умов, засобів, що їх застосовують,
наявних травосумішей штучних пасовищ та досвіду керівника господарства.
Стрічкова сівба (відповідно до директив прямих виплат) та пряма сівба у
штучних пасовищах без застосування гербіцидів практично неможливі. Найкраще для
переорювання підходять лущильники з опорним колесом, що підрізають дерновий
покрив максимально на глибині 10 см і частково перевертають ґрунт. Не
дивлячись на те, що на штучному пасовищі неможливо отримати так званий
«чистий стіл», проте кукурудзу, зернові
та зернові бобові можна продуктивно вирощувати.
Подальший варіант для переорювання всієї поверхні штучного пасовища – це
обробіток культиватором поверхневого обробітку. Але за цим методом необхідно
провести 2–3 проходи зі збільшенням робочої глибини, а задля більш успішного
регулювання штучного пасовища проходи слід проводити лише за сухих погодних
умов. Культиватори з однобічними
стрільчастими лапами та дискові
борони не досягають добрих результатів, оскільки вони не можуть
повністю підрізати дерновий покрив. Питання для самоконтролю 1.
Що покладено в основу мілкого обробітку ґрунту? 2.
Переваги застосування мілкого обробітку ґрунту в землеробстві. 3. Вплив
обробітку плугом на структуру ґрунту. 4. Які переваги мінімального обробітку ґрунту
порівняно з традиційним? 5.
Назвіть недоліки мінімального обробітку ґрунту. 6.
Які є методи мінімального обробітку ґрунту? 7.
У чому суть технології Verti-till та її
взаємозв’язок з мінімальним обробітком ґрунту? 8.
Назвіть придатність методів для органічного виробництва. 9.
За якими критеріями потрібно обирати техніку для обробітку ґрунту за
органічного землеробства? 10. Які особливості обробітку ґрунту застосовують для уникнення
ущільнення ґрунту? 12. Назвіть особливості впровадження органічних технологій у ПП
«Агроекологія». 13. Які агрегати застосовують для мінімального обробітку ґрунту? 15. Які технології мінімального обробітку ґрунту під час підсівів? 19. Які технології мінімального обробітку ґрунту під час стрічкової сівби
кукурудзи? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||