|
ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ: ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ Навчально-методичний посібник |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ЗАНЯТТЯ 11. ЯК СТВОРИТИ КРЕАТИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Діяльнісний етап 1. Завершіть речення: a) Педагогічний досвід – це …. b) Дослідно-пошукова робота – це…. c) Педагогічний експеримент – це…. 2. Намалюйте «креативність». 3. Віднайдіть співвідношення між поняттям «наукова парадигма» та його змістом.
4. Найдіть
співвідношення між назвою функції теорії та її характеристикою:
5. Встановіть відповідність між поняттям та його
змістом (згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічні
діяльність"):
Тематичний етап Робота в групах Завдання для першої групи: проаналізувати поданий нижче матеріал і представите у вигляді тез
«Креативне освітнє середовище: його виклики соціуму». Креативність (лат. – створення, творення) – рівень творчої обдарованості, здібностей
до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах
діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості. На
початку вивчення креативність вважали однією з функцій інтелекту. Згодом
креативність віднесли до відносно незалежних факторів обдарованості, який не
завжди виявляється в тестах інтелекту і навчальних досягненнях. Нині у
психології креативність розглядають як незвідну до інтелекту функцію цілісної
особистості, яка залежить від комплексу її психологічних характеристик.
Вивчення і вимірювання креативності здійснюють у двох напрямах: особистісному
(вплив на креативність особистісних рис) і пізнавальному (вплив на
креативність інтелектуальних, пізнавальних особливостей). Високі показники
креативності у дітей не гарантують їх творчих досягнень у майбутньому, а лише
вказують на можливість таких досягнень за наявності високої мотивації до
творчості і оволодіння необхідними творчими уміннями. Розвитку креативносіт
перешкоджають стійкі стереотипи в
мисленні і поведінці, схиляння перед авторитетами, намагання уникнути ризику,
прагнення до успіху за будь-яку ціну та ін. Творчість –1) високосвідома діяльність людини, спрямована на створення нових
продуктів матеріальної і духовної культури, які мають суспільно-історичну
цінність; 2) теоретична і практична діяльність людини, яка зумовлює одержання
об’єктивно нових результатів. Такими результатами можуть бути нові знання,
оригінальні способи розв’язання певної проблеми, наукові відкриття, нові
технології тощо. Центральним моментом процесу Т. є інсайт – інтуїтивне
бачення кінцевого результату, миттєва здогадка, яка спрямовує мислення людини
в потрібному напрямі. Раніше у
літературі використовувся термін «творчі здібності», однак пізніше почав
витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, creative).
Ф. Баррон і Д. Харрінгтон, підбиваючи підсумки досліджень у галузі
креативності з 1970 по 1980 рр., зробили такі узагальнення відомостей про креативність: Креативність – це
здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця
здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може
мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні
ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні
ситуації. Створення нового
творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його
внутрішньої мотивації. Особливостями
творчого процесу, продукту та особистості є їхня оригінальність, валідність,
адекватність задачі і придатність – естетична, екологічна, оптимальність
форми, правильність та оригінальність на даний момент. Креативні продукти
можуть бути дуже різноманітні за природою: нове вирішення проблеми в
математиці, відкриття хімічного процесу, створення музики, картини чи поеми,
нової філософської чи релігійної системи, нововведення у правознавстві, свіже
рішення соціальних проблем тощо. Що заважає розвитку мислення? «Саме ці чотири фактора – природна лінь, схильність асимілювати новий досвід і перетворювати
його в старий, традиції і любов до успіху – заважають розвитку нашого
мислення. Людська історія знає лише декілька періодів дійсного бурхливого
інтелектуального розвитку та справді революційного мислення. Протягом
декількох століть, від античних часів до епохи Відродження, людство
задовольнялось цитатами із Платона й Аристотеля. Після цього Галілей і Декарт
забезпечили нас таким запасом фундаментальних ідей, яких нам вистачило і
дотепер. Приходиться визнати, що більшу частину людської історії кращі голови
людства були зайняті переважно обробкою старих ідей». Едвард де Боно наголошує, що людина може знаходити нові
креативні підходи, заперечуючи або ж відмовляючись від консервативної логіки.
Для того ж, щоб протестувати таку ідею на життєздатність, слід один за одним,
одягнути шість різнокольорових капелюхів, кожен з яких має свою функцію. Звісно,
йдеться не про старовинний головний убір, а радше про роль, яку бере на себе мислитель: − білий капелюх – об'єктивність, використання фактів і
реалій; − червоний капелюх – суб'єктивність, емоційність,
інтуїтивність; − чорний капелюх – негативізм, песимізм, заперечення,
критика; − жовтий капелюх – позитивізм, оптимізм, ствердження,
схвальність; − зелений капелюх – креативність, створення, можливості,
інструмент латерального мислення; − синій капелюх – організованість, результат, причини та
наслідки, управління − іншими капелюхами. Завдання для другої групи: проаналізувати поданий нижче матеріал і
представити інформаційне повідомлення, тема якого: «Науковий експеримент:
характерні ознаки, етапи та
особливості проектування». Дослідно-експериментальна робота – спеціально організоване
відтворення та зміна явищ в умовах, сприятливих для виявлення провідних
факторів змін. Характерні ознаки експерименту: −
точна фіксація вихідного рівня та умов перебігу процесу; −
внесення запланованих
змін; −
варіювання умов і змін; −
відтворюваність процесу і результатів; −
точна фіксація результатів; −
інтерпретація результатів з визначенням ваги (факторів), що впливають на
зміни. Від нової ідеї –
до задуму й гіпотези в науковому дослідженні. Задум – інструментована ідея (ідея
в стадії її мисленнєвого методичного втілення, реалізація шляхом визначених
способів і форм) Гіпотеза –
передбачення про способи розв'язання поставлених завдань і можливих
результатах (розрізняють: лінійну гіпотезу – одне речення; варіативну –
розгалужену, перевіряється декілька передбачень) Дослідно-експериментальна
робота викладача – це
розроблення проекту. Проектування – реальне втілення ідей випереджуючого
відображення педагогічним працівником освітньої дійсності й послідовне
конструювання нового (чи оновлення) об'єкта (педагогічного процесу). Проектування
включає: −
прогнозування – погляд у майбутнє, процесі отримання
прогнозу, імовірнісних суджень про стан досліджуваного процесу через
визначений проміжок часу (рік, два, три, п'ять і т.д.) (основні стратегічні
цілі й завдання розвитку професійної освіти, визначення способів реалізації) −
моделювання – створення моделей
вихідного (актуального) стану перетворюваного
процесу чи об'єкта, моделей необхідного стану на кінець запланованого
періоду й моделі переходу від вихідного стану до необхідного −
програмування - розробка заходів
нормативно-правового й науково-методичного забезпечення, критеріїв,
показників і процедур моніторингу їхнього виконання, способів управління і
корекції програм Типологія експерименту. Констатувальний відповідає на
запитання: «Що є чи що не влаштовує у предметі, що вивчається, в
запропонованій інноваційній моделі?»
Даний експеримент слугує формуванню комплексу матеріалів для доказу
ефективності (неефективності) нової програми, навчального посібника. За
підсумками експерименту реєструються
факти, пропонуються рекомендації зі змінами програми, концепції та змісту
навчального посібника, констатуються результати (позитивні, негативні). Проектно-дослідницький,
пошуковий експеримент служить пошуку систему заходів, методів, прийомів
освітньої діяльності. Тут наочно виявляється різниця між практикою та
технологізацією освіти. Якщо практика спрямована на постійну виснажливу
боротьбу з виникаючими однотипними проблемами, то технологізація освіти в
пошуковому режимі ставить за мету нейтралізацію можливостей формування причин
проблемних ситуацій. Формувальний експеримент служить для
перетворення освітнього простору. Контрольний експеримент показує рівень
змін за наслідками формувального експеримент. Який
результат інтеграції нового у
функціонуючу педагогічну систему? −
Цілі і завдання стають перспективними,
глибокими за змістом; практично-орієнтовані цілі перетворюються в
пошуково-творчі; −
Планування будується на базі науково-обґрунтованому аналізі, прогнозуванні моделюванні; −
Керівник-менеджер перетворюється в ідейного і
наукового лідера; −
Методична робота переростає в науково-методичну
й науково-дослідницьку; −
Методичні об'єднання і секції перетворюються в
творчі групи, кафедри й лабораторії; −
Виникає система точної і різнобічної
діагностики; −
Педагог стає викладачем-дослідником; −
На основі колективного пошуку міцніє
ціннісно-орієнтовна єдність колективу, відбувається об'єднання навколо лідера Види нових результатів дослідження: −
з'ясовано й описано нові педагогічні факти; −
розкрито зміст нових понять, що відображають
раніше невивчені явища; −
виявлено нові істотні ознаки відомих наукових
понять; −
з'ясовано нові закономірності,
причинно-наслідкові зв'язки; −
виявлено (розроблено, обґрунтовано) нові
способи діяльності (педагогічної, управлінської, дослідницької тощо); −
обґрунтована концепція, що складає теоретичну
основу для розв'язання важливого практичного завдання; −
обґрунтована теорія, що дозволяє пояснити
сутність і спрогнозувати розвиток складних процесів у сфері освіти
(виховання) Критерії, на основі яких відбувається оцінка
динаміки і результатів експерименту: −
оцінки якості проектів і програм – актуальність, наукова
обґрунтованість, новизна, практична спрямованість, ресурсне забезпечення; −
успішності протікання перетворень – нормативно-правове та
ресурсне забезпечення, ступінь мотиваційної готовності, ефективність заходів,
психологічна комфортність учасників, динаміка просування до запланованих
результатів; −
досягнення (результативності) - що
включає «підкритерії». Діяльнісний етап Вправа 1. Зміст понять. Визначте змістове поле
понять: а)«експеримент
навчальний», б)«експеримент педагогічний», в)«експеримент природний»: − А)
при вивченні природничо-наукових предметів є засобом навчання (наочності) і
змістом освіти; − Б)
особливий вид Е., за якого досліджувані не знають про те, що вони вивчаються
педагогом чи психологом; − В)
науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи,
спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і
контрольованих дослідником умовах. Вправа 2. Класифікація. Визначте, що входить у
процес проектування, а що – у програмування?
Вправа 3. «Янусианське
мислення» (за експериментом К.Юнга). Висловіть
тезу та антитезу з проблеми доцільності здійснення дослідно-експериментальної
роботи в сучасній освіті.
Вправа 4. Вправи на розвиток
креативності. Елліс
Торренс сформулював вимоги до прийомів
розвитку креативності: −
«1. Вони мають допомагати переходити із звичайних
станів в незвичні, принаймні на короткий час; 2. Вони повинні мати можливості
збуджувати взаємодію інтелектуальних, вольових та емоційних функцій; 3. Вони
мають забезпечувати реалістичне зіткнення з проблемою, занурювати в неї,
емоційно захоплювати; 4. Вони мають забезпечити зіткнення протилежних понять,
ідей, образів» Вправа 4.1. Оцінювання частоти
виявлення в індивідуальному мисленні помилкових стереотипів Алгоритм оцінювання. 1.
Оцініть у бланку № 1 за 5-бальною шкалою частоту виявлення в індивідуальному
мисленні помилкових стереотипів: 1– не виявляється; 2 – виявляється, але дуже рідко; 3 – інколи виявляється; 4 – часто виявляється; 5 – постійно виявляється. Бланк № 1. Перелік імовірнісних помилкових стереотипів
2. Підрахуйте кількість балів і визначте
коефіцієнт стереотипності: 15 -35 – низький коефіцієнт стереотипність
мислення; 36 – 55 – середній; 56 – 75 – високий. 3. Випишіть назви тих стереотипів, що виникають
у Вашому мисленні найчастіше (оцінка – 4; 5). Саме цих стереотипів бажано
позбутися в першу чергу. Розпочніть із виконання такої вправи: Вправа на розпізнавання помилкових стереотипів. Визначте, які стереотипи
сховані в наведених нижче судженнях. Результати занотуйте в бланку № 2. Бланк № 2.
Розпізнавання помилкових стереотипів
Ключ: 1 – 2; 2 – 12; 3 – 4; 5 -10; 6 – 13; 7 – 7; 8 – 15; 9 – 9; 10 – 6. 4. За наведеними рекомендаціями нейтралізації
помилкового стереотипу раціоналізуйте свої стереотипи. Раціоналізація
стереотипу – формування нового судження, в якому немає помилкового стереотипу. Рекомендації з
нейтралізації помилкових стереотипів Ø Намагайтеся уникати таких
тверджень: «все», «завжди», «нічого», «ніколи» ØВиражайте свою оцінку людей,
ситуацій, подій у відсотках ØПриймаючи рішення,
обов’язково перевірте, чи не впливають на ці рішення Ваші стереотипи 5. Раціоналізуйте наведені нижче помилкові
стереотип
Вправа
4.2. «Мозкова атака»: «Продай технологію винаходу». Перший етап: Ознайомтеся із
запитаннями та прикладами, які ілюструють існуючі винаходи. Запропонуйте власний
приклад винаходу. Другий етап: Винайдіть і продайте власну технологію
винаходу (бажано в освітній сфері).
Вправа
4.3. Оповідання із заголовків (Автор вправи: Е. Де Боно) Інструкція:
Візьміть одну газету, перегляньте заголовки. Використовуйте лише один випуск.
Ваше завдання – скласти якомога більше заголовків для написання одного
оповідання, яке має смисл. Якщо ви використовуєте придумані слова, то ваше
оповідання не зовсім вдалося. Зверніть увагу: чим більше заголовків, тим
більше оповідання. Ви досягли більшого успіху! Вирізавши заголовки, ви
зможете скласти із них різні комбінації. У вас можуть бути різні оповідання.
Ви можете виконати це завдання по-іншому: взяти картинки (фотографію) із
газети й підібрати до неї заголовок. Це може бути будь-який, окрім «рідного»
(того, який дійсно відповідає картинці). Спробуйте отримати жартівливі
комбінації. Вправа 4.5. Композиція із предметів (Автор вправи: О. І. Копитін). Інструкція: Складіть композицію на вільну тему
із предметів, які знаходяться на вашому столі, в сумці, в кишенях, на вас.
Після цього, приготуйте коментарі до цієї композиції. Композиція може бути
представлена загадкою. Вправа 4.6. Кліпмейкери (Автор вправи: Н. В. Володіна-Панченко). Інструкція: Прослухайте
музикальний кліп із закритими очами. Під час звучання музики асоціюйте і
запам’ятовуйте свої асоціації. «Намалюйте» створений кліп словами |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||