|
|
ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА Електронний посібник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТУВАННЯ ОКРЕМИХ ОБ'ЄКТІВ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Парки.
Одними з найбільш важливих об’єктів зеленого будівництва в містах є парки.
Слово «парк» походить від латинського «паррікус» – відгороджене місце.
Міські парки поділяють на поліфункціональні (парки культури і відпочинку) та спеціалізовані (призначені переважно для одного виду відпочинку). Вони мають
загальнодержавне, загальноміське або ж районне значення. Поліфункціональні парки
Зелені насадження парку займають
не менше ніж 70 – 80% його загальної площі. Крім того, на території парку
згідно з проєктом прокладають облаштовані пішохідні доріжки, влаштовують
зовнішнє освітлення, будують споруди і майданчики. У парку культури і відпочинку загальнодержавного
значення загальна кількість
відвідувачів, які одночасно можуть перебувати в ньому, становить 5% від
загальної кількості мешканців міста і не менше ніж 20% площі парку
відводиться під споруди з цілорічною експлуатацією. Для парку культури і відпочинку загальноміського
значення та парку культури і відпочинку районного значення цифри мають такий вигляд: ємність – 5% населення
міста (району міста), площа під споруди – 10%. Що стосується ємності парку культури і відпочинку
невеликого міста, містечка або районного центру, то
вона розрахована на не менше ніж 10% населення міста. Крім того, парки таких
невеликих населених пунктів можуть розміщуватися в комплексі із
загальноміськими закладами культури і масового відпочинку. Спеціалізовані парки
Спортивний парк – територія, на якій розміщено
різні спортивні споруди, а також споруди для відпочинку відвідувачів та
проведення культурно-просвітницьких заходів. За значної території зелені
насадження можуть займати до 50% загальної площі.
Парк розваг –
територія, на якій розміщено велику кількість атракціонів та видовищних
споруд (до 5 – 60% площі парку). Не менше ніж 40% площі зайнято насадженнями
та майданчиками для відпочинку відвідувачів.
Парк-виставка являє
собою комплекс павільйонів і майданчиків для організації виставок. Крім того,
в парку розміщують споруди просвітницького і видовищного характеру, а також
об’єкти побутового призначення. Не менше ніж 35 – 40
% території парку відводиться під насадження.
У ньому вивчають рослинні ресурси
вітчизняної та світової флори, а також проводиться культурно-просвітницька
робота щодо поширення знань з біології. Лісопарк – облагороджений лісовий масив
площею не менше ніж 300 га, призначений для різних видів відпочинку.
В лісопарку
розміщується обмежена кількість споруд щодо обслуговування відвідувачів.
Благоустрій території лісопарку полягає в прокладанні пішохідних і обмеженої
кількості автомобільних доріг, освітленні лижних трас, влаштуванні місць
відпочинку та укриттів від дощу.
Для збереження особливостей парку
експлуатаційна діяльність на його території обмежується. Відвідування
заповідників дозволено в порядку організованих екскурсій. Споруди для
наукової роботи та обслуговування відвідувачів розміщують на периферії
заповідника, дороги прокладають в обмеженому порядку відповідно до
експлуатаційних потреб.
Історичний парк призначений
для ознайомлення відвідувачів з історичними пам’ятниками ландшафтної архітектури.
Історичні будівлі, які збереглися та відреставровані, використовуються для
музеїв, виставок тощо.
Етнографічний парк призначений
для демонстрації в умовах природного ландшафту унікальних зразків житлових,
побутових та інших споруд минулого. В парку
організовують тематичні виставки та проводять науково-дослідну роботу з
історії архітектурного мистецтва.
Водночас етнографічний
парк слугує також і місцем для відпочинку населення. Меморіальний парк організовують
на території, яка має історико-культурне значення, пов’язана з важливою
історичною подією або з іменем видатного діяча політики, науки чи культури.
