|
|
КОМПОЗИЦІЯ КОСТЮМА Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. ЕЛЕМЕНТИ КОМПОЗИЦІЇ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.1. Форма та процес формоутворення 2.1.1. Форма як основа виразу задуму композиції
моделі, її види 2.1.2. Характеристика ознак форми 2.1.4. Композиційний аналіз форми Практична робота 1.
Характеристика властивостей форм
Форма («forma» в перекладі з латинської мови
означає «зовнішність»). Форма − зовнішній
вигляд, обрис речі, дії тощо або зовнішній вираз певного змісту. У костюмі, як і в інших об’єктах, розрізняють три підскладові
форми: функціональну, конструктивну, естетичну. Функціональна форма – обумовлена
призначенням костюма. Конструктивна форма – залежить від властивостей матеріалів, із яких створюється
костюм. Естетична форма впливає на задоволення
естетичних потреб споживача. Тому під час проєктування
форми костюма необхідно враховувати, що вона має відповідати призначенню,
співвідноситись з фігурою людини, повинна бути зручною і красивою. Усі підскладові
форми можна об’єднати в єдину дизайн-форму (далі − форму) – це особлива
організованість костюма, направлена на досягнення єдності усіх компонентів
форми (конструкції, зовнішнього вигляду, кольору, фактури). Форма костюма тривимірна та змінюється залежно
від кута зору (рис. 1).
Форма костюма характеризується: 1. структурою – характеристика складу
форми за кількістю та видом складових частин. Якщо форма включає до трьох
внутрішніх форм та вони не складні за конфігурацією, таку форму за структурою
можна назвати простою. В іншому випадку форму за структурою називають
складною (рис. 2).
2. пластикою спряження – характеристика узгодження елементів форми. Пластика спряження може бути: - з простим примиканням форми – одна форма
закінчується, інша починається (рис. 3 а); - взаємне перетинання форм −
одна форма накладається на іншу (рис. 3 б); - розташування форм на
відстані одна від одної – одна форма знаходиться на відстані від іншої
(рис. 3 в).
Форма має свої властивості, які допомагають у
створенні художньої виразності костюма: 1. Геометричний вид – визначається (рис. 4): - співвідношенням розмірів
форми за всіма напрямками розвитку форми (координатами): а − лінійна, б −
площинна, в − об’ємна; г – комбінована. - характером поверхні: плоска, випукла,
ввігнута, випукло-ввігнута.
2. Величина – це відношення розмірів форми одягу з фігурою
людини чи кількох складових частин форми під час їх порівняння (рис. 5).
3. Масивність – це щільність заповнення форми, яка визначає її вагу; це зорове кількісне
сприйняття форми одягу загалом та її частин. Маса залежить
від геометричного виду (найбільшою масою володіють форми одягу, у яких всі
три розміри рівні – куб, сфера), ступеня об’ємності,
заповнення форми деталями, кольору, рисунку та фактури матеріалу (рис. 6).
4. Фактура – характер побудови поверхні
форми (від абсолютно гладкої до рельєфної) (рис. 7).
5. Колір – найемоційно-виразніша властивість форми,
допомагає у формуванні образного устрою виробу та впливає на сприйняття інших
властивостей форми. Форма одягу
створюється за допомогою конструктивних, конструктивно-декоративних
та декоративних ліній. Конструктивні
лінії − це
лінії з’єднання деталей (лінії плечових, бічних швів, шов вшивання рукава в
пройму, шов пришивання кокетки; лінії виточки: нагрудної, ліктьової,
талієвої). За допомогою цих ліній створюється об’ємна форма виробу і
правильна посадка його на статурі. Конструктивні лінії малопомітні в моделі й
сприймаються як закономірність у побудові основи форми. Конструктивні
лінії, які створюють форму одягу й одночасно збагачують її, тобто прикрашають
та несуть подвійне навантаження, називаються конструктивно-декоративними. Це лінії
рельєфів, кокетки тощо, що підкреслені оздоблювальною строчкою чи оформлені
кантом; нагрудна виточка, переміщена у м’яку складку від плеча, верхній шов
рукава, оформлений декоративною строчкою тощо. Декоративні лінії − це лінії, які використовуються під
час розробки фасону. До них належать лінії, які утворюються оздобленням
різних видів: мереживом, вишивкою, бейкою, защипами,
складками, зборками. Декоративними можна вважати і контурні лінії деталей
коміра, манжет, кишень, поясів.
Аналіз
форми моделі 1 (рис. 9) 1. Характеристика форми: структура форми − структура форми
плечового одягу проста, оскільки містить менше трьох нескладних за
конфігурацією складових частин; структура поясного одягу проста, бо містить
дві прості за конфігурацією складові частини; структура форми костюма загалом
проста, оскільки містить небагато нескладних за конфігурацією складових
частин. 2.
Характеристика форми: пластика спряження –
примикання та взаємне перетинання елементів форми. Примикання елементів плечового
одягу: манжета + рукав + кокетка + комір + перед; взаємне перетинання
елементів форми плечового одягу. Примикання (переднє полотнище + заднє
полотнище нижнього шару спідниці) та взаємне перетинання елементів поясного
одягу (нижній та верхній шар спідниці). Примикання та взаємне перетинання
елементів форм костюму загалом. 3.
Властивість форми: геометричний вид −
форма площин, форма виробу розвивається у двох
напрямках − по осі У (по висоті) та Х (по ширині); 4.
Властивість форми: величина – середня,
середня величина форми виробу у порівнянні з величиною форми тіла людини;
середня величина форми окремо плечового та поясного одягу під час їх
порівняння, бо вони подібні; 5. Властивість форми: масивність − форма масивна, бо вона
заповнена різними фактурами: рельєфна в’язка,
ворсова бахрома, сітчаста фактура, так і різними кольорами: зеленувато-жовтий
колір светра, фіолетовий колір верхньої спідниці, чорний колір нижньої
спідниці. 6. Властивість форми: фактура − комбінована, оскільки
поєднується рельєфна, ворсова та сітчаста поверхні.
Аналіз
форми моделі 2 (рис. 10) 1. Характеристика форми: структура форми сукні складна, бо вона містить
більше трьох складних за конфігурацією складових частин. 2.
Характеристика форми: пластика спряження –
комбінована, бо поєднується просте примикання елементів форми, розташування
форм на відстані, взаємне перетинання елементів форми. У сукні простежується
три види пластики спряження: в бічній області на рівні талії – просте
примикання елементів форми (одна складова форми закінчується, а інша
починається); спереду на рівні талії − розташування елементів форми на
відстані одна від одної; в нижній частині спідниці − взаємне перетинання
елементів (складові частини форми спідниці накладаються одна на одну). 3.
Властивість форми: геометричний вид −
форма лінійна. Форма сукні найбільш виражено розвивається в одному напрямку −
по осі У (по висоті). 4.
Властивість форми: величина – середня . Середня величина форми
виробу у порівнянні з величиною форми тіла людини; середня величина форми
двох найбільш виражених окремих частин сукні під час порівняння, остільки
вони майже подібні; 5.
Властивість форми: масивність –
комбінована. Легка форма окремих складових частин сукні (кокетка переду і
нижня декоративна частина), остільки вони є пастельного рожевого кольору та
не заповнені фактурою; важка форма
інших складових частин сукні чорного і темно-зеленого кольорів. 6. Властивість форми: фактура − комбінована, бо поєднується щільна
та напівпрозора фактурні поверхні.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||