КОМПОЗИЦІЯ КОСТЮМА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ		ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

1.1. Терміни «одяг», «костюм». Функції одягу

1.2. Визначення композиції. Види композиції

1.3. Елементи та прийоми композиції

1.1. Терміни «одяг», «костюм». Функції одягу

Перший одяг як елемент, що захищає від холоду та спеки виник давно. Тоді він був примітивним, це були накидки із листя, кори дерев, пір’я та шкіри тварин.

З хронологію розвитку людини тісно пов’язана і хронологія розвитку одягу:

поступово людина навчилась з′єднувати між собою шкіри – з′явилась голка,

переплітати волокна – виникло ткацтво.

Сьогодні одяг – матеріальна оболонка на тілі людини, виріб або сукупність виробів, які вдягає людина, він несе утилітарну та інформаційно-естетичну функції і призначений для захисту тіла людини від кліматичних впливів та механічних пошкоджень.

Одяг може бути таких типів:

плечовий, поясний одяг;

білизняні та корсетні вироби;

трикотажні вироби;

вироби хустково-шарфові;

вироби рукавичні;

вироби панчішно-шкарпеткові;

комплектний одяг.

Одним із видів комплектного одягу є костюм − як комплект верхнього одягу, який складається з піджака, жакета (джемпера) та штанів або спідниці (рис. 1). Костюм може бути в комплекті з жилетом.

Поняття «костюм» також має більш змістовне та широке значення : костюм – історично складений та постійно розвиваючий комплекс певним чином підпорядкованих між собою предметів, які безпосередньо одягає на тіло людина (одяг, взуття, головний убір, рукавички тощо) та супроводжуючи їх доповнення (сумка, пасок, парасоля), а також зачіска, макіяж, аксесуари, манера поведінки, які формують зовнішній вигляд людини і створюють між собою єдине утилітарно-художнє ціле.

Рис. 1.

Приклад костюма

як комплекту

*«Де одяг, де костюм?»*

	*https://www.youtube.com/watch?v=XMzUQO24RI8*

На рис. 2 подано приклад костюма, що є комплексом підпорядкованих між собою складових: спідниці – бульби, декоративного топу, взуття, сумки, браслета на руку та головного убору. Складові, об’єднані в костюм, є єдиним цілим, образним та стильовим рішенням.

Одяг, як складова частина костюма, завжди виконує певну роль або іншими словами функцію: один вид одягу захищає від дощу чи вітру, інший прикрашає чи надає інформаціє про професію та рід діяльності.

Рис. 2. Приклад костюма

як комлексу підпорядкованих між собою складових

Основні функції сучасного одягу: утилітарна та соціально-естетична (рис. 3).

Рис. 3. Структурна схема функцій одягу

Домінуюча та підпорядковані функції визначаються призначенням одягу.

Утилітарна функція одягу полягає у його практичній корисності, яка в сучасному одязі зводиться до забезпечення комфортних умов для протікання фізіологічних процесів організму людини і створення сприятливих умов для її практичної діяльності.

Утилітарна функція поділяється на захисну і фізіолого-гігієнічну.

Соціально-естетична функція одягу полягають у його соціальній корисності, тобто в здатності одягу (його форми, кольору, матеріалу) відображати свою природну і суспільну доцільність, красу, досконалість, гармонію з оточенням і людиною та нести певну інформацію. Вони поділяються на соціальні та естетичні.

«*Які функції виконує пальто*»

	*https://www.youtube.com/watch?v=XMzUQO24RI8*

1.2. Визначення композиції. Види композиції

Створюючи одяг/костюм, важливо зробити його не лише функціональним, а й наповнити естетичним змістом: зробити гарним та гармонійним.

Досягненням гармонії між усіма частинами художнього твору займається композиція, яка є складовою частиною художнього проєктування костюма.

