video

	ХІМІЯ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Лабораторні роботи Глосарій Список використаних джерел Укладачі	ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ
	Лабораторна робота №1. Хімічні властивості ненасичених вуглеводнів (олефіни) етену та етіну Лабораторна робота №2. Хімічні властивості спиртів Лабораторна робота №3. Хімічні властивості альдегідів та карбонових кислот Лабораторна робота №4. Хімічні властивості вуглеводів (глюкози, крохмалю) Лабораторна робота №5. Білки, кольорові реакції білків Лабораторна робота №6. Абсорбція. Добування оксиду (IV) карбону та його хімічні властивості Лабораторна робота №7. Хімічні властивості кислот Лабораторна робота №8. Хімічні властивості металів Лабораторна робота №9. Хімічні властивості алюмінію Лабораторна робота №10. Якісні реакції на катіони (ІІ) та (ІІІ) валентного заліза, хімічні властивості солей і заліза ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 *Хімічні властивості ненасичених вуглеводнів (олефіни) етену та етіну* *Мета:* ознайомитися з добуванням і хімічними властивостями ненасичених вуглеводнів. Обладнання: пробірки, спиртівка, колба Вюрца, штатив, ділильна воронка, карбід кальцію, вода, дромна вода, сірчана кислота (конц.), циліндр, чашка з водою, лучинка, сірники. УВАГА! ПРИ РОБОТІ З СІРЧАНОЮ КИСЛОТОЮ ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ! Хід роботи Дослід 1. Добування етену та його горіння. Готуємо суміш 1:3 з однієї частини спирту (10 мл) та три частини концентрованої сірчаної кислоти (30 мл), суміш додаємо у ділильну воронку та по краплях додаємо у колбу Вюрца. Нагріваємо. Газ етилен по трубці переходить у циліндр, заповнений водою. Дослід 2. Взаємодія етилена з бромною водою. Добуваєм етилен, як у першому досліді і пропускаємо його через розчин бромної води. Дослід 3. Добування ацетилену. У лабораторних умовах ацетилен добувають взаємодією карбіду кальцію з водою, така реакція відбувається бурхливо. Готуємо розчин натрю хлориду та по краплях капаємо на карбід кальцію. Дослід 4. Взаємодія ацетилену з бромною водою. Ацетилен отримуємо так, як в досліді №3 та пропускаємо через розчин бромної води. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Напишіть структурні формули речовин: а) 2-метилбут-2-ен; б) 3,3 диетилпент-1-ен; в) 3 метил 4,4 дипропілгепт-1-ен, ін.-5. 2. Здійснити такі перетворення: 3. Який об’єм ацетилену утвориться із 130 кг технічного карбіду кальцію, що містить 20 % домішок? Горіння етилену Взаїмодія ацетилена з бромною водою Взаїмодія етилена з бромной водой Отримання ацетилена ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 *Хімічні властивості спиртів* *Мета:* розширити уявлення студентів про оксигеновмісні органічні сполуки на прикладі етанолу та фенолу. Ознайомити з якісною реакцією на феноли, розширити знання студентів про номенклатуру органічних сполук на прикладі ізомерів і голомогів фенолів. Обладнання: пробіркотримач, нагрівальні прилади, пробрки, етанол, фенол, розчини дихромату калію (K₂Cr₂O₇), сульфатної кислоти (H₂SO₄), гідроксиду натрію (NaOH), хлориду феруму (FeCl₃), мідний дріт. Хід роботи Дослід 1. Окиснення етанолу (тест на алкоголь). Змішати в пробірці по 2 – 3 мл дихромату калію, сульфатної кислоти та етанолу. Злегка підігріти. Відмітити зміну кольору та появу запаху антонівських яблук (альдегід). Дослід 2. Якісна реакція на фенол. У пробірку додати 2 – 3 мл розчину фенолу та 2 – 3 краплі розчину хлориду заліза. Відмітити колір розчину феноляту заліза (FeCl₃). Дослід 3. Якісна реакція на багатоатомний спирт (гліцерин). У пробірку влити сульфат купруму, потім влити гідроксид натрію. Отримали свіжоприготовлений розчин гідроксиду міді, до нього додаємо гліцерин. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Здійснити наступні перетворення: метан ® ацетилен ® бензол ® хлорбензол ®фенол ® нітрофенол. 2. Напишіть реакцію взаємодії гліцерина з гідроксидом міді. 3. Який об’єм водню виділиться як результат взаємодії 2,3 г натрію з надлишком етилового спирту. Окислення етанолу Якісна реакція на фенол Якісна реакція на трьох атомний спирт гліцерол ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 *Хімічні властивості альдегідів та карбонових кислот* *Мета:* перевірка та закріплення знань про засоби добування альдегідів і карбонових кислот, навчитися аналізувати хімічні властивості робити висновки, вміти працювати з хімічними реактивами та хімічним обладнанням. Обладнання: розчини формаліну, гідроксиду натрію (NaOH), сульфату міді, спиртівка, набір пробірок, пробіркотримач. Хід роботи Дослід 1. Якісна реакція на альдегідну групу з гідроксидом міді. До розчину гідроксиду натрію додаємо розчин солі сульфату міді, спостерігаємо осад гідроксиду міді (ІІ), додаємо розчин формаліну і нагріваємо. Дослід 2. Реакція срібного дзеркала (якісна реакція). До розчину формальдегіду додаємо аміачний розчин оксиду срібла Ag₂O (у воді оксид срібла не розчиняється). Підігріваємо корок. Дослід 3. Окиснення метанової (мурашиної) та оцтової кислот перменгатаном калію. 1) До розчину метанової кислоти додаємо розчин перманганату калію та підігріваємо пробірку з розчином. 2) До розчину оцтової кислоти додаємо розчин перманганату калію та підігріваємо пробірку з розчином. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Напишіть структурні формули наступних кислот: а) 2,2 диметилпропанова кислота; б) оцтова кислота; в) 2,3 диметилбутанова кислота; г) 2,4 диетилпентанова кислота. 2. У трьох пробірках без надписів містяться такі речовини: етанол, мурашина кислота, оцтова кислота. За допомогою яких хімічних методів можна визначити ці речовини? 3. Здійснити таке перетворення. Якісна реакція на альдегіди з гідроксидом міді Реакція срібного дзеркала Окислення мурашиної кислоти розчином перманганату калію ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 *Хімічні властивості вуглеводів (глюкози, крохмалю)* *Мета:* вивчити властивості глюкози і крохмалю. Обладнання: пробірки, спиртівка, гаряча вода, розчини глюкози (C₆H₁₂O₆), сульфату міді (CuSO₄), гідроксиду натрію (NaOH), гідроксид амонію (NH₄OH), нітрат срібла (AgNO₃), крохмаль (C₆H₁₀O₅) _n, розчин йоду. Хід роботи Дослід 1. Якісна реакція на глюкозу. У пробірку додати 2 – 5 мл розчину сульфату міді та гідроксиду натрію, а потім додати розчин глюкози, підігріти. Дослід 2. Окислення глюкози аміачним розчином нітрату срібла, (реакція срібного дзеркала). Налийте у пробірку 1 мл глюкози та додайте 2 – 5 крапель аміачного розчину нітрат срібла, нагріти. Дослід 3. Якісна реакція на крохмаль. Насипати у пробірку крохмаль, додати воду і добре перемішати. Повільно вилийте суміш в склянку з гарячою водою, перемішуючи ще раз прокип’ятіть. Потім у пробірку додайте холодної води і одну краплю спиртового розчину йоду. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Кінцевим продуктом гідролізу крохмалю являється: а) сахароза; б) фруктоза; в) глюкоза; г) лактоза. 2. До продукту повного гідролізу крохмалю додали свіжого гідроксиду міді (ІІ) та підігріли. Випаде осад оранжевого кольору. Це: 3. Який об’єм карбон (IV) оксиду виділиться під час спиртового бродіння глюкози масо. 270 г? 4. Скільки етанолу можна добути з 42,5 кг глюкози, яка містить 15 % домішок? Окислення глюкози гідроксидом міди Окислення глюкози аміачним розчином оксида срібла Якісна реакція на крохмаль з йодом ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5 *Білки, кольорові реакції білків* *Мета:* формувати у студентів поняття про сучасний рівень вивчення білків, як природних полімерів; показати значення амінокислот і білків для живих організмів. Обладнання: водний розчин яєчного білка, нітратна кислота (HNO₃концентрована), розчини лугу (КOH або NaOH), розчин сульфату міді (CuSO₄), спиртівка, пробіркотримач, пробірки. Хід роботи Дослід 1. Зварювання білка. У пробірку налити 1 мл розчину білка, нагріти до кипіння. Зверніть увагу на утворення осаду у пробірці. Дослід 2. Біуретова реакція. Налити у пробірку 1 – 2 мл розчину білка і додати 2 мл розчину лугу, 2 – 5 крапель розчину сульфату міді. Зверніть увагу на зміну кольору розчину у пробірці. Дослід 3. Ксантопротеїнова реакція. Налити у пробірку 3 мл розчину водного білка і 2 краплі кислоти (HNO₃конц). Утворюється білий осад. Нагрійте вміст пробірки. Відмітьте забарвлення осаду в жовтий колір. Охолодіть суміш і обережно додайте декілька крапель концентрованого розчину аміаку до утворення помаранчевого кольору. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Дати характеристику що таке білки. 2. Денатурація білка може відбуватися під час: а) дії на білки етиловим спртом; б) розчинення білків у воді; в) дії на білки вогнем; г) дії на білки солями важких металів. 3. До складу білків входять: а) алкани; б) амінокислоти; в) вуглеводи; г) аміни. 4. Які функції виконують білки у життєдіяльності організмів. Згортання білка при нагріванні Біуретова реакція на білок Ксантопротеінова реакція на білок ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 *Абсорбція. Добування оксиду (IV) карбону та його хімічні властивості Мета:* ознайомити з лабораторним способом добування оксиду (IV) карбону та його хімічними властивостями. На прикладі активованого вугілля впевнитися у явищі поглинання одних речовин поверхнею інших. Обладнання: штатив з пробірками, газовідвідна трубка, воронка, фільтрувальний папір, хімічний стакан, крейда (СаСO₃), хлороводневі кислота, вода, розчин брому, активоване вугілля, розчин кальцію карбонат, вапняна вода Са(ОН)₂, лакмус. Хід роботи Дослід 1. Добування оксиду (IV) карбону та його хімічні властивості. Помістіть у пробірку кілька кусочків крейди та додайте 2 – 3 мл розбавленого розчину хлоридної кислоти і відразу пробірку закрийте корком з газовивідною трубкою вільний отвір трубки необхідно занурити у розчин Ca(ОН)₂. Дослід 2. Добування вугільної кислоти. У пробірку додаємо мармур або крейду, потім розчин соляної кислоти, закриваємо газовідвідною трубкою, кінець якої опустити у пробірку з розчином лакмусу. Дослід 3. Поглинання бромного газу активованим вугіллям. У колбу збираємо пари брому, додаємо 5 – 10 штук пігулок активованого вугілля, горло колби накриваємо склом.. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Здійснити такі перетворення 2. Чи буде піддаватися гідролізу сіль K₂CO₃ Na₂SO₄. Напишіть рівняння реакцій. 3. Який об’єм вуглекислого газу утвориться як результат обпалення 200 кг вапняку, що містить 25 % домішок за масою? Отримання вуглекислого газу та його властивості Отримання вугільної кислоти Адсорбційна властивість активованого вугілля ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7 *Хімічні властивості кислот* *Мета:* ознайомитися з хімічними властивостями кислот. Обладнання: штатив з пробірками, розчини соляної, нітратної, сірчаної кислот, шматок білого фосфору, розчин барію хлорид, розчин солі кременевої кислоти, хімічний стакан, циліндр, лучинка, спиртівка. Хід роботи Дослід 1. Хімічні властивості безводної нітратної кислоти. У пробірку додати 1 – 2 мл безводної нітратної кислоти, а також невеликий шматок білого фосфору. Дослід 2. Добування кременевої кислоти. У хімічний стакан додаємо 5 – 10 мл розчину солі кременевої кислоти (натрію силіцід) і 1 – 3 мл соляної кислоти. Дослід 3. Розпізнавання розчинів сірчаної, соляної та нітратної кислот. У три пронумеровані пробірки налити кислоти і у кожну додаємо розчин солі барію хлорид. У пробірки №2 випав осад білого кольору. Далі у пробірки №1 та №3 додаємо розчин нітрату срібла. у пробірці №1 випадає осад білого кольору. У пробірці №3 залишилась нітратна кислота, щоб впевнитися, для цього додаємо шматок міді у пробірку і підігріваємо, спостерігаємо виділення газу нітроген (IV) оксиду. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Скласти рівняння реакцій у молекулярній, повній-іонній та скорочено-іонній формах: а) гідроксидом заліза (ІІІ) та соляною кислотою; б) алюмінію сульфатом та калію гідроксидом. 