СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 2 БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН/MODULE 2 ANIMAL WELFARE

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

2. НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

ЛАБОРАТОРНА/ПРАКТИЧНА РОБОТА

2.3 Міжнародні нормативно-правові та регуляторні документи у благополуччі тварин

– Загальна декларація прав тварин

– Конвенція Ради Європи про захист тварин у транзиті

– Конвенція про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях

– Міжнародна конвенція про торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення

– Керівні принципи ООН щодо благополуччя тварин у сільському господарстві

– Директива Ради 98/58/ЄС

– Директива Європейського Союзу 2010/63/EU про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях

– Міжнародний стандарт організації ISO 14001

– Керівні принципи ВООЗ з питань охорони здоров'я тварин

– Декларація про благополуччя тварин (2007):

– Регламент (ЄС) № 1099/2009 про захист тварин під час забою

Міжнародні нормативно-правові та регуляторні документи у сфері благополуччя тварин визначають основи гуманного ставлення до тварин, їх утримання, догляду та використання. Ці документи встановлюють стандарти, яких мають дотримуватись країни, що прагнуть забезпечити високий рівень благополуччя тварин. Основні міжнародні нормативно-правові та регуляторні документи в цій сфері такі.

1. Загальна декларація прав тварин (1978)

• Прийнята на міжнародному рівні, ця декларація визначає основні права тварин, закликаючи до гуманного ставлення та захисту їх благополуччя. Декларація підкреслює важливість визнання тварин як живих істот, які мають право на повагу і захист.

2. Конвенція Ради Європи про захист тварин у транзиті (1976)

• Цей документ регулює умови перевезення тварин, забезпечуючи їхнє благополуччя під час транспортування. Встановлюються вимоги щодо мінімальних умов утримання, обробки та годування тварин під час перевезення.

3. Конвенція про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях (1986)

• Ця угода встановлює норми для гуманного використання тварин у наукових дослідженнях, визначаючи принципи, які сприяють зменшенню страждань тварин і використанню альтернативних методів, де це можливо.

4. Міжнародна конвенція про торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, 1973)

• CITES регулює міжнародну торгівлю видами тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення. Це сприяє охороні таких видів і запобіганню їхній експлуатації.

5. Керівні принципи ООН щодо благополуччя тварин у сільському господарстві (2015) 2014 ‒ Principles for Responsible Investment in Agriculture and Food Systems (RAI), , and 2016 ‒ Sustainable Agricultural Development for Food Security and Nutrition, What Roles for Livestock?,

• ООН розробила ці принципи для підвищення стандартів утримання сільськогосподарських тварин, що включає умови їхнього утримання, харчування, охорони здоров’я і загального добробуту.

6. Директива Ради 98/58/ЄС про захист тварин, що утримуються для сільськогосподарських цілей ‒ встановлює основні вимоги щодо умов утримання фермерських тварин.

7. Директива Європейського Союзу 2010/63/EU про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях

• Ця директива визначає вимоги до гуманного ставлення до тварин у наукових експериментах, включаючи обов'язкове використання альтернативних методів, якщо це можливо.

8. Міжнародний стандарт організації ISO 14001

• Хоча цей стандарт не є специфічним для благополуччя тварин, він регулює екологічне управління, що може містити умови утримання тварин у сільському господарстві та вплив на навколишнє середовище.

9. Керівні принципи ВООЗ з питань охорони здоров'я тварин

• Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (OIE) розробила рекомендації для поліпшення благополуччя тварин, що містять як ветеринарні, так і етичні аспекти утримання тварин.

10. Декларація про благополуччя тварин (2007)

• Прийнята на Всесвітній конференції з питань тварин, ця декларація підкреслює важливість благополуччя тварин у всіх сферах, від сільського господарства до науки.

11. Регламент (ЄС) № 1099/2009 про захист тварин під час забою

• Цей регламент встановлює вимоги до гуманного поводження з тваринами під час забою, зокрема процедури, які мають бути дотримані для зменшення страждань тварин.

Загальна декларація прав тварин (ЗДПТ) була прийнята в 1978 році на міжнародному рівні з метою підвищення обізнаності та захисту прав тварин. Ця декларація, хоча й не є юридично обов'язковою, має значний вплив на формування етичних норм і законодавства щодо благополуччя тварин у багатьох країнах, зокрема Україні. Наведімо основні аспекти, що пов'язані з благополуччям тварин у контексті ЗДПТ.

Основні положення Загальної декларації прав тварин

1. Визнання тварин як живих істот

• ЗДПТ підкреслює, що тварини є живими істотами, які мають свої інтереси та потреби. Це є основою для гуманного ставлення до них та врахування їхнього благополуччя.

2. Право на повагу і захист

• Декларація проголошує, що всі тварини мають право на повагу та захист від жорстокого поводження. Це передбачає заборону на жорстокі методи утримання, експлуатацію та неналежне поводження.

3. Право на природні умови існування

• Тварини повинні мати змогу жити у своїх природних умовах, які відповідають їх біологічним потребам. Це стосується не лише домашніх тварин, а й диких видів.

4. Забезпечення фізичного та психічного благополуччя

• Декларація наголошує на важливості не лише фізичного, а й психічного благополуччя тварин. Це передбачає можливість для соціальної взаємодії, гри та задоволення природних інстинктів.

5. Заборона жорстокого поводження

• ЗДПТ засуджує будь-які форми жорстокого поводження з тваринами, включаючи експерименти, які завдають їм страждань, а також неналежні умови утримання.

6. Право на здоров'я

• Тварини мають право на медичне обслуговування та ветеринарну допомогу, що забезпечує їх здоров'я та добробут.

7. Право на освіту та охорону

• Декларація закликає до освіти суспільства з питань захисту прав тварин, а також до створення механізмів контролю та охорони тварин.

8. Сприяння гуманному ставленню

• ЗДПТ сприяє розвитку культури гуманного ставлення до тварин у суспільстві, заохочуючи людей до відповідального утримання тварин і забезпечення їх благополуччя.

Вплив ЗДПТ на благополуччя тварин

• Формування законодавства: загальна декларація прав тварин вплинула на формування національних законодавств багатьох країн, зокрема України. Її принципи стали основою для розробки нормативно-правових актів, які регулюють благополуччя тварин.

• Підвищення обізнаності: декларація сприяє підвищенню обізнаності населення про важливість благополуччя тварин, що допомагає формувати суспільну думку і відповідальність.

• Міжнародне співробітництво: ЗДПТ стимулює міжнародне співробітництво у сфері захисту тварин, сприяючи обміну досвідом та впровадженню найкращих практик.

Висновок

Загальна декларація прав тварин є важливим документом, що визначає основи гуманного ставлення до тварин і забезпечення їх благополуччя. Її принципи служать основою для розвитку національної політики щодо захисту тварин і сприяють формуванню етичних норм у суспільстві, що має позитивний вплив на благополуччя тварин на глобальному рівні.

Конвенція Ради Європи про захист тварин у транзиті була прийнята в 1976 році і є важливим міжнародним документом, що регулює умови перевезення тварин, щоб забезпечити їхнє благополуччя під час транспортування. Ця конвенція містить положення, які сприяють гуманному ставленню до тварин під час їх перевезення, і визначає обов’язки всіх учасників процесу транспортування.

Основні положення Конвенції

1. Загальні принципи гуманного ставлення

• Конвенція передбачає, що тварини під час транспортування мають зазнавати якомога менше страждань. Це передбачає надання їм належних умов утримання під час перевезення.

2. Умови транспортування

• Документ визначає вимоги до транспорту, який використовується для перевезення тварин. Це передбачає безпеку, комфорт, достатній простір і вентиляцію, а також умови для годування та водопостачання.

3. Тривалість перевезення

• Конвенція встановлює обмеження на максимальну тривалість перевезення тварин без перерв, що дає змогу забезпечити їхнє благополуччя. Це передбачає регулярні зупинки для відпочинку, харчування та водопостачання.

4. Документація і маркування

• Вимоги до документації та маркування тварин, яких транспортують, що сприяє кращому контролю за їхнім станом і забезпечує легкість у відстеженні.

5. Заборона на перевезення хворих та поранених тварин

• Конвенція забороняє перевезення тварин, які мають серйозні хвороби або травми, за винятком випадків, коли це необхідно для їх лікування.

6. Обов'язки перевізників

• Встановлюються обов'язки для перевізників щодо забезпечення благополуччя тварин, зокрема відповідальність за дотримання норм і вимог конвенції.

Вплив Конвенції на благополуччя тварин

1. Забезпечення стандартів

• Конвенція встановлює чіткі стандарти для транспортування тварин, яких мають дотримуватися усі країни-учасниці. Це поліпшує умови утримання тварин під час перевезення.

2. Поліпшення обізнаності

• Документ підвищує обізнаність серед перевізників, ветеринарів і власників тварин щодо важливості гуманного ставлення до тварин під час транспортування.

3. Захист тварин під час міжнародного транспорту

• Конвенція має особливе значення для міжнародного транспорту тварин, оскільки забезпечує єдині стандарти і правила для перевезення тварин між країнами.

4. Створення національних нормативів

• Багато країн, зокрема Україна, адаптують своє національне законодавство відповідно до вимог Конвенції, що призводить до підвищення рівня благополуччя тварин у сфері транспортування.

5. Співпраця з міжнародними організаціями

• Конвенція стимулює співпрацю між країнами та міжнародними організаціями, що займаються захистом тварин, допомагаючи у впровадженні найкращих практик у сфері транспортування.

Конвенція Ради Європи про захист тварин у транзиті є важливим інструментом у сфері забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування. Вона встановлює стандарти, що дають змогу зменшити страждання тварин, забезпечуючи належні умови перевезення, і сприяє розвитку етики гуманного ставлення до тварин у міжнародній практиці. Адаптація та впровадження її положень на національному рівні допомагає Україні відповідати міжнародним стандартам у цій важливій сфері.

Конвенція про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях (також відома як Конвенція про захист тварин у дослідженнях) була прийнята в 1986 році під егідою Ради Європи. Цей документ має на меті забезпечення гуманного поводження з тваринами, що їх використовують у наукових дослідженнях, і сприяння добробуту тварин у цій сфері.

Основні положення Конвенції

1. Принцип гуманного поводження

• Конвенція стверджує, що тварини, що їх використовують в наукових дослідженнях, мають зазнавати якомога менше страждань. Це передбачає дотримання етичних норм у використанні тварин для експериментів.

2. Застосування 3R (Replacement, Reduction, Refinement)

• Конвенція акцентує увагу на принципах 3R

- Replacement (Замінювання): використання альтернативних методів дослідження, які не передбачають використання тварин.

- Reduction (Зменшення): зменшення кількості тварин, необхідних для досягнення наукових цілей.

- Refinement (Удосконалення): поліпшення методів дослідження для зменшення страждань тварин.

3. Обов’язки дослідників

• Дослідники зобов’язані забезпечувати належний догляд за тваринами, зокрема відповідні умови утримання, годування, медичне обслуговування та соціальну взаємодію.

4. Етичні комітети

• Конвенція вимагає створення етичних комітетів, які мають оцінювати наукові проєкти з використанням тварин, щоб переконатися, що вони відповідають вимогам гуманного ставлення.

5. Контроль і моніторинг

• Держави-учасниці зобов’язані встановлювати механізми контролю за дотриманням положень Конвенції і забезпечувати відповідність національних законів міжнародним стандартам.

6. Інформування і навчання:

• Конвенція підкреслює важливість навчання та підвищення обізнаності серед науковців, технічного персоналу та широкої громадськості щодо етики використання тварин у наукових дослідженнях.

Вплив Конвенції на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов утримання

• Конвенція має на меті поліпшення умов утримання тварин, що їх використовують в наукових дослідженнях, що позитивно впливає на їхнє фізичне та психічне благополуччя.

2. Сприяння етичним стандартам

• Завдяки Конвенції формуються етичні стандарти для досліджень, що сприяє зменшенню страждань тварин і підтримує гуманне ставлення до них у науковій спільноті.

3. Альтернативні методи дослідження

• Принципи 3R стимулюють розвиток і впровадження альтернативних методів досліджень, що зменшують потребу в використанні тварин.

4. Контроль і відповідальність

• Створення етичних комітетів та механізмів контролю сприяє більшій відповідальності науковців за свої дії і забезпечує дотримання стандартів благополуччя тварин.

5. Міжнародне співробітництво

• Конвенція сприяє міжнародному співробітництву у сфері захисту тварин у наукових дослідженнях, обміну інформацією та кращими практиками між країнами.

Конвенція про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях, є важливим документом, що встановлює принципи гуманного ставлення до тварин у цій сфері. Вона сприяє поліпшенню благополуччя тварин, розвитку етичних стандартів, впровадженню альтернативних методів дослідження та створенню механізмів контролю за дотриманням цих норм. Адаптація та виконання положень Конвенції на національному рівні, зокрема в Україні, сприяє формуванню гуманного підходу до використання тварин у наукових дослідженнях.

Міжнародна конвенція про торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (CITES) була прийнята в 1973 році і має на меті забезпечення міжнародної охорони видів флори і фауни, які перебувають під загрозою зникнення через контроль їх торгівлі. Ця конвенція є важливим інструментом для збереження біорізноманіття та забезпечення благополуччя тварин, оскільки регулює не лише комерційні, але й наукові та культурні потреби у використанні видів, що підлягають охороні.

Основні положення CITES

1. Класифікація видів

• CITES класифікує види на три основні категорії (додатки):

- Додаток I: Види, що перебувають під загрозою зникнення, заборонені для міжнародної торгівлі, за винятком випадків наукових досліджень.

- Додаток II: Види, які можуть стати під загрозу зникнення, але торгівля ними дозволена за умови дотримання певних вимог.

- Додаток III: Види, які підлягають контролю на національному рівні, але які також потребують міжнародної допомоги для захисту.

2. Ліцензування та контроль торгівлі

• CITES вимагає, щоб для міжнародної торгівлі видами, включеними до Додатків I і II, були отримані відповідні дозволи та сертифікати, що підтверджують законність походження тварин або рослин.

3. Співпраця держав-учасниць

• Держави-учасниці зобов’язані співпрацювати один з одним для забезпечення виконання вимог CITES та збереження видів, що підлягають охороні.

4. Контроль за дотриманням

• Конвенція передбачає механізми контролю та моніторингу за дотриманням правил, що стосуються торгівлі видами, з метою запобігання незаконній торгівлі.

5. Взаємодія з іншими угодами

• CITES взаємодіє з іншими міжнародними угодами та організаціями, сприяючи комплексному підходу до збереження біорізноманіття і охорони тварин.

Вплив CITES на благополуччя тварин

1. Захист видів:

• CITES допомагає захистити види, які перебувають під загрозою зникнення через контроль їхньої торгівлі. Це сприяє збереженню їхніх популяцій у природі.

2. Зменшення страждань тварин

• Контроль за торгівлею дикими тваринами сприяє зменшенню жорстокого поводження з ними, оскільки забороняються чи обмежуються практики, що можуть призводити до страждань тварин, як-от незаконний відлов і експлуатація.

3. Стимулювання екологічної свідомості

• Конвенція сприяє підвищенню екологічної свідомості в суспільстві та серед підприємців, що зменшує попит на продукти, отримані як результат експлуатації видів, які потребують охорони.

4. Підтримка програм збереження

• CITES підтримує програми збереження видів та їх природного середовища існування, що позитивно впливає на благополуччя тварин.

5. Співпраця на міжнародному рівні

• Співпраця між країнами в рамках CITES сприяє кращому захисту видів, що підлягають охороні, через обмін досвідом та ресурсами.

Міжнародна конвенція про торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення, є важливим механізмом для забезпечення захисту тварин і рослин, які потребують охорони. Вона регулює міжнародну торгівлю, запобігає незаконному відлову і експлуатації видів, а також сприяє збереженню біорізноманіття. Виконання її положень на національному рівні, зокрема в Україні, допомагає забезпечити благополуччя тварин і сприяє сталому розвитку екосистем.

Керівні принципи ООН щодо благополуччя тварин у сільському господарстві були прийняті в рамках міжнародної ініціативи з метою забезпечення гуманного ставлення до тварин, які використовуються в аграрному секторі. Ці принципи надають основи для розвитку і впровадження політики та практики, що сприяють благополуччю тварин у сільському господарстві, зокрема в контексті їх утримання, догляду та експлуатації.

Основні положення Керівних принципів

1. Визначення благополуччя тварин

• Благополуччя тварин визначається як стан фізичного та психічного здоров'я тварин, який досягається через належні умови утримання, годування, медичного обслуговування та загального догляду.

2. П’ять свобод

• Принципи базуються на п’ятьох основних свободах, які мають бути забезпечені тваринам:

- Свобода від голоду та спраги: забезпечення доступу до достатньої і безпечної кількості їжі та води.

- Свобода від дискомфорту: надання належного середовища утримання, яке відповідає потребам тварин.

- Свобода від болю, травм і хвороб: забезпечення медичної допомоги та належного догляду.

- Свобода виявляти природну поведінку: забезпечення умов, що дають змогу тваринам проявляти свої природні інстинкти.

- Свобода від страху та страждань: одна з основоположних свобод, що забезпечує благополуччя тварин. Вона містить фізичні та психологічні аспекти, які впливають на їхнє здоров'я та поведінку. Важливо, щоб усі, хто працює з тваринами, усвідомлювали цю відповідальність і вживали заходів для забезпечення цих свобод, що сприятиме формуванню гуманного ставлення до тварин у суспільстві.

3. Етичні принципи

• Керівні принципи підкреслюють важливість етичного ставлення до тварин і заохочують аграрні практики, які поважають добробут тварин.

4. Адаптація до місцевих умов

• Принципи закликають до адаптації рекомендацій відповідно до специфіки регіону, культурних традицій та соціально-економічних умов, щоб забезпечити практичність і ефективність реалізації.

5. Навчання та обізнаність

• Підкреслюється важливість навчання аграріїв, ветеринарів і працівників сільського господарства щодо благополуччя тварин та сучасних підходів до їх утримання.

6. Залучення зацікавлених сторін

• Взаємодія з усіма учасниками, включаючи фермерів, споживачів, державні органи та неурядові організації, є важливою для досягнення цілей щодо поліпшення благополуччя тварин.

Вплив Керівних принципів на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов утримання

• Впровадження цих принципів сприяє поліпшенню умов утримання тварин у сільському господарстві, що позитивно впливає на їхнє фізичне і психічне благополуччя.

2. Зменшення страждань тварин

• Забезпечення чотирьох свобод допомагає зменшити страждання тварин, які зазнають експлуатації у виробництві.

3. Стимулювання відповідальних практик

• Принципи заохочують фермерів до відповідального ведення бізнесу, що базується на гуманному ставленні до тварин, зокрема у відносинах зі споживачами.

4. Зростання обізнаності споживачів

• Підвищення обізнаності споживачів щодо благополуччя тварин впливає на їхні покупки та підтримує більш етичні практики у сільському господарстві.

5. Поліпшення взаємодії між зацікавленими сторонами

• Залучення різних учасників до процесу реалізації принципів сприяє формуванню більш комплексного підходу до благополуччя тварин.

Керівні принципи ООН щодо благополуччя тварин у сільському господарстві відіграють важливу роль у формуванні політики та практики, спрямованої на забезпечення гуманного ставлення до тварин, які використовуються у виробництві. Вони сприяють поліпшенню умов утримання, зменшенню страждань тварин і формуванню свідомого підходу до ведення сільського господарства, що враховує інтереси тварин. Виконання цих принципів на національному рівні, зокрема в Україні, може значно підвищити рівень благополуччя тварин у сільському господарстві.

Директива Ради 98/58/ЄС про захист тварин під час утримання є важливим нормативним актом Європейського Союзу, який визначає основні вимоги та стандарти щодо благополуччя тварин у сільськогосподарських умовах. Основною метою цієї директиви є забезпечення гуманного ставлення до тварин, яке базується на принципах їхнього фізичного і психічного благополуччя.

Основні положення Директиви 98/58/ЄС

1. Загальні принципи

• Директива підкреслює, що всі тварини, які утримуються в сільському господарстві, повинні мати доступ до умов, які забезпечують їхнє фізичне і психічне благополуччя. Це належні умови утримання, харчування, воду і медичне обслуговування.

2. Основні вимоги до утримання

• У директиві визначено мінімальні вимоги до утримання тварин, зокрема:

- Достатній простір для переміщення.

- Доступ до їжі і води.

- Захист від стресу, хвороб та травм.

- Можливість проявляти природну поведінку.

3. Керівні принципи для догляду

• Директива встановлює, що тварини мають отримувати належний догляд, що передбачає медичне обслуговування та обробку у разі хвороб або травм.

4. Документація та контроль

• Власники тварин зобов’язані вести відповідну документацію про стан тварин і забезпечення їхнього благополуччя. Контроль за дотриманням вимог директиви покладається на національні органи.

5. Тренінги та освіта

• Директива акцентує увагу на необхідності навчання та освіти для працівників, які відповідають за утримання тварин, щоб забезпечити їм належний догляд і дотримання стандартів благополуччя.

6. Перевірка та моніторинг

• Вона також передбачає проведення регулярних перевірок і моніторингу умов утримання тварин з боку компетентних органів, щоб переконатися у відповідності стандартам.

Вплив Директиви 98/58/ЄС на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов утримання

• Директива сприяє поліпшенню умов життя тварин, запроваджуючи мінімальні стандарти, яких мають дотримуватися усі виробники.

2. Зменшення страждань

• Зобов'язання щодо надання належного медичного обслуговування і забезпечення комфортних умов утримання допомагає зменшити страждання тварин.

3. Підвищення свідомості про благополуччя тварин

• Директива сприяє підвищенню усвідомлення в суспільстві та серед виробників про важливість благополуччя тварин і етичного ставлення до них.

4. Інтеграція у політику ЄС

• Директива стала основою для подальшого розвитку законодавства ЄС у сфері захисту тварин і впровадження нових ініціатив, спрямованих на поліпшення благополуччя тварин.

Директива Ради 98/58/ЄС є важливим кроком у забезпеченні благополуччя тварин в Європейському Союзі. Вона встановлює чіткі стандарти для утримання тварин, поліпшуючи їхні умови життя та зменшуючи страждання. Директива не лише підвищує етичні норми у сільському господарстві, але й сприяє розвитку свідомого ставлення суспільства до благополуччя тварин.

Директива Європейського Союзу 2010/63/EU про захист тварин, які використовуються в наукових дослідженнях, була прийнята з метою забезпечення високих стандартів благополуччя тварин в контексті наукових і дослідницьких цілей. Ця директива є важливою частиною законодавства ЄС щодо благополуччя тварин і встановлює рамки для використання тварин у дослідженнях, навчанні та тестуванні.

Основні положення директиви 2010/63/EU

1. Принцип трьох «R»

• Директива базується на принципах заміщення (Replacement), зменшення (Reduction) та поліпшення (Refinement)

- Заміщення: використання альтернативних методів, які не передбачають використання тварин (наприклад, комп'ютерні моделі, клітинні культури).

- Зменшення: зменшення кількості тварин, що використовуються в дослідженнях через оптимізацію експериментальних методів і підходів.

- Поліпшення: поліпшення умов утримання тварин та методів, що використовуються в дослідженнях, щоб зменшити страждання тварин.

2. Регулювання використання тварин

• Директива встановлює правила щодо використання тварин у дослідженнях, зокрема вимоги до отримання дозволів на експерименти, оцінки етичності досліджень та забезпечення належного утримання тварин.

3. Стандарти утримання

• Вимоги до умов утримання тварин, зокрема простору, харчування, соціальних потреб та доступу до медичної допомоги.

4. Оцінка і моніторинг

• Встановлюються процедури для оцінки благополуччя тварин, які використовуються в дослідженнях, а також моніторингу виконання вимог директиви.

5. Забезпечення навчання

• Вимоги до навчання осіб, які працюють з тваринами в наукових дослідженнях, щоб вони могли забезпечити належний догляд і дотримуватися етичних стандартів.

6. Заборона на жорстоке поводження

• Директива містить чіткі заборони на жорстоке поводження з тваринами та визначає заходи, яких слід вжити для запобігання такому поводженню.

7. Взаємодія з іншими законодавчими актами

• Директива передбачає взаємодію з іншими європейськими та міжнародними нормами, що стосуються благополуччя тварин.

Вплив директиви на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов утримання

• Встановлення стандартів утримання тварин допомагає забезпечити їхнє фізичне і психічне благополуччя.

2. Скорочення страждань

• Завдяки принципам заміщення та поліпшення, директива сприяє зменшенню страждань тварин у наукових дослідженнях.

3. Вища обізнаність про етичні питання

• Принципи директиви сприяють підвищенню обізнаності про етичні питання, що стосуються використання тварин у науці, серед науковців, студентів і суспільства.

4. Розвиток альтернативних методів

• Директива стимулює науковців до пошуку альтернативних методів досліджень, що не включають використання тварин, що як результат може призвести до розвитку нових технологій.

5. Контроль та моніторинг

• Встановлення механізмів контролю за дотриманням вимог директиви підвищує рівень відповідальності дослідників та установ, що використовують тварин у своїй діяльності.

Директива Європейського Союзу 2010/63/EU є важливим нормативним актом, який визначає основи захисту тварин, що використовуються в наукових дослідженнях. Вона забезпечує високі стандарти благополуччя тварин, сприяє етичному ставленню до них та заохочує розвиток альтернативних методів дослідження. Виконання вимог цієї директиви є критично важливим для забезпечення гуманного ставлення до тварин у науковій діяльності та підвищення загального рівня благополуччя тварин в Європі.

Міжнародний стандарт ISO 14001 стосується систем екологічного управління і є частиною стандартів, що допомагають організаціям поліпшити їхню екологічну ефективність. Хоча цей стандарт безпосередньо не присвячений благополуччю тварин, його принципи можуть мати непрямий вплив на збереження екологічного середовища, в якому живуть тварини, а також на загальне поліпшення умов їхнього утримання.

Основні положення ISO 14001

1. Системи екологічного управління

• Стандарт визначає вимоги до створення, впровадження, підтримки і постійного поліпшення системи екологічного управління, що дає змогу організаціям контролювати свої екологічні впливи.

2. Оцінка екологічних аспектів

• ISO 14001 передбачає оцінку екологічних аспектів діяльності організації, що охоплює вплив на живу природу, зокрема тварин.

3. Постійне поліпшення

• Стандарт закликає до постійного поліпшення екологічних показників організації, що може передбачати поліпшення умов утримання тварин, якщо вони є частиною виробничих процесів.

4. Залучення зацікавлених сторін

• Організації повинні враховувати думки зацікавлених сторін (зокрема суспільства, регуляторних органів, споживачів) у своїх екологічних практиках.

Взаємозв'язок ISO 14001 і благополуччя тварин

1. Екологічні умови

• Поліпшення екологічних умов (чистота води, повітря, управління відходами) може позитивно впливати на здоров'я та благополуччя тварин, оскільки забруднення навколишнього середовища може призводити до хвороб і стресу у тварин.

2. Управління сільським господарством

• У сільському господарстві, де тварини утримуються, стандарти ISO 14001 можуть впливати на практики, які сприяють зменшенню стресу для тварин (наприклад, оптимізація простору, що використовує для їх утримання).

3. Виробництво та безвідходні технології

• Стандарт може сприяти впровадженню безвідходних технологій у виробництві, які зменшують негативний вплив на тварин і їхнє середовище.

4. Поліпшення умов життя

• Упровадження екологічних практик може також призвести до поліпшення умов життя для тварин, зокрема через належне управління природними ресурсами і збереження середовища їхнього існування.

5. Суспільна відповідальність

• Відповідальність організацій перед суспільством може містити зобов'язання щодо забезпечення благополуччя тварин, особливо в контексті сталого розвитку та екологічної стійкості.

Хоча ISO 14001 безпосередньо не стосується благополуччя тварин, його впровадження може мати значний позитивний вплив на екологічні умови, що може поліпшити життя і здоров'я тварин. Підвищення екологічної свідомості і впровадження стандартів екологічного управління може сприяти кращому забезпеченню благополуччя тварин, оскільки здорове середовище безпосередньо впливає на їхній добробут.

Керівні принципи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань охорони здоров'я тварин та благополуччя тварин є важливими документами, що визначають основні підходи і рекомендації щодо забезпечення здоров'я тварин, запобігання захворюванням і підвищення якості їхнього життя. Ці принципи є частиною глобальної стратегії щодо охорони здоров'я тварин, що сприяє не лише їхньому добробуту, але й безпеці людини та сталому розвитку.

Основні принципи ВООЗ з питань охорони здоров'я та благополуччя тварин

1. Здоров'я тварин як основа для добробуту

• Здоров'я тварин є основною умовою їхнього благополуччя. Хворі тварини страждають, і їхнє фізичне та психічне благополуччя є під загрозою.

2. Взаємозв’язок між здоров'ям людей, тварин та екосистем

• ВООЗ підкреслює концепцію «One Health» (Одне здоров'я), що означає інтеграцію охорони здоров'я тварин, людей та екосистем. Підходи до контролю захворювань мають враховувати всі три компоненти.

3. Превентивні заходи

• Включення профілактичних заходів у ветеринарну практику є ключовим для запобігання епідеміям та забезпечення здоров'я тварин. Це передбачає вакцинацію, контроль за поширенням хвороб, належне харчування та утримання тварин.

4. Дослідження і моніторинг

• Регулярний моніторинг стану здоров'я тварин і дослідження нових захворювань є важливими для забезпечення благополуччя тварин і контролю їхнього здоров’я.

5. Етичні стандарти

• Використання тварин в наукових дослідженнях і навчанні має відповідати етичним стандартам, що забезпечують їхнє благополуччя, зокрема принципи заміщення, зменшення і поліпшення.

6. Забезпечення умов утримання

• Тварини мають утримуватися у належних умовах, що забезпечують їхнє фізичне і психічне благополуччя, включаючи простір для пересування, доступ до свіжої води та їжі.

7. Участь зацікавлених сторін

• Важливо залучати всі зацікавлені сторони (уряди, наукові кола, фермери, організації захисту тварин) до розробки і реалізації політики у сфері здоров’я тварин.

8. Законодавчі ініціативи

• ВООЗ закликає до створення та впровадження законодавства, яке б захищало тварин і забезпечувало їхнє благополуччя. Це містить правила щодо транспортування тварин, умов утримання, ветеринарних процедур та інші аспекти.

9. Підвищення обізнаності

• Необхідно проводити освітні кампанії для підвищення обізнаності населення про важливість благополуччя тварин, зокрема серед виробників, споживачів і ветеринарних спеціалістів.

Вплив керівних принципів ВООЗ на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов життя

• Впровадження принципів ВООЗ допомагає поліпшити умови утримання тварин, що безпосередньо впливає на їхнє благополуччя.

2. Зменшення епідемій

• Профілактичні заходи і моніторинг допомагають знижувати ризик епідемій, що може загрожувати не лише тваринам, а й людям.

3. Стійкість до захворювань

• Здорові тварини здатні краще витримувати стреси і адаптуватися до змін в середовищі, що підвищує їхню загальну життєздатність.

4. Поліпшення економіки

• Забезпечення здоров'я і благополуччя тварин може позитивно вплинути на економіку, оскільки здорові тварини більш продуктивні і приносять більший прибуток.

Керівні принципи ВООЗ з питань охорони здоров'я тварин і благополуччя тварин є важливим елементом глобальної стратегії для забезпечення благополуччя тварин і здоров'я людей. Вони підкреслюють важливість інтеграції охорони здоров'я тварин, людей та навколишнього середовища, що так само сприяє створенню стійкої і гуманної системи, в якій тварини отримують необхідну підтримку та захист.

Декларація про благополуччя тварин – це важливий міжнародний документ, який визначає основні принципи, права та зобов’язання щодо забезпечення благополуччя тварин у різних сферах їхнього використання та утримання.

Вона відображає зростаюче усвідомлення важливості благополуччя тварин у суспільстві, а також потребу у формуванні етичних стандартів і практик щодо ставлення до тварин.

Основні положення Декларації про благополуччя тварин

1. Визначення благополуччя тварин

• Благополуччя тварин розглядається як стан фізичного і психічного здоров’я тварини, який досягається через належні умови утримання, харчування, медичну допомогу та можливість реалізації природних поведінкових потреб.

2. Права тварин

• Декларація проголошує основні права тварин, які включають право на життя, свободу від страждань, доступ до їжі і води, а також право на відповідні умови утримання.

3. Принципи благополуччя тварин

• Декларація підкреслює принципи, які мають враховуватися під час розробки політик, стандартів і практик щодо благополуччя тварин, зокрема:

- Свобода від страху і страждань.

- Свобода від голоду і спраги.

- Свобода від дискомфорту.

- Свобода від хвороб і травм.

- Свобода проявляти нормальну поведінку.

4. Взаємозв'язок між благополуччям тварин і здоров'ям людей

• Декларація визнає важливість забезпечення благополуччя тварин для охорони здоров'я людей, особливо в контексті зростання захворювань, що передаються від тварин до людей (зоонози).

5. Зобов'язання урядів і організацій

• Декларація закликає уряди, міжнародні організації та інші зацікавлені сторони вживати активних заходів для забезпечення благополуччя тварин, впроваджуючи законодавство, стандарти і програми, спрямовані на поліпшення умов утримання тварин.

6. Освіта і обізнаність

• Наголошується на важливості освіти населення про благополуччя тварин і необхідності підвищення обізнаності про етичні аспекти утримання і використання тварин.

7. Дослідження та інновації

• Декларація закликає до проведення наукових досліджень та впровадження інновацій, що можуть сприяти поліпшенню благополуччя тварин і зменшенню страждань.

Вплив Декларації на благополуччя тварин

1. Поліпшення умов життя

• Впровадження принципів Декларації сприяє поліпшенню умов утримання тварин, що впливає на їх фізичне і психічне благополуччя.

2. Законодавчі ініціативи

• Декларація може стати основою для розробки нових законодавчих ініціатив і політик у сфері захисту тварин на національному та міжнародному рівнях.

3. Гуманізація ставлення до тварин

• Поширення ідеї благополуччя тварин допомагає змінити суспільні ставлення до тварин, переходячи від експлуатації до більш гуманного ставлення.

4. Взаємозв'язок з екологічною стійкістю

• Заява про благополуччя тварин підкреслює важливість екологічної стійкості, що може позитивно вплинути на захист навколишнього середовища та біорізноманіття.

Декларація про благополуччя тварин є важливим документом, який формулює основні принципи та зобов’язання щодо забезпечення благополуччя тварин на глобальному рівні. Її реалізація може призвести до значних поліпшень в умовах утримання тварин, їхньому здоров’ї та загальному добробуті, а також сприяти підвищенню усвідомлення суспільства щодо етичних аспектів взаємодії з тваринами.

Регламент (ЄС) № 1099/2009 про захист тварин під час забою є важливим документом, що встановлює норми і вимоги щодо забезпечення благополуччя тварин у процесі їхнього забою в країнах Європейського Союзу. Цей регламент спрямований на захист тварин від страждань та забезпечення гуманного поводження з ними, а також на підтримку етичних стандартів у ветеринарній практиці.

Основні положення Регламенту (ЄС) № 1099/2009

1. Загальні принципи

• Забій тварин має проводитися з метою мінімізації страждань і болю. Регламент передбачає, що всі особи, які беруть участь у процесі забою, мають бути кваліфікованими та навчатися специфічних процедур, щоб забезпечити гуманне ставлення до тварин.

2. Підготовка тварин до забою

• Тварини мають бути підготовлені до забою в належних умовах, що передбачає забезпечення їхнього благополуччя та запобігання стресу. Забороняється перевантаження та недостатнє харчування перед забоєм.

3. Методи забою

• Регламент детально описує методи, дозволені для забою тварин, наголошуючи на тому, що вони мають бути такими, щоб швидко та ефективно зменшити або усунути свідомість тварини, що зменшує страждання.

4. Вимоги до обладнання

• Всі пристрої, використовувані для забою (наприклад, електричні шокери), мають бути перевірені та відповідати технічним вимогам, щоб гарантувати їхню безпечність і ефективність у використанні.

5. Нагляд і контроль

• Регламент передбачає проведення перевірок і контролю за дотриманням норм. Влада країн-членів має організувати регулярні інспекції на підприємствах, які здійснюють забій тварин, щоб забезпечити виконання законодавства.

6. Документація

• Підприємства, що займаються забоєм, зобов'язані вести документацію, яка підтверджує дотримання норм та процедур, що стосуються благополуччя тварин під час забою.

7. Навчання і кваліфікація персоналу

• Важливим аспектом є вимога до навчання персоналу, який працює з тваринами під час забою, для забезпечення гуманного та етичного ставлення до них.

Вплив Регламенту (ЄС) № 1099/2009 на благополуччя тварин

1. Зменшення страждань

• Основна мета регламенту – мінімізація страждань тварин під час забою, що досягається впровадженням гуманних методів.

2. Поліпшення умов утримання

• Регламент також вплине на умови утримання тварин, оскільки заборона на перевантаження та забезпечення належного харчування і води сприяють загальному добробуту тварин.

3. Забезпечення стандартів

• Регламент встановлює чіткі стандарти і практики для всіх підприємств, що займаються забоєм, що поліпшують загальний рівень добробуту тварин в ЄС.

4. Підвищення свідомості

• Регламент також сприяє підвищенню свідомості суспільства про важливість гуманного ставлення до тварин, зокрема в контексті їхнього використання для харчування.

Регламент (ЄС) № 1099/2009 є важливим кроком у забезпеченні благополуччя тварин під час забою в Європейському Союзі. Він підкреслює необхідність гуманного ставлення до тварин, запроваджуючи чіткі норми і вимоги, які сприяють зменшенню їхніх страждань і поліпшенню умов життя. Цей регламент не лише відповідає етичним стандартам, а й забезпечує основу для розвитку відповідальної і стійкої системи харчування.

Попередня тема

На початок

Наступна тема