video

Кастрація – це штучне припинення функції статевих залоз. Орхіектомія (грец. orchis — сім'яник) — видалення статевих залоз самців, оваріоектомія (лат. ovarium — яєчник) — видалення статевих залоз самок. Кастраційний ефект настає також під час порушення кровопостачання й іннервації сім'яників, їх роздавлюванні; крім того, на статеві залози діють хімічними й гормональними препаратами, радіоактивним випромінюванням, ультразвуком, лазером тощо. Найбільше практичне значення має хірургічна кастрація.

9.1.1. Показання для кастрації

Показаннями для цієї операції є економічні показники та деякі патологічні процеси ділянки статевого апарату тварини.

Порушення функції статевих залоз спричинює значні зміни в обміні речовин, фізіологічних і морфологічних особливостях тваринного організму. Кастрати краще відгодовуються, їхнє м'ясо стає ніжним, жирнішим, у самців воно втрачає специфічний смак і запах; поліпшується якість шерсті. Робочі тварини стають спокійнішими й витривалішими.

З економічною метою кастрацію проводять для додаткового отримання живої маси на відгодівлі, збільшення настригу вовни; кастрація запобігає заплідненню маток не племінними самцями, статевому травматизму, полегшує групове утримання тощо.

З лікувальною метою кастрацію виконують під час операцій інтравагінальних (пахово-мошоночних) гриж, травмах сім'яників, їх запаленні, новоутвореннях, варикозному розширенні вен сім'яного канатика, при водянці загальної піхвової оболонки.

9.1.2. Економічна доцільність кастрації

Орхіектомія бичків і баранчиків у ранньому віці дещо затримує подальший ріст і розвиток тварин, оскільки статеві гормони стимулюють білковий синтез (анаболічний ефект) і значною мірою сприяють утворенню грубоволокнистих структур (кісткової тканини, фасцій, зв'язок, сухожилків тощо) і м'язової тканини.

У дослідах (В.П. Тимофєєв та ін.) на бичках симентальської породи встановлено, що тварини, кастровані в 2 – 3-місячному віці, під час здавання на м'ясо важили в середньому 418,7 кг, в 5 — 6-місячному віці — 440 кг і в 11 – 12-місячному віці — 423 кг, тоді як некастровані тварини мали масу 418 кг. У некастрованих бичків м'язи містять більшу кількість сполучної тканини, ніж у кастрованих. У кастратів м'язові волокна тонкі, дифузно осалені й розміщені щільніше, м'ясо ніжніше, поживніше: його енергетична цінність вища на 30 %. М'ясо некастрованих бичків містить менше білка і більше вологи порівняно з м'ясом кастрованих. Від орхіектомованих бичків, вирощених на безконцентратних раціонах, отримують більше м'яса високої якості, ніж від некастрованих. В аналогічних дослідах, проведених на бичках червоної степової породи, найбільші прирости живої маси отримані під час кастрації тварин у 3 – 6-місячному віці.

Рання кастрація бичків (до 3-місячного віку) супроводжується зниженням інтенсивності приросту маси тіла впродовж 18 міс. (Н.Т. Данилевська). Це пов'язано з тим, що в ранній постнатальний період тварини ростуть інтенсивніше. Пізня кастрація (після настання статевої зрілості) спричинює глибокі порушення в ендокринній системі, що негативно впливає на приріст живої маси. Тому найраціональнішою є орхіектомія 4 — 6-місячних бичків (І.О. Поваженко).

9.2. Анатомо-топографічні дані статевих органів самця

Сім’яники – парна статева залоза, вони поміщаються в спеціальному шкірно-м'язовому мішку – мошонці, покриті серозною оболонкою, під якою розташована зрощена з нею білкова оболонка.

9.2. Будова сім’яника:

1. венозний синус; 2. артерія; 3. перехідна зв’язка; 4. головка придатка сім’яника; 5. тіло придатка сім’яника; 6. сім’яник; 7. хвіст придатка сім’яника; 8. сперміопровід;

9. загальна піхвова оболонка

Від останньої всередину відходять перегородки, що розділяють сім’яник на безліч часточок, заповнених паренхімою. Паренхіма складається з мікроскопічно малих звивистих сім'яних канальців і пухкої сполучної тканини з інтерстиціальними клітинами. У звивистих канальцях утворюються спермії.

Придаток сім'яника прилягає безпосередньо до нього і покритий білковою оболонкою. У придатку розрізняють головку, тіло і хвіст. Головка придатка включає в себе сперміовиносні (сім’явиносні) канальці, тіло і хвіст
– вузький звивистий канал, розширений в кінцевій частині. Довжина каналу придатка у тварин різних видів коливається від 50 до 80 м. Канал хвоста придатка переходить у сперміопровід.

