ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

I частина

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ТРАНСПОРТ ТА ТРАНСПОРТНІ ПРОЦЕСИ

1.1. Транспорт і транспортні процеси
	1.1.1. Транспорт як галузь народного господарства. Поняття єдиної транспортної системи України, її значення. Транспортна система України
1.1.2. Характеристика окремих видів транспорту України 1.1.3. Структура автомобільного транспорту 1.1.4. Експлуатаційні якості рухомого складу 1.1.5. Загальні поняття про транспортний процес. Особливості транспортного процесу

1.1.1. Транспорт як галузь народного господарства. Поняття єдиної транспортної системи України, її значення. Транспортна система України

Транспорт як галузь народного господарства

Транспорт відіграє важливу роль у життєзабезпеченні людей, поєднуючи виробництво продукції з її споживачем, зв'язуючи регіони України між собою, а також з іншими державами. Транспорт відіграє величезну роль і в зміцненні обороноздатності країни (рис. 1.1.).

Кожен вид транспорту – це складний комплекс пристроїв, споруд, машин і механізмів.

Транспорт – це сукупність:

– засобів перевезення – це рухомий склад, трубопроводи, контейнери, піддони, одноразова та багаторазова тара;

– рухомого складу – це автомобілі, напівпричепи, причепи, транспортні трактори, локомотиви, вагони, судна, літаки;

– шляхів сполучення – це автомобільні дороги, залізничні та водні шляхи, повітряні лінії, монорельсові та канатні дороги, трубопроводи, спеціальні магістралі, що пристосовані та обладнані для пересування рухомого складу та переміщення вантажів та пасажирів;

– засобів управління та зв'язку – це комплекс пристроїв, що забезпечують збирання, зберігання, обробку та передачу інформації;

– технічних пристроїв та механізмів – це навантажувально-розван-тажувальні механізми, конвейєри, бункери, пакетоформуючі машини та ін.;

– споруд – це гаражі, стоянки, автобази, депо, станції технічного обслуговування, ремонтні майстерні, склади, навантажувально-розвантажувальні пункти, термінали, вантажні та пасажирські станції, вокзали, аеропорти, пристані.

паеапрекнрке

	Транспорт – основа міжнародного географічного поділу праці, який забезпечує виробничі і невиробничі потреби господарства та населення в усіх видах перевезень; • Забезпечує виробництва сировиною, матеріалами, обладнанням та перевозить готову продукцію до споживачів; • Важливий чинник обороноздатності країни;
• Сприяє раціональному розміщенню підприємства, освоєнню нових територій та природних багатств; • Об'єднує територію в соціально-економічне ціле, а країни в єдиний – світовий простір, що сприяє розвитку міжнародної торгівлі та економічної інтеграції країн; • Забезпечує побутові, робочі та туристичні поїздки людей.
Рис. 1.1. Роль транспорту у національній економіці та формуванні світового господарства

https://youtu.be/jlWsFJ1lFQw

Роль транспорту в народному господарстві

Транспорт впливає на всі сторони діяльності суспільства: економічну, політичну, соціальну, культурну та оборонну (рис. 1.2.).

Економічне значення транспорту виражається насамперед у тому, що він є ланкою будь-якого виробництва, засобом для доставки всіх видів сировини, палива і продукції з пунктів виробництва в пункти споживання.

Без транспорту неможливе освоєння нових районів, видобуток корисних копалин, він впливає на розміщення виробничих сил (тобто раціональне розміщення промислового і сільськогосподарського виробництва).

Транспорт займає порівняно велику питому вагу в найважливіших народногосподарських показниках: так, на частку транспорту припадає понад 20% основних виробничих фондів країни.

Політичне значення транспорту визначається тим, що він є засобом у вирішенні внутрішніх і зовнішньополітичних завдань, використовується для міжнародних зв'язків.

Соціальне значення транспорту полягає в забезпеченні трудових і побутових поїздок людей, полегшенні фізичної праці, доступі до зон відпочинку, перевезенні туристів.

Культурне значення – забезпечує спілкування між людьми (спілкування вчених, письменників, художників, музикантів, організація конференцій, виставок, фестивалів), обмін культурними цінностями (кінофільми, друк і т.ін.).

Оборонне значення полягає в тому, що транспорт є матеріальною базою для пересування збройних сил і їх тилових служб, забезпечує функціонування оборонної промисловості (танки, військові літаки, військовий флот та ін.).

