КОМПОЗИЦІЯ КОСТЮМА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ		ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

2. ЕЛЕМЕНТИ КОМПОЗИЦІЇ

2.2. Геометрична структура форми одягу

2.2.1. Визначення силуету, його види

2.2.2. Класифікація силуетів

2.2.3. Основні лінії силуету

2.2.4. Композиційний аналіз силуету та його ліній в костюмі

Практична робота 2. Силует та його лінії

2.2. Геометрична структура форми одягу

2.2.1. Визначення силуету, його види

Силует – це узагальнене площинне однотонне зображення постаті або предмета, форма яких окреслюється тільки контуром.

Поняття силует бере свій початок у ХVІІІ ст. від прізвища Етьєна Силуета, сам він був придворним у короля Франції, і художником він не був, а був фінансистом. Він дуже любив вирізати фігурки із чорного паперу, нижче наведено його зображення та вигляд тіньового профілю (рис. 11).

Рис. 11. Зображення французького міністра фінансів маркіза Етьєна де Силуету

Термін «силует» також пов’язаний з різновидом графічної техніки – силует (графіка) у мистецтві портрета, що мав поширення у XVІІІ столітті.

Сьогодні в цій техніці зображують різні об’єкти (рис. 12).

Рис. 12. Приклади робіт у силует-графівці

У композиції костюма силует одягу − це площинне візуальне сприйняття об’ємних форм одягу, яке чітко описується зовнішніми контурами.

Використовуючи поняття силует як площинний відбиток модної форми, фахівці мають на увазі не абсолютно точну тінь цієї форми на площині, а її умовне зображення і показують, яка найважливіша для певного періоду моди ділянка схильна до перебільшення.

Силует одягу може сприйматися у фронтальній та профільній проєкціях (рис. 13).

Фронтальний силует − результат ортогонального зображення одягу спереду та ззаду, яке розглядають відносно вертикальної середньої лінії.

Профільний силует − результат ортогонального зображення одягу збоку відносно умовної вертикальної лінії, яка зорово проходить по середині силуету.

а		б
Рис. 13. Зображення фронтального (а) та профільного (б) силуетів

За ступенем об’ємності розрізняють такі види силуетів (рис. 14):

1. скульптурний – виявляє та повторює форми тіла людини (як недоліки, так і переваги);

2. декоративний – відступає від контурів фігури, маскує та закриває її природні лінії, зорово деформує та викривляє пропорції та форми тіла; він відволікає увагу від природних форм тіла людини;

3. нейтральний − і не повторює , і не спотворює фігуру людини.

а	б	в
Рис. 14. Види силуетів за ступенем об’ємності: а − скульптурний; б − декоративний; в − нейтральний

2.2.2. Класифікація силуетів

У композиції костюма є такі системи опису силуетів:

- за видом геометричної форми (геометричним виглядом);

- за ступенем прилягання одягу до фігури людини;

- за порівнянням з літерами чи іншими предметами.

Силует за видом геометричної форми (геометричним виглядом) визначають за принципом його подібності до простих геометричних фігур (квадрата, кола, прямокутника тощо). Основні геометричні силуети − це ті, що зорово можна описати за допомогою простих геометричних фігур симетричної форми. До них належать такі силуети: трикутний, квадратний, прямокутний, овальний, кулеподібний, трапецієподібний, змішаний (силует де поєднуються різні геометричні фігури (рис. 15).

Т Р И К У Т Н И Й	К П В Р А Я Д М Р О А К Т У Н Т И Н Й И Й	О В А Л Ь Н И Й	К У Л Е П О Д І Б Н И Й	Т Р А П Е Ц І Є П О Д І Б Н И Й	З М І Ш А Н И Й
Рис. 15. Силует одягу за видом геометричної форми (геометричним видом)

Силует одягу за ступенем прилягання визначають системою опису варіантів відстані між поверхнею одягу та поверхнею тіла людини на основних конструктивних поясах (грудному, талієвому, стегновому). Ступінь прилягання одягу на конструктивному рівні задається величинами прибавок на вільне облягання на певній ділянці фігури. Види силуетів одягу за ступенем прилягання подано на рис. 16.

П Р И Л Е Г Л И Й	Н А П І В П Р И Л Е Г Л И Й	П Р Я М И Й	Т Р А П Е Ц І Є П О Д І Б Н И Й	О В А Л
Рис. 16. Силует одягу за ступенем прилягання до фігури

Силуети за порівнянням з літерами чи іншими предметами − це символічні та знакові визначення силуетів, які не несуть докладної інформації про конкретну форму та конструкцію одягу, але вказують і підкреслюють тип візуального сприйняття цієї форми (рис. 17). В історії костюма відомі різні асоціативні назви силуетів одягу − груша, куля, олівець, пляшка; спідниць − цигарка, футляр, олівець, бочечка, тюльпан, мішок; штанів − банани, веретено, галіфе; рукавів − бочечка, ліхтарик, крильце, кажан тощо.

силует А – звужені плечі, розширений низ	Силует Т – розширені плечі, прямокутний або звужений низ	Силует Х	Силует О – об’ємний, овальний силует	Силует «бочонок», «тюльпан», «дзвінок», «олівець», «рибка»
Рис. 17. Приклади силуетів одягу залежно від порівняння з літерами чи іншими предметами

Силует характеризується приляганням до фігури людини на рівні грудей, талії, стегон; кроєм рукава, шириною та висотою плечей; довжиною виробу і його шириною на рівні низу.

«Чим характеризується силует»
	https://www.youtube.com/watch?v=v3kYk70EUNU

Прямий силует (рис. 18) – за геометричним виглядом він наближений до прямокутника чи квадрата, залежно від співвідношення вертикальних та горизонтальних розмірів. Лінія талії не акцентується, горизонтальні лінії на рівні грудей, талії та стегон приблизно рівні. Одяг прямого силуету може мати жорсткий чітко виражений контур, а може мати м’яку заокруглену форму, це визначається пластичними властивостями матеріалів, з яких виготовлений костюм.

а		б
Рис. 18. Приклад одягу прямого силуету: а − пальто; б − жакет

Трапецієподібний силует (рис. 19) характерний для розширеного до низу одягу. За геометричним виглядом цей силует нагадує трапецію, де лінія плеча – верхня основа, а лінія низу – нижня. Що більша різниця між розмірами основ, то більша ступінь розширення одягу. Лінія талії не підкреслюється.

Рис. 19. Приклад одягу трапецієподібного силуету

Напівприлеглий силует (рис. 20) – характеризується помірними пропорціями, наближеними до природних. Одяг напівприлеглого силуету повторює форми тіла людини, але не облягає його, маючи достатню об’ємність. Лінія талії чітко виражена, розміщена на природному місці. До низу вироби такого силуету можуть бути прямими або розширеними.

Рис. 20. Верхній одяг напівприлеглого силуету

Прилеглий силует (рис. 21 а) – характеризується щільним приляганням виробу до фігури. Лінія талії чітко виражена, розміщена на природному місці. До низу прилеглі вироби можуть бути розширені, прямі, завужені.

Якщо прилеглий виріб розширений до низу – такий силует називається «Силует Х» (рис. 21 б) − в ньому дві трапеції, з’єднані між собою малими основами по лінії талії.

Якщо прилеглий виріб завужений донизу – такий силует називається «пісковий годинник» (рис. 21 в).

а	б	в
Рис. 21. Сукні прилеглого силуету

Силует «овал» (рис. 22) – модифікація прямого силуету, але в порівнянні з ним має округлу лінію плеча та завужену лінію низу. Найширшою ділянкою виробу овального силуету є область талії та стегон. Заокруглену лінію плеча можна отримати рукавом реглан, а завужену лінію низу – виточками та пришивним поясом або стягненням резинкою чи шнуром.
	Рис. 22. Пальто силуету «овал»

«Силует одягу за ступенем прилягання»
	https://www.youtube.com/watch?v=v3kYk70EUNU

2.2.3. Основні лінії силуету

Будь-який силует окреслюється контурами, ці лінії називаються силуетними (рис. 23). Вони мінливі, а їх конфігурація залежить від моди (вертикальні, горизонтальні, діагональні, криволінійні).

Рис. 23. Приклад силуетних ліній,

що окреслюють контур

Силуетні лінії є головними в композиції, бо визначають пластичну організацію форми. Вони виявляють або приховують, а іноді й навмисно спотворюють природні лінії фігури людини.

