СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ РУХОМИЙ СКЛАД

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РУХОМИЙ СКЛАД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

1.4. Класифікація і характеристика рухомого складу автомобільного транспорту

1.4.1. Класифікація і характеристика рухомого складу за призначенням, за рівнем пристосування до дорожніх умов, за колісною формулою

1.4.2. Класифікація і характеристика рухомого складу за кількістю пасажирських місць та довжині автомобіля

1.4.3. Класифікація і характеристика рухомого складу за обсягом двигуна та за вантажопідйомністю

1.4.4. Особливості класифікації та характеристика рухомого складу спеціалізованого автомобільного транспорту

1.4. Класифікація і характеристика рухомого складу автомобільного транспорту

1.4.1. Класифікація і характеристика рухомого складу за призначенням, за рівнем пристосування до дорожніх умов, за колісною формулою

Для перевезень вантажів автотранспортними підприємствами використовується вантажний рухомий склад: вантажні автомобілі і автомобільні причепи різної вантажопідйомності (бортові, самоскиди, фургони, зокрема ізотермічні, цистерни та ін.), автомобілі підвищеної прохідності, автомобілі-тягачі з напівпричепами. Ця частина транспортної мережі також має свою розгалужену структуру.

Вантажні автомобілі, причепи і напівпричепи розрізняються за вантажопідйомністю, а залежно від пристрою кузовів та інших конструктивних особливостей, що визначають характер їх використання, підрозділяються на пересувний склад загального призначення і спеціалізований.

Автомобілі, причепи і напівпричепи загального призначення мають бортовий кузов, що не перекидається, і використовуються для перевезення вантажів всіх видів, окрім рідких, без тари.

До спеціалізованого вантажного рухомого складу відносяться автомо-білі, причепи і напівпричепи, призначені для перевезення вантажів певних видів.

Автомобілі-тягачі призначені для постійної роботи з причепами або напівпричепами і підрозділяються на сідельні автомобілі-тягачі для роботи з напівпричепами і автомобілі-тягачі для роботи з причепами (рис. 1.32).

Автомобіль-тягач у зчепі з причіпом (напівпричіпом) називається автопоїздом (рис. 1.33).

Перегляд відео:

Довгий автопоїзд

https://youtube.com/shorts/PZEJrxd9KsY?feature=share

Австралійський автопоїзд

https://youtu.be/vuxkLEuQZAs

Автопоїзди

https://youtu.be/PXUzh25xrqA

Рис. 1.32. Автомобілі тягачі

Рис. 1.33. Автопоїзд

Класифікація вантажних транспортних засобів за різних підстав виглядає таким чином:

1. За типом кузова (рис.1.34):

· закритий тип;

· контейнер;

· тентований;

· рефрижератор (ізотермічний кузов);

· ізотермічний фургон;

· мікроавтобус;

· відкритий тип;

· бортовий;

· самоскид;

· кран;

· автотранспортер;

· цистерна;

· лісовоз;

· сідельний тягач.

Рис.1.34. Вантажні автомобілі за типом кузова

2. По групах:

I група:

· бортові автомобілі;

· автомобілі-фургони загального призначення.

II група:

– спеціалізовані (самоскиди, фургони, рефрижератори, контейнеровози, сідельні тягачі з напівпричепами, баластні тягачі з причепами).

III група (умовно):

· автомобілі-цистерни.

3. За кількістю осей:

· двовісні;

· тривісні;

· чотиривісні;

· пятивісні і більш осьовим навантаженням (на найбільш завантажену вісь);

· до 6 т включно;

· понад 6 т до 10 т включно.

4. За колісною формулою: перша цифра – кількість коліс автомобіля, а друга – число провідних коліс (рис. 1.35).

4х2 − двовісний автомобіль з однією ведучою віссю (ГАЗ-53А, ЗИЛ-130);

4х4;

6х4 – тривісний автомобіль з двома ведучими осями (КАМАЗ-5320);

6х6 − тривісний автомобіль зі всіма ведучими осями (ЗИЛ-131).

Рис. 1.35. Колісні формули автомобілів

5. За складом (рис. 1.36):

· одиночний транспортний засіб;

· автопоїзд у складі:

· автомобіль-причіп;

· автомобіль-напівпричіп.

