ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІС

В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

1. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МАШИН

1.5. Планування технічного обслуговування машин

1.5.1. Роль планування технічних обслуговувань і ремонтів

1.5.2. Значення плану-графіка ТО і ремонту для ефективного використання машин

1.5.3. Вихідні дані для складання плану-графіка проведення ТО. Визначення кількості технічних обслуговувань

1.5.4. Визначення трудомісткості та затрат праці на технічне обслуговування

1.5.1. Роль планування технічних обслуговувань і ремонтів

image008-topaz-enhance Планування ТО і ремонтів машино-тракторного парку визначає успішне розв'язання питань з підвищення технічної готовності наявної техніки. Воно полягає у розподілі обсягів робіт між ремонтно-обслуговуючою базою сільськогосподарських підприємств та можливим місцем їх виконання в умовах станцій технічного обслуговування тракторів (СТОТ), станцій технічного обслуговування автомобілів (СТОА), спеціалізованих майстерень тощо.

Планування ТО поділяють на оперативне і перспективне. Оперативним плануванням ТО визначають можливі терміни проведення робіт і доведення завдань у часові до конкретних виконавців-майстрів та механізаторів.


	*Метод оперативного планування ТО.* Поширене застосування одержав метод використання місячних календарних планів-графіків, вихідними даними для котрих є річний план, планове напрацювання машин, періодичність проведення ТО. Проте, під час використання планів-графіків кількість ТО, що планується і фактично проводиться, збігається лише для всього парку машин.

Форми оперативних графіків ТО. Широке розповсюдження знайшов графік ТО у формі планшета (рис. 1.47). На ньому наочно відображено інформацію щодо витрати палива кожним трактором у межах встановленого ліміту, а також відмічено фактичні строки виконання всіх видів ТО. Обов'язковій і своєчасній постановці машин на ТО сприяє обмеження видачі палива для машини, яка не пройшла в термін, що був встановлений, відповідного ТО. Обмеження видачі палива для вчасної постановки машин на обслуговування можна здійснювати за допомогою талонів, жетонів або лімітно-облікових книжок. Водночас під час заправки механізатору можуть видати лише ту кількість палива, що відповідає періодичності ТО-1.


	*Перспективне (техніко-економічне) планування* проводиться, як правило, на рік і полягає у визначенні обсягів робіт та їх розподілу між об'єктами і дільницями ремонтно-обслуговуючої бази господарства та ремонтними підприємствами.

Першим завданням цього планування є розробка річного плану технічного обслуговування і ремонту окремих типів машин – тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин, обладнання тваринницьких ферм та ін.

На відміну від оперативного, у річному плані визначається кількість технічних обслуговувань і ремонтів на плановий період, тобто на рік, чи на певний місяць планового року. Визначена кількість технічних обслуговувань і ремонтів є основою для планування матеріально-технічного забезпечення роботи МТП.

Рисунок8

Рис. 1.47. Форма оперативного графіка ТО

Новый рисунок

На підставі річного плану технічного обслуговування і ремонту для кожної машини чи для груп машин певної марки визначають:

• обсяги робіт з технічного обслуговування і ремонту, що будуть виконуватися в господарстві та на обслуговуючих підприємствах (МТС, СТОТ. СТОА, ремонтних заводах та ін.);

• необхідну кількість запасних частин та змінних комплектів для технічного обслуговування і ремонту;

• річну та щомісячну потребу в паливно-мастильних матеріалах;

• кількість консерваційних і лакофарбових матеріалів для зберігання машин;

• річну та щомісячну трудомісткість ТО та ремонтів МТП й необхідну кількість ремонтно-обслуговуючого персоналу;

• необхідну кількість робочих місць на ПТО для своєчасного і якісного виконання робіт;

• потребу в технологічному обладнанні та інструментах для забезпечення робіт;

• необхідну кількість пересувних засобів технічного обслуговування і ремонту;

• планову вартість технічного обслуговування і ремонту.

