СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 2 БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН/MODULE 2 ANIMAL WELFARE

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

2. НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

2.1. Національні та міжнародні нормативно-правові та регуляторні документи у сфері благополуччя тварин

Вступ

Благополуччя тварин є важливою складовою сучасного суспільства, відображаючи моральні та етичні цінності, а також відповідальне ставлення людей до живих істот. Сьогодні питання захисту тварин стає все більш актуальним як на національному, так і міжнародному рівнях, оскільки суспільство усвідомлює важливість гуманного ставлення до всіх видів тварин.

Нормативно-правові акти, що регулюють захист і благополуччя тварин, створюються з метою запобігання жорстокому поводженню, забезпечення належних умов утримання, транспортування і використання тварин, а також збереження біорізноманіття і екосистем. Вони встановлюють правові межі для визначення обов’язків і відповідальності осіб, які мають справу з тваринами, включаючи власників, фермерів, дослідників, підприємців та інші категорії громадян.

На рівні Європейського Союзу та окремих держав-членів приймаються численні регламенти, директиви та інші нормативні документи, які спрямовано на захист тварин у всіх сферах їх використання. Ці акти відображають спільні цінності європейських країн і встановлюють мінімальні стандарти для забезпечення фізичного та психологічного комфорту тварин, визнаючи їх як істот, які відчувають.

Етичні та моральні аспекти

Захист тварин у сучасному суспільстві є важливим аспектом етичного і морального розвитку. Люди все частіше визнають права тварин на гідне існування та відсутність жорстокого поводження. Це відображає зростаючу чутливість суспільства до страждань інших живих істот і прагнення забезпечити їм гідні умови життя.

Етичні концепції, як-от права тварин, гуманізм і веганізм, відіграють важливу роль у формуванні сучасних поглядів на захист тварин. Вони підкреслюють важливість етичного ставлення до всіх живих істот незалежно від їх корисності для людини.

• Вплив на здоров'я та добробут людини

Захист тварин має прямий вплив на здоров'я та добробут людини. Якісне та гуманне утримання тварин, зокрема у сфері сільського господарства, може зменшити ризики захворювань, що передаються від тварин до людини, як-от зоонози. Крім того, запровадження високих стандартів для утримання тварин може поліпшити якість продуктів тваринного походження, забезпечуючи їх безпеку та харчову цінність.

• Екологічний аспект

Захист тварин тісно пов'язаний із охороною навколишнього середовища. Тварини відіграють ключову роль у підтриманні екологічного балансу, їхній добробут впливає на стан екосистем. Наприклад, збереження диких видів тварин та їхнього середовища існування допомагає підтримувати біорізноманіття та забезпечує стабільність екосистем.

Деградація середовищ існування тварин через діяльність людини може призвести до екологічних проблем, як-от вимирання видів, порушення природних циклів і зниження якості природних ресурсів. Тому захист тварин є невід'ємною частиною екологічної стратегії сталого розвитку.

• Соціальний і культурний аспект

Захист тварин також має важливе соціальне і культурне значення. Це питання тісно пов'язане з розвитком гуманного суспільства, де цінуються принципи співчуття і справедливості. Суспільства, які активно займаються питаннями захисту тварин, зазвичай, мають вищий рівень загального добробуту і соціальної відповідальності.

Культурні норми і традиції також впливають на ставлення до тварин. У багатьох культурах тварини посідають особливе місце в релігійних і культурних практиках, і їх захист є частиною культурної ідентичності. Розвиваючи гуманні практики в утриманні та поводженні з тваринами, суспільство підтримує і зберігає культурні цінності та традиції.

• Економічний аспект

Захист тварин має економічне значення, особливо в сільському господарстві і туризмі. Підвищення стандартів утримання тварин може поліпшити продуктивність та якість сільськогосподарської продукції, зменшуючи витрати на медичні послуги та підвищуючи економічну ефективність.

У туристичному секторі, зокрема у зоопарках і заповідниках, туризм, що акцентує увагу на гуманному ставленні до тварин, може стати джерелом прибутку і підвищити інтерес до охорони природи та екології.

Основні поняття та визначення

1. Визначення благополуччя тварин

Благополуччя тварин – це концепція, яка охоплює фізичний та психологічний стан тварин і стосується умов, у яких вони живуть. Це поняття передбачає, що тварини мають право на життя без страждань, болю чи страху, і що їхні природні потреби мають задовольнятися.

Благополуччя тварин оцінюється через низку аспектів, включаючи здоров'я, комфорт, поведінкові можливості та загальне самопочуття.

Основними принципами благополуччя тварин є так звані «п’ять свобод», які було розроблено у 1965 році Бремблом і Роджерсом та широко використовуються в усьому світі:

1. Свобода від голоду і спраги: тваринам мають бути доступні свіжа вода та їжа для підтримання їхнього здоров'я.

2. Свобода від дискомфорту: забезпечення відповідних умов проживання, включаючи притулок та комфортні місця для відпочинку.

3. Свобода від болю, травм та хвороб: необхідність надавати ветеринарну допомогу та уникати травматичних або болісних процедур.

4. Свобода від страху та стресу: тварини не мають піддаватися постійному стресу або страху через зовнішні обставини чи поводження з ними.

5. Свобода проявляти природну поведінку: можливість для тварин реалізовувати природні моделі поведінки, включаючи спілкування, рух, ігри та інші види діяльності, що є характерними для їхнього виду.

Ці свободи слугують орієнтиром для визначення стандартів поводження з тваринами як у сільському господарстві, так і в домашніх умовах, зоопарках, притулках чи наукових лабораторіях.

Крім фізичних аспектів, благополуччя тварин також включає емоційний стан. Тварини можуть відчувати стрес, тривогу або задоволення, і забезпечення їхнього добробуту означає врахування цих психологічних аспектів.

Благополуччя тварин — це широка концепція, що вимагає відповідального ставлення до тварин у всіх сферах їхнього використання, від забезпечення основних потреб до створення умов, які сприяють їхньому психологічному та емоційному комфорту.

Основні критерії благополуччя тварин

Основні критерії благополуччя тварин базуються на забезпеченні їхнього фізичного та психологічного комфорту і враховують як середовище проживання, так і взаємодію з людьми та іншими тваринами. Ці критерії визначають, наскільки добре задовольняються природні потреби тварин та наскільки комфортними є їхні умови життя.

Ключові критерії благополуччя тварин

Здоров'я та відсутність болю

• Тварини мають бути фізично здоровими, отримувати своєчасну ветеринарну допомогу, а також перебувати у середовищі, де ризик травм або хвороб мінімальний.

• Необхідно уникати практик, які завдають тваринам болю чи страждань, включаючи жорстокі тренування, експлуатацію або недбалість.

Харчування та вода

• Тварини мають отримувати достатню кількість якісної їжі та чистої води, що забезпечує їхні основні фізіологічні потреби та підтримує здоров'я.

• Раціон має відповідати специфіці виду, віку та стану здоров'я тварини.

Комфорт та умови проживання

• Житлові умови мають бути такими, що забезпечують захист від екстремальних погодних умов і належний простір для руху, відпочинку та природної поведінки.

• Важливо також, щоб тварина мала можливість перебувати в середовищі, що не викликає стресу чи дискомфорту.

Можливість проявляти природну поведінку

• Тваринам мають бути надані можливості для природної активності відповідно до їхніх видів (наприклад, гризти, бігати, купатися, літати).

• Умови проживання мають стимулювати фізичну активність та розумову стимуляцію, щоб тварини могли уникати нудьги і стресу.

Відсутність страху та стресу

• Тварини мають жити у середовищі, де мінімізовано стресові фактори (як-от постійний шум, агресивна взаємодія з людьми чи іншими тваринами).

• Важливо створювати умови, які підтримують емоційний комфорт тварин і захищають їх від загроз і страху.

Соціальна взаємодія

• Соціальні тварини мають можливість спілкуватися з іншими тваринами свого виду, якщо це характерно для них. Однак у випадку з тваринами-одинаками важливо забезпечити простір та умови, що відповідають їхнім потребам.

Додаткові аспекти

• Психологічний добробут: урахування не лише фізичного, але й емоційного стану тварини, зокрема стресу, страху, задоволення або тривоги.

• Регулярне спостереження та оцінка: постійний моніторинг умов життя тварин та їхнього здоров'я з боку власників, доглядачів або ветеринарів.

Забезпечення цих критеріїв гарантує, що тварини можуть вести здорове і щасливе життя, вільне від страждань та дискомфорту.

Класифікація тварин відповідно до законодавства

Класифікація тварин відповідно до законодавства різниться залежно від країни, але, зазвичай, поділяється на категорії на основі мети використання, середовища проживання та рівня захисту, який забезпечується законом. Основними критеріями класифікації є захист тварин, правила поводження з ними, а також права тварин. У більшості законодавств класифікація охоплює такі категорії:

Дикі тварини

Визначення: тварини, які живуть у природних умовах і не одомашнені людиною.

Законодавчі норми

• Дикі тварини часто перебувають під захистом екологічних законів, які регулюють полювання, риболовлю, торгівлю, переселення та інші форми взаємодії з ними.

• Наприклад, багато видів дикої фауни охороняються Червоною книгою або міжнародними угодами (як-от Конвенція CITES, що забороняє торгівлю зникаючими видами).

Домашні тварини

Визначення: тварини, які одомашнені людиною для спільного проживання або для допомоги у господарстві.

Законодавчі норми

• Домашні тварини (собаки, коти, папуги тощо) захищаються законами, які регулюють їх утримання, поводження та захист від жорстокості.

• Закони щодо домашніх тварин також передбачають обов'язки власників (наприклад, обов'язкові щеплення, стерилізація, контроль над народжуваністю, гуманний догляд).

Сільськогосподарські тварини

Визначення: тварини, які використовують у сільському господарстві для виробництва продуктів харчування, сировини або праці (корови, свині, кури, вівці тощо).

Законодавчі норми

• Законодавство регулює утримання, годування, забій та поводження із сільськогосподарськими тваринами.

• Часто передбачені стандарти гуманного поводження (умови для вирощування, мінімальні розміри кліток, наявність ветеринарної допомоги).

Лабораторні тварини

Визначення: тварини, які використовують для наукових досліджень, тестування ліків і медичних експериментів (мишки, щури, примати тощо).

Законодавчі норми

• Законодавство суворо регулює використання лабораторних тварин, зокрема вимоги до умов їх утримання, а також процедури, які мають мінімізувати страждання.

• У багатьох країнах діють закони, які вимагають застосування альтернатив тваринам там, де це можливо (тестування без тварин або замінні методи).

Екзотичні та небезпечні тварини

Визначення: тварини, які не є типовими для місцевої фауни, часто привезені з інших країн або континентів. До цієї групи також належать потенційно небезпечні тварини, здатні становити загрозу для людей (змії, великі кішки, отруйні комахи тощо).

Законодавчі норми

• Власники екзотичних або небезпечних тварин часто підпадають під додаткові правила ліцензування та реєстрації, а також вимоги до умов їх утримання для забезпечення безпеки.

• Торгівля та утримання таких тварин регулюється, наприклад, через обмеження імпорту та експорт через міжнародні угоди.

Зникаючі види

Визначення: види, які перебувають під загрозою вимирання і потребують особливого захисту.

Законодавчі норми

• Охороняються міжнародними конвенціями (як-от CITES), а також національними законами щодо охорони біорізноманіття.

• Заборонено полювання, вилов, торгівлю та будь-які дії, що можуть негативно вплинути на виживання цих видів.

Тварини в зоопарках та цирках

Визначення: тварини, які утримуються у зоопарках, сафарі-парках чи цирках для публічного показу або розваги.

Законодавчі норми

• Законодавство щодо зоопарків і цирків містить правила щодо умов утримання тварин, забезпечення їх благополуччя, а також права на проведення розваг із залученням тварин.

• У багатьох країнах циркові виступи з використанням тварин заборонено або значно обмежено.

Бездомні тварини

Визначення: тварини, які не мають власника або постійного місця проживання (зазвичай, це собаки і коти).

Законодавчі норми

• Законодавство передбачає заходи щодо контролю за популяцією бездомних тварин, наприклад, через стерилізацію, побудову притулків та програми зооволонтерства.

• Важливу роль відіграють закони щодо відповідальності місцевих органів влади за безпеку та гуманний підхід до розв’язання проблеми безпритульних тварин.

Кожна з цих категорій має свої специфічні законодавчі вимоги, спрямовані на захист і забезпечення прав тварин, а також регулювання їх використання та взаємодії з людьми

Визначення основних нормативно-правових актів щодо благополуччя тварин

Нормативно-правові акти щодо благополуччя тварин спрямовано на забезпечення гідних умов утримання, захисту і поводження з тваринами. Ці акти встановлюють основні правила, обов'язки та вимоги, яких мають дотримуватися фізичні та юридичні особи, що мають справу з тваринами. Основними документами, які регулюють благополуччя тварин, є такі.

Міжнародні конвенції та угоди

• Європейська конвенція про захист тварин, що утримуються на фермах (1976 р.), – регулює мінімальні стандарти щодо догляду за тваринами в сільському господарстві,

• Європейська конвенція про захист домашніх тварин (1987 р.) – встановлює правила утримання, догляду та захисту домашніх тварин,

• Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), — спрямована на захист рідкісних видів тварин і рослин,

Нормативно-правові акти Європейського Союзу

• Регламент Ради (ЄС) 1099/2009 про захист тварин під час забою – визначає правила гуманного ставлення до тварин під час їх забою.

• Директива Ради 98/58/ЄС про захист тварин, що утримуються для сільськогосподарських цілей — встановлює основні вимоги щодо умов утримання фермерських тварин.

• Директива Ради 2010/63/ЄС про захист тварин, що використовуються для наукових цілей, — регулює етичні та гуманні підходи до використання тварин у наукових експериментах.

Національні закони та кодекси

Благополуччя тварин в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, які визначають права та обов'язки щодо утримання, поводження та захисту тварин. Розгляньмо їх детальніше.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»

Цей закон є основним нормативно-правовим актом, який регулює питання захисту тварин в Україні. Основні положення:

• Принципи гуманного ставлення до тварин: закон визначає, що всі тварини мають право на гуманне ставлення, зокрема, право на життя та здоров'я.

• Визначення жорстокого поводження: закон містить чітке визначення жорстокого поводження з тваринами, як-от залишення без їжі, води, необхідного лікування, навмисне завдання болю, а також інші форми насильства.

• Обов'язки власників: закон накладає обов'язки на власників тварин забезпечувати належні умови утримання, включаючи достатню площу, їжу, воду, ветеринарний догляд та відповідні умови для задоволення природних потреб тварини.

• Заборони: заборонено використовувати тварин для наукових і освітніх досліджень без спеціального дозволу, жорстоко поводитися з тваринами, займатися догфайтом та іншими формами жорстоких розваг.

• Відповідальність: визначено адміністративні та кримінальні санкції за порушення закону, включаючи штрафи, арешт та інші заходи покарання.

Закон України «Про тваринний світ»

Цей закон регулює захист і використання дикої природи, включаючи дикі тварини.

• Охорона тваринного світу: закон спрямовано на збереження біорізноманіття, регулює питання відновлення та раціонального використання тваринних ресурсів.

• Умови використання дикої природи: закон визначає права та обов'язки громадян і юридичних осіб щодо використання тваринного світу, зокрема, полювання, риболовлі, збирання лікарських рослин тощо.

• Заборона жорстокого поводження: також містить положення про заборону жорстокого поводження із дикими тваринами та їх захист.

Кримінальний кодекс України

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за злочини, пов'язані з жорстоким поводженням з тваринами.

• Стаття 299: передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, що призвело до каліцтва або загибелі тварини, або якщо це було здійснено в присутності малолітнього.

• Покарання: може включати штраф, виправні роботи, арешт або обмеження волі на строк до 3 років.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Цей кодекс регулює адміністративну відповідальність за порушення прав тварин.

• Стаття 89: Встановлює адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, що не містить ознак кримінального злочину. Покарання може включати штрафи або конфіскацію тварини.

Підзаконні акти та місцеві нормативні документи

• Правила утримання домашніх тварин у населених пунктах: Огляд основних правил та вимог до утримання домашніх тварин у містах і селах України, включаючи вимоги до реєстрації, вакцинації та догляду за тваринами.

• Накази та інструкції органів виконавчої влади: розгляд підзаконних актів, що регулюють специфічні аспекти захисту та благополуччя тварин, включаючи транспорт, розведення та використання тварин у наукових цілях.

Забезпечення виконання та контроль за дотриманням законодавства

Механізми контролю за дотриманням законодавства

• Роль національних органів влади: огляд функцій та повноважень державних органів, відповідальних за контроль дотримання законодавства щодо захисту тварин, включаючи Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

• Система перевірок і розслідувань: опис процедур та методів проведення перевірок та розслідувань щодо порушень законодавства про захист тварин, а також заходів, яких вживають для забезпечення дотримання правових норм.

Санкції за порушення законодавства

• Адміністративна та кримінальна відповідальність: аналіз видів відповідальності, що їх застосовують до порушників законодавства про захист тварин, включаючи адміністративні штрафи, конфіскацію тварин, кримінальні покарання та інші заходи.