Рис. 1.36. Основні типи автопоїздів:

А – автомобіль з одноосьовим причіпом; б – автомобіль з двохосьовим причіпом;

в – сідельний автомобіль-тягач з напівпричіпом; г – автомобіль з кількома одноосьовими причепами; д – автомобіль з кількома двохосьовими причепами;

е – сідельний автомобіль-тягач з причіпом і напівпричіпом;

є – сідельний автомобіль-тягач з причіпом-ваговозом

6. За типом встановленого двигуна:

· бензинові;

· дизельні;

· газобалонні;

· електричні.

7. За вантажопідйомністю:

· малої;

· середньої;

· великої;

· від 1,5 до 16 тонн;

· понад 16 тонн.

8. За пристосованістю до роботи у різних дорожніх умовах:

· дорожні автомобілі;

· автомобілі підвищеної прохідності;

· автомобілі високої прохідності.

Таке різноманіття способів класифікації пояснюється потребою виділення окремих параметрів транспортних засобів для вибору останніх під час перевезення вантажів на підставі оптимального поєднання економічності, швидкості доставки, комерційної придатності, безпеки, місткості, вантажопідйомності тощо.

Список перерахованих підстав є орієнтовним, оскільки його можна продовжити, виходячи з певних функціональних призначень транспортних засобів, їх експлуатаційних характеристик, специфіки вантажів, що перевозяться, та ін.

Окрім вищеперелічених способів класифікації, галузевою нормаллю ОН 025 270-66 введено класифікацію і систему позначення автомобільного рухомого складу. Так, відносно вантажних автомобілів прийнята наступна система позначення автотранспортних засобів (АТЗ) (табл. 1.2).

Таблиця 1.2.

Система позначення вантажних автотранспортних засобів (АТЗ)

Повна маса, т	Експлуатаційне призначення автомобіля
	Бортові	Тягачі	Самоскиди	Цистерни	Фургони	Спеціальні
до 1,2	13	14	15	16	17	19
1,2 до 2,0	23	24	25	26	27	29
2,0 до 8,0	33	34	35	36	37	39
8,0 до 14,0	43	44	45	46	47	49
14,0 до 20,0	53	54	55	56	57	59
20,0 до 40,0	63	64	65	66	67	69
понад 40,0	73	74	75	76	77	79

Примітка.

Класи від 18 до 78 є резервними і в індексацію не включені.

1-а цифра позначає клас вантажних автомобілів по повній масі;

2-а цифра позначає тип АТЗ:

3 − вантажний бортовий автомобіль або пікап;

4 − сідельний тягач;

5 − самоскид;

6 − цистерна;

7 − фургон;

8 − резервна цифра;

9 − спеціальний автотранспортний засіб.

3-а і 4-а цифри індексів указують на порядковий номер моделі;

5-а цифра − модифікація автомобіля;

6-а цифра − вид виконання:

1 − для холодного клімату;

6 − експортного виконання для помірного клімату;

7 − експортного виконання для тропічного клімату.

1.4.2. Класифікація і характеристика рухомого складу за кількістю пасажирських місць та довжині автомобіля

Деякі автотранспортні засоби мають у своєму позначенні через тире приставку 01, 02, 03 і т.д., що вказує на те, що модель або модифікація є перехідною або має додаткові комплектації. Перед цифровим індексом за даною класифікацією, в більшості випадків, указується буквене позначення заводу-виробника (наприклад, КАМАЗ - 5320).

Нині все більшого поширення набувають позначення, прийняті в міжнародних вимогах з безпеки (Правилах ЄЕК ООН), що розробляються Комітетом з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН. Відповідно до вищезгаданих Правил прийнята наступна міжнародна класифікація вантажних АТЗ (табл. 1.3).

Таблиця 1.3.

Міжнародна класифікація АТЗ

Категорія АТЗ	Призначення автомобіля
М	Автотранспортний засіб (АТЗ) з двигуном для перевезення пасажирів
М1	АТЗ з кількістю місць не більше 8-ми
М2	АТЗ з кількістю місць більше 8-ми та масою менше 5 т
М3	АТЗ з кількістю місць більше 8-ми та масою понад 5 т
N	Автотранспортний засіб (АТЗ) з двигуном для перевезення вантажів
N1	Автотранспортний засіб (АТЗ) з двигуном для перевезення вантажів повною масою до 3,5 т
N2	Автотранспортний засіб (АТЗ) з двигуном для перевезення вантажів повною масою від 3,5 до 12 т
N3	Автотранспортний засіб (АТЗ) з двигуном для перевезення вантажів повною масою понад 12 т
О	Автотранспортний засіб (АТЗ) без двигуна
О1	Одновісні причепи, повна маса яких не перевищує 0,75 т
О2	Причепи і напівпричепи повною масою від 0,75 до 3,5 т
О3	Причепи і напівпричепи повною масою від 3,5 до 10 т
О4	Причепи і напівпричепи повною масою понад 10 т

Потрібно відмітити існуючий у нашій країні розподіл вантажних автомобілів на дві категорії залежно від осьового навантаження: до 6 т на вісь і до 10 т на вісь. З цього витікає, що дорожній автомобіль першої з цих категорій повною масою, наприклад, 13 т не може бути двовісним, а двовісний автомобіль повною масою понад 20 т є позашляховим. По окремих автомобільних дорогах і автомагістралях як в Україні, так і за її межами (особливо), можуть бути допустимі осьові навантаження до 12,5 т.

На рис. 1.37 зображено основні зовнішні розміри автотранспортних засобів.

Рис. 1.37. Основні зовнішні розміри автотранспортних засобів: L1 - база, L4 - габаритна довжина, L6 - передній звис, L9 - задній звис, L1 - монтажна довжина рами, L12 (L13) - максимальна (мінімальна) довжина навантажувального простору; B1I (B1II) - колія зовнішніх (внутрішніх) B2 - габаритна ширина, B4 (B5) - максимальна (мінімальна) ширина навантажувального простору; H1 - дорожній просвіт, H2 (H3) - габаритна (максимальна габаритна) висота, Н4 - монтажна висота рами, H5 - навантажувальна висота, H6 (H7) - максимальна (мінімальна) висота навантажувального простору, H11 (H11I) - статичний радіус передніх (задніх) коліс, R5 - подовжній радіус прохідності,Y2 - кут переднього звису, Y3 - кут заднього звису

Автобуси класифікуються за габаритною довжиною у метрах і поділяються на наступні основні класи (табл. 1.4).

Таблиця 1.4.

Класифікація автобусів за довжиною

Клас автобуса	Довжина автобуса, м
Особливо малого	до 5,0
Малого	5,0 – 7,5
Середнього	7,5 – 9,5
Великого	9,5 – 12,0
Особливо великого (з’єднання)	12,0 та більше

У разі збігу габаритної довжини з верхньою межею діапазону, автобус відноситься до більш високого класу.

Так як існують габаритні обмеження довжини одноланкових автотранспортних засобів (≤ 18 м), то довші особо великі автобуси, можуть бути тільки зчленованими. Під цим терміном мається на увазі транспортний засіб, який складається з двох або більше жорстких ланок, шарнірно зчленованих між собою, причому пасажирські салони кожної секції взаємно сполучені таким чином, що пасажири можуть вільно переміщатися між ними.

ЄЕК ООН з точки зору наявності різниці в технічних вимогах визнала необхідним розділити автобуси всього на дві категорії: М2 - автобуси повною масою менше за 5 т (маломісні) і М3 - автобуси повною масою понад 5 т (багатомісні).

За призначенням автобуси поділяються на міські (внутрішньоміські і приміські), місцевого повідомлення (для сільських перевезень), міжміські і туристичні.

До спеціального рухомого складу відносяться пожежні автомобілі, автолавки, автомобілі з компресорними установками, автокрани, прибиральні автомобілі тощо

Перегляд відео:

Транспортні засоби. Частина 1

https://youtu.be/2DgMly_iTHM

Транспорні засоби. Частина 2

https://youtu.be/hxwLOPDYsxQ

1.4.3. Класифікація і характеристика рухомого складу за обсягом двигуна та за вантажопідйомністю

Всі легкові автомобілі, незалежно від їх розмірів і особливостей конструкції, повинні задовольняти однаковим технічним вимогам і за класифікацією ЄЕК ООН відноситись до однієї категорії М1.

З точки зору споживача, легкові автомобілі можуть мати між собою вельми істотні відмінності. У зв'язку з цим, європейський досвід класифікації пропонує за основний класифікаційний параметр легкового автомобіля застосовувати його габаритну довжину (табл. 1.5).

Таблиця 1.5.

Легкові автомобілі за габаритною довжиною

Клас легкового автомобіля	Габаритна довжина, м
А	до 3,5 м
В	від 3,5 до 3,9 м
С	від 3,9 до 4,3 м
D	від 4,3 до 4,6 м
E	від 4,6 до 4,9 м
F	понад 4,9 м

У разі збігу габаритної довжини з верхньою межею діапазону, автомобіль відноситься до більш високого класу. У звичних нам термінах автомобілі класу А відносяться до особливо малого, класів В і С - малого, класу D - середнього, класу Е - великого, класу F - вищого класів.