На підставі річного плану здійснюють також вибір типових проєктів для будівництва нової ремонтно-обслуговуючої бази господарства.

1.5.2. Значення плану-графіка ТО і ремонтів для ефективного використання машин

Технічне обслуговування машин необхідне для підтримання їх у працездатному стані в процесі експлуатації. Недотримання встановленої періодичності і незадовільна якість ТО значною мірою зменшують ресурс трактора, сприяють збільшенню кількості відмов, призводять до зниження потужності двигуна і збільшення витрат на експлуатацію машини.

Обов’язкове періодичне обслуговування машин передбачене планово-запобіжною системою ТО. Кількість і вид ТО на рік або на місяць даної машини визначають залежно від її планового напрацювання за встановлений період в кілограмах або літрах витраченого палива, або умовних еталонних гектарах, мотогодинах, кілометрах пробігу, фактичного напрацювання з початку періоду від останнього капітального ремонту або від моменту введення в експлуатацію і від прийнятої періодичності видів ТО.

Складання річного плану ТО і ремонту машин передбачає визначення кількості та календарних строків їх проведення, розрахунок затрат праці і коштів.

Річний план-графік ТО і ремонту техніки розробляється окремо для кожного виду машин за відповідною формою (рис. 1.48). Результатом розробки плану-графіка є визначення кількості ремонтів і технічних обслуговувань всіх видів для кожної групи або марки машин. Він є основою планування робіт майстерні.

На підставі річного плану технічного обслуговування і ремонту для кожної машини чи групи машин певної марки визначають:

• обсяги робіт з ТО і ремонту, що будуть виконуватися;

• необхідну кількість запасних частин для ТО і ремонту;

• потребу в паливних і мастильних матеріалах;

• кількість матеріалів, необхідних для фарбування та консервації машин під час зберігання.

Рис. 1.48. Форма річного плану-графіка ТО і ремонтів за тракторами

1.5.3. Вихідні дані для складання плану-графіка. Визначення кількості технічних обслуговувань

image008-topaz-enhance

Вихідними даними для розробки річного плану-графіка ТО і ремонту машин є:

• марка машини;

• її господарський номер;

• вид і час останнього ремонту;

• напрацювання від останнього ремонту (мотогодин, кількість витраченого палива, ум. ет. га, кілометрів пробігу);

• планове завантаження на рік і щомісячно (мотогодин, витрачене паливо, ум. ет. га, кілометри пробігу);

• періодичність ТО залежно від групи машин.

Показники завантаження машин за рік беруться із річної звітності, планів механізованих робіт, технологічних карт.

Кількість ТО можна визначати такими способами:

• за циклами;

• за шкалами чергування їх періодичності;

• за сумарними кривими витрати палива.

Для визначення кількості і календарних строків проведення ТО і ремонтів за сумарними кривими витрати палива будують сумарні криві витрати палива, сумуючи їх з графіком завантаження тракторів, де на осі абсцис відкладають час у днях календарного року, а на осі ординат – масову витрату палива. Початок кривої відповідає витраті палива на перше число місяця запланованого року, від початку експлуатації або капітального ремонту.

Кількість ТО і ремонтів для кожної марки машин можна визначити трьома способами:

• за середньорічним напрацюванням, що планується, на одну машину певної марки;

• за напрацюванням, що планується, на кожну окрему машину із врахуванням напрацювання від останнього виду ремонту або ТО;

• за коефіцієнтом охоплення ремонтом і ТО.

Першим способом кількість ТО і ремонтів розраховують за формулами:

		(1.6)
		(1.7)
		(1.8)
		(1.9)
де	N_кр, N_ТО-3, N_ТО-2, N_ТО-1– кількість капітальних ремонтів, технічних обслуговувань ТО-3, ТО-2, ТО-1; n – кількість машин певної марки; Р_кр, Р_ТО-3, Р_ТО-2, Р_ТО-1– міжремонтне напрацювання і періодичність ТО відповідного виду; W_кр, W_ТО-3, W_ТО-2, W_ТО-1– середньорічне напрацювання, що планується, на одну машину певної марки.

