|
|
КОМПОЗИЦІЯ КОСТЮМА Електронний посібник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. ПРИЙОМИ КОМПОЗИЦІЇ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.1. Відношення і пропорційні закономірності в костюмі 3.1.1. Поняття про відношення, їх види 3.1.2. Поняття про пропорції. Види пропорцій 3.1.3. Композиційний аналіз відношень та пропорційного рішення в костюмі
Практична робота
5. Відношення та пропорційні закономірності в костюмі Упродовж всієї історії людства не припинялися пошуки
загального закону Гармонії. Це завдання намагалися вирішити в своїх
дослідженнях і творчості Поліклет, Альберті, Вітрувій, Ньютон, Кант і Гегель. Вчені довели, що
пізнання єдності і є пізнанням гармонії, тому що ці два поняття тісно
переплітаються між собою. Гармонія – це єдність матеріального і духовного,
кількості і якості. Загальний закон гармонії має бути єдиним для живої і
неживої природи, для матеріального і духовного світу, до складу якого входять
мислення й мистецтво.
Мистецтво проєктування
костюма полягає у забезпеченні гармонійної цілісності конструктивних елементів
на фігурі людини з його художньо-образним рішенням, тобто обумовлює логіку
розвитку за формою і змістом, підкреслюючи найхарактерніші риси стилю.
Дослідники з проблем гармонійної цілісності в мистецтві костюма Козлова Т.
В., Гусейнов Г. М., Ермілова В. В. прийшли до
висновку, що зміст терміну «композиційна цілісність» костюма має включати
такі поняття:
Отже, відношення і пропорційні закономірності є одним
із засобів забезпечення композиційної цілісності костюма. Аналізуючи
використання відношень та пропорцій в різних жанрах мистецтва: архітектурі,
скульптурі, живописі тощо, слід зазначити, що вони дійсно є одним із засобів
зв’язку в єдине ціле всіх елементів форми і її частин під час створення
будь-якої композиції. Усебічний гармонійний розвиток людини передбачає
оволодіння почуттям прекрасного, формування здатності не тільки бачити красу
у навколишній дійсності, а й творити її власними зусиллями, відчуваючи при
цьому велику радість і натхнення. Тема «Відношення і пропорційні закономірності в
костюмі» є дуже важливою для формування професійної компетентності майбутніх
фахівців індустрії моди, оскільки входить до блоку змістовних модулів таких
навчальних дисциплін, як «Основи моделювання та художнє оформлення одягу»
(спеціальність 182 Технології легкої промисловості), «Композиція костюма» (спеціальність
022 Дизайн). Саме тому успішне її опанування здобувачами освіти на лекційних
заняттях, а також закріплення теоретичного матеріалу та набуття практичних
навичок на лабораторних чи практичних заняттях, забезпечить гарантію розробки
в подальшому якісних, композиційно-цілісних виробів.
Форма костюма не монолітна, а складається з частин
(одяг, взуття, головний убір тощо). Це пояснюється залежністю її від форми
тіла людини, вимог до костюма, його призначення, особливостей матеріалу,
конструктивного устрою моделі, технології виготовлення. Розглядаючи костюм, ми порівнюємо його частини між
собою, але порівнювати можна лише однорідні величини:
Результат порівняння однорідних величин у моделюванні
називається відношенням. Види
відношень: 1. Тотожність – найпростіший вид узгодженості, найважливіший
прийом гармонізації костюма – повна подібність (однаковість) однорідних
величин (форм, ліній, розмірів, об’ємів, фактур, кольорів). Приклад
тотожності фактури та кольору матеріалу подано на рис. 4.
Цей вид використовують у костюмі, коли прийнятий за основу
елемент або геометричний об’єм повторюється і розвивається у різних
варіаціях. Недолік – за надмірного використання стомлює та
притупляє сприйняття костюма, в сучасній моді такий прийом вважається занадто
правильним. 2. Нюанс –
найсуттєвіший засіб композиції, нюансування робить річ елегантною − незначна різниця між
однорідними елементами (лініями, площинами,
об’ємами, фактурами, кольорами). При цьому емоційний ефект підсилюється зі
збільшенням різниці між ними. Використання нюансних
поєднань дає великий простір для творчості. Приклад нюансу фактури матеріалу,
величини оздоблення, рисунку матеріалу, кольору, елементів форми подано на рис.