Існують легкові автомобілі більш вузького призначення, використання для яких прийнятого критерію класифікації недоцільне, оскільки не відображає особливостей їх споживчих якостей. Ці автомобілі прийнято виділяти в окремі класи.

Специфіка спортивних автомобілів враховується виділенням їх у два класи G і Н, в яких вони розрізнюються вже залежно не від довжини, а від вартості.

До окремого класу, що не має поки загальноприйнятого буквеного позначення, прийнято відносити автомобілі підвищеної прохідності.

У низці випадків до окремого класу відносять і автомобілі підвищеної місткості, що з'явилися останнім часом, звані мінівенами.

Легкові автомобілі також поділяються за робочим об’ємом циліндрів двигуна у літрах на основні класи (табл. 1.6).

Таблиця 1.6.

Легкові автомобілі за робочим об’ємом циліндрів двигуна

Клас легкового автомобіля	Робочий об’єм двигуна, л
Особливо малого	до 1,2 л
Малого	від 1,2 до 1,8 л
Середнього	від 1,8 до 3,5 л
Великого	понад 3,5 л
Найбільшого	не регламентується

На базі легкових автомобілів випускаються також вантажопасажирські автомобілі, у яких для збільшення розмірів майданчика призначеного для розміщення в кузові вантажу, задні сидіння складаються.

За вантажопідйомністю вантажні автомобілі поділяються на основні класи (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Вантажні автомобілі за вантажопідйомністю

Клас вантажного автомобіля	Вантажопідйомність, т
Особливо малого	до 0,5 т
Малого	від 0,5 до 2,0 т
Середнього	від 2,0 до 5,0 т
Великого	від 5,0 до 15,0 т
Особливо великого	понад 15,0 т

Також вантажні автомобілі класифікуються за повною масою та поділяються на сім класів (табл. 1.8).

Таблиця 1.8

Вантажні автомобілі за повною масою

Клас вантажного автомобіля	Повна маса автомобіля, т
Клас 1	до 1,2 т
Клас 2	від 1,3 до 3,0 т
Клас 3	від 3,0 до 5,0 т
Клас 4	від 5,0 до 8,0 т
Клас 5	від 8,0 до 16,0 т
Клас 6	від 16,0 до 40,0 т
Клас 7	понад 40,0 т

1.4.4 Особливості класифікації та характеристика рухомого складу спеціалізованого автомобільного транспорту

Прийнята наступна система позначення (індексація) рухомого складу (нормаль ОН 025270 – 66): кожній новій моделі автомобіля (причіпного складу) привласнюється індекс, що складається з чотирьох цифр, де перші дві цифри позначають клас автомобіля (причепа, напівпричепа) за робочим обсягом двигуна для легкових автомобілів, по довжині для автобусів і по повній масі для вантажних автомобілів (причепів і напівпричепів). Другі дві цифри – модель.

Модифікації моделей мають додаткову п'яту цифру, що позначає порядковий номер модифікації. Перед цифровим індексом ставляться буквені позначення заводу-виробника. Дві перші цифри індексів, привласнених автомобілям, наведено в табл. 1.9.

Таблиця 1.9.

Система позначень причепів, напівпричепів і розпусків

Групи	Індекси	Повна маса, т
		Причепи та напівпричепи	Розпузки
1	01 – 24	До 4	До 6
2	25 – 49	Понад 4 – 10	Понад 6 – 10
3	50 – 69	”10 – 16	”10 – 16
4	70 – 84	”16 – 24	”16 – 24
5	85 – 99	”24	”24

Для причіпного складу виділені наступні індекси (дві перші цифри з чотирьох, якими позначається причіпний склад).

Залежно від повної маси причіпного складу для нього існують групи індексів моделей (третя і четверта цифри), які поміщені в табл. 1.10.

Таблиця 1.10.

Індекси причіпного складу

Клас АТЗ	Причепи	Напівпричепи (розпуски)
Легкові автомобілі	81	91
Автобуси	82	92
Вантажні (бортові) автомобілі	83	93
Самоскиди	85	95
Цистерни	86	96
Фургони	87	97
Спеціальні автомобілі	89	99

Наприклад, напівпричіп фургон Одеського автоскладального заводу для перевезення телят має повну масу 9 т, позначається ОДАЗ-9925.

Загальні технічні вимоги до спеціалізованого рухомого складу є основою для розробки технічних завдань на проєктування нових конструкцій, технічних і робочих проєктів, а також для визначення технічного рівня і експлуатаційних якостей цих виробів під час вирішення питань про взяття їх на виробництво.