Напрацювання тракторів вказують в умовних еталонних гектарах, кілограмах палива, що витрачено, або мотогодинах роботи двигуна. Для автомобілів – у кілометрах пробігу. Для комбайнів – у фізичних гектарах площі, що була зібрана.

Для тракторів, автомобілів і комбайнів кількість поточних ремонтів не визначають, оскільки, для них не встановлені значення міжремонтного напрацювання. Потреба у поточному ремонті залежить від технічного стану машини.

Кількість сезонних обслуговувань тракторів (автомобілів) даної марки визначають, рахуючи, що кожна машина проходить упродовж року два обслуговування, тобто:

(1.10)

Комбайни піддають післясезонному обслуговуванню один раз на рік. Тому кількість їх обслуговувань дорівнює кількості комбайнів, тобто:

(1.11)

Кількість ТО і ремонтів за другим способом розраховують таким чином:

,		(1.12)
,		(1.13)
,		(1.14)
,		(1.15)
де	W_КР, W_ТО-3, W_ТО-2, W_ТО-1 ‒ напрацювання від останнього капітального ремонту і відповідного виду ТО певної машини.

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань із використанням третього способу знаходять із рівняння:

N = n·К,

(1.16)

де

К – коефіцієнт охоплення певним видом ремонту або ТО.

Для простих сільськогосподарських машин застосовують лише останній спосіб розрахунку.

Кількість ремонтів та технічних обслуговувань можна також визначати за шкалами чергування періодичності. Шкала складається для кожної марки трактора від початку експлуатації до виробітку, що відповідає капітальному ремонту, шляхом послідовного додавання періодичності ТО-1 до попереднього значення.

Наприклад, треба визначити кількість ТО-1 і ремонтів за шкалами чергування періодичності технічних обслуговувань і ремонтів трактора Т150К, якщо він витратив після поточного ремонту 2600 кг палива. Заплановане річне завдання 79500 кг. Періодичність ТО-1 прийнята 125 мотогодин (2100 кг палива, табл. 1.6).

На шкалі позначають перше положення 1, що відповідає початку запланованого періоду – 2600 кг і друге 2, що відповідає закінченню запланованого періоду – 79500 кг.

За шкалою між положеннями 1 і 2 визначають, що у запланований період трактору необхідно виконувати два – ПР, два – ТО-3, п’ять – ТО-2 і двадцять сім – ТО-1.

Таблиця 1.6

Шкала періодичності проведення ТО для трактора Т-150К

*Вид ТО*	*л, палива*	*кг, палива*	*ум. ет. га*	*мото-годин***	*Вид ТО*	*л, палива*	*кг, палива*	*ум. ет. га*	*мото-годин***
1	2	3	4	5	1	2	3	4	5
ТО-1	2 500	2 100	250	125	ТО-1	62 500	52 500	6 250	3 125
ТО-1	5 000	4 200	500	250	ТО-1	65 000	54 600	6 500	3 250
ТО-1	7 500	6 300	750	375	ТО-1	67 500	56 700	6 750	3 375
ТО-2	10 000	8 400	1 000	500	ТО-2	70 000	58 800	7 000	3 500
ТО-1	12 500	10 500	1 250	625	ТО-1	72 500	60 900	7 250	3 625
ТО-1	15 000	12 600	1 500	750	ТО-1	75 000	63 000	7 500	3 750
ТО-1	17 500	14 700	1 750	875	ТО-1	77 500	65 100	7 750	3 875
ТО-3	20 000	16 800	2 000	1 000	ПР	80 000	67 200	8 000	4 000
ТО-1	22 500	18 900	2 250	1 125	ТО-1	82 500	69 300	8 250	4 125
ТО-1	25 000	21 000	2 500	1 250	ТО-1	85 000	71 400	8 500	4 250
ТО-1	27 500	23 100	2 750	1 375	ТО-1	87 500	73 500	8 750	4 375
ТО-2	30 000	25 200	3 000	1 500	ТО-2	90 000	75 600	9 000	4 500
ТО-1	32 500	27 300	3 250	1 625	ТО-1	92 500	77 700	9 250	4 625
ТО-1	35 000	29 400	3 500	1 750	ТО-1	95 000	79 800	9 500	4 750
ТО-1	37 500	31 500	3 750	1 875	ТО-1	97 500	81 900	9 750	4 875
ПР	40 000	33 600	4 000	2 000	ТО-3	100 000	84 000	10 000	5 000
ТО-1	42 500	35 700	4 250	2 125	ТО-1	102 500	86 100	10 250	5 125
ТО-1	45 000	37 800	4 500	2 250	ТО-1	105 000	88 200	10 500	5 250
ТО-1	47 500	39 900	4 750	2 375	ТО-1	107 500	90 300	10 750	5 375
ТО-2	50 000	42 000	5 000	2 500	ТО-2	110 000	92 400	11 000	5 500
ТО-1	52 500	44 100	5 250	2 625	ТО-1	112 500	94 500	11 250	5 625
ТО-1	55 000	46 200	5 500	2 750	ТО-1	115 000	96 600	11 500	5 750
ТО-1	57 500	48 300	5 750	2 875	ТО-1	117 500	98 700	11 750	5 875
ТО-3	60 000	50 400	6 000	3 000	КР	120 000	100 800	12 000	6 000

