|
|
ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ Електронний посібник |
|
||
А Б В Г Ґ Д Е Є
Ж З И І
Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь
Ю Я Агроекологія – це комплексна наукова дисципліна, об’єктом вивчення якої є агросфера планети, а предметом
– взаємозв’язки людини з довкіллям у процесі сільськогосподарського виробництва,
що вивчає вплив сільського господарства на природні комплекси, взаємозв’язки між компонентами агросистем і специфіки колообігу в них речовин, енергії та інформації під впливом техногенних
навантажень. Атмосфера – це газова
оболонка, що оточує Землю. Біосфера – це
оболонка життя – область існування живої речовини. Біоценоз – це біологічна система, що становить
сукупність популяцій різних видів рослин, тварин та мікроорганізмів, які
населяють певний біотоп. Біологічне забруднення – організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна
зброя, або катастрофічне зростання рослин чи тварин. Біотехнологія –
це практичне застосування в різних галузях
суспільного виробництва потрібних речовин на основі змін генетичного
коду рослин, тварин, мікрооорганізмів. Водні ресурси – це
придатні для використання води Землі: річкові, озерні, морські, підземні,
ґрунтові води, водосховища, лід гірських і полярних льодовиків. Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що
утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання
за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник має позбутися шляхом
утилізації чи знищенні. Гербіциди – це
речовини, які використовують для вибіркового або суцільного знищення рослин
(бур’янів). Грей (Гр,
Gy) -
одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Галактичне випромінювання являє собою
потік частинок високої енергії, в якому зустрічаються практично всі відомі
елементарні частинки - нейтрони, протони, електрони, мезони, мюони та інші. ГДК полютанта –
це такий вміст забруднювача в природному середовищі, за якого не знижується працездатність
і не погіршується самопочуття людей, не завдається шкода їхньому здоров’ю в
разі постійних контактів, а також відсутні негативні наслідки для нащадків. Ґрунт – це
видозмінені під впливом живих організмів земля, котрі відрізняються від
гірських порід складом мінеральної маси, значним вмістом специфічних
органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність – родючість, тобто
здатність постачати рослинам необхідні для їх росту поживні речовини, воду і
повітря. Деградація ґрунту – це зниження
родючості ґрунту, викликане погіршенням його властивостей (руйнування
структури, вимивання поживних речовин тощо.) внаслідок зміни умов
ґрунтоутворення або господарської діяльності людини. Екологія – це
наука про взаємовідносини живих організмів та їх угрупувань між собою та
довкіллям. Екосистема – це сукупність різних видів рослин, тварин та мікроорганізмів, які
взаємодіють один з одним та навколишнім середовищем таким чином, що вся ця
сукупність може зберігатися невизначено довго. Ерозія ґрунтів – це
процес руйнування верхніх найродючіших горизонтів ґрунтів. Економіка природокористування –
це нова галузь науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на
природу для підтримання динамічної рівноваги, кругообігу речовин у природі. Екологічний моніторинг (від лат. monitor – попереджає, остерігає) – це система
спостережень, оцінка і контроль стану довкілля для вироблення заходів та його
захист, раціональне використання природних ресурсів, передбачення критичних
екологічних ситуацій та запобігання їх, прогнозування масштабів можливих
змін. Екологічні збитки – це зменшення корисності довкілля в
результаті його антропогенної трансформації (насамперед забруднення), їх
обчислюють за сумою різних витрат суспільства, пов’язаних зі змінами довкілля
й поверненням його до колишнього стану. Екологічний менеджмент – це
система ефективного управління природоохоронною діяльністю з використанням
нових підходів, на базі адміністративних механізмів управління та
економічного стимулювання. Екологічний маркетинг – це дослідження екологічного стану довкілля, ресурсу підприємства,
продукції. Екологічна експертиза – це оцінка впливів
на довкілля й здоров’я
людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності чинним нормам і законам з охорони
довкілля, вимогам екологічної безпеки суспільства. Екологічна освіта – цілеспрямовано організований,
планово і систематично здійснюваний
процес засвоєння екологічних знань, умінь і навичок. Екологічна культура – це здатність людини відчувати живе буття світу, приміряти і пристосовувати його до себе, взаємоузгоджувати
власні потреби й устрій
природного довкілля. Забруднення – небажана
зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та
води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя
людини, рослин і тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або
псувати сировинні ресурси. Забруднення атмосферного повітря – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає
на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми. Заказники – це природна територія або
акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу або
навіть окремого його компонента. Здоров’я – це природний стан організму,
що перебуває в повній рівновазі з біосферою і характеризується відсутністю
будь-яких патологічних змін. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а
не лише відсутність захворювання чи фізичних дефектів. Кислотні опади – це одна
з важливих екологічних проблем, з якою пов’язують окислення природного
середовища, – кислотні дощі. Механічне забруднення – викинуті
як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети. Навколишне середовище – та частина земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті та виробничій діяльності. Ноосфера – це якісно нова форма організації біосфери, яка
формується внаслідок її взаємодії з людським суспільством. Очищення стічних вод - це
руйнування або видалення з них забруднювачів і знищення в них хвороботворних
мікробів. Отруєння (токсикози) – одна
з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Продуктивність біосфери – це здатність живої речовини створювати,
трансформувати й нагромаджувати органічну речовину. Пестициди – це речовини синтезовані та використовувані для
контролю чисельності небажаних живих організмів у екосистемах. Природний заповідник – це
територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або
унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її
компонентами. Пам’ятки природи – це
окремі унікальні природні ділянки, які мають особливе наукове естетичне або
пізнавальне значення. Природне випромінювання – це
складова частина біосфери, екологічний фактор, який впливає на всі живі організми
і створює таким чином природний радіаційний фон. «Порядок денний на ХХІ століття»
– всесвітній план дій з метою сталого
розвитку, під котрим слід розуміти
таку модель соціально-економічного
поступу суспільства, коли
життєві потреби людей будуть
задовольнятися з урахуванням прав майбутніх поколінь на життя в здоровому
та невиснаженому природному середовищі. Рекультивація земель – повне
або часткове відновлення ландшафту та родючості ґрунту, порушених попередньою
господарською діяльністю, добуванням корисних копалин, будівництвом і т. ін. Сучасна екологія – це
нова комплексна наука про виживання в довкіллі, завдання якої – пізнання
законів розвитку й функціонування біосфери, як цілісної системи під впливом
природних і головне, антропогенних факторів, а також визначення шляхів
ефективної коеволюції техносфери й біосфери. Сукцесіями називають поступові необоротні зміни складу та
структури біогеоценозу, що спричинюються зовнішніми або внутрішніми факторами. Стійке забруднення – забруднювачі, які не руйнуються упродовж тривалого часу, не усувається
їх шкідлива дія самою природою. Смоги – це
димні тумани, які виникають під час
хімічної реакції, що відбуваються безпосередньо в повітрі. Самоочищення води – це
нейтралізація стічних вод, випадіння в осад твердих забруднювачів, хімічні,
біологічні та інші природні процеси, що сприяють видаленню з водойми
забруднювачів і поверненню води до її первісного стану. Сільськогосподарська радіоекологія – це
розділ екології, що вивчає концентрацію та міграцію радіоактивних речовин в
об’єктах сільськогосподарського виробництва і вплив їх іонізуючого
випромінювання на сільськогосподарські рослини і тварини. Сільськогосподарські заходи
– це облік культур, які вирощують, технологія обробітку ґрунту з
урахуванням використання добрив та технологія зберігання сільськогосподарської
продукції, яку використовують як сировину для харчових виробництв. Трансформація енергії в біосфері – це перетворення енергії Сонця в енергію живих зв’язків. Фізичне забруднення – зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у
природному середовищі. Хімічне забруднення – хімічні елементи і сполуки штучного походження. Харчування – одна з
головних функцій організму, що забезпечують процес життєдіяльності. Чисельність – це кількість особин, з яких складається
популяція. Червона книга – офіційний
документ, який містить систематизовані відомості про рослини і тварини світу
чи окремих регіонів, стан яких викликає стурбованість за їх майбутнє. Щільність популяцій – це середня кількість особин, що припадає на
одиницю простору. |
|||||