Проєктування спеціалізованого рухомого складу здійснюється відповідно до типажу спеціалізованого рухомого складу, розробленого проєктними і науково-дослідними.

На шасі автомобілів, причепів і напівпричепів встановлюють кузови різних типів: бортова і безбортова платформи, кузов самозвалища, цистерна, фургон, панелевоз, фермовоз, кузов для перевезення довгомірних вантажів (лісовоз, трубовоз, металовоз тощо).

Безбортові та бортові платформи встановлюють на рухомий склад, призначений для перевезення негабаритів і великої маси вантажів (рис. 1.38).

Кузови самозвалища встановлюють на рухомому складі, призначеному для перевезення і механізованого вивантаження навалювальних і насипних вантажів. Автомобілі з кузовом самозвалища називаються автомобілями-самоскидами (рис. 1.39).

Цистерни призначені для перевезення наливних і насипних вантажів. Цистерна – це герметичний резервуар, що виготовляється з вуглецевої або нержавіючої листової сталі, або алюмінієвих сплавів, розділений всередині перегородками для зменшення гідравлічних ударів, що виникають під час різкого гальмування (рис. 1.40).

Фургон - закритий кузов, усередині якого можуть бути обладнані пристосування для перевезення певного вантажу (рис. 1.41).

Панелевози і фермовози призначені для перевезення великорозмірних панелей і ферм у вертикальному або похилому положенні (рисунки 1.42, 1.43).

Кузов лісовозів, трубовозів і металовозів має спеціальне устаткування для розміщення довгомірних вантажів і стійкості їх під час перевезення (рисунки 1.44−1.46).

Рис. 1.38. Бортова та безбортова платформи

Рис. 1.39. Автомобілі самоскиди

Рис. 1.40. Цистерни

Рис. 1.41. Фургон

Рис. 1.42. Панелевоз

Рис. 1.43. Фермовоз

Рис. 1.44. Лісовоз-сортиментовоз

Рис. 1.45. Трубовоз

Перегляд відео:

Автомобіль трубовоз

https://www.youtube.com/watch?v=kwSD7FRQQsQ

Трубовоз - плетевоз

https://www.youtube.com/watch?v=h-ZcF0uyeew

Рис. 1.46. Металовоз

Перегляд відео:

Ломовоз МАЗ 6312C5 з маніпулятором АНТ 10ММ

https://youtu.be/xzKYasS1VL4

Найважливіші параметри автомобілів і автопоїздів (габаритні розміри, граничні повні маси і осьові навантаження) регламентовані

Найважливіші параметри автомобілів і автопоїздів (габаритні розміри, граничні повні маси і осьові навантаження) регламентовані Правилами дорожнього руху і вимогами, узгодженими між країнами-членами СЕВ:

· висота автомобілів з вантажем не має перевищувати 3,5 м, ширина - 2,5 м;

· гранична довжина одиночного автомобіля незалежно від кількості осей може бути не більше 12 м, для автопоїздів у складі сідельного автомобіля-тягача з напівпричепом або автомобіля з одним причепом - не більше 20 м, з двома і більше причепами - не більше 24 м.

Максимальне осьове навантаження показує навантаження повної маси автомобіля, що доводиться на найбільш навантажену вісь, як правило, на задню. Цей показник є важливим для визначення маршруту проходження рухомого складу під час перевезення вантажу, оскільки для низки дорожніх споруд (мости, шляхопроводи) діють обмеження щодо навантажень на осі автомобілів.

Дорожні автомобілі залежно від гранично допустимих осьових навантажень поділяються на групи А і Б.

Осьове навантаження визначається на найбільш навантажену вісь (за її відстані до суміжної осі 3,0 м і більше), для її вимірювання прийнята розмірність тс.

До групи А відносяться автомобілі і автопоїзда з граничним осьовим навантаженням не більш 10 тс, до групи Б - не більше 6 тс.

Автомобілі і автопоїзди, у яких осьове навантаження понад 10 тс, відносяться до групи позашляховиків.

	Питання для самоконтролю
1. Класифікація вантажних транспортних засобів. 2. Система позначення вантажних автотранспортних засобів (АТЗ). 3. Класифікація АТЗ за кількістю місць, вантажопідйомністю, робочим об’ємом та за довжиною кузова. 5. Система позначень причепів, напівпричепів і розпусків. 6. Особливості класифікації та характеристика спеціалізованого рухомого складу.

Попередня тема

На початок

Наступна тема