1.5.4. Визначення трудомісткості та затрат праці на технічне обслуговування

Трудомісткість ремонтних робіт, що здійснюються у ремонтній майстерні, складається із загальної трудомісткості номенклатурних робіт і трудомісткості додаткових робіт.

Загальна трудомісткість номенклатурних робіт ремонтної майстерні складається із трудомісткості технічних обслуговувань та ремонтів тракторів, автомобілів, комбайнів, сільськогосподарських машин. Вона визначається за наступною формулою:

(1.17)

де

Т_н ‒ трудомісткість номенклатурних робіт, люд.-год;

Σ Т_тр ‒ сумарна трудомісткість ТО і ремонтів тракторів, люд.-год;

Σ Т_ав ‒ сумарна трудомісткість ТО і ремонтів автомобілів, люд.-год;

Σ Т_к‒ сумарна трудомісткість ТО і ремонтів комбайнів, люд.-год;

Σ Т_см ‒ сумарна трудомісткість ремонтів сільськогосподарських машин, люд.-год.

Сумарна трудомісткість ремонтів або відповідних технічних обслуговувань машин певної марки машин розраховують за формулою:

(1.18)

де

t – трудомісткість одного виду ТО або ремонту машин певної марки, люд.-год;

N – кількість ТО або ремонтів одного виду машин певної марки.

Річна трудомісткість додаткових робіт залежить від трудомісткості номенклатурних робіт і визначаються за такою формулою:

(1.19)

де

Т₁ – трудомісткість ремонту обладнання тваринницьких ферм (3‒4%), люд.-год;

Т₂ – трудомісткість ремонту обладнання власної майстерні (5‒8 %), люд.-год;

Т₃ – трудомісткість виготовлення і ремонту пристосувань та інструментів (0,5‒1%), люд.-год;

Т₄– трудомісткість виготовлення нових і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин (3‒5%), люд.-год;

Т₅– трудомісткість виготовлення і ремонту сільськогосподарського інвентарю (800‒1000), люд.-год;

Т₆ – трудомісткість ремонту нафтотари, обладнання нафтогосподарства та інвентарю для заправки машин (600‒700), люд.-год;

T₇ – виконання замовлень ПТО та автогаражу (10‒12%), люд.-год;

Т₈ – інші додаткові роботи (3%), люд.-год.

Сумарна трудомісткість ремонтної майстерні визначається за такою формулою:

, люд.-год

(1.20)

Річну трудомісткість робіт з обслуговування та ремонту можна виразити в умовних ремонтах (за один умовний ремонт прийнята трудомісткість 300 люд.-год).