|
|
|
ОСНОВИ ДИЗАЙНУ ТА ЕСТЕТИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗАКЛАДІВ РОЗМІЩЕННЯ Електронний посібник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА В ДИЗАЙНІ ГОТЕЛІВ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Скрапбукінг як вид декоративного мистецтва Ця техніка багато в чому нагадує технологію ручного плетіння й
виготовлення ексклюзивної поліграфічної продукції в друкарнях. Але в таких
випадках, навіть якщо і застосовують ручну працю, то декоративні вироби
виготовляють невеликими партіями. Ексклюзивний авторський декор передбачає,
що авторські вироби роблять в єдиному екземплярі і ніколи не повторюють.
Перші згадки про техніку скрапбукінг вже
з’являються з 1598 року, тоді поеми та епіграми вклеювали в книжки. В Англії
були популярними альбоми віршів, цитат або афоризмів. Техніку спочатку
називали комонплейс букс (commonplace
books), а в 1706 році випущено першу книжку з
виготовлення сувенірів в цій техніці «Нові методи виготовлення комонплейс букс» (New Method of Making
Commonplace books). У
Німеччині приблизно в той самий час стали популярні «книги друзів», де
техніка ґрунтувалася на досить своєрідному збиранні волосся подруг або
друзів, прикрашених стрічками і намистинами. Скрапбукінг у сучасному вигляді почав з’являтися в XVII ст., в 1826 році у моду
ввійшло збирання вирізок, а першим підручником зі скрапбукінгу
стала книга «Manuscript Gleanings
and Literary Scrapbook». Сам термін «скрапбукінг»
став загальноприйнятим у 1830-х роках. Ідеї персоналізації кожної книги стали популярними в 1775 році, коли
Д. Грейнджер випустив книжку з порожніми
сторінками в кінці. У 1872 році Марк Твен запатентував спеціальний альбом-самонаповнювач, куди можна було приклеїтися вирізки і
робити нотатки. У 1901 році вже налічувалося 50 видів таких альбомів. Для скрапбукіну випускають спеціальні
матеріали, папір для обклеювання може бути абсолютно різним, різної
щільності, з різними покриттями. Цей вид творчості має велику популярність,
його активно просувають рекламні агентства, безліч друкарень випускає
матеріали для скрапбукінгу, які продають за
доступною ціною. Техніки скрапбукінгу: Дистресінг (distressing) ‒ техніка, яка передбачає зістарювання скрап-сторінок. У цій техніці часто
підрізають сторінки до ефекту рваного краю, мається на увазі використання
чорнила і ефекту кракелюр, виконання різних
потертостей. Ембосінг (embossing) ‒ техніка передбачає
видавлювання зображень на заготівці, виходить дуже симпатично,
це метод ручного тиснення конгревом. Штампінг (stamping) ‒ техніка передбачає нанесення
зображень за допомогою штампів і аплікаторів.
Для скрапбукінгу характерні базові стилі. Стиль Вінтаж (vintage) чи імітація старовини. Для цього стилю характерне використання старих
фотографій або зістарювання нових. Європейський
стиль, для якого характерна
строгість. Техніка, що її використовують, – розрізання фотографій за
допомогою спеціальних інструментів. Відмінна риса – значна (більше трьох)
кількість фотографій на одній сторінці. У цьому стилі мінімум декору,
наявність сюжетної лінії у фотографіях. Херитейдж (heritage), у перекладі ‒ спадщина. Більше застосовують
для оформлення фотографій, важливо використовувати кольорові гами, характерні
для тієї чи іншої епохи. Американський
стиль є найбільш поширеним і
вважається класичним в скрапбукінгу. Для нього
характерна велика кількість прикрас, проте, багато не означає погано. Шеббі-шик (shabby chic)
або потертий шик. Це стиль імітує старовину з
елементами розкішного оформлення. Для стилю характерне використання штучно
зістарених елементів, потертих бантиків, стрічок з розпушеним краєм та інших
елементів декору. Як фон зазвичай використовують пастельні відтінки. Клін-енд-симпл (сlean and simple) або «просто і зрозуміло». Стиль техніки скрапбукінгу характеризується
простотою і «квадратністю» елементів, зрозумілим графічним виконанням.
Сторінки виглядають як пазл. Для написів
використовують один шрифт, в різних варіаціях. Фрістайл (free style), або вільний стиль, який передбачає сміливі кольорові поєднання на світлому тлі, написи
роблять за допомогою олівця або фломастеру.
Кардмейкінг ‒ виготовлення листівок ручної роботи (від англійського слова cardmaking, буквально «виготовлення листівок»). Тематика
листівок може бути різноманітною ‒ це залежить
від свята чи заходу, до якого їх створюють. Кардмейкінг
‒ мистецтво, яке не має на увазі масове, однакове виготовлення листівок. Папір для скрапбукінгу випускають спеціальний,
найчастіше в форматі 30 х 30 см; це кольоровий і візерунковий папір, який
може бути також прикрашений блискітками, лаковими або оксамитовими деталями.
Крім паперу, можна використовувати кальку
різних кольорів і візерунків, а також картон (зокрема гофрований).
А в спеціальні набори для скрапбукінгу, на
додаток до паперу і картону, часто вкладають готові об'ємні наклейки, ярлики,
прикраси та інші декоративні елементи. Можна урізноманітнити свою роботу
картинками, візерунками і написами. Особливу популярність мають пам'ятні
елементи. Для склеювання матеріалів і елементів використовують різні види клею і
засобів, що склеюють, двосторонній скотч тощо. Для
розрізання паперу використовують ножиці і різаки різних видів. Важливу роль в
скрапбукінгу відіграють і друкарські інструменти:
олівці, ручки, маркери, маркери з ефектами
оксамиту, об’єму, з блискітками. Написи можна також робити каліграфічним пером або ручкою з імітацією
каліграфічного наконечника.
Скрапбукінг перекладається з англійської буквально як «книга з вирізок». Скрапбукінг – це красиво оформлена пам'ять, пам’ятні дати
в картинках. Тестовий контроль. РОЗДІЛ 2 ТЕХНІКИ
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА В ДИЗАЙНІ ГОТЕЛІВ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