Мошонка складається з:

1. Шкіри;

2. М’язово - еластичної оболонки;

3. Підм’язево-еластичної фасції – (Куперова);

4. Загальної піхвової оболонки.

Паховий канал включає в себе зовнішнє і внутрішнє пахові кільця. Очеревина, яка проходить у паховому каналі, формує піхвовий канал і переходить у загальну піхвову оболонку.

9.3. Криваві способи кастрації

Існують два основних кривавих способів кастрації самців — з повним видаленням статевих залоз і з частковим видаленням елементів статевих залоз. До першого відносять відкритий і закритий способи кастрації, а до другого – спосіб Байбуртцяна (експресивна кастрація) та вазектомію.

9.3.1. Кастрація з повним видаленням статевих залоз


Рис. 9.3. Кастрація кнурців із використанням спеціальних комбінованих щипців	Рис. 9.4. Роз’єднання перехідної зв’язки за відкритого способу кастрації

Кастрація кнурця

За відкритого способу кастрації розрізують всі шари мошонки разом із загальною піхвовою оболонкою, перерізають перехідну зв’язку, після чого видаляють сім'яник і придаток. Таким способом можна каструвати самців всіх видів тварин, крім кролів. Для кожного виду тварин техніка кастрації відкритим способом має деякі особливості. Наприклад, кнурців до 1 місяця можна каструвати «на відрив». При цьому лігатуру на сім’яний канатик не накладають. Жеребців каструють з використанням спеціальних щипців (Занда, Амосова). У бугайців оперативний доступ може бути як за переднього великого кривизного сім'яника, так і заднього.

Кастрація кота відкритим способом

the video tag.


Рис. 9.5. Емаскулятор	Рис. 9.6. Щипці Занда

За закритого способу розсікають мошонку, залишивши не ушкодженою загальну піхвову оболонку (ЗПО), відпрепаровують ЗПО від шарів мошонки, на сім’яний канатик, що огорнутий ЗПО накладають лігатуру (здебільшого прошивну) або лещата (під час кастрації жеребців) та видаляють сім'яник і придаток разом із загальною піхвовою оболонкою. Таким способом каструють старих самців, тварин із широкими паховими кільцями (кролів) та у випадках можливої або наявної інтравагінальної грижі.

Кастрація пса закритим способом

Кастрація жеребця відкритим і закритим способами

video tag.

Шви під час кастрації на рани не накладають. На рану застосовують антисептичну присипку (йодоформ, стрептоцид та інші).

Кролів каструють закритим способом, але існує і закрито-відкритий спосіб (за Власенком). При цьому розрізають всі шари мошонки разом із ЗПО, але не перерізають перехідну зв’язку. Накладають лігатуру таким чином, щоб вона проходила в межах загальної піхвової оболонки, тобто закривала піхвовий канал.

Кастрація кроля відкрито-закритим способом

browser does not support the video tag.

9.3.2. Кастрація з частковим видаленням елементів статевих залоз

За часткового видалення статевих залоз порушується продукування, або виведення сперміїв під. час збереження інкреції статевих гормонів.

Видалення паренхіми сім'яників (експресивна кастрація) під час збереження строми органа і придатка. За методом Байбуртцяна сім'яник через шкіру мошонки проколюють скальпелем, який повертають у рані; пальцями через рану видавлюють паренхіму сім'яника. Цим способом можна каструвати баранців. У інших тварин досить часто настає регенерація.

Вазектомію, або резекцію хвостів придатків проводять для того, щоб створити самців-пробників. Найчастіше такий спосіб застосовують для баранів і бугаїв. Під час операції в ділянці розміщення хвостів придатків розрізають мошонку, відпрепаровують хвіст придатка, накладають дві лігатури та перерізають між ними сім’япровід. У оперованих тварин зберігаються статеві рефлекси, але самці не осіменяють маток (стерилізація). Але здійснення статевого акту може викликати розповсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом.

9.4. Безкровні способи кастрації

Безкровні способи кастрації найчастіше полягають у перкутанному (підшкірному) порушенні цілості сім'яних канатиків або сім'яників. Також поширення набув хімічний спосіб кастрації (для домашніх тварин).


Рис. 9.7. Щипці Бурдіццо	Рис.9.8. Щипці Телятникова

Перкутанне передавлювання в ділянці шийки мошонки здійснюють спеціальними щипцями (Телятникова, Бурдіццо) або сім'яний канатик розривають через шкіру (спосіб Черноморськова, або модифікація казахського способу «тарту»). Бичків оперують у стоячому положенні, баранчиків — у боковому. Щипцями Телятникова, Бурдіццо або іншими почергово здавлюють сім'яні канатики, які пальцями відтискають у складку шкіри. Порушення кровопостачання й іннервації призводить до розсмоктування сім'яників (у бичків — через 5 – 6 міс., у баранчиків — через 3 – 4 міс.).

Кастрація бугайців перкутанним способом

browser does not support the video tag.

Підшкірний розрив сім'яного канатика у баранчиків здійснюють методом Чорноморськова (модифікація казахського способу «тарту»). Кастрацію виконують без інструментів і медикаментів, завдяки чому виключається можливість інфікування. Баранчиків фіксують у сидячому положенні. Сім'яники відтягують до дна мошонки, що дає можливість легко промацати напружений сім'яний канатик. Його стискують через стінку мошонки пальцями й швидким рухом «догори – вбік – вниз» розривають.

Перкутанне перев'язування сім'яних канатиків здійснюють через шийку мошонки лігатурою. За методом В. Б. Борисевича бичків каструють у 4 — 5-місячному віці, баранчиків — у 3 — 4-місячпому. Бичків фіксують у стоячому положенні, баранчиків — у сидячому або боковому. Операційне поле змазують 5 % спиртовим розчином йоду. Сім'яний канатик фіксують пальцями лівої руки в складці шкіри та піхвової оболонки. Хірургічною голкою, заправленою шовковою ниткою № 8 (можна використати кетгут), проколюють мошонку і протягують нитку поруч з пальцями, якими фіксують сім'яний канатик. Перший вузол лігатури послідовно затягують 2–3 рази з інтервалом 2 – 3 с. (витримка часу зумовлена відтоком тканинної рідини у місці накладання лігатури). Далі зав'язують другий вузол і кінці нитки відрізують. Шовкову лігатуру видаляють на 14-ту добу. Впродовж 3–4 міс. настає атрофія сім'яників унаслідок порушення живлення їх. Продукти розсмоктування стимулюють розвиток тваринного організму, завдяки чому збільшується приріст живої маси.

Еластрація — здавлювання сім'яного канатика гумовим кільцем, яке накладають на шийку мошонки за допомогою спеціальних щипців. Унаслідок цього настає некроз, і мошонка разом із сім'яниками відпадає.

Еластрація

video tag.

За перкутанного порушення сім'яників (спосіб Мочаловського) їх роздавлюють через шкіру мошонки (компресійна кастрація). Зруйнована паренхіма сім'яників розсмоктується. Цим способом за допомогою щипців Мочаловського каструють молодняк дрібних жуйних. Баранчиків фіксують у боковому чи сидячому положенні. Нижню чашоподібну браншу щипців підводять під сім'яник (одна з ручок упирається в землю) і натискують на розміщену зверху ручку. Сім'яник роздавлюється, загальна піхвова оболонка й шкіра залишаються неушкодженими.

9.5 Кастрація самок

Кастрацію самок можуть проводити у вигляді оваріоектомії (видалення яєчників) та оваріогістероектомії (видалення матки з яєчниками). Показаннями до операції є кілька моментів. Стерилізацію проводять для придушення статевої поведінки, яка яскраво проявляється у більшості тварин під час тічки і часто знижує прирости (свинки) або змінює поведінку самки (крики, нав'язливість, псування меблів, агресивність). Під час хвороби яєчників (кіста теж показана оваріоектомія.

9.5.1. Анатомо-топографічні дані статевого апарату самки

Яєчники – парні залози кругло-овальної або горбкувтої форми, в яких відбувається утворення і дозрівання статевих клітин (яйцеклітин) самки. Яєчники значно менше сіменників самця. Вони розташовуються в черевної порожнині в області 3–4-го поперекових хребтів і вільно підвішені кожний на особистій зв’язці, або брижі. В яєчнику розрізняють два шари – зовнішній або фолікулярний, і внутрішній або судинний. Фолікулярний шар містить велику кількість міхурів, в яких знаходяться і розвиваються яйцеклітини. Фолікули не всі однакові і знаходяться в різних стадіях розвитку. Дозрілий фолікул наповнений рідиною і оточений тонкою оболонкою. На внутрішній стінці фолікула є невеликий виступ, в центрі якого і знаходиться яйцеклітина.

9.9. Будова статевого апарату самки (свині)

Рис. 9.9. Будова статевого апарату самки (свині):

1. піхва; 2. шийка матки; 3. яйцепроводи;

4. роги матки; 5. тіло матки; 6. бахромка; 7. яєчник

Судинний шар складається, головним чином, із кровоносних судин і нервів.

Дозрівання яйцеклітин і яєчників відбувається таким чином: після закінчення розвитку фолікула настає такий момент, коли усередині нього починає накопичуватися рідина в такій кількості, що вона розтягує стінки фолікула. Наповнений рідиною фолікул чітко виступає у вигляді горба на поверхні яєчника. У результаті натягання стінки фолікула розриваються і яйцеклітина разом з фолікулярною рідиною попадає на лійку яйцепроводу, яка знаходиться у відкритому вигляді в черевній порожнині. На місці розриву фолікула утворюється так зване жовте тіло. Його призначення – виділяти в кров особливі гормони, які служать збудниками процесів, які відбуваються в матці після запліднення яйцеклітини. Якщо яйцеклітина не запліднюється, жовте тіло через 5–10 днів перестає функціонувати. Під час запліднення воно розвивається і функціонує впродовж всього періоду вагітності; зникає після пологів. У самки одночасно дозрівають декілька фолікулів. Із лійки яйцепроводу яйцеклітини попадають в яйцепровід і проходять у матку. Проштовхування яйцеклітин у матку по яйцепроводу відбувається в результаті руху війок епітелію слизової оболонки яйцепроводів і перистальтичного їх скорочення. Яйцеклітини із яйцепроводів поступають у роги матки.

Матка служить місцем розвитку плода. У самки матка складається з двох рогів і тіла. Тіло матки дуже коротке, а рог довгі. За зовнішнім виглядом матка нагадує римську цифру V. Роги і тіло матки підвішені в черевній порожнині на широких маточних зв’язках. Ділянка матки, яка спрямована в піхву, називається шийкою матки. Внутрішня будова матки пристосована до виконання процесів, пов’язаних з вагітністю. Усередині матка покрита слизовою оболонкою. За слизовою оболонкою лежить мускульний шар з добре розвинутими коловими м`язами. Завдяки скороченню м`яз матки відбувається виштовхування плода під час пологів. Зовні матка покрита серозною оболонкою.

9.5.2. Оваріоектомія

Оваріоектомія (ovariectomia) – видалення яєчників. Відбувається зміна гормонального фону, припиняється вироблення статевих гормонів і, як наслідок, зупиняються тічки, зникає ризик виникнення кіст яєчників і помилкових вагітностей. Статеві залози виробляють статеві клітини і продукують статеві гормони.

Рис. 9.10. Оперативний доступ під час

оваріоектомії кішок

Гормональна функція статевих залоз тісно пов'язана з функціональною діяльністю внутрішньої секреції. Після кастрації в організмі значно змінюється діяльність залоз внутрішньої секреції, що якісно впливає на обмін речовин, фізіологічний стан тварини, його ріст і розвиток. У тварин підвищується схильність до ожиріння, вони стають спокійнішими.

Краще проводити оваріоектомію тварин у молодому віці, коли вони краще переносять операцію. Допускається стерилізація і в пізньому віці. Основні оперативні доступи під час кастрації самок будь-якого виду тварин є права здухвинна та біла лінія. Під час цієї операції застосовують загальне та місцеве знеболення. Тварин фіксують на операційних столах у спинному або боковому положенні з дещо заниженою краніальною частиною. Для свинок користуються, крім стола Нікіфорова, імпровізованими фіксаційними засобами. Для дрібних тварин найзручнішим є стіл Виноградова.

Операція включає такі етапи: розріз шкіри, роз’єднання черевної стінки, фіксація яєчника (пальцями, гемостатичними пінцетом), накладання лігатури на яєчникову зв’язку та яйцепровід, видалення яєчника разом із бахромкою, закриття рани черевної стінки та шкіри швами, застосування засобів протисептичної терапії (антибіотики).

Оваріогістероектомія кішки

video tag.

9.5.3. Оваріогістероектомія

9.11. Роги матки собаки при піометрі

Оваріогістероектомія – це найбільш поширений вид акушерсько-оперативного втручання у дрібних тварин. До показань для проведення оваріогістероектомії у дрібних свійських тварин належать: порушення циклу з піометрою, залозисто-кістозна гіперплазія, дисфункція яєчників, пухлини яєчників, матки чи шийки матки, втрата здатності до розмноження, переривання вагітності, стерилізація за бажанням власника. Клінічно такі паталогічні процеси супроводжуються болючістю, підвищенням загальної та місцевої температури тіла, нездатністю до розмноження, припуханням, втратою апетиту, пригніченням тварини що веде до зниження резистентності, інтокскаціїї, а в деяких випадках і до загибелі тварин.

