НМЦ

ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА

Електронний посібник

 

ВФПО

РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТУВАННЯ ОКРЕМИХ ОБ'ЄКТІВ

 

 

 

 

Парки. Одними з найбільш важливих об’єктів зеленого будівництва в містах є парки. Слово «парк» походить від латинського «паррікус» відгороджене місце.

 

 

 

 

За своєю планувальною організацією парки поділяють на регулярні та пейзажні (ландшафтні).

 

За розмірами парки поділяють на чотири групи:

* малі – до 30 га;

*  середні – 30-100 га;

* великі – 100-300 га;

*   дуже великі – понад 300 га.

 

Міські парки поділяють на поліфункціональні (парки культури і відпочинку) та спеціалізовані (призначені переважно для одного виду відпочинку). Вони мають загальнодержавне, загальноміське або ж районне значення.

 

Поліфункціональні парки

 

Парк культури і відпочинку (ПКіВ) – це зелений масив, який забезпечує найкращі умови для відпочинку населення та організації масових культурно-просвітницьких, спортив­них, політичних й інших заходів.

 

Зелені насадження парку займають не менше ніж 70 – 80% його загальної площі. Крім того, на території парку згідно з проєктом прокладають облаштовані пішохідні доріжки, влаштовують зовнішнє освітлення, будують споруди і майданчики.

У парку культури і відпочинку загальнодержавного значення загальна кількість відвідувачів, які одночасно можуть перебувати в ньому, становить 5% від загальної кількості мешканців міста і не менше ніж 20% площі парку відводиться під споруди з цілорічною експлуатацією. Для парку культури і відпочинку загальноміського значення та парку культури і відпочинку районного значення цифри мають такий вигляд: ємність – 5% населення міста (району міста), площа під споруди – 10%.

Що стосується ємності парку культури і відпочинку невеликого міста, містечка або районного центру, то вона розрахована на не менше ніж 10% населення міста. Крім того, парки таких невеликих населених пунктів можуть розміщуватися в комплексі із загальноміськими закладами культури і масового відпочинку.

Спеціалізовані парки

 

Спортивний парк – територія, на якій розміщено різні спортивні споруди, а також споруди для відпочинку відвідувачів та проведення культурно-просвітницьких заходів. За значної території зелені насадження можуть займати до 50% загальної площі.

 

Парк розваг – територія, на якій розміщено велику кількість атракціонів та видовищних споруд (до 5 – 60% площі парку). Не менше ніж 40% площі зайнято насадженнями та майданчиками для відпочинку відвідувачів.

 

 

Перегляд відео:

 

 

Парк «МАМА» в місті Ірпінь

 

Парк-виставка являє собою комплекс павільйонів і майданчиків для організації виставок. Крім того, в парку розміщують споруди просвітницького і видовищного характеру, а також об’єкти побутового призначення. Не менше ніж 35 – 40 % території парку відводиться під насадження.

 

 

Ботанічний парк (сад) це науково-дослідна і культурно-просвітницька установа, яка водночас служить місцем для відпочинку міського населення.

 

 

У ньому вивчають рослинні ресурси вітчизняної та світової флори, а також проводиться культурно-просвітницька робота щодо поширення знань з біології.

 

 

Лісопарк облагороджений лісовий масив площею не менше ніж 300 га, призначений для різних видів відпочинку.

 

В лісопарку розміщується обмежена кількість споруд щодо обслуговування відвідувачів. Благоустрій території лісопарку полягає в прокладанні пішохідних і обмеженої кількості автомобільних доріг, освітленні лижних трас, влаштуванні місць відпочинку та укриттів від дощу.

 

 

 

 

Парк-заповідник це свого роду «пам’ятник природи», який має наукову, культурну та господарську цінність.

 

Для збереження особливостей парку експлуатаційна діяльність на його території обмежується. Відвідування заповідників дозволено в порядку організованих екскурсій. Споруди для наукової роботи та обслуговування відвідувачів розміщують на периферії заповідника, дороги прокладають в обмеженому порядку відповідно до експлуатаційних потреб.

 

Перегляд відео:

 

 

Заповідники і національні парки

 

 

Національний природний парк «Синевир»

 

 

 

Історичний парк призначений для ознайомлення відвідувачів з історичними пам’ятниками ландшафтної архітектури. Історичні будівлі, які збереглися та відреставровані, використовуються для музеїв, виставок тощо.

 

 

 

 

Перегляд відео:

 

 

Парк історії Землі Underhill Історія майбутнього

 Earth History Park

 

 

Дендропарк «Софіївка», Умань. Золота осінь

 

 

Етнографічний парк призначений для демонстрації в умовах природного ландшафту унікальних зразків житлових, побутових та інших споруд минулого.

В парку організовують тематичні виставки та проводять науково-дослідну роботу з історії архітектурного мистецтва.

Водночас етнографічний парк слугує також і місцем для відпочинку населення.

Меморіальний парк організовують на території, яка має історико-культурне значення, пов’язана з важливою історичною подією або з іменем видатного діяча політики, науки чи культури.

 

 

Дитячий парк це озеленена територія із сприятливими санітарно-гігієнічними умовами, призначена для ігор, розваг, заняття фізкультурою та проведення культурно-просвітницьких заходів для дітей шкільного і дошкільного віку.

 

САДИ

 

Сад упорядкований масив зелених насаджень площею від 2 до 6 га, призначений для короткочасного відпочинку населення.

 

  Міські сади використовують:

*  для короткочасного і прогулянкового відпочинку (павільйони для тихих ігор, виставкові споруди, читальні зали, водойми);

*  для проведення виставок (територія із стаціонарним або змінним розміщенням експонатів (скульптури, квітів, витворів декоративно-ужиткового мистецтва).

 

  Залежно від розташування садів у плані міста розрізняють:

* сади біля будівель (пам’ятників архітектури, при великих громадських і управлінських комплексах), споруд, монументів (призначений для огляду історико-архітектурної спадщини міста, прогулянок, транзитного руху пішоходів і короткочасного відпочинку. Включає будь-які історико-архітектурні пам’ятники, скульптуру, меморіал, фонтани тощо. Розробляється за принципами регулярної композиції планування алей та доріг);

*  сади, як частина міського архітектурно-планувального ансамблю (масові гуляння, спілкування, розваги, відпочинок; сад містить літню естраду, тир, атракціони, майданчики тихого відпочинку);

*  сади на дахах (мають, зазвичай, пейзажне планування; призначені для відпочинку).

 

Перегляд відео:

 

 

Затишна тераса на даху будинку

 

 

ПАРКИ

 

Зону масових заходів (атракціони, танці) – розміщують поблизу головного входу. В цій зоні передбачено влаштування атракціонів та поля для масових ігор, пісень, танців подібно до широкої галявини або майданчика регулярної конфігурації із штучним покриттям з розрахунку 1 м2/людину. Величина майданчиків для культурно-масових заходів (концерти, лекції) коливається в межах 200 – 500 м2.

Зона культурно-просвітницьких заходів (видовища, виставки, лекції). В межах цієї зони розміщують читальні павільйони, лекторії, виставкові майданчики (павільйони), театри, кінотеатри тощо. Перелік споруд має відповідати дійсним потребам. Розташовуючи ті чи інші культурно-просвітницькі споруди, слід враховувати те, що сусідство шумних розваг протирічить конкретним умовам експлуатації цих споруд. Наприклад, близьке розміщення зеленого театру і танцмайданчика виключають один одного, і навпаки, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон, лекторій можуть бути розміщені поряд або вирішені в єдиному комплексі. Зелений театр, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон за потреби можна розміщувати в прогулянковій зоні.

Багатофункціональні парки, зазвичай, використовують також і в зимовий період, тому для цього культурно-просвітницькі, видовищні та інші споруди цілорічного користування рекомендовано розміщувати поблизу входів у парк.

Фізкультурно-оздоровча зона. Основне місце в цій зоні займає стадіон з нормальною спортивною ареною площею 1,5 – 2,2 га.

 

Стадіон містить такі споруди:

*   основні – футбольне поле (100×70 м), майданчики для баскетболу (30×20 м) і волейболу (14×23 м), тенісні корти (20×40 м), тир (50 м2), гімнастичні майданчики, легкоатлетичне ядро, майданчики для важкої атлетики, велотрек, плавальний басейн, спортивний зал;

*   допоміжні – гардероби, душові, кімнати відпочинку, суддів та лікаря;

*   підсобні – склади, майстерні тощо.

 

Вибираючи місце для будь-якої спортивної споруди, звертають увагу на оточення спортивного об’єкта та вплив на його санітарний стан – шум, пил, дим, інсоляція тощо; захист від північних, холодних вітрів. Необхідний рівень ґрунтових вод має бути не вищим 75 см від поверхні футбольного поля.

Зона тихого і прогулянкового відпочинку займає більшу частину парку і характеризується природним живописним ландшафтом. За дотримання певних вимог щодо захисту рослин допускається розміщення МАФів та організація відпочинку на газонах під кронами дерев і на галявинах.

Зона дитячого відпочинку. Для дитячого відпочинку відводять ділянки із сприятливими санітарно-гігієнічними умовами.

 

Територія може бути вирішена у вигляді:

а) локального комплексу – біля головного входу; б) основного ігрового комплексу – біля головного входу і його філіалів – біля додаткових входів, в інших частинах парку; в) окремих майданчиків чи їх груп, розміщених на території парку з урахуванням природної або містобудівельної ситуації.

 

Два останніх варіанта характерні для великих парків, а також тих, що розташовані в оточенні житлових масивів.

 

Розрізняють такі дитячі ігрові майданчики:

для ігор з піском; водних ігор; творчих ігор, пов’язаних з технічним моделюванням, будівництвом (наприклад, майданчик Робінзона), малюванням, ліпленням; для навчання правил вуличного руху та катання на машинах, велосипедах, самокатах; для рухливих ігор; пригодницькі майданчики (космічні, підводні, казкові фортеці і міста); майданчики-зоосади та майданчики-атракціони тощо.

 

Ігрові майданчики класифікують з урахуванням віку дітей:

для дітей до 3 років – майданчики для ігор з піском, розміром 1– 100 м2 за норми 3 м2/дитину; для дітей 46 років – майданчики для рухомих колективних ігор розміром 120 – 300 м2 за норми 5 м2/дитину; для дітей 714 років – майданчики для рухомих колективних ігор дітей 7 – 10 років і майданчики для рухомих колективних ігор спортивного характеру для дітей 10 – 14 років розміром 500 – 2000 м2 за норми 10 м2/дитину.

 

Дитячі комплекси мають бути ізольовані від транзитного руху відвідувачів парку. Планувальне рішення дитячого комплексу має бути простим, зрозумілим для вільного орієнтування дитини на місцевості, але не обділене задумом.

Адміністративно-господарська зона. Для розміщення цієї зони відводиться ділянка на периферії території парку з обов’язковим виїздом на прилеглі вулиці. Площа господарського двору визначається з розрахунку 0,2 м2/людину. Для обчислення цього показника береться до уваги загальна кількість відвідувачів парку, які водночас перебувають на його території. У парках площею більше ніж 100 га доцільним є організація квітково-оранжерейного господарства.

 

САДИ

 

Залежно від площі та призначення саду, на його території виділяють ті чи інші функціональні зони, зокрема масових заходів, культурно-просвітницьких заходів, тихого відпочинку і прогулянок, дитячого відпочинку.

 

 

ПАРКИ

 

Об’ємно-просторова структура парку передбачає влаштування відкритих, напіввідкритих і закритих просторів. Співвідношення закритих і відкритих просторів парку має відповідати ситуації місцевості (наявності рельєфу, водоймищ, рослинності) та природно-кліматичним умовам. Для кожної природно-кліматичної зони встановлено конкретне співвідношення відкритих і закритих територій, що зумовлено необхідністю провітрювання та нормальною інсоляцією. Наприклад, в центральній частині України найбільш сприятливим є рівне співвідношення відкритих і закритих територій (50%×50%); в Поліссі та північних районах України, а також Карпатах і Закарпатті бажано, щоб 40% території було зайнято насадженнями, а решта площі (60%) відповідно залишалася відкритою і захищеною від несприятливих північних вітрів; у південних степових і приморських районах кращим буде інше співвідношення, а саме 70% насаджень і 30% відкритих територій, узлісся галявин формується рихлим, продувним, здатним забезпечити необхідну аерацію і у такий спосіб уникнути застою перегрітого повітря.

На території багатофункціонального парку слід передбачати захисну смугу з розміщенням на ній входів, автостоянок та господарського двору. Глибина такої захисної смуги проєктується приблизно розміром в 1/10 ширини паркового масиву, але не менше ніж 10 і не більше ніж 150 м. Крім виконання утилітарних функцій, захисна смуга є важливим композиційним засобом, який візуально розширює внутрішній простір парку та поєднує його з елементами міського оточення.

Планувальна структура паркової території містить головні та другорядні доріжки, а також майданчики різного призначення.

 

У проєктуванні пішохідних алей слід передбачати всі необхідні елементи:

смуги руху пішоходів, розподільні смуги у вигляді квітників або газонів (за ширини алеї 10 м і більше), смуги або «кишені» для встановлення лавок.

 

Згідно з санітарно-технічними вимогами покриття паркових доріг не має пилити, бути рівним, зручним для ходьби та гармонійно поєднуватися з оточенням завдяки кольоровій гаммі покриття та плавним контурам доріжок без зайвих викривлень. Для цього в парках використовують щебеневе, гравійне, ґрунтове та плиткове покриття. Асфальт використовують на схилах та нестійких ділянках, а також на дорогах господарського призначення.

Таблиця 18

Ширина паркових доріг і алей

 

№ з/п

Тип паркових доріг

Ширина, м

Інтенсивність пішохідного руху за розрахункової смуги 0,75 м, осіб/год

1

Основні пішохідні алеї і дороги

6 – 50

до 600

2

Другорядні алеї і дороги

3 – 8

до 500

3

Додаткові пішохідні дороги і стежки

0,75 – 3

4

Велосипедні доріжки

1,5 – 2,5

5

Господарські проїзди

3,5 – 5,5

 

САДИ

 

Об’ємно-просторова структура саду залежить від його призначення та розташування в плані міста. Наприклад, сади для прогулянок і відпочинку мають просторову структуру у вигляді відкритої території в центральній частині та насаджень щільної конструкції на периферії.

Планувальна структура саду. Міські сади розраховані на масове відвідування, тому планувальна організація має містити великі за розмірами майданчики, розгалужену мережу доріг, мати достатню кількість обладнання та високий рівень інженерного благоустрою. Основні майданчики для відпочинку рекомендовано розміщувати в глибині зеленого масиву.

 

 

ПАРКИ

 

Головний вхід розміщують з боку найбільшого потоку відвідувачів міста і, зазвичай, оформлюють квітами та зеленню.

 

На території головного входу необхідно передбачати влаштування споруд для комфортного обслуговування відвідувачів (туалету, приміщення для чищення взуття тощо), а також розташування реклами, плакатів, лозунгів, афіш тощо.

 

Другорядні входи розміщують також у відповідних місцях потоку відвідувачів з тієї чи іншої частини міста, до того ж пропускна здатність кожного входу має відповідати потужності потоку людей, який проходить через нього.

Атракціони. Під час проєктування атракціонів виділяють самостійну територію, віддалену від зони тихого відпочинку, театру, естради, читальних павільйонів тощо, із зручними транзитними доріжками, які розраховані на прийом значної кількості відвідувачів.

 

Атракціони не слід розміщувати занадто близько до входів. Ділянки атракціонів вирішують різноманіт­ними прийомами:

I тип – площа атракціонів в оточенні зеленого масиву парку (комплекс атракціонів);

II тип – кожний атракціон в парку розміщений на ізольованому майданчику, які взаємопов’язані між собою в єдину систему.

 

Відкритий театр розміщують довшою віссю з півночі на південь, з можливим відхиленням до 15° в межах північно-західного напрямку. Сцена театру має бути розміщена з північного боку. Максимальна ємність театру розраховується, зважаючи на норму 0,5 м2 на одного глядача. Для ізоляції від зовнішнього шуму та вітру необхідно використовувати щільні зелені стіни насаджень у вигляді боскетів, які сприяють добрій акустиці. З погляду акустики та видимості найкращими є амфітеатри яйцеподібної та овальної форм.

Естрада для симфонічних концертів має бути на досить великій відстані від місць масового скупчення відвідувачів та основних алей.

Майданчики для масових ігор розміщують серед зелені на деякій відстані від доріг та на значній відстані від об’єктів, які потребують тиші. На таких майданчиках з одного або  двох боків встановлюють лавочки.

 

Танцмайданчики (веранди, дансинги) розміром 150-500 м2 розміщують ізольовано на парковій території або блокують з рестораном чи атракціонами. Танцювальну веранду розміщують на зручних для огляду місцях – підвищеннях.

 

 

Виставкові майданчики (павільйони) розміщують біля або в кінці однієї з основних алей парку. Розміри території паркових виставок визначаються природно-кліматичними умовами регіону, площею парку, вимогами до організації експозиції і коливаються в межах 0,3 – 2,0 га.

Одні з них організовують у вигляді павільйонів, інші будують як експозицію відкритого середовища – сад кераміки, сад скульптур, сад троянд тощо. Розміщення виставкових павільйонів має забезпечувати відносну тишу для проведення лекцій і бесід, а також можливість підвезення великих і тяжких експонатів.

 

Читальні павільйони з метою забезпечення відповідних умов для читання розміщують на тихих і спокійних ділянках парку біля водойм, на виступах високих схилів, в напіввідкритих ландшафтах поблизу галявин, на яких відкриваються глибокі перспективи. Читальний павільйон можна компонувати з павільйоном або майданчиком для настільних ігор, що не порушує загальної тиші. Читальні зали можна об’єднувати також із виставками рослин відкритого ґрунту – георгінаріями, розаріями тощо або ж з виставкою скульптур тощо.

Майданчики для футболу, ручного м’яча, волейболу, баскетболу, тенісу мають бути орієнтовані за сторонами світу, так, щоб освітлення було рівномірним.

Відповідно більша частина майданчиків (для ігор зранку і ввечері) має бути орієнтована довшою стороною з півночі на південь, а менша частина майданчиків (для ігор вдень) – з північного сходу на південний захід або навпаки. Під час орієнтування майданчиків слід враховувати також напрям панівних вітрів.

Стадіон має розміщуватися з врахуванням необхідності швидкого завантаження і евакуації глядачів в дні великих змагань. За наявності рельєфу місця для глядачів можна розміщувати на природних схилах. Стадіон має бути орієнтований довшою стороною з півночі на південь з відхиленням цієї орієнтації не більше ніж на 15°.

Дім одноденного відпочинку влаштовують серед зеленого масиву з таким розрахунком, щоб на кожного відпочивальника припадало не менше ніж 100 м2 загальної площі території. Навколо дому влаштовують увесь комплекс фізкультурних майданчиків.

 

Альтанки слід розміщувати серед зелені з таким розрахунком, щоб була забезпечена тиша.

 

 

 

 

 

Майданчики для дошкільнят розміщують неподалік біля входів на добре озеленених ділянках.

Майданчики для школярів необхідно розміщувати на ділянках з кращими природними умовами, до того ж так, щоб діти були певною мірою ізольовані від дорослих. Ділянки, на яких розміщують майданчики для дітей, не мають перетинатися транзитними (навіть пішохідними) доріжками.

Майданчики для відпочинку дорослих розосереджуються по всій території парку і класифікуються за розмірами на малі (1 – 2 осіб) – 5 – 15 м2, середні (3 – 5 осіб) – 20 – 50 м2 та великі (6 – 15 осіб) – 60 – 200 м2.

Видові майданчики розміром 10 – 150 м2 влаштовують в місцях огляду пейзажних картин або панорами парку загалом.

 

Ресторани і кафе розміщують в місцях, які найбільше відвідують (біля дитячого сектору, виставки тощо), а буфети – рівномірно по всьому парку.

 

Туалети слід розміщувати поблизу місць масового скупчення відвідувачів, але достатньо ізольовано від урочистих ділянок парку, через кожні 0,5 – 0,6 км, з розрахунку один туалет на 500 відпочивальників.

 

Автостоянки розміром 500 – 5000 м2 влаштовують перед парком або поблизу головних входів на відстані 50 – 300 м.

Водойми. Пляжі для відпочинку відвідувачів парку необхідно влаштовувати на південних, південно-східних і південно-західних схилах, достатньо захищених від холодних потоків повітря, на сухій піщаній або трав’янистій прибережній смузі.

 

На пляжі передбачається таке обладнання:

одна роздягальня на 20 відпочивальників; питний  фонтанчик на 200 м2 пляжу; 50 м2 тіньових майданчиків на 1 га пляжу; два волейбольних майданчика на 1,5 га пляжу; одномісна вбиральня на 150 відпочивальників. Проєкт має передбачати вітрозахисні смуги завширшки 25 – 50 м поблизу пляжу з боку напрямку панівних вітрів.

 

Будівля адміністрації парку має бути розміщена недалеко від головного входу в такому місці, звідки легко можна здійснювати управління роботою парку та мати постійний зв'язок з містом.

 

Підсобні споруди парку (склади, майстерні, гаражі) розміщують за можливості не на території парку, а на невеликій відстані від нього.

 

 

ПАРКИ

 

Процес створення парку передбачає формування необхідної об’ємно-просторової структури його середовища.

Кількість рослин визначається композицією парку, але в будь-якому випадку слід уникати загущених посадок.

 

Згідно з нормою озеленення на 1 га території парку рекомендується висаджувати 150 дерев і 1000 екземплярів кущів.

 

Таблиця 19

Баланс території парків

 

Парки

Зелені насадження, %

Доріжки і майданчики, %

Будівлі і споруди

Загальноміські парки куль­тури і відпочинку

Районні парки культури і відпочинку

80

 

 

75

 

 

17

 

 

20

 

 

3

 

 

5

 

 

САДИ

 

Для забезпечення функціональності саду та його декоративного ефекту на 1 га території потрібно висаджувати 120 – 150 дерев і 1200 – 1500 екземплярів кущів.

 

Таблиця 20

Баланс території міських садів

 

Функціональні елементи

Сад для прогулянок і відпочинку

Сад біля видовищних споруд

Сад з масово-видовищними спорудами

Зелені насадження, %

Доріжки і майданчики, %

Садові споруди, %

70

29

1

65

31

4

45

40

15

 

Запитання для самоперевірки

1. Які функціональні зони виділяють на території парку?

2. Яка відмінність в наборі функціональних зон парку і саду?

3. Чому споруди і будівлі парку розміщують поблизу входів?

4. Чим відрізняються поліфункціональні парки від спеціалізо­ваних?

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема