 Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. «Заговори,
щоб я тебе
побачив», – казав Сократ. Цей вислів віками не втрачає своєї актуальності. Адже від того, якими лексичними засобами володіє людина,
яку має інтонацію, вимову, як послуговується жестами, емоціями залежить рівень її освіченості і культури [14]. Тому у діловому і повсякденному спілкуванні пропонуємо користатися загальноприйнятими нормами
ділового етикету.
|
Формули вітання
|
|
Привіт! Салют! Вітаю! Вітаннячко! Моє Вам шанування!
Здоров був! Здорова була! Скільки літ!
|
Доброго ранку!
Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! Вітаємо з прийдешніми святами!
|
|
Формули вибачення
|
|
Вибачай! Винен! Більше не буду!
|
Просимо (прошу) вибачити … Просимо (прошу) вибачення … Вибачте! Пробачте!
Даруйте! Перепрошую!
|
|
Формули подяки
|
|
Дякую щиро! Вік не забуду!
|
Висловлюємо вдячність … Дозвольте висловити
вдячність … Ми дуже вдячні… Глибоко вдячні…
Вельми вдячні… Спасибі!
Дякую(ємо)! Щиро вдячні! Велика подяка! Щира вдячність!
|
|
Формули прохання
|
|
Будь ласкава(ий)! Прошу уклінно! Дуже прошу! Якщо твоя ласка!
Благаю! Не відмов(те)!
Молю!
|
Просимо…Дозвольте…Будь ласка!
Будьте ласкаві! Будьте такі ласкаві Можна Вас
попросити?
Якщо Вам не важко …
|
|
Формули прощання
|
|
Бувай(те) здоров(і)!
До завтра! Щасливо! Бувай! Прощай! Добраніч!
Дозвольте відкланятися! Кланяюсь!
|
До побачення! Прощавайте!
На все добре! До нових зустрічей! Всього найкращого! До зустрічі!
|
Утворення звертання*
|
дві загальні назви
пан професор товариш фінансист
|
Кл. в. + Кл.
в. (Н. в.)
пане професоре/пане професор товаришу фінансисте/товаришу фінансист
|
|
форма звертання у словах, від яких неможливо утворити Кл. в.
або їх форма зберігається з Кл. в. іншого слова
посол
суддя
|
додати слова «пане», «пані»
пане посол
пане суддя
|
|
загальна назва + прізвище
добродій Трофімчук
|
Кл. в. + Н. в.
добродію Трофімчук
|
|
загальна назва + ім’я
друг Григорій
|
Кл. в. + Кл. в.
друже Григорію
|
|
ім’я + по батькові
Тамара Андріївна
|
Кл. в. + Кл. в.
Тамаро Андріївно
|
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
 У розмовному стилі кличний відмінок (Кл. в.) утворюється за допомогою закінчення ‐е, а у офіційно‐діловому стилі – за допомогою закінчення ‐у.
Наприклад: Олег – Олеже (розмовний стиль),
Олегу (офіційний стиль).
Правила утворення кличного відмінка іменників
|
Тип іменника
|
Закінчення
|
Приклад
|
|
І відміна, тверда група
|
‐о
|
мамо, Галино
|
|
І відміна, м’яка група
|
‐е (‐є)
|
нене, Маріє
|
|
І відміна, м’яка група, пестливі жіночі імена
|
‐ю
|
бабусю, Таню
|
|
ІІ відміна, тверда група
(зокрема із суфіксами ‐ик‐,‐ок‐, ‐к‐)
|
‐у
|
батьку, братику
|
|
ІІ відміна, тверда група (іншомовні імена з основою на г, к, х)
|
‐у
|
Людвігу, Джеку, Генріху
|
|
ІІ відміна, мішана група (з основою на
шиплячий,
крім ж)
|
‐у
|
викладачу, товаришу
|
|
ІІ відміна, м’яка група
|
‐ю
|
дідусю, Костю, Віталію
|
|
ІІ відміна, тверда група, безсуфіксні іменники
|
‐е
|
брате, друже, Іване,
але діду, сину, тату
|
|
ІІ відміна, тверда група
(іменники із суфіксами ‐ист‐,‐ор‐, ‐тор‐, ‐атор‐, ‐ер‐, ‐ир‐)
|
‐е
|
командире, режисере, акторе, радисте, стажисте
|
|
ІІ відміна, м’яка група
(іменники із суфіксом ‐ець‐)
|
‐е
|
хлопче, кравче, але бійцю, знавцю, добровольцю
|
|
ІІ відміна, мішана група, власні назви з основою на
ж, дж, загальні назви з основою на ж, р
ІІІ відміна
|
‐е
|
Джордже, Довбуше, газетяре, стороже,
любове, радосте
|
|
імена по батькові жіночого роду
|
‐о
|
Ігорівно, Юріївно
|
|
імена по батькові чоловічого роду
|
‐у
|
Ігоровичу, Івановичу
|
Відповідь «Сьома година» на запитання «Котра година?» в українській мові означає рівно сьому, а не шосту з незначною кількістю хвилин (як у російській мові). Зайве вживання і сьома
година ранку, бо в іншу пору її немає. Увечері – це дев’ятнадцята година.