САДИ
ПАРКИ
Зону масових заходів (атракціони, танці) – розміщують поблизу головного входу. В цій
зоні передбачено влаштування атракціонів та поля для масових ігор, пісень,
танців подібно до широкої галявини або майданчика регулярної конфігурації із
штучним покриттям з розрахунку 1 м2/людину. Величина майданчиків для
культурно-масових заходів (концерти, лекції) коливається в межах 200 – 500 м2.
Зона культурно-просвітницьких
заходів (видовища, виставки,
лекції). В межах цієї зони розміщують читальні павільйони, лекторії,
виставкові майданчики (павільйони), театри, кінотеатри тощо. Перелік споруд
має відповідати дійсним потребам. Розташовуючи ті чи інші
культурно-просвітницькі споруди, слід враховувати те, що сусідство шумних
розваг протирічить конкретним умовам експлуатації цих споруд. Наприклад,
близьке розміщення зеленого театру і танцмайданчика виключають один одного, і
навпаки, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон, лекторій
можуть бути розміщені поряд або вирішені в єдиному комплексі. Зелений театр,
виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон за потреби можна
розміщувати в прогулянковій зоні. Багатофункціональні
парки, зазвичай, використовують також і в зимовий період, тому для цього
культурно-просвітницькі, видовищні та інші споруди цілорічного користування
рекомендовано розміщувати поблизу входів у парк. Фізкультурно-оздоровча зона. Основне місце в цій
зоні займає стадіон з нормальною спортивною ареною площею 1,5 – 2,2 га.
Вибираючи місце для
будь-якої спортивної споруди, звертають увагу на оточення спортивного об’єкта
та вплив на його санітарний стан – шум, пил, дим, інсоляція тощо; захист від
північних, холодних вітрів. Необхідний рівень ґрунтових вод має бути не вищим
75 см від поверхні футбольного поля. Зона тихого і прогулянкового
відпочинку займає більшу частину парку і характеризується природним
живописним ландшафтом. За дотримання певних вимог щодо захисту рослин
допускається розміщення МАФів та організація відпочинку на газонах під
кронами дерев і на галявинах. Зона дитячого відпочинку. Для дитячого відпочинку відводять ділянки із сприятливими
санітарно-гігієнічними умовами.
Два останніх варіанта
характерні для великих парків, а також тих, що розташовані в оточенні
житлових масивів.
Дитячі комплекси мають
бути ізольовані від транзитного руху відвідувачів парку. Планувальне рішення дитячого
комплексу має бути простим, зрозумілим для вільного орієнтування дитини на
місцевості, але не обділене задумом. Адміністративно-господарська зона. Для
розміщення цієї зони відводиться ділянка на периферії території парку з
обов’язковим виїздом на прилеглі вулиці. Площа господарського двору
визначається з розрахунку 0,2 м2/людину. Для обчислення цього показника
береться до уваги загальна кількість відвідувачів парку, які водночас
перебувають на його території. У парках площею більше ніж 100 га доцільним є
організація квітково-оранжерейного господарства. САДИ Залежно
від площі та призначення саду, на його території виділяють ті чи інші
функціональні зони, зокрема масових заходів, культурно-просвітницьких
заходів, тихого відпочинку і прогулянок, дитячого відпочинку. ПАРКИ Об’ємно-просторова
структура парку передбачає влаштування відкритих, напіввідкритих і закритих
просторів. Співвідношення закритих і відкритих просторів парку має
відповідати ситуації місцевості (наявності рельєфу, водоймищ, рослинності) та
природно-кліматичним умовам. Для кожної природно-кліматичної зони встановлено
конкретне співвідношення відкритих і закритих територій, що зумовлено
необхідністю провітрювання та нормальною інсоляцією. Наприклад, в центральній частині України найбільш сприятливим є
рівне співвідношення відкритих і закритих територій (50%×50%); в
Поліссі та північних районах України, а також Карпатах і Закарпатті бажано,
щоб 40% території було зайнято насадженнями, а решта площі (60%) відповідно
залишалася відкритою і захищеною від несприятливих північних вітрів; у
південних степових і приморських районах кращим буде інше співвідношення, а
саме 70% насаджень і 30% відкритих територій, узлісся галявин формується
рихлим, продувним, здатним забезпечити необхідну аерацію і у такий спосіб
уникнути застою перегрітого повітря. На території
багатофункціонального парку слід передбачати захисну смугу з розміщенням на
ній входів, автостоянок та господарського двору. Глибина такої захисної смуги
проєктується приблизно розміром в 1/10 ширини паркового масиву, але не менше
ніж 10 і не більше ніж 150 м. Крім виконання утилітарних функцій, захисна смуга
є важливим композиційним засобом, який візуально розширює внутрішній простір
парку та поєднує його з елементами міського оточення. Планувальна структура
паркової території містить головні та другорядні доріжки, а також майданчики
різного призначення.