Рис. 1.2. Роль транспорту (в цілому)

Роль транспорту (загалом) для України держави неможливо недооцінювати і це ми спостерігаємо на відповідних макропоказниках (рис. 1.3.).

Рис. 1.3. Роль транспорту

1. Економічна.

Так, загальновідомо, що транспорт забезпечує кровообіг економіки держави. Він значною мірою визначає чіткість виробничого кооперування, ефективність господарських зв’язків поміж регіонами, областями, територіально-виробничими комплексами, забезпечуючи об’єднання їх в єдиний народногосподарський комплекс.

2. Політична.

Тому, що саме транспорт наближує місто до села, багато в чому обумовлює нашу участь у міжнародному розподілі праці, визначає стан нашої обороноздатності та національної безпеки.

3. Психологічна.

Як відомо, послугами транспорту щоденно користуються мільйони наших громадян, отже, якість роботи транспорту впливає на психологічну атмосферу значних мас населення і на трудовій настрій українського народу загалом.

Єдина транспортна система України

Все більше уваги приділяється питанням удосконалення системи взаємодії кожного окремого виду транспорту з відправниками вантажу і вантажоодержу-вачами. Визначальним для фінансового благополуччя кожного виду транспорту є виконання основної вимоги – забезпечення своєчасного, якісного і повного задоволення потреб підприємств, організацій і населення в перевезеннях; залучення додаткового обсягу перевезень вантажів і пасажирів. Саме в конкурентній боротьбі, що розвивається, формується сьогодні транспортна система країни.

https://www.youtube.com/watch?v=ClC65G0Lntk

Відповідно Закону України «Про транспорт» Єдину транспортну систему України становлять (рис. 1.4.−1.6.):

• транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, зокрема метрополітен);

• промисловий залізничний транспорт;

• відомчий транспорт;

• трубопровідний транспорт;

• шляхи сполучення загального користування.

паеапрекнрке

Рис. 1.4. Види транспорту, що входять до Єдиної транспортної системи

Рис. 1.5. Види транспорту

Рис. 1.6. Результати взаємодії підсистем в Єдиній транспортній системі

https://youtu.be/OI2u-rPShj4

https://youtu.be/YGNhd36PFZ0

Єдина транспортна система відповідає вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, має розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, зокрема для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків України.

Транспортна система України

Транспортна система – сукупність технічної бази, організаційних структур і персоналу, призначену для задоволення потреб у транспортуванні.

https://youtu.be/E4jqFVUIZvM

Транспортна система України – це одна з галузей національної економіки, що має складну інфраструктуру, складові частини якої взаємопов’язані між собою й водночас існують відносно відокремлено одна від одної та взаємодіють між собою в межах визначеної мети.

Транспортні системи мають різний масштаб і призначення. Вони можуть бути незалежними і взаємопов'язаними, можуть конкурувати між собою. Основними факторами, що впливають на процес формування транспортної системи є соціально-економічні, природні, історичні та інші.

Основні завдання транспортної системи – мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, зокрема для складування і технологічної підготовки ватажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.

Елементи транспортної системи України

а) транспортні мережі (комунікації).

Транспортна мережа утворюється сукупністю шляхів сполучення. Рух транспортних засобів транспортною мережею утворює транспортні потоки, переміщення транспортною мережею вантажів формує вантажопотоки. Шлях руху транспортного засобу транспортною мережею називається маршрутом.

Рис. 1.7. Основні чинники, під впливом яких складається

транспортна мережа

б) рухомий склад для транспортування;

в) транспортні вузли.

Транспортні вузли – це вершини транспортної мережі. За функціями, які вони виконують у транспортній системі, транспортні вузли підрозділяються на портали та хаби, вокзали, вантажно-розвантажувальні системи і склади, логістичні центри.

Портал (portal) – це транспортний вузол, що забезпечує зв'язок транспортної системи з регіонами зародження або поглинання вантажопотоків.

Рис. 1.8. Хаб	Хаб (huh) (рис. 1.8.) – це транспортний вузол, в якому здійснюється переважно перевалка (transshipment) вантажів, як правило, перевозяться в укрупнених одиницях (контейнери тощо), між транспортними засобами, які виконують перевезення за прилеглими до вузла напрямками.
Рис. 1.9. Термінал	Термінал (рис.1.9.) – це об'єкт, що забезпечує доступ користувачів до послуг транспортної системи. Термінали розміщують у транспортних вузлах і проміжних пунктах транспортної мережі. У великих вузлах може діяти безліч терміналів різного або східного технологічного призначення. В останньому випадку термінали конкурують між собою.
Рис. 1.10. Логістичний центр	Логістичний центр (рис. 1.10.) – спеціалізоване підприємство, основними функціями якого є обробка та зберігання вантажів, митне оформлення, інформаційні послуги. Транспортно-логістичні центри надають вільні площі для експедиторських і транспортних компаній, мають стоянку для вантажних автомобілів. У добре розвинених логістичних центрах проводиться технічне обслуговування транспортних засобів, надаються митні, брокерські та інші види послуг;

г) обслуговування клієнтів – це надання будь-яких послуг клієнтам до, під час та після купівлі.