точно _модели

Рис. 4. Приклад костюма з продуманим композиційним рішенням

Композиція (у перекладі з латинської означає складання, поєднання, зв’язок) – це система певних правил, закономірностей, прийомів, які використовуються для поєднання всіх елементів форми, виробу в єдине органічне ціле, для надання йому цінності, виразності, гармонії.

Композиція костюма – це вміння грамотно поєднати всі елементи костюма в єдине ціле для створення гармонійного образу людини та розкриття його ідейного змісту.

Мета композиції в дизайні – створення утилітарно доцільної форми виробу, який має функціональну, конструктивну та естетичну цінність (рис. 4).

Робота над композицією в процесі індивідуального образного мислення фахівця (дизайнера). Талановиті дизайнери інтуїтивно знаходять правильні композиційні рішення, але для розвитку композиційного чуття необхідно вивчати теорію та багато працювати в напрямку композиційної побудови виробів.

Композиція костюма як дисципліна має і творче спрямування, і в той же час досить технічна, яка вимагає знання певних законів та правил, використання прийомів композиційної побудови для організації певних елементів.

Композиційні дії присутні під час проєктування будь-яких об’єктів, якщо під час їх створення прослідковується краса, гармонія, цілісність.

«*Композиційні дії*»

	*https://www.youtube.com/watch?v=XMzUQO24RI8*

Під час проєктування костюма як певного комплексу предметів можна використовувати такі основні види композиції:

Рис. 5. Приклад

площинної композиції:

рисунок на поверхні тканини

1. Фронтальна (площинна) композиція – це композиція, що лежить в одній площині, ця композиція характеризується тим, що всі її частини розміщено на двох фронтальних координатах, тобто по ширині й висоті. Фронтальну композицію часто використовують під час створення рисунка на поверхні тканини чи інших об`єктах деко-рування у разі дизайну хусток, шарфів і тому подібне (рис. 5). Вона розрахована на огляд з одного боку. Фронтальна композиція – розміщення в одній площині елементів форми в двох напрямках – вертикальному і горизонтальному стосовно глядача;

2. Об’ємна композиція – характеризується тим, що всі її частини розміщено в трьох координатах по ширині, висоті та глибині. Об’ємну композицію застосовують для окремих виробів, розрахованих на огляд з усіх боків; об’ємна композиція має форму, яка має замкнену поверхню. Ця композиційна форма об’ємної композиції костюма виходить у тривимірний вид мистецтва – дизайну. Її відмінність від форми фронтальної композиції полягає в тому, що сприйняття костюма відбувається послідовно з декількох точок спостереження, у багатьох ракурсах. Цілісність силуету має рівноцінне значення в різних поворотах. Об’ємна композиція включає в себе нову якість – протяжність у часі; вона розглядається з різних сторін, не може бути охоплена єдиним поглядом повністю.

Прикладом виробів з об’ємною композицією може бути одяг, взуття, головні убори, прикраси і тому подібне, тобто всі об’ємні складові комплексу, що складають костюм (рис. 6).

	а)		в)
	б)
*Рис. 6. Приклад об’ємної композиції:*
*а − композиційне рішення сережок;* *б − композиційне рішення головного убору;*		*в − композиційне рішення сукні, сумки, головного убору, рукавичок*

1.3. Елементи та прийоми композиції

Початком створення композиції служить ідея, яку дизайнер має добре продумати, перш ніж приступити до пошуку конкретної форми. Композиція будь-якого об’єкту дизайну (костюма, взуття, прикрас і так далі) обумовлена його призначенням. Проєктуючи такий об’єкт, дизайнер має продумати зв’язок між конструкціє, структурою та художнім образом задля досягнення мети: створення гармонійної цілісності.

Для правильного проєктування костюма необхідно знати об’єктивні закономірності формоутворення і композиції, тобто елементи/компоненти композиції і композиційні засоби/прийоми.

Тому, іншими словами, композиція костюму – це побудова, розташування і співвідношення її складових (елементів/компонентів композиції), їх об’єднання у єдине ціле композиційними засобами та прийомами.