Увага! Неправильною є відповідь: «Сім годин». Відповідаємо: «Сьома година».
Формули вказівки на годину
У літературній мові існує дві форми називання часу.
Офіційно‐діловий варіант: 8:25 (20:25)
– восьма (двадцята) година, двадцять п’ять хвилин;
8:40 (20:40) – восьма (двадцята) година, сорок хвилин.
Варіант власний художньому і розмовному мовленню: 8:25 (20:25)
– в обох випадках кажемо двадцять п’ять хвилин на дев’яту; 8:40 (20:40) – в обох випадках кажемо за двадцять хвилин – дев’ята.
Вказівку на хвилини можна озвучити так: за п’ять хвилин перша година
(12:55); дві хвилини на восьму (19:02); десять на другу (13:10); чверть на дев’яту (8:15); пів на другу
ночі (01:30).
|
Час
|
Прийменники
|
Правильний варіант
|
Неправильний варіант
|
|
8:00
|
–
|
восьма година
|
вісім годин
|
|
8:05
|
по/на
|
п’ять по восьмій, п’ять хвилин на дев’яту
|
п’ять
хвилин дев’ятої
|
|
8:10
|
по/на
|
десять по восьмій, десять на
дев’яту, восьма десять
|
десять хвилин дев’ятого
|
|
8:15
|
по/на
|
п’ятнадцять по восьмій, п’ятнадцять на дев’яту
|
п’ятнадцята хвилина на дев’яту
|
|
8:20
|
по/на
|
двадцять по восьмій, двадцять на дев’яту
|
двадцять
хвилин дев’ятого
|
|
8:30
|
пів, по/на, за/до
|
пів на дев’яту, тридцять хвилин по восьмій, тридцять хвилин на дев’яту, за пів дев’ята, пів до дев’ятої
|
півдев’ятої
|
|
8:45
|
за/до
|
за п’ятнадцять до дев’ятої,
за чверть до дев’ятої
|
|
|
8:50
|
за/до
|
за десять дев’ята, десять
хвилин до дев’ятої
|
без десяти дев’ять
|
|
20:00
|
–
|
двадцята година
|
двадцять годин
|
|
20.02
|
по
|
по двадцятій
годині
|
|
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Російський вислів сейчас восьмой час означає, що минуло кілька хвилин після 7:00, тобто –
це 7:05 або 7:07.
Український вислів зараз восьма година означає повну годину, яка вже настала, тобто 8:00.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
 Для позначення конкретної години використовуємо
порядкові числівники
(вони відповідають на питання
котрий? котра? котре? котрі?) зараз п’ятнадцята
година (15:00).
На позначення половини використовуємо прийменник на: пів на першу (12:30), зустрінемося о пів на четверту (15:30).
На позначення хвилин використовуємо кількісні числівники (вони відповідають на питання скільки?):
зараз вісімнадцята десять (18:10) і прийменники по, на,
за, до.
ЗАУВАЖТЕ!
 Прийменника без на позначення часу
в українській мові не вживають, на відміну від російської.
Порівняйте: рос. без десяти
три – укр. за десять третя.
|