5.
3. Контраст – яскраво виражена різниця між однорідними елементами (лініями, площинами, об’ємами, фактурами, кольорами), яку
направлено на загострення сприйняття форми. Наявність контрасту робить образ яскравішим, він краще
запам’ятовується, але може сприйматися неоднозначно. Недолік – швидко стомлює
психіку, за частого використання річ швидко набридає. Приклад контрасту
кольору, фактури матеріалу, величини елементів форми подано на рис. 6.
Форма костюма та його складових частин нерозривно
пов’язана з пропорціями тіла людини.
Від пропорцій тіла людини залежать пропорції костюма,
оскільки він неподільно пов’язаний з фігурою конкретної людини. Як відомо, на сьогоднішній день художнім каноном,
естетичним ідеалом є така фігура людини, в якої Д гол = 1/8 Р. Вертикаль, яка
відповідає зросту людини, розділена на 8 рівних частин, визначених
анатомічною будовою тіла людини, її основними конструктивними поясами. Лінія талії є основним горизонтальним членуванням
фігури і умовно розділяє її на верхню та нижню частини. Їх відношення складає
3:5, що є приблизним числовим аналогом «золотого перетину». Така фігура вважається гармонійною, вона зорово
подовжена, має чітко виражену область талії, витягнуту струнку шию, порівняно
невелику голову, пропорційні верхні та нижні кінцівки. Зображення пропорційної фігури подано на рис. 7.
Важливими відправними горизонталями для знаходження
пропорцій фігури є зріст людини та розміщення лінії талії (рис. 8).
Пропорції одягу – це відношення окремих
його частин між собою та у поєднанні з формою загалом. Вони мають відповідати
будові стопи та функціональному вирішенню одягу. На рис. 9 подано приклад
пропорційного/непропорційого одягу відносно фігури
людини.
Розташування основних силуетних ліній: лінії плеча,
лінії талії та лінії низу виробу дуже впливають на пропорційний устрій
костюму, а також на сприйняття самої фігури людини в ньому (рис. 10).
У композиції
виділяють 2-а види пропорцій: 1.
Прості (арифметичні, модульні, раціональні) пропорції
– пропорції, які базуються на відношеннях раціональних (цілих) чисел, а
взаємозв’язок частин і цілого виражається повторенням обраного розміру
(модуля). Приклад простих пропорцій в костюмі подано на рис. 11.
До простих пропорцій відноситься так званий єгипетський
трикутник зі співвідношенням сторін 3:4:5 (рис. 12).
2. Складні (геометричні, ірраціональні) пропорції (рис. 13) – пропорції, в яких
вирішальне значення має геометрична побудова, заснована на ірраціональних
відношеннях величин.
Доведено, що художньо-цінні пропорції дають такі
ірраціональні відношення: ü
сторони квадрата до його діагоналі, як одиниці до коріння
квадратного з двох (рис. 14) . Нехай: а –
сторона квадрата, b – діагональ квадрата,
тоді:
ü
половини основи рівностороннього трикутника до висоти як одиниці до
коріння квадратного з трьох (рис. 16). Нехай: а –
половина основи рівностороннього трикутника, b – висота трикутника,
тоді:
ü
відношення «золотий перетин» − ідеал
гармонійних пропорцій у костюмі, введений у практичне використання ще Л.Д.
Вінчі.
Пропорції «золотого перетину» утворюють
математичний ряд ірраціональних чисел, які для зручності виражаються рядом
цілих чисел (ряд Фібоначчі). Цифри цього ряду 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55 і так далі
утворюються як сума двох попередніх чисел, а співвідношення кожної пари 3/5, 5/8, 8/13, 13/21, 21/34,…. близькі до
1,62, тобто до «золотого перетину» (рис. 19, 20).
Аналіз відношень та пропорційного рішення запропонованої моделі 1
Аналіз відношень та пропорційного рішення запропонованої
моделі 2
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||