ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

МОДУЛЬ І. Організація текстОВИХ ДОКУМЕНТІВ засобами офісного

програмного забезпечення

1. Інформаційно-комп’ютерні технології

1.1. Інформаційні технології. Основні поняття та визначення

1.2. Етапи розвитку інформаційних технологій. Класифікація. Тенденції розвитку

1.3. Види сучасних інформаційних технологій

1.4. Офісні пакети та системи

Перегляд презентації: Інформаційні комп’ютерні технології

1. Інформаційно-комп’ютерні технології

1.1. Інформаційні технології. Основні поняття та визначення

Поняття інформаційної технології виникло в останнє десятиріччя XX ст. у процесі становлення інформатики. Особливість інформаційних технологій в тому, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а засобами праці – засоби обчислювальної техніки та зв'язку. Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла тому, що інформація стала реальним виробничим ресурсом поряд з іншими матеріальними ресурсами.

Під технологією мають на увазі сукупність методів обробки виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. В інформаційних технологіях матеріалом і продуктом є інформація. Але це якісно нова інформація про стан об’єкта, процесу або явища. Технологія представлена методами і способами роботи з інформацією персоналу і технічних пристроїв.

Основні поняття, проблеми і роль інформаційних технологій об'єкта, процесу або явища.

Технологія – це методи та способи роботи персоналу і технічних пристроїв з інформацією.

Інформаційна технологія – це система методів і способів збирання, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання й використання інформації (далі – IT).

Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) вигляді. Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційного процесу, і системи управління цим комплексом технічних засобів.

Автоматизована інформаційна технологія (далі – АІТ) – це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням вибраного комплексу технічних засобів.

Тобто це системно організована для виконання завдань управління сукупність методів і засобів збирання, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформації на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам. Мета будь-якої інформаційної технології – отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому є обмеження на вартість опрацювання даних, трудомісткість процесів використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу опрацювання інформації, якість одержуваної інформації.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія – це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації, а також обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їх введення має тпочинатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

Існує декілька точок зору щодо розвитку інформаційних технологій із використанням комп’ютерів, що визначаються різноманітними ознаками поділу.

Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп’ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової.

1.2. Етапи розвитку інформаційних технологій. Класифікація. Тенденції розвитку

ОЗНАКА ПОДІЛУ – ВИД ЗАДАЧ І ПРОЦЕСІВ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
• 1-й етап (60 – 70-і рр. ХХ ст.) – опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямом розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини	• 2-й етап (з початку 80-х рр. ХХ ст.) – створення інформаційних технологій, спрямованих на розв’язання стратегічних задач

	ОЗНАКА ПОДІЛУ – ПРОБЛЕМИ, ЯКІ СТОЯТЬ НА ШЛЯХУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ОЗНАКА ПОДІЛУ – ПЕРЕВАГА, ЯКУ НАДАЄ КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ

	ОЗНАКА ПОДІЛУ – ВИДИ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

1.3. Види сучасних інформаційних технологій

Інформаційна технологія опрацювання даних

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні операційної (виконавчої) діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

Прикладом може стати щоденний звіт про надходження і видачу готівки банком, який формується з метою контролю балансу готівки; або ж запит до бази даних по кадрах, який дозволить одержати дані про вимоги, що висуваються до кандидатів на певну посаду.

Існує декілька особливостей, пов’язаних з опрацюванням даних, що відрізняють дану технологію від усіх інших:

виконання необхідних установі чи організації задач по опрацюванню даних. Від кожної організації закон вимагає наявності та збереження даних про свою діяльність, які можна використовувати як засіб забезпечення і підтримки контролю під час роботи. Тому в будь-якій організації обов’язково повинна бути інформаційна система опрацювання даних і розроблена відповідна інформаційна технологія; вирішення тільки добре структурованих задач, для яких можна розробити алгоритм; виконання стандартних процедур опрацювання. Існуючі стандарти визначають типові процедури опрацювання даних і регламентують їхнє дотримання організаціями усіх видів; виконання основного обсягу робіт в автоматичному режимі з мінімальною участю людини; використання деталізованих даних. Записи про діяльність фірми мають докладний характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізії діяльність фірми перевіряється хронологічно від початку періоду до його кінця і від кінця до початку; акцент на хронологію подій; вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку спеціалістів інших рівнів.

Багато даних на рівні операційної діяльності необхідно зберігати для наступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхнього збереження створюються бази даних.

Стосовно створення звітів (документів) слід зазначити, що у інформаційній технології опрацювання даних необхідно створювати документи для керівництва і працівників, а також для зовнішніх партнерів. При цьому документи можуть створюватися як за вимогою у зв’язку з проведеною фірмою операцією, так і періодично наприкінці кожного місяця, кварталу або року.

Інформаційна технологія керування

Метою інформаційної технології керування є задоволення інформаційних потреб усіх без винятку співробітників фірми, що мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні керування.

Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи керування і використовується за гіршої структурованості розв’язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, які розв’язуються за допомогою інформаційної технології опрацювання даних.

Інформаційна технологія керування ідеально підходить для задоволення подібних інформаційних потреб працівників різноманітних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою. Інформація, що поставляється нею, містить відомості про минуле, дійсне і ймовірне майбутнє фірми. Ця інформація має вигляд регулярних або спеціальних управлінських звітів.

Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформація має бути подана в агрегованому вигляді, так, щоб проглядалися тенденції зміни даних, причини відхилень, що виникли, і можливі варіанти вирішення проблеми. На цьому етапі розв’язуються такі задачі опрацювання даних: оцінка планованого стану об’єкта керування; оцінка відхилень від планованого стану; виявлення причин відхилень; аналіз можливих рішень.

Інформаційна технологія керування спрямована на створення різноманітних видів звітів. Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка, що визначає час їхнього створення, наприклад, місячний аналіз продажів компанії. Спеціальні звіти створюються за вимогою керівників, або коли в компанії відбулося щось незаплановане. І ті, і інші види звітів можуть мати форму підсумкових, порівняльних і надзвичайних звітів. У підсумкових звітах дані об’єднані в окремі групи, відсортовані і подані у вигляді проміжних і остаточних результатів по окремих полях. Порівняльні звіти містять дані, отримані з різноманітних джерел або класифіковані за різноманітними ознаками і використовуються для порівняння. Надзвичайні звіти містять дані виняткового (надзвичайного) характеру.

Використання звітів для підтримки керування є особливо ефективним за реалізації так званого керування по відхиленнях. Керування по відхиленнях припускає, що головним змістом одержуваних спеціалістом даних повинні бути відхилення стану господарської діяльності фірми від деяких встановлених стандартів (наприклад, від її запланованого стану).

		За використання на фірмі принципів керування по відхиленнях до звітів, які створюються, висувають такі вимоги:

Вхідна інформація надходить із систем операційного рівня. Вихідна інформація формується у вигляді управлінських звітів у зручному для ухвалення рішення вигляді. Зміст бази даних за допомогою відповідного програмного забезпечення перетворюється в періодичні і спеціальні звіти, що надходять до спеціалістів, які беруть участь у прийнятті рішень в організації. База даних, що використовується для одержання зазначеної інформації, має складатися з двох компонентів:

1) даних, що накопичуються на основі оцінки операцій, проведених фірмою;

2) планів, стандартів, бюджетів та інших нормативних документів, що визначають планований стан об'єкта керування (підрозділи фірми).

Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежить від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп’ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача – це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; «миші»; голосових команд тощо.

Найпростішою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить у комп’ютер.

Мова повідомлень – це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали.

Важливим показником ефективності інтерфейсу, який використовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. В наш час найпоширенішими є такі форми діалогу: режим «запитання-відповідь», командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп’ютером. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. Тепер з’явилася нова можливість представлення вихідних даних – машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді (3D). Використання машинної графіки, яка значно підвищує наочність та інтерпретованість вихідних даних, стає усе більш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень.

Знання користувача – це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою.

До них відносять не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видає комп’ютер.

Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень визначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів.

		Інтерфейс повинен мати такі можливості:

Інформаційна технологія експертних систем

Найбільший прогрес серед комп’ютерних інформаційних технологій спостерігається у галузі розробки експертних систем. Експертні системи дають можливість спеціалісту одержувати консультації експертів стосовно будь-яких проблем, про які ці системи накопичили знання.

Розв’язання спеціальних задач вимагає спеціальних знань. Проте не кожна компанія може собі дозволити тримати у своєму штаті експертів з усіх пов’язаних із її роботою проблем або навіть запрошувати їх щоразу, коли виникає якась проблема. Головна ідея використання технології експертних систем полягає в тому, щоб одержати від експерта його знання і, загрузивши їх у пам’ять комп’ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьому виникає необхідність. Все це надає можливість використовувати технологію експертних систем у якості систем, що дають поради.

Подібність інформаційних технологій, які використовуються в експертних системах і системах підтримки прийняття рішень, проявляється в тому, що обидві вони забезпечують високий рівень підтримки прийняття рішень. Проте між ними існують три суттєві відмінності:

		Проте між ними існують три суттєві відмінності:

Інтерфейс користувача. Спеціаліст використовує інтерфейс для введення інформації і команд в експертну систему та одержання вихідної інформації з неї. Команди містять у собі параметри, що спрямовують процес опрацювання знань. Інформація звичайно видається у формі значень, що присвоюються певним змінним. Технологія експертних систем передбачає можливість одержувати в якості вихідної інформації не тільки рішення, але і необхідні пояснення.

	Розрізняють два види пояснень:

База знань. Містить факти, що описують проблемну галузь, а також логічний взаємозв’язок цих фактів. Центральне місце в базі знань належить правилам. Правило визначає, що варто робити в певній конкретній ситуації, і складається з двох частин: умова, яка може виконуватися або не виконуватися, і дія, яку варто виконати у випадку виконання умови.

Інтерпретатор – це частина експертної системи, що виконує у певному порядку опрацювання даних, які знаходяться в базі знань.

Технологія роботи інтерпретатора зводиться до послідовного розгляду сукупності правил (правило за правилом). Якщо має місце дотримання умови, що міститься в правилі, то виконується певна дія, і користувачу надається варіант вирішення його проблеми.

Модуль створення системи призначений для створення набору (ієрархії) правил. Існують два підходи, що можуть бути покладені в основу модуля створення системи: використання алгоритмічних мов програмування і використання оболонок експертних систем.

1.4. Офісні пакети та системи

Робоче місце сучасного користувача комп’ютера практично неможливо уявити без офісного пакету. Універсальне цільове призначення засобів, що входять в його склад, обумовили широке розповсюдження цього ПЗ серед всіх категорій користувачів – від наукових співробітників до секретарів.

Своє походження офісні пакети ведуть від програм обробки текстів. Перші повноцінні офісні пакети, що містять текстовий процесор, редактор електронних таблиць і різні утиліти, з’явились лише у 80-х роках. Піонером у сфері офісних пакетів вважається компанія Lotus, яка в 1982 році випустила першу версію табличного редактора Lotus 1-2-3 (займав усього 256 КБ ОЗП). В цьому ж році компанія Microsoft випустила першу версію текстового редактора Word для DOS. Через деякий час до набору офісних програм були додані програми для проведення презентацій, планувальники-органайзери, а також персональні системи управління базами даних.

Основний етап еволюції офісних пакетів припав на початок 80-х років до середини 90-х. Подальші удосконалення стосувалися лише покращання користувацького інтерфейсу, зручності у роботі, інтеграції в інтернет та ін. Сучасні офісні продукти пропонують досить багато різних засобів, які часто залишаються не затребуваними середньостатистичним користувачем.

Офісний пакет – сукупність програм (додатків) з уніфікованим інтерфейсом, які дозволяють виконувати роботу з обробки інформації.

Оскільки сучасні інформаційні технології впевнено рухаються в бік розвитку і втілення концепції «цифрової нервової системи» підприємств, що забезпечує доступ до будь-яких інструментів і даних, взаємозв’язок співробітників, стандартизацію і керування документообігом, то офісні пакети переросли у офісні системи.

Класифікація відомих офісних пакетів

Офісні пакети, що існують сьогодні можна розділити (за комерційним принципом) на дві групи: комерційні відкриті, умовно комерційні (платні) (безкоштовні) (платне оновлення та підтримка) Microsoft Office OpenOffice EasyOffice Star Office Koffice HYPERLINK. Відкритим називається програмне забезпечення (ПЗ), копії якого можна вільно розповсюджувати, використовувати у будь-яких цілях, вихідні коди програми доступні усім і їх можна змінювати, після зміни коди первинних програм, що включають фрагменти відкритого ПЗ, також повинні залишатися відкритими і вільними.

Кожний офісний пакет створюється і використовується для окремих стільниць (наприклад, Microsoft Office для MS Windows, KOffice для KDE), або для кількох (Open Office для MS Windows і Linux).

Також можна виділити офісні пакети: для документообігу (Microsoft Office, Open Office, Star Office, Koffice та ін.); для колективної роботи (GroupWise, SharePoint Portal, Lotus Domino R5) так звані «офіси», які являють собою набір програм для роботи офісного підприємства і можуть включати все необхідне для його роботи, а саме: засоби підтримки телефонів, документообігу, серверів, відеоспостереження та ін. (Template 20, «Преміум Офіс») також існує офісний пакет для кишенькових ПК та мобільних телефонів, наприклад, QuickOffice Premier – мобільний офіс, третя версія якого має програму роботи з документами, таблицями і презентаціями.

Сучасні вимоги до офісних програмних пакетів

	Сучасний офісний пакет повинен мати можливість:
створення: текстових документів, графічних, змішаних типів документів, інтерактивних презентацій, webсторінок з мультимедіа; створення і робота з базами даних; організація роботи з електронною поштою; перевірка правопису; можливість логічною розмітки документів; створення графіків та діаграм; наявність шаблоні; обробка математичної інформації.

Основні вимоги до роботи з офісним програмним пакетом:

вимоги до системних ресурсів (бажано, щоб офісний пакет був якнайменш ресурсомістким, що забезпечить його коректну роботу навіть на старих комп’ютерах); легкість установки (бажано, щоб навіть мало обізнана людина змогла встановити даний пакет у себе); гнучкість налагоджень компонентів (дозволяє людині встановити саме те, що йому треба); мультиплатформність (можливість установки програмного забезпечення під різними операційними системами); розумний розподіл функцій по програмам залежно від їх типу. Ергономічний інтерфейс (забезпечує зручність роботи з панелями інструментів і меню); гарна внутрішня інтеграція між додатками (мова йде про те, щоб інформацію з одного додатку перенести в інший додаток); підтримка групової роботи документів; можливість захисту інформації. Висока надійність від збоїв та критичних посилок програмного забезпечення.

Офісна система OpenOffice.

Пакет прикладних програм Microsoft Office

OpenOffice – відкритий, вільнопоширюваний офісний пакет програм для операційних систем Linux і Microsoft Windows, розроблений у рамках проекту OpenOffice.org. OpenOffice.org – це міжнародний проект з відкритими вихідними кодами, створений для того, щоб розробити універсальний офісний пакет, що працює на різних операційних платформах, і має відкритий API і формат файлів, оснований на XML.

Версії пакетів:

OpenOffice.org веде своє походження від офісного пакету StarOffice, розробленого німецької фірмою StarDivision в середині 90-х років минулого століття. Восени 1999 року корпорація Sun купила StarDivision. 13 жовтня 2000 року були відкриті вихідні тексти StarOffice (за виключенням коду деяких модулів, розроблених іншими фірмами), і цей день офіційно вважається днем народження OpenOffice.org.

На сучасному етапі над кодом OpenOffice.org працюють як волонтери з усього світу, так і програмісти корпорації SUN. Sun Microsystems, Inc в основному і фінансує діяльність проекту OpenOffice.org.

Існують українізовані версії OpenOffice.org 2.0. Умови поширення OpenOffice.org Він поширюється на основі ліцензії GPL (програмні бібліотеки, компоненти поширюються на основі ліцензії Lesser GPL), що передбачає вільне і безкоштовне користування ним з певними обмеженнями, та SISSL, яка дозволяє компанії SUN використовувати OpenOffice як основу для комерційного офісного пакету StarOffice.

Основні програми, що входять у пакет: OpenOffice містить набір програм для створення високоякісних документів, які дозволяють об’єднувати текстові, числові, табличні і графічні дані.

До складу пакета входять наступні додатки. OpenOffice.org Writer – текстовий процесор для опрацювання текстових документів. OpenOffice.org Calc – програма електронних таблиць для роботи з числами, діаграмами, нескладними базами даних. OpenOffice.org Impress – програма створення й відтворення презентацій. OpenOffice.org 1.0 Math – редактор математичних формул. OpenOffice.org 1.0 Draw – векторний графічний редактор.

Поняття офісного пакету Microsoft Office – це набір застосунків, націлених на роботу з електронною документацією.

Компоненти офісних пакетів розповсюджуються, як правило, разом, мають схожий інтерфейс і добре розвинену схему взаємодії один з одним. Типові компоненти: Текстовий процесор, Редактор електронних таблиць, Засіб створення презентацій, Система управління базами даних.

Призначення Microsoft Office – це універсальний програмний пакет, призначений для автоматизації діловодства вдома, в невеликому офісі, в рамках корпорації.

За правильного підходу з його допомогою можна організувати ефективну, швидку і плідну роботу компанії – з розмежуванням прав, історіями версій документів і багатьом іншим.

Причини популярності Microsoft Office. Microsoft Office є найпопулярнішим офісним пакетом, доступним практично на всіх платформах. Крім того, існує і аналог популярного пакету від Microsoft – хмарний сервіс Office 365. За рахунок цієї новинки користувачеві навіть не потрібно буде встановлювати на комп'ютер пакет – доступ до нього він зможе отримати, вийшовши в мережу з будь-якого пристрою, зокрема зі смартфонів.

Компонети пакету Microsoft Office. Для зручності позиціонування продукту на ринку офісний пакет має кілька редакцій, від яких безпосередньо залежить наявність в ньому тих чи інших програм. Наприклад, у останнього Office їх шість: Початкова, Для дому та навчання, Для дому та бізнесу, Стандартна, Професійна і Професійна Плюс.

Microsoft Office WORD – Microsoft Word (Ворд) ─ додаток для роботи з текстовими документами.

Протягом багатьох років є найпопулярнішим з усіх використовуваних. Саме тому формат документів .doc, .docx став стандартом де-факто для сучасного документообігу, а багато конкуруючих програм підтримують сумісність з цим форматом.

Головні конкуренти – OpenOffice.org Writer, StarOffice Writer, Corel WordPerfect і Apple Pages (тільки на платформі Mac OS), а також, з деякими застереженнями, AbiWord (у тих випадках, коли його можливостей достатньо, а малий обсяг і швидкість роботи за невисоких вимог до ресурсів важливіші).

Microsoft Office EXCEL – додаток для роботи з електронними таблицями. Як і у випадку з Word, займає провідне місце на ринку і тому формат .xls, .xlsх для такого типу документів так само є стандартом де-факто. Додаток Excel відкриває широкі можливості для аналізу даних, самоуправління і обміну ними.

Головні конкуренти – OpenOffice.org Calc, StarOffice, Gnumeric, Corel Quattro Pro і Apple Numbers (тільки на платформі Mac OS).

Microsoft Office PowerPoint – додаток для підготовки слайдових презентацій, що дозволяє створювати високоякісні динамічні презентації та керувати ними. За допомогою звукових і візуальних ефектів (додавання відео та анімації) доповідач отримує можливість представити глядачам ясну і ефектну картину, яку настільки ж легко створити, наскільки цікаво дивитися.

Головні конкуренти – OpenOffice.org Impress, Corel WordPerfect і Apple Keynote.

Microsoft Office ACCESS – додаток для створення і управління базами даних. Є ефективним засобом управління персональними даними, оринтованим на корпоративний сектор, малі підприємства і некомерційні організації

Використовуючи Access, користувачі можуть отримати доступ до баз даних і їх спільного використання, здійснювати перегляд і редагування баз безпосередньо через інтернет. А користувачі, у яких немає цього додатка, можуть відкривати вебформи і звіти через браузер.

Microsoft Office Publisher – додаток для створення і поширення різноманітних публікацій і маркетингових матеріалів професійної якості.

У його розпорядженні є широкий спектр шаблонів для створення публікацій, засоби редагування зображень, сучасні технології вирівнювання об'єктів, можливість створення динамічних публікацій, сучасні типографічні можливості оформлення тексту, зручний засіб попереднього перегляду створеного матеріалу і його розсилки електронною поштою.

Інші засоби Microsoft Office.

Microsoft Outlook – персональний органайзер, до складу якого входять: календар, планувальник завдань, нотатки, менеджер електронної пошти та адресна книга; Microsoft One. Note – додаток для зберігання нотаток і спільної роботи з ними в єдиному досяжному розташуванні; Microsoft Lync – додаток, що поєднує звичні засоби зв'язку для середнього бізнесу і великих підприємств; Microsoft Visio – векторний графічний редактор, редактор діаграм та блок-схем для ОС Windows; Microsoft Front. Page – повнофункціональний засіб для створення, редагування і управління вебсайтів без необхідності знання користувачем мови HTML; Microsoft Clip Gallery – пошук, упорядкування картинок і вставка їх в документ; Microsoft Project – система управління проєктами; Microsoft Groove – надає користувачам віртуальний простір для проведення онлайнових зустрічей; Microsoft Equation – введення математичних виразів і формул в документи; Microsoft Graph – створення діаграм для відображення даних; Microsoft Organization Chart – створення організаційних та інших типів ієрархічних діаграм; Microsoft Word Art – вставка фрагментів тексту із застосуванням спеціальних ефектів; Microsoft Photo Editor – для обробки та перетворення тонових малюнків, фотографій, об'єктів, зчитаних сканером.

	Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні етапи розвитку інформаційних технологій. 2. Що таке інформаційні технології? 3. Класифікація відомих офісних пакетів. 4. Назвіть пакет прикладних програм Microsoft Office. 5. Вкажіть основні вимоги до роботи з офісним програмним пакетом.

На початок

Наступна тема