ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ VIІІ. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

8.1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.

8.2. Оповіщення населення про надзвичайні ситуації.

8.3. Пост радіаційного і хімічного спостереження.

8.4. Класифікація засобів захисту людей.

8.1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат

Небезпечна подія – аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, велика пожежа, застосування засобів ураження або інше, під час якої порушені нормальні умови життєдіяльності людей, становить собою загрозу життю та здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних збитків.

Ознаками НС є:

• наявність чи загроза загибелі людей та тварин або значне погіршення умов їх життєдіяльності;

• заподіяння великих економічних збитків;

• істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Надзвичайні ситуації, залежно від обсягів заподіяних збитків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, можуть бути:

• державного рівня;

• регіонального рівня;

• місцевого рівня;

Державного рівня визнається НС:

•яка поширилась на територію інших держав;

•яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, і для її ліквідації необхідні матеріальні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів;

•яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

•внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки, спричинені НС, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

•збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Регіонального рівня визнається НС:

•яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) АРК, областей і для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1% обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів;

•яка привела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

•збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається НС:

•яка вийшла за межі території підприємства, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам і для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості;

•внаслідок якої загинуло 1 – 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) і збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

•збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається НС, яка не підпадає під названі вище визначення.

Загрози виникнення надзвичайних ситуацій:

		Природні небезпеки та порядок дій при їх виникненні
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=Zc4lTSphtXY&t=123s

Природні загрози
Загрози можуть бути викликані геологічними, гідрометеорологічними, медико-біологічними чинниками та пожежами в природних екосистемах.
	Стихійне лихо – це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди життєдіяльності населення, знищує матеріальні цінності. Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Загрози геологічного характеру. Найнебезпечнішими для життєдіяльності населення та об'єктів економіки є підтоплення земель і населених пунктів, зсуви, абразія, карстові процеси та землетруси. Загрози гідрометеорологічного характеру. Чинниками виникнення НС в Україні виступають такі явища, як зливи, шквали або смерчі, селеві потоки, паводки тощо.

Загрози медико-біологічного характеру. Найбільшу небезпеку становили інфекційні захворювання населення, масові отруєння людей, інфекційні захворювання сільсько-господарських тварин, масове розповсюдження шкідників сільсько-господарських рослин.

Загрози пожеж в природних екосистемах. Землі лісового фонду в Україні займають площу понад 10,7 млн га. У середньому щороку фіксується 3500 лісових пожеж на площі понад 5000 га лісу.

Техногенні загрози

Техногенні катастрофи

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Загрози виникнення НС техногенного характеру можуть бути викликані чинниками небезпеки: радіаційної, хімічної, пожежовибухової, гідродинамічної, на транспорті, на об'єктах життєзабезпечення, транскордонних загроз.

Радіаційна небезпека є одним з найнебезпечніших техногенних чинників, які негативно відображаються на умовах життя населення і на навколишньому середовищі.

В Україні об'єктами ядерної і радіаційної небезпеки є:
	ü 4 діючих АЕС; ü сховища відпрацьованого ядерного палива; ü 2 дослідницькі реактори; ü підприємства по здобичі і переробці уранової руди; ü об'єкт «Укриття» і відходи в 30-кілометровій зоні ЧАЕС; ü 8 підприємств, що займаються радіоактивними відходами;
ü підприємства, які використовують джерела іонізуючого випромінювання і радіаційно небезпечні технології.

До основних чинників хімічної небезпеки в Україні слід віднести функціонування понад 1,4 тис. об'єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 350 тис. т небезпечних хімічних речовин, зокрема: близько 9 тис. т хлору, 213 тис. т аміаку та понад 130 тис. т інших НХР.

В Україні діє понад 1,5 тис. вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено близько 13 млн тонн твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин. Реальну загрозу створюють близько 2,5 млн тонн звичайних видів боєприпасів, які зберігаються на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, дислокованих по всій території України.

До основних чинників гідродинамічної небезпеки відносять гідротехнічні споруди, за допомогою яких створюється і концентрується певний об'єм води: дамби, греблі, шлюзи.

У транспортній галузі України функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти, 20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм власності, близько 700 державних підприємств, установ і організацій, понад 58 тис. суб'єктів господарювання, які здійснюють автотранспортні перевезення.

Соціально-політичні загрози
	Протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, які здатні привести до НС соціально-політичного характеру в Україні є:
ü збройні напади, захоплення і силове утримання АЕС або інших важливих об'єктів; ü замах на життя керівників держави та народних депутатів України; ü напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення, знищення таких суден; ü захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів; установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, на об'єктах, у житловому секторі, на транспорті; ü зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об’єктів підвищеної небезпеки та під час транспортування; ü виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення; ü діяльність кримінальних структур та ін.

Загрози воєнного характеру

Загрози воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування сучасних засобів ураження у воєнний час на території держави. До них відноситься ядерна, хімічна, бактеріологічна та нові види зброї, такі як:

ü променева зброя – дія заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних часток, розігнаних до великих швидкостей;

ü радіочастотна зброя – дія заснована на використанні електромагнітних випромінювань надвисоких (НВЧ) або наднизьких частот (ННЧ). Вражаюча дія – ушкодження, порушення життєво важливих функцій, органів і систем людини, таких як мозок, серце, система кровообігу, центральна нервова система;

ü радіологічна зброя – дія заснована на використанні бойових радіоактивних речовин (БРР), а також відходів, які утворюються під час роботи ядерних реакторів;

ü геофізична зброя – дія заснована на використанні руйнівних сил неживої природи шляхом їх штучного ініціювання: таких як ураган, штучні землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, селеві потоки, штучні магнітні бурі, посухи тощо.

8.2. Оповіщення населення про надзвичайні ситуації

		Правила евакуації під час виникнення надзвичайних ситуацій
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=p7ZsxPRalHc

Оповіщення – це доведення сигналів і повідомлень органів цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

	Оповіщення у мирний час про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за повідомленнями у разі:
- аварії на АЕС; - аварії на хімічно-небезпечному об'єкті; - можливого землетрусу; - повені; - урагану та інших природних небезпечних явищ.

	Системи оповіщення цивільного захисту
Загальнодержавна система централізованого оповіщення центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування створена на випадок загрози або виникнення НС загальнодержавного рівня. Регіональні системи централізованого оповіщення створюються на випадок загрози або виникнення НС регіонального рівня, а також у містах, віднесених до відповідних категорії цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади і населення.
Локальні системи оповіщення
Локальні системи оповіщення створюються на потенційно небезпечних об’єктах, зона ураження від яких, у разі виникнення на них НС, досягає заселених територій або інших підприємств, установ та організацій. Локальні системи повинні забезпечувати оповіщення: ü керівників та інших працівників потенційно небезпечного об’єкта; ü оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦЗ, територіальних органів внутрішніх справ по прямих телефонах; ü керівників та інших працівників підприємств, установ, організацій і населення, що знаходиться в межах зони можливого ураження.
Об’єктові системи оповіщення
Об’єктові системи оповіщення створюються на потенційно небезпечних підприємствах, на яких зона ураження не виходить за їх територію Об’єктові системи повинні забезпечувати оповіщення: ü керівників та інших працівників підприємства; ü оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів ЦЗ та НС, територіальних органів МВС по прямих телефонах.
Системи оповіщення забезпечують інформування:
ü чергових служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади по службових телефонах ü чергових служб місцевих органів виконавчої влади ü чергових аварійно-рятувальних служб Сил цивільного захисту ü населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження

Способи доведення сигналів

- телебачення, радіодинаміки, радіоприймачі; електросирени, гудки підприємств, гудки транспортних засобів; гучномовці, телефони, посильні.

Сигнали оповіщення, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ і населення всіма наявними засобами зв'язку, мовлення і оповіщення.

Доведення сигналів оповіщення в сільській місцевості на відкритому просторі набат великого дзвону чути за 20 і більше кілометрів

ЗАВИВАННЯ СИРЕН ОЗНАЧАЄ СИГНАЛ «УВАГА ВСІМ!» ПОЧУВШИ ЗВУКИ ЕЛЕКТРОСИРЕН, ВИРОБНИЧИХ ГУДКІВ, ІНШИХ СИГНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, КОЖНИЙ ГРОМАДЯНИН ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:
	1. Відразу увімкнути радіоприймач, телевізор. 2. Уважно прослухати звернення до населення, яке пролунає після відключення сирен, гудків тощо. 3. Продумати і виконати всі рекомендації, що пропонуються. 4. Знайти можливість сповістити про отриману інформацію сусідів та знайомих.
5. Допомогти хворим та людям похилого віку. 6. Відключити електромережу, газові прилади, закрити вікна.

		Що робити після отримання сигналу «Увага всім!»
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=TvY1-MRGRUg

8.3. Пост радіаційного і хімічного спостереження

Для спостереження за радіаційним і хімічним станом на кожному об'єкті створюються пости радіаційного і хімічного спостереження (РХС). Вони є основними джерелами інформації про обстановку для начальників цивільного захисту об'єктів та відповідальних осіб. Завдання поста РХС ставить відповідальна особа з ЦЗ об'єкта, а начальник поста організовує його виконання: доводить завдання до відома підлеглих, визначає порядок обладнання поста, перевіряє справність приладів, організовує зв'язок із пунктом управління об'єкта, встановлює порядок спостереження і керує діями спостерігачів.

Пост складається з трьох осіб: начальник поста, розвідник-дозиметрист і розвідник-хімік.

Основні завдання поста:
- визначення місця та інших параметрів ядерного вибуху; - виявлення радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження;
	- фіксація часу початку і закінчення випадання радіоактивних речовин і напрямку руху радіоактивної хмари чи хмари зі СДОР; - подача сигналів оповіщення; - визначення типу отруйної речовини; - уточнення концентрації отруйної речовини, рівня радіації; - метеорологічні спостереження.
На посту мають бути: •фільтрувальні протигази, засоби медичного захисту (ІПП-8, АІ-2); •засоби захисту шкіри (ЗЗК, Л-1); •прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю опромінення (ДП-5, ВПХР); •журнал спостережень, компас, годинник, схема орієнтирів, таблиця.

Дозиметр польовий (ДП-5) призначений для вимірювання рівня гамма-випромінювання і радіоактивного забруднення об’єктів.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для виявлення й визначення ступеня зараження отруйними й сильнодіючими отруйними речовинами повітря, місцевості, техніки тощо. Залежно від того, який був узятий індикатор та як він змінив колір, визначають тип отруйних речовин та їх приблизну концентрацію у повітрі.

8.4. Класифікація засобів захисту людей

Засоби захисту мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від уражальної дії зброї масового знищення і звичайних засобів ураження та впливу другорядних чинників ядерного вибуху.

Засоби індивідуального захисту призначені для захисту органів дихання та шкіри

Захисні споруди

Щілини

Відкрита щілина

Щілини будують відкритими і перекритими.

Сховища
	Сховище є найнадійнішим захистом від усіх уражальних чинників. Сховища бувають вбудованими (у підвалах будинків) і відокремленими (поза будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час. Воно обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності

Сховища цивільного захисту
	Це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій.

Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження СДОР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР.

Засоби індивідуального захисту

Засоби захисту органів дихання
	Протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин не призначені.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин – корпусу і кріплення.

Корпус маски шиють з 4 – 5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні – для кращої фільтрації – з ворсом.

Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпусу.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100 × 50 см

Пов'язка має добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній – заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні – на потилиці.

Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу.

Найпоширеніші респіратори – Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») призначений для індивідуального захисту органів дихання людини від різних видів пилу і аерозолів, присутніх в повітрі (зокрема радіактивного). Це респіратор одноразового користу-вання, безрозмірний; фільтрувальним елементом у ньому є тканина.

Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосовувався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного зараження.

Фільтрувальний протигаз
	Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу отруйних, радіоактивних речовин, бактеріальних (біологічних) засобів і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі. Для захисту дорослого населення, зокрема й особового складу невоєнізованих формувань, переважно використовується цивільний протигаз ЦП-7.

Ізолюючий протигаз ІП-4
	Ізолюючий протигаз ІП-4 призначений для забезпечення надійної ізоляції органів дихання, обличчя і очей від зовнішнього середовища за будь-якої концентрації шкідливих домішок у повітрі під час виконання робіт в умовах нестачі або відсутності кисню, а також за наявності шкідливих домішок, які не затримуються фільтруючими протигазами.

Засоби захисту шкіри
	Легкий захисний костюм Л-1 Захисний костюм Л-1 складається із: •куртки •капюшона •штанів. Всі ці три частини виготовлені окремо

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК)
	Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається із: •захисного плаща з капюшоном; •захисних панчох; •рукавиць.

	Питання для самоконтролю
1. Як класифікують надзвичайні ситуації? 2. Назвіть основні причини аварій. 3. Назвіть основні види стихійних лих. 4. Назвіть сильнодіючі отруйні речовини, які застосовуються на підприємствах. 5. Назвіть мету створення та чим забезпечується пост РХ спостереження. 6. Як здійснюється оповіщення населення про надзвичайні ситуації? 7. Які існують засоби захисту людей?

Попередня тема

На початок

Наступна тема