Серед основних стандартів обслуговування клієнтів провідні українські компанії, наприклад, зазначають: правдивість інформації про товар (послугу); надання зворотного зв'язку покупцеві (клієнтові); максимально швидке виконання замовлень;

д) системи управління транспортом – Logist.UA – Система управління транспортом класу TMS. Автоматизація управления доставками, управління доставками, планування маршрутів і моніторингу пересувань автотранспорту підприємства;

е) підприємства та засоби для технічної експлуатації засобів транспорту та інші елементи інфраструктури.

Транспортна інфраструктура (рис. 1.11.) є складовою частиною транспортних систем і включає шляхи сполучення (автомобільні шляхи, залізничні та водні шляхи, повітряні коридори, трубопроводи), термінальні об'єкти (вокзали, станції, аеропорти, порти, термінали, логістичні центри, СТО, АЗС), а також допоміжні засоби і системи (енергопостачання, зв'язку, управління рухом, обміну даними і т.ін.).

Рис. 1.11. Шляхи сполучення

1.1.2. Характеристика окремих видів транспорту України

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні та шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, заклади освіти, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту (рис.1.12.).

Рис. 1.12. Переваги та недоліки автомобільного транспорту

https://youtu.be/zNR-D3NtXnU

До складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, заклади освіти, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проєктно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток (рис.1.13.).

Рис.1.13. Переваги та недоліки залізничного транспорту

https://youtu.be/MeG7c-vC_zY

До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, заклади освіти, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проєктно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту (рис. 1.14.).

Рис. 1.14. Переваги та недоліки морського транспорту

До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, заклади освіти та охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту (рис. 1.15.).

Рис. 1.15. Переваги та недоліки річкового транспорту

https://youtu.be/4GzDxnhRZfM

До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, заклади освіти, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту (рис. 1.16.).

Рис. 1.16. Переваги та недоліки повітряного транспорту

До складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад, трамвайні й тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи з ремонту рухомого складу і виготовлення запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, заклади освіти, науково-дослідні та проєктно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.

До складу відомчого транспорту входять транспортні засоби підприємств, установ та організацій. Підприємства та організації, які мають відомчий транспорт, мають забезпечувати його розвиток і утримання на рівні, що відповідає вимогам безпеки під час надання транспортних послуг.

Відносини підприємств, що мають відомчий транспорт, з підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким вони надають транспортні послуги, та підприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

https://youtu.be/HLXRFPMFwM4

Відносини в галузі трубопроводного транспорту регулюються Законом України «Про трубопровідний транспорт» (рис. 1.17.).

Рис. 1.17. Переваги та недоліки трубопровідного транспорту

https://youtu.be/WV4ZM0XIMus

https://youtu.be/ou4Nhw25Nsk

1.1.3. Структура автомобільного транспорту

Автомобільний транспорт є однією з найважливіших галузей народного господарства. Практично не має жодного підприємства промисловості, будівництва, сільського господарства, зв’язку та інших галузей економіки де б не використовувався автомобільний транспорт.

Автомобільний транспорт - наймобільніший з усіх існуючих видів транспорту. З його допомогою здійснюється повсякденний транспортний зв’язок між підприємствами, закладами та організаціями, між ними і підприємствами інших видів транспорту. Однією з особливостей автотранспорту є можливість здійснювати доставку вантажів від складу відправника до складу отримувача.

Автотранспорт входить до єдиної транспортної системи України, як його складова частина.Основні його функції наведено на рис. 1.18.:

Рис. 1.18. Основні функції автотранспорту

Здійснюючи перевезення та виконуючи інші, пов’язані з перевезенням види транспортної діяльності, автотранспортні підприємства зобов’язані:

а) повністю задовольняти потреби населення та народного господарства в перевезеннях;

б) виконувати плани перевезень вантажів і пасажирів;

в) забезпечувати збереження вантажів, що перевозять;

г) забезпечувати високу культуру обслуговування пасажирів і замовників перевезень;

ґ) своєчасно доставляти вантажі у місця призначення;

д) вести свою діяльність ефективно й економічно.

паеапрекнрке

У практичній діяльності автотранспорту бере участь велика кількість автотранспортних підприємств і організацій, в яких задіяний багаточисельний колектив. Зрозуміло, що належним чином організувати діяльність з перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, забезпечити високий рівень обслуговування пасажирів, їх безпеку під час перевезень, збереження вантажів і багажу, раціонально використовувати рухомий склад і зменшувати транспортні витрати можливо лише за умови чіткого врегулювання прав і обов’язків усіх сторін транспортного процесу. Це досягається встановленням державою спеціальних правил поведінки, на основі яких здійснюється транспортна діяльність.

Автомобільний транспорт - це сукупність транспортних засобів, за допомогою яких здійснюється перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами, а також виконання спеціальних виробничих функцій.

До складу автомобільного транспорту входять:

1) автомобільний транспорт загального користування як підгалузь галузі транспорту, покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту та технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти;

2) автомобільні транспортні засоби суб’єктів підприємницької діяльності, установ і організацій, що використовуються тільки для власних потреб;

3) автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р.).

паеапрекнрке

Виходячи з цього визначення, систему транспорту в Україні складають:

1) транспорт загального користування;

2) відомчий транспорт;

3) індивідуальний транспорт.

В Україні до транспорту загального користування відносять автотранспортні підприємства і організації, що перебувають у власності Державного департаменту автомобільного транспорту України. Відмінною рисою транспорту загального користування є те, що він задовольняє потреби в перевезенні вантажів підприємств різних форм власності незалежно від відомчої приналежності, а також у пасажирських перевезеннях населення та переміщення багажу і вантажів громадян.

До відомчого транспорту відносять підприємства автотранспорту міністерств і відомств України, органів виконавчої та представницької влади, громадських організацій. На відміну від транспорту загального користування, він призначений для обслуговування внутрішніх потреб даного виробничого підприємства, об’єднання чи галузі господарства.

Індивідуальний транспорт - це автомобільні транспортні засоби фізичних осіб (громадян), що використовуються ними для власних потреб.

Автомобільний транспорт − це сукупність засобів зв’язку, шляхів з'єднання, технічних засобів і споруд.

Дорожньо-транспортними засобами (далі − ДТЗ) є автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи, призначені для перевезення вантажів і пасажирів.

Шляхами з'єднання є автомобільні шляхи і магістралі. 

До технічних засобів і споруд належать гаражі, авторемонтні заводи і майстерні, станції технічного обслуговування тощо.

Виробничий процес на автомобільному транспорті, який має на меті переміщення вантажів і пасажирів ДТЗ, називається автомобільними перевезеннями.

Існують два види автомобільних перевезень - вантажні й пасажирські.

Розрізняють такі вантажні автомобільні перевезення:

а) галузеві - перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування, комунального господарства, перевезення поштові, вантажів населення;

б) територіальні - технологічні, міські, приміські, районні і міжрайонні (обласні й міжобласні), міжміські, міжнародні перевезення;

- технологічні - перевезення в межах підприємств і по території будівельних ділянок;

- міські - перевезення на великі відстані, за належних шляхових умов, з різноманітною структурою перевезень. Це стосується і приміських перевезень поза межі міста на відстань до 50 км включно;

- районні й міжрайонні - перевезення територією адміністративних і економічних районів або між сусідніми районами. Вони характеризуються складнішими шляховими умовами, більшими, ніж при міських і приміських перевезеннях відстанями, та менш різноманітною структурою перевезень;

- міжміські - перевезення, які здійснюються на відстані понад 50 км між окремими областями, містами й економічними районами на шляхах значної протяжності, за відстані перевезень 1000 км і більше;

- міжнародні - перевезення поза межі України та з-за кордону.

в) за способом виконання розрізняють перевезення:

- місцевими називають усі перевезення, незалежно від їх протяжності, здійснювані одним автотранспортним підприємством;

- під час перевезень прямого з'єднання у разі доставки вантажу від пункту відправлення до пункту призначення беруть участь кілька автотранспортних підприємств;

- перевезення змішаного з'єднання виконуються двома або кількома видами транспорту. Вони можуть бути автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-повітряними, автомобільно-залізнично-водними та ін.;

г) за часом виконання перевезення поділяються на:

- постійні - здійснюються впродовж року;

- сезонні - періодично повторюються у певну пору року;

- тимчасові - перевезення вантажів епізодичного характеру.

д) за організаційними ознаками розрізняють перевезення централізовані і децентралізовані:

- у разі централізованих перевезень автотранспортні підприємства виступають організаторами процесу доставки вантажу отримувачем і керують цим процесом;

- у разі децентралізованих перевезень кожен вантажоотримувач самостійно забезпечує доставку вантажу.

https://youtu.be/s_LjicC23Io

1.1.4. Експлуатаційні якості рухомого складу

Ступінь досконалості конструкції автомобілів, яка визначає можливість найбільш ефективного їх використання в заданих умовах, оцінюють за експлуатаційними властивостями (рис. 1.19.).

Рис. 1.19. Експлуатаційні властивості конструкції автомобілів

Компактність конструкції - раціональне використання габаритів і маси, що забезпечує необхідну вантажо- або пасажиромісткість за мінімальних витрат металу на її виготовлення.

Вантажність - найбільша розрахункова кількість вантажу, яка може бути одноразово перевезена автомобілем. Вантажність залежить під вантажності автомобіля, внутрішніх розмірів платформи його кузова та об'ємної маси вантажу.

Пасажиромісткість - кількість пасажирів у салоні, яку може перевезти автобус або легковий автомобіль.

Динамічність - здатність автомобіля перевозити вантажі з найбільшою середньою технічною швидкістю в різних дорожніх умовах. Динамічні якості залежать від інтенсивності розгону, максимальної швидкості, максимального прискорення і можливості долати найбільші підйоми, а також від ефективності гальмування.

Динамічність значно впливає на продуктивність автомобіля.

Економічність - здатність автомобіля здійснювати перевезення з найменшими експлуатаційними витратами.

Визначається сумою всіх витрат на пальне, технічне обслуговування та ремонт. Серед експлуатаційних витрат найбільшими є витрати на пальне.

Довговічність - визначається тривалістю роботи автомобіля до появи гранично допустимого спрацювання деталей і механізмів, що зумовлює необхідність припинення експлуатації автомобіля. Довговічність оцінюється пробігом його до капітального ремонту, а також загальним (амортизаційним) його пробігом.

Надійність - здатність автомобіля виконувати роботу тривалий час без поломок та несправностей у заданих умовах експлуатації. Надійність оцінюється частотою відмов, тривалістю простоїв, зумовлених технічними несправностями, а також трудомісткістю на їх усунення.

Маневреність - здатність автомобіля швидко змінювати напрямок руху на мінімальній площі. Маневреність визначається радіусом повороту автомобіля, передатним числом рульового керування, а також зусиллями, потрібними для повороту рульового колеса. Маневреність автомобіля з причепом або напівпричепом погіршується порівняно з маневреністю поодинокого автомобіля.

Стійкість - здатність автомобіля рухатись у різних дорожніх умовах без заносів і перекидань. Ця якість автомобіля має важливе значення для безпеки дорожнього руху.

Розрізняють поздовжню та поперечну стійкість автомобіля, а також стійкість на повороті.

Стійкість підвищується за зниження центру ваги автомобіля, збільшення колії (відстані між серединами правих і лівих коліс), бази (відстані між передньою та задньою осями), рівномірності розміщення вантажу та його кріплення.

Прохідність - здатність автомобіля рухатись у важких дорожніх умовах та в умовах бездоріжжя. До таких дорожніх умов належать рух по піску, м'якому ґрунті, болоті, нерівних та слизьких дорогах тощо. Опір руху автомобіля на поганих дорогах і в умовах бездоріжжя значно вищий, ніж на гарних дорогах. Тому для подолання, опору автомобіль має володіти високими тяговими якостями, мати необхідний дорожній просвіт (відстань від найнижчої точки автомобіля до поверхні дороги), достатні кути переднього та заднього звисання (в'їзду та спуску). Дорожній просвіт і кути прохідності визначають величину перешкод, які може подолати автомобіль під час руху.

Прохідність автомобіля значно підвищується у разі збільшення кількості ведучих мостів. Підвищити прохідність автомобіля можна за рахунок зменшення питомого тиску шин на дорогу. Для цього в де яких моделях автомобілів застосовують широкопрофільні шини з тиском, що регулюється з робочого місця водія. Для підвищення прохідності автомобілів застосовують шини з рисунком протектора підвищеної прохідності (з ґрунтозачепами), а також протиковзні ланцюги, лебідки, самовитягачі та ін.

Керованість - здатність автомобіля легко й швидко змінювати і положення на дорозі. Керованість забезпечує збереження прямолінійного руху на прямих ділянках дороги та точне виконання траєкторії поворотів, що здійснюються.

Зручність і легкість керування автомобілем залежать від витрат фізичних зусиль і часу, що потрібні для виконання процесу керування і зменшення втомлюваності водія. Зручність і легкість керування досягаються поліпшенням конструкції рульових і гальмових механізмів, підсилювачів рульового керування і гальм, а також своєчасним і якісним регулюванням механізмів керування, правильним встановленням передніх керованих коліс.

Для підвищення зручності керування значну увагу приділяють раціональному розміщенню та обладнанню робочого місця водія.

Зручність використання - здатність автомобіля забезпечувати збереження вантажів у дорозі, швидке виконання вантажно-розвантажувальних робіт, комфортність перевезення пасажирів.

Експлуатаційна технологічність - пристосованість автомобіля до технічного обслуговування та ремонту. Характеризується періодичністю й трудомісткістю робіт з технічного обслуговування, зручністю доступу до агрегатів і вузлів під час їх огляду, діагностування, регулювання та ремонту.

Безпека дорожнього руху - визначається стійкістю автомобіля до занесення й перекидання, керованістю, надійністю гальмування та довжиною гальмового шляху, видимістю та оглядовістю дороги, ефективністю освітлення та сигналізації.

Конструктивні особливості автомобіля мають суттєвий вплив на рівень техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу та його продуктивність.

Експлуатаційні властивості рухомого складу необхідно оцінювати виходячи з умов експлуатації, тобто особливостей організації процесу перевезень, які визначаються різними поєднаннями транспортних, дорожніх та кліматичних умов.

Транспортні умови характеризуються обсягами перевезень та їх партіонністю (розміром партії вантажу, що перевозиться), видами вантажу, відстанню перевезень, умовами виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, особливостями організації перевезень.

Дорожні умови характеризуються типом та рівністю дорожнього покриття, поздовжнім профілем дороги (граничними узвозами та підйомами), станом дорожнього покриття в різні пори року, інтенсивністю руху.

Кліматичні умови характеризуються середньою, мінімальною та максимальною температурами повітря в найхолодніші та найспекотніші місяці року, тривалістю зимового періоду, розміром снігового покриття, вологістю повітря у літній період.

Умови експлуатації заявляють відповідні вимоги до конструкції та експлуатаційних властивостей рухомого складу.

Вантажомісткістю називається найбільша розрахована кількість вантажу, яка може бути одночасно перевезена автомобілем. Вантажомісткість визначається вантажопідйомністю і внутрішніми розмірами автомобіля.

паеапрекнрке

У разі перевезень різноманітних вантажів часто трапляються випадки, коли за повного використання об'єму кузова не повністю використовується вантажопідйомність автомобіля або ж, навпаки, повне використання вантажопідйомності досягається навіть за часткового використання об'єму кузова.

Тому для оцінювання можливості використання вантажопідйомності й об'єму кузова розраховують питому об'ємну вантажопідйомність q_пит і питому площу кузова f_пит.

Питома об'ємна вантажопідйомність визначається відношенням номінальної вантажопідйомності до об'єму кузова (т/м³) і є постійною для кожної моделі автомобіля.

(1.1)

де q_н - номінальна вантажопідйомність, т;

V_к - повний об'єм кузова, м³;

а - внутрішня ширина кузова, м;

b - внутрішня довжина кузова, м;

h - внутрішня висота бортів кузова, м.

Крім повного об'єму кузова, необхідно враховувати і корисний фактично використаний об'єм кузова V_{кор.факт.}

У автомобілів-самоскидів значення повного і корисного об'єму збігаються.

У бортових автомобілів під час використання їх для перевезення навалочних і насипних вантажів корисний об'єм менший за повний (для запобігання втрат під час перевезень цінних навалочних і насипних вантажів їх завантажують у кузов нижче рівня бортів платформи).

У цьому випадку

(1.2)

де h₁ − відстань від верхнього краю борта платформи до допустимого рівня вантажу в кузові, м (залежить від виду вантажу і шляхових умов і коливається у межах 50 - 150 мм).

Під час перевезень на бортових автомобілях легкі штучні вантажі (з невеликою об'ємною масою) можна складати вище рівня бортів (за умови забезпечення стійкого положення вантажу під час перевезення).

Рівень укладання деяких видів вантажу в середині платформи може бути вищим, ніж по краях.