Силует виробу залежить від положення, підкреслення чи ні таких конструктивних поясів та декоративної лінії:

лінія плеча (рис. 24) – може мати природне нахилене положення, штучно створене, опущене чи підняте положення;

ЛІНІЯ ПЛЕЧА
природньо нахилене положення	штучно створене пряме положення	підняте положення	інші варіанти (значно подовжена, закруглена)
Рис. 24. Варіанти вирішення плечової лінії

лінія грудей (рис. 25) – може бути акцентоване чи ні, мати природне розташування або завищене;

ЛІНІЯ ГРУДЕЙ
акцентована	не акцентована	природнє розташування	завищена
Рис. 25. Варіанти вирішення лінії грудей

лінія талії (рис. 26) – основна провідна в композиції одягу, її підкресленням у конструкції виявляють пропорційність будови фігури. Може мати розміщення: природне, вище або нижче природного, різко завужене;

ЛІНІЯ ТАЛІЇ
природнє розташування	вище природнього розташування	нижче природнього розташування
Рис. 26. Варіанти вирішення лінії талії

лінія стегон (рис. 27) – особливо важлива в жіночому одязі, бо підкреслює жіночність виробу. Може бути прихованою, не підкреслюватись, або, навпаки, штучно розширеною (криноліном, турнюром, фіжмою);

ЛІНІЯ СТЕГОН
підкреслена	прихована	штучно розширена
Рис. 27. Варіанти вирішення лінії стегон

лінія низу – відіграє важливу роль у визначенні пропорцій силуету, бо від величини видимої частини ніг, силует приймає той чи інший вигляд.

2.2.4. Композиційний аналіз силуету та його ліній у костюмі

	Завдання:
	провести композиційний аналіз силуету та його ліній запропонованої моделі.

Аналіз силуету та його ліній запропонованої моделі 1 (рис. 28)

1. Аналіз силуету за видом − силует декоративний − тому що пальто значно відступає від контурів фігури, маскує та закриває її природні лінії;

2. Аналіз силуету за видом геометричної форми – силует овальний, постільки умовно вписується в овал;

Рис. 28.

Модель 1 для аналізу силуету

та його ліній

3. Аналіз силуету за ступенем прилягання до фігури − силует − силует «овал» − модифікація прямого силуету, але в порівнянні з ним має округлу лінію плеча та завужену лінію низу. Найширшою ділянкою цього виробу є талія та стегна. Заокруглену лінію плеча отримано рукавом реглан, а завужену лінію низу – конструктивним шляхом; аналіз силуетних ліній – це поєднання м’яких плавних ліній;

4. Аналіз конструктивних поясів та декоративних ліній: лінія плеча – закруглена та розширена завдяки конструктивного рішення − рукав реглан; лінії грудей та стегон − не підкреслені; декоративна лінія низу − довжина пальто до середини голені, що пропорційно видовжує фігуру.

Рис. 29.

Модель 2 для аналізу силуету

та його ліній

Аналіз силуету та його ліній запропонованої моделі 2 (рис. 29)

1. Аналіз силуету за видом − силует скульптурний, він виявляє та повторює форми тіла людини;

2. Аналіз силуету по виду геометричної форми – силует змішаний, постільки умовно вписується в дві фігури – трапеція та зрізаний овал;

3. Аналіз силуету за ступенем прилягання до фігури – силует – прилеглий, тому що сукня щільно прилягає до фігури, лінія талії чітко виражена, розміщена на природному місці, до низу звужений;

4. Аналіз силуету за порівнянням з літерами чи іншими предметами – силует пісковий годинник;

5. Аналіз силуетних ліній – це поєднання прямих похилих ліній (бічна лінія від лінії грудей до лінії талії, плечова лінія, лінії рукава), м′яких плавних ліній (бічна лінія від лінії талії до низу, лінія горловини);

6. Аналіз конструктивних поясів та декоративних ліній: лінія плеча – природна; лінії грудей та талії − на природному місці, підкреслені щільним приляганням виробу до фігури; лінія стегон − підкреслена щільним приляганням виробу до фігури, декоративна лінія низу − довжина сукні вище лінії колін, що пропорційно подовжує ноги.

«Композиційний аналіз силуету та його ліній в костюмі»
	https://www.youtube.com/watch?v=v3kYk70EUNU

Практична робота 2. Силует та його лінії

	Питання для самоконтролю
1. Які найрозповсюдженіші модні силуетні форми характерні для цього часу? 2. Які є види силуетів? 3. Як поділяються силуети за ступенем прилягання до фігури? 4. Як поділяються силуети за видом геометричної форми? 5. Назвати основні силуетні лінії. 6. Як поділяються силуети за порівнянням з літерами чи іншими предметами?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ 2.2

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

	ЦІКАВИНКИ
	ТРОХИ ІСТОРІЇ

Попередня тема

На початок

Наступна тема