|
МЕДИЧНЕ ПРАВО
ЧАСТИНА II Електронний
посібник |
||
13. Правовий порядок захисту населення від
інфекційних хвороб |
|||
3. Правове
регулювання проведення профілактичних щеплень в Україні 4. Боротьба з
туберкульозом: правові аспекти Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюють
залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації
та обставин, що на неї впливають. Правила санітарної охорони території України затверджує
Кабінет Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 р. № 893 було
затверджено Правила санітарної охорони території України. Захист населення від інфекційних хвороб визначається одним із
пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування. 3. Правове регулювання проведення профілактичних
щеплень в Україні Наказом МОЗ України від 18 травня 2018 року затверджено
Календар щеплень. Розділом ІІІ Календаря профілактичних щеплень,
затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595, передбачено
перелік рекомендованих профілактичних щеплень. Порядок здійснення профілактичних щеплень Медичний огляд перед щепленням є обов’язковим. 4. Попередити післявакцинальні
побічні дії можливо за умови: *дотримання показань і
протипоказань до вакцинації; *дотримання правил
збереження та техніки введення вакцини; *кваліфікованого відбору
дітей для вакцинації; *підготовки дітей за групами
ризику; *проведення щеплень у
сприятливий для дітей, особливо з групи ризику, період року; *дотримання строків
спостереження після введення вакцин з урахуванням віддалених реакцій та
ускладнень на певну вакцину, дієти та щадного режиму в післявакцинальний
період. Які права Ви маєте під час проведення профілактичних щеплень? Обмеження прав невакцинованих осіб Право на відмову від профілактичних щеплень, гарантоване: Практика Європейського суду з прав людини щодо
вакцинації 4. Боротьба з туберкульозом: правові аспекти ВООЗ віднесла Україну до країн з високим показником
захворюваності на туберкульоз. Щороку в нашій країні вперше реєструється до 40 тис. хворих на туберкульоз, помирає 10 тис. За 15 років з моменту оголошення епідемії туберкульозу
в Україні від цього захворювання померло близько 150 тис. людей. В Україні
виліковують не більше 60% усіх хворих. Основними чинниками неблагополуччя з туберкульозу в
Україні є: За ініціативою ВООЗ було розроблено стратегія контролю над туберкульозом,
яка гарантувала найкращий спосіб застосування існуючих протитуберкульозних
препаратів, — DOTS (Directly Observed
Treatment Short-course), що означає «суворо контрольоване лікування
коротким курсом антимікобактеріальної терапії». Стратегія DOTS (ДОТС) складалася з 5 компонентів: Цю стратегію було впроваджено і в Україні. Проте,
ДОТС-стратегія не охоплювала всі напрями боротьби з туберкульозом і загалом
не була досконалою. Адаптовану ДОТС-стратегія було затверджено наказом МОЗ
України від 15 листопада 2005 року № 605 «Про впровадження ДОТС-стратегії
в Україні» та задекларована Указом Президента України від 14 лютого 2006
року № 132 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18
січня 2006 року «Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з
небезпечними інфекційними хворобами». У 2011 році Розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2011 року №13.41-р було затверджено концепцію Загальнодержавної
цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на
2012–2016 роки. Держава має взяти і тримати під контролем стан здоров‘я
таких громадян та проводити постійну профілактичну та діагностичну роботу в
середовищі груп ризику, які вони утворюють. Україна на сьогодні має Національну стратегію щодо
подолання ВІЛ-інфекції/СНІДу, що реалізується шляхом виконання
Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування,
догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки, яка
вперше в історії боротьби з епідемією в Україні прийнята як Закон. «Гарантії» ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб Участь ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб у
випробуваннях медичних засобів і методів, науковому вивченні або освітньому
процесі, фотографуванні, відео- та кінозйомках, використання крові та інших
біологічних матеріалів таких осіб для наукових досліджень провадиться лише за
їх згодою. Міжнародні правові акти: Конвенція Організації
Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок,
ратифікована Україною 19.12.1980 р.; Міжнародний пакт ООН про громадянські і
політичні права, ратифікована Україною 19.10.1973 р.; Конвенція МОП № 111 про
дискримінацію в галузі праці та занять, ратифікована Україною 04.08.1961 р.;
Конвенція МОП № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для трудівників
чоловіків і жінок: трудівникі із сімейними обов'язками, ратифікована Україною
22.10.1999 року; Рекомендація МОП № 200 щодо ВІЛ/СНІД та сфери праці. Питання самоконтролю 1. Визначте особливості соціально-правового захисту
осіб, інфікованих ВІЛ чи осіб, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ. 2. Дайте загальну характеристику законодавчого
забезпечення функціонування Державної служби України з питань безпечності
харчових продуктів та захисту споживачів. 3. Які права та обов’язки громадян щодо забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя Вам відомі? 4. Юридична
відповідальність за порушення санітарного законодавства. |
|||