Схема оперативного втручання подібна до оваріоектомії, але видаляють яєчники разом із маткою. При цьому формують культю тіла матки методом її вшивання.

9.6. Ускладнення під час кастрації

Орхіектомія може супроводжуватись різними ускладненнями (кровотеча, випадіння органів черевної порожнини, кукси сім’яного канатика, загальної піхвової оболонки).

Кровотеча спостерігається з судин мошонки, сім'япроводу і кукси сім'яного канатика.

Під час кровотечі мошонки кров виділяється краплями з дрібних судин і через деякий час припиняється мимовільно. Якщо були перерізані більші судинні гілочки, можлива кровотеча тонким струменем (з артерій) або частими краплями (з вен). Щоб припинити кровотечу, судини зажимають гемостатичним пінцетом. Можна накласти еластичний джгут на шийку мошонки.

Кровотеча з артерій сім'япроводу супроводжується потраплянням крові в порожнину загальної піхвової оболонки. Кров витікає тонким струменем або частими краплями. Для спинення кровотечі іноді застосовують тампон Мікулича.

У цьому випадку судини захоплюють кровоспинним пінцетом і скручують, іноді залишають пінцет на деякий час, фіксуючи його бинтом навколо попереку тварини (у коней, бичків).

Кровотеча з судин кукси сім'яного канатика сильна: в основному кровоточить внутрішня сім'яна артерія — судина значного діаметра. Кров тече струменем і швидко накопичується в порожнині загальної піхвової оболонки, її можна спинити тампоном Мікулича, але надійнішим є накладання гемостатичних пінцетів або лігатури. При цьому тварину надійно фіксують, розкривають рану мошонки й витягують з неї загальну піхвову оболонку, розріз якої збільшують ножицями. Пальцями обох рук вивертають оболонку до місця її звуження. Під контролем пальця вводять розкритий гемостатичний пінцет, намацують куксу сім'яного канатика, захоплюють її пінцетом і підтягують у рану. У жеребця повторно накладають щипці Занда або проводять торгування внутрішньої сім'яної артерії гемостатичним пінцетом, у інших тварин доцільно накласти лігатуру.

Випадання (проляпсус) органів. Випадання загальної піхвової оболонки трапляється у жеребців. Причиною ускладнень є відшарування загальної піхвової оболонки від мошонкової фасції, гематоми та введення в її товщу великої кількості анестетика. Коли тварина встає, з рани мошонки опускаються клапті загальної піхвової оболонки світлого кольору, їх видаляють ножицями. Судини, які кровоточать, зажимають.

Випадання кукси сім'яного канатика спостерігається у жеребців і кабанчиків. Виникає внаслідок низького накладання кастраційних щипців або лігатури, а також під час відокремлення брижі сім'яного канатика на великій відстані від його кукси (надмірне витягування сім'яного канатика під час кастрації).

Рис. 9.12. Випадіння сальника після кастрації у жеребця

При огляді виявляють куксу сім'яного канатика, що виступає назовні, її захоплюють пінцетом, відокремлюють емаскулятором або відсікають ножицями після попереднього накладання лігатури з таким розрахунком, щоб новоутворена кукса ховалася всередині піхвової оболонки.

Випадання сальника спостерігається у коней або безпосередньо під час операції, або відразу після неї, коли тварина встає. Випаданню сальника сприяють широкий пахвинний канал, значне натягнення сім'яного канатика, сильний неспокій тварини (найчастіше у зв'язку з відсутністю належного знеболювання).

Найчастішими ускладненнями під час кастрації самок є розходження швів черевної стінки і випадіння органів черевної порожнини. Якщо вчасно не надати допомогу, тварина гине. Лікувальна допомога полягає у вправлянні органів у черевну порожнину та накладання швів. При цьому застосовують засоби профілактики хірургічної інфекції.

Питання для самоконтролю

1. Що таке кастрація?

2. В яких випадках виконують кастрацію з лікувальною метою?

3. Як побудовані сім’яники?

4. Які є основні криваві способи кастрації самців?

5. Як проводять відкритий спосіб кастрації?

6. У чому полягають безкровні способи кастрації самців?

7. Що таке еластрація?

8. В якому вигляді може проводитися кастрація самки?

9. Що таке яєчники?

10. Які етапи включає операція оваріоектомія?

11. Які показання є для оваріогістероектомії?

12. Якими ускладненнями може супроводжуватися орхіектомія?

Попередня тема

На початок

Наступна тема