У цьому випадку

(1.3)

де η - коефіцієнт використання об'єму кузова.

Питома об'ємна вантажопідйомність автомобіля має таку саму розмірність, що й об'ємна маса вантажу - т/м³, і показує мінімальну масу вантажу, під час перевезення якого буде забезпечено повне використання вантажопідйомності цієї моделі автомобіля.

Залежно від об'ємної маси вантажу, який перевозиться, можливі такі три випадки:

q₁<q_пит - місткість кузова використовується повністю, а вантажо-підйомність повністю використана бути не може;

q₁=q_пит - повністю використовується вантажопідйомність і місткість кузова;

q₁>q_пит - повне використання вантажопідйомності досягається навіть за неповного використання об'єму кузова.

Таким чином, знаючи питому об'ємну вантажопідйомність і об'ємну масу вантажу, який має бути перевезений, можна заздалегідь визначити, чи буде забезпечено повне використання вантажопідйомності автомобіля під час цих перевезень, чи ні.

Питома площа кузова - це відношення номінальної вантажопідйомності до корисної площі підлоги кузова, т/м².

(1.4)

де F_{кор.під.} - корисна площа підлоги кузова, т/м².

Питома площа кузова є постійною величиною для кожної моделі автомобіля. Вона показує мінімальну кількість вантажу у тонах, який має бути розміщено на кожному квадратному метрі корисної площі кузова для повного використання вантажопідйомності автомобіля.

Залежно від значення фактичного навантаження на кожний квадратний метр корисної площі кузова можливі такі три випадки:

f₁<f_пит - вантажопідйомність повністю не використовується, не зважаючи на повне використання корисної площі;

f₁=f_пит - повністю використовується вантажопідйомність і корисна площа;

f₁>f_пит - повне використання вантажопідйомності досягається навіть за неповного використання корисної площі кузова.

Використання маси характеризується коефіцієнтом використання маси, який є відношенням номінальної вантажопідйомності q_н до маси автомобіля в робочому стані G₀ (маси автомобіля, заправленого водою і мастилом, із запасним колесом і комплектом інструментів).

(1.5)

Коефіцієнт використання маси показує кількість тонн вантажо-підйомності, яка припадає на 1 т маси автомобіля. Що більше значення цього коефіцієнта, то краще.

Він характеризує економічність витрат металу та інших матеріалів на виготовлення цієї моделі автомобіля та економічність перевезень вантажу, оскільки переміщення кожного зайвого кілограма маси автомобіля призводить до додаткового зношення шин, додаткової витрати палива тощо. Таким чином, необхідно зменшувати масу автомобіля.

Зручність використання рухомого складу є одним із параметрів, що оцінюють властивість автомобіля до його пристосованості до навантажувально-розвантажувальних робіт (рис. 1.20.).

Рис. 1.20. Фактори пристосованості рухомого складу

до навантажувально-розвантажувальних робіт

Всі ці особливості конструкції впливають на тривалість простоїв автомобіля під навантаженням-розвантаженням, а значить на його продуктивність та собівартість перевезень.

1.1.5. Загальні поняття про транспортний процес. Особливості транспортного процесу

Функціонування транспортної системи реалізується за рахунок виконання транспортних процесів.

Транспортним процесом (далі − ТП) називається сукупність операцій з вантажем (предметами праці) та транспортними засобами (далі − ТЗ), в результаті чого вантажі змінюють своє положення у просторі та часі.

Основні складові, які характеризують ТП, наведено на рис. 1.21.

Рис. 1.21. Основні складові, які характеризують транспортний процес

Отже, транспортний процес – це комплекс операцій, пов'язаних з переміщенням вантажів і пасажирів, включаючи підготовчі й заключні операції, що відбувається в умовах зовнішнього середовища.

На рис. 1.22. зображено основні технологічні схеми процесу перевезення вантажів. Аналіз схем процесу перевезення вантажів показує, що в будь-якому процесі перевезення є етапи, властиві тільки вантажу, етапи, властиві тільки РС, і спільні етапи.

Спільні етапи – це навантаження, транспортування й розвантаження. Різні етапи – подача РС під навантаження, підготовка вантажу до відправлення, зберігання вантажу в пункті виробництва й проміжних пунктів, складування й т. ін. Таке положення ускладнює однозначність поняття процесу перевезення. З позиції автотранспортних підприємств, коли на перший план виходять питання підвищення ефективності використання РС, скорочення часу обороту РС, для виконання процесу перевезення вантажу необхідно, крім транспортування вантажу, виконати його навантаження й розвантаження, а також подати РС під навантаження, тобто виконати ТП.

Рис. 1.22. Основні технологічні схеми процесу перевезення вантажів:

а – одним видом транспорт; б – декількома видами транспорту

Основні поняття:

Процес перевезення – сукупність операцій від моменту підготовки вантажу до відправлення, до моменту одержання вантажу вантажо-одержувачем, пов'язаних з переміщенням вантажу в просторі (етапи 1−2−3−4−5 рис. 1.22 а) або етапи 1−2−3−4−5−6−7 (рис. 1.22 б).

Процес переміщення – сукупність навантажувальних операцій у пункті навантаження, перевантажувальних операцій у пунктах передачі вантажу з одного виду транспорту на іншій, проміжного зберігання вантажу, транспор-тування й розвантажувальних операцій у пункті розвантаження (етапи 2−3−4 рис. 1.22 а) або етапи 2− 3−4−5− 6 рис. 1.22 б).

Транспортний процес – сукупність операцій навантаження в навантажувальному й перевантажувальному пунктах, транспортування, розвантажувальних операцій у пунктах передачі вантажу з одного виду транспорту на інший і пункті розвантаження й подачі РС під навантаження (етапи 2−3−4−6 рис. 1.22 а) або етапи 2−3−4−8 і 4−5−6−9 рис. 1.22 б).

Цикл транспортного процесу – виробничий процес з перевезення вантажу, коли виконуються етапи подачі РС під навантаження, навантаження, транспортування й розвантаження вантажу. Закінчений цикл ТП називається їздкою (етапи 2−3−4−6 рис.1.22 а) або 2−3−4−8 або 4−5−6−9 рис. 1.22 б).

Операція переміщення – частина процесу переміщення, яку виконують за допомогою одного або системи спільно діючих механізмів або вручну.

Транспортування – операція переміщення вантажу певним маршрутом від місця навантаження до місця розвантаження або перевантаження (етап 3 рис. 1.22 а) або етап 3 та етап 5 рис. 1.22 б).

Нагромадження – операція зосередження в процесі переміщення в одному місці необхідної кількості переміщуваних однорідних вантажів з причин (вимог) виробництва або інших.

Пакетування – операція укрупнення вантажної одиниці укладанням більш дрібних одиниць на загальний піддон або в тару більшого розміру в строго встановленому порядку з певною просторовою орієнтацією, і якщо буде потреба наступним скріпленням пакета.

Складування – операція розміщення вантажів у певному порядку для зберігання або тимчасового нагромадження.

Навантаження – операція переміщення вантажу з місця постійного зберігання або тимчасового нагромадження на ТЗ.

Розвантаження – операція переміщення вантажу з ТЗ на місце постійного зберігання або тимчасового нагромадження.

Перевантаження – операція переміщення вантажу з одного ТЗ на інше або з одного місця зберігання на інше.

Транспортна партія – сукупність однорідних вантажних одиниць, які одночасно переміщуються за одним загальним маршрутом та одним транспортним документом.

Транспортна продукція – маса вантажу в натуральному вираженні, що доставлена від місця виробництва до місця споживання.

паеапрекнрке

Особливості транспортного процесу

Елементи транспортного процесу наведено на рис. 1.23.

Рис. 1.23. Елементи транспортного процесу

Основні принципи організації перевезень наведено на рис. 1.24.

Рис. 1.24. Основні принципи організації перевезень

Правильну організацію транспортного процесу наведено на рис. 1.25.

Рис. 1.25. Правильна організація транспортного процесу

Ефективність організації процесу перевезень (рис. 1.26.). Організація й плани перевезень мають забезпечувати задоволення потреб населення в перевезеннях за високої якості й можливо менших витратах. Ефективність перевезень залежить від багатьох факторів, що ускладнює визначення критеріїв оптимальності в загальному вигляді.

Рис. 1.26. Показники ефективності організації процесу перевезень

Питання для самоперевірки

1. Що таке транспорт?

2. Які ви знаєте особливості транспорту?

3. Загальна характеристика автомобільного транспорту.

4. Єдина транспортна система України.

5. Дати визначення поняттю «Транспортна система»

6. Переваги та недоліки автомобільного транспорту.

7. Переваги та недоліки водного транспорту.

8. Переваги та недоліки залізничного транспорту.

9. Переваги та недоліки повітряного транспорту.

10. Що таке транспортний процес?

11. З яких елементів складається транспортний процес?

12. Навести основні принципи організації перевезень.

Попередня тема

На початок

Наступна тема