2. Здійснити таке перетворення. Взаємодія безводної азотної кислоти з білим фосфором Добування кременевої кислоти Розпізнавання розчинів сірчаної, соляної та нітратної кислот ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8 *Хімічні властивості металів* *Мета:* перевірити та закріпити знання про хімічні властивості металів. Обладнання: метали, цинк, мідь, залізо, розчин соляної кислоти, розчин солі сульфуру міді, розчини соляної та нітратної концентрованих кислот, штатив із пробірками. Хід роботи Дослід 1. Взаємодія кислоти з металами. У пробірку додаємо шматочок цинку та 1 – 2 мл розчину соляної кослоти. У другу пробірку додаємо шматочок міді та 1 – 2 мл розчину соляної кислоти. Дослід 2. Взаємодія металів з солями. У дві пробірки додаємо розчин солі сульфату міді. У першу пробірку додаємо шматочок цинку, в другу додаємо декілька кнопок, які містять залізо. Спостерігаємо за двома пробірками. Дослід 3. Взаємодія заліза з концентрованими кислотами. У дві колби додаємо по шматочку заліза, у першу додаємо розчин концентрованої нітратної кислоти, у другу – концентрованої соляної кислоти. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Під час взаємодії двовалентного металу масою 6 г з водою виділяється водень об’ємом 3,36 л. Цей метал: а) Ca; б) Ba; в) Mg; г) Ra. 2. Метал, масою 13,7 г, що утворює катіон із зарядом +2, взаємодіє з водою з виділенням 2,24 л водню. Цей метал: а) Mg; б) Ca; в) Sr; г) Ba. Взаємодія кислот з металами Взаємодія металів з солями ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9 *Хімічні властивості алюмінію* *Мета:* ознайомитися з хімічними властивостями алюмінію та його сполуками, навчитися добувати гідроксид алюміній і доведення його амфотерності, якісна реакція на катіон алюмінію. Обладнання: розчини лугу, вода шматочок алюмінію, розчин їдкого калі, штатив із пробірками. Хід роботи Дослід 1. Взаємодія алюмінію з лугами і водою. У дві пробірки додаємо по шматочку алюмінію. В першу пробірку додаємо розчин калію гідроксид, а в другу – воду, спостерігаємо. Потім шматочок алюмінію з першої пробірки промиваємо водою і знову додаємо води. Дослід 2. Взаємодія гідроксиду алюмінію і доведення його амфотерності. У дві пробірки додаємо 3 – 5 крапель розчину алюмінію сульфат і додати 3 – 5 краплі гідроксиду натрію до створення осаду. Потім у першу пробірку додати розчин хлороводневої кослоти, а в другу – розчин натрію гідроксид. Дослід 3. Якісна реакція на катіон алюмінію Al⁺³. Для виявлення катіона алюмінію до розчину солі хлориду алюмінію додаємо розчин гідроксиду амонію. Після виконання кожного досліду необхідно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Напишіть рівняння реакцій алюміній оксиду з калій гідроксидом, магній карбонатом. 2. Закінчити рівняння реакцій. Напишіть у молекулярній, повній-іонній та скороченій-іонній формах. а) Al₂(SO₄)₃+KOH=… б) Al (OH)₃+NaOH=… 3. Здійснити такі перетворення. Взаємодія алюмінію з лугом та водою Амфотерні властивості гідроксиду алюмінію Виявлення алюмінію ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10 *Якісні реакції на катіони (ІІ) та (ІІІ) валентного заліза, хімічні властивості солей і заліза* *Мета:* вивчити властивості заліза, якісні реакції на катіони (ІІ) та (ІІІ) валентного заліза. Обладнання: штатив із пробірками, розчин сульфату заліза (ІІ), розчин хлориду заліза (ІІІ), гексаціаноферріт калію K₄[Fe(CN)₆], гексаціанферрат калію K₃[Fe(CN)₆], роданід калію KSCN, шматочки заліза, нітратна та сульфатна кислоти. Хід роботи Дослід 1. Взаємодія заліза з концентрованими кислотами. У дві пробірки додаємо по шматочку заліза і додаємо 1 – 3 мл кислот. У першу пробірку додаємо нітратну кислоту, у другу – сірчану, спостерігаємо. Дослід 2. Якісна реакція на катіон (ІІ) заліза. До 2 – 3 крапель розчину солі сульфату (ІІ) заліза додати одну краплю розчину гексаціаноферріту калію K₃[Fe(CN)₆]. Дослід 3. Якісна реакція на катіон (ІІІ) заліза. До 3 – 4 крапель розчину солі хлориду (ІІІ) заліза додати одну краплю розчину гексаціаноферрату калію K₄[Fe(CN)₆]. Після виконання кожного досліду потрібно записати спостереження, написати рівняння реакцій, зробити висновки. Тренувальні вправи 1. Скласти рівняння реакцій в молекулярній, повній-іонній та скороченій-іонній формах між сульфатом (ІІІ) заліза та гідроксидом натрію. 2. Здійснити такі перетворення. 3. Скласти електронний баланс окисно-відновної реакції, вказати окисник та відновник. Взаємодія заліза з концентрованими кислотами Якісні реакції на залізо (ІІ) Якісні реакції на залізо (ІІІ)
		На початок