Згідно з
санітарно-технічними вимогами покриття паркових доріг не має пилити, бути
рівним, зручним для ходьби та гармонійно поєднуватися з оточенням завдяки кольоровій
гаммі покриття та плавним контурам доріжок без зайвих викривлень. Для цього в
парках використовують щебеневе, гравійне, ґрунтове та плиткове покриття.
Асфальт використовують на схилах та нестійких ділянках, а також на дорогах
господарського призначення. Таблиця 18 Ширина паркових
доріг і алей
САДИ Об’ємно-просторова
структура саду залежить від його призначення та розташування в плані міста.
Наприклад, сади для прогулянок і відпочинку мають просторову структуру у
вигляді відкритої території в центральній частині та насаджень щільної
конструкції на периферії. Планувальна структура
саду. Міські сади розраховані на масове відвідування, тому планувальна
організація має містити великі за розмірами майданчики, розгалужену мережу
доріг, мати достатню кількість обладнання та високий рівень інженерного
благоустрою. Основні майданчики для відпочинку рекомендовано розміщувати в
глибині зеленого масиву. ПАРКИ Головний вхід
розміщують з боку найбільшого потоку відвідувачів міста і, зазвичай,
оформлюють квітами та зеленню.
Другорядні входи
розміщують також у відповідних місцях потоку відвідувачів з тієї чи іншої
частини міста, до того ж пропускна здатність кожного входу має відповідати
потужності потоку людей, який проходить через нього. Атракціони. Під
час проєктування атракціонів виділяють самостійну територію, віддалену від
зони тихого відпочинку, театру, естради, читальних павільйонів тощо, із
зручними транзитними доріжками, які розраховані на прийом значної кількості
відвідувачів.
Відкритий театр розміщують довшою віссю з півночі на південь, з можливим
відхиленням до 15° в межах північно-західного напрямку. Сцена
театру має бути розміщена з північного боку. Максимальна ємність театру
розраховується, зважаючи на норму 0,5 м2 на одного глядача. Для ізоляції від
зовнішнього шуму та вітру необхідно використовувати щільні зелені стіни насаджень
у вигляді боскетів, які сприяють добрій акустиці. З погляду акустики та
видимості найкращими є амфітеатри яйцеподібної та овальної форм. Естрада для
симфонічних концертів має бути на досить великій відстані від місць масового
скупчення відвідувачів та основних алей. Майданчики для масових ігор розміщують серед зелені на деякій відстані від
доріг та на значній відстані від об’єктів, які потребують тиші. На таких
майданчиках з одного або двох боків
встановлюють лавочки.
Танцмайданчики (веранди, дансинги) розміром 150-500 м2 розміщують ізольовано
на парковій території або блокують з рестораном чи атракціонами. Танцювальну
веранду розміщують на зручних для огляду місцях – підвищеннях.
Виставкові майданчики (павільйони)
розміщують біля або в кінці однієї з основних алей парку. Розміри території
паркових виставок визначаються природно-кліматичними умовами регіону, площею
парку, вимогами до організації експозиції і коливаються в межах 0,3 – 2,0 га.
Одні з них
організовують у вигляді павільйонів, інші будують як експозицію відкритого
середовища – сад кераміки, сад скульптур, сад троянд тощо. Розміщення
виставкових павільйонів має забезпечувати відносну тишу для проведення лекцій
і бесід, а також можливість підвезення великих і тяжких експонатів.
Читальні павільйони з метою забезпечення відповідних умов для
читання розміщують на тихих і спокійних ділянках парку біля водойм, на
виступах високих схилів, в напіввідкритих ландшафтах поблизу галявин, на яких
відкриваються глибокі перспективи. Читальний павільйон можна компонувати з
павільйоном або майданчиком для настільних ігор, що не порушує загальної
тиші. Читальні зали можна об’єднувати також із виставками рослин відкритого
ґрунту – георгінаріями, розаріями тощо або ж з виставкою скульптур тощо.
Майданчики для футболу, ручного м’яча, волейболу, баскетболу, тенісу
мають бути орієнтовані за сторонами світу, так, щоб освітлення було
рівномірним. Відповідно більша частина
майданчиків (для ігор зранку і ввечері) має бути орієнтована довшою стороною
з півночі на південь, а менша частина майданчиків (для ігор вдень) – з
північного сходу на південний захід або навпаки. Під час орієнтування
майданчиків слід враховувати також напрям панівних вітрів.
Стадіон має розміщуватися з
врахуванням необхідності швидкого завантаження і евакуації глядачів в дні
великих змагань. За наявності рельєфу місця для глядачів
можна розміщувати на природних схилах. Стадіон має бути орієнтований довшою
стороною з півночі на південь з відхиленням цієї орієнтації не більше ніж на
15°. Дім одноденного
відпочинку влаштовують серед зеленого масиву з таким розрахунком, щоб на кожного
відпочивальника припадало не менше ніж 100 м2 загальної площі
території. Навколо дому влаштовують увесь комплекс фізкультурних майданчиків.
Альтанки слід розміщувати серед зелені з таким розрахунком, щоб була
забезпечена тиша. Майданчики для дошкільнят розміщують неподалік біля входів на добре
озеленених ділянках. Майданчики для школярів необхідно розміщувати на ділянках з кращими
природними умовами, до того ж так, щоб діти були певною мірою ізольовані від
дорослих. Ділянки, на яких розміщують майданчики для дітей, не мають
перетинатися транзитними (навіть пішохідними) доріжками. Майданчики для відпочинку дорослих розосереджуються по всій території парку і
класифікуються за розмірами на малі (1 – 2 осіб)
– 5 – 15 м2, середні (3 – 5 осіб) – 20 – 50 м2 та великі (6 – 15 осіб) – 60 – 200 м2. Видові майданчики розміром 10 – 150 м2 влаштовують в місцях
огляду пейзажних картин або панорами парку загалом.
Автостоянки розміром 500 – 5000 м2 влаштовують перед парком або поблизу головних
входів на відстані 50 – 300 м. Водойми. Пляжі для відпочинку відвідувачів парку необхідно влаштовувати
на південних, південно-східних і південно-західних схилах, достатньо
захищених від холодних потоків повітря, на сухій піщаній або трав’янистій
прибережній смузі.
Підсобні споруди парку
(склади, майстерні, гаражі) розміщують за можливості не на території парку, а
на невеликій відстані від нього. ПАРКИ Процес створення парку
передбачає формування необхідної об’ємно-просторової структури його
середовища. Кількість рослин
визначається композицією парку, але в будь-якому випадку слід уникати
загущених посадок.
Таблиця 19 Баланс території
парків
САДИ
Таблиця 20 Баланс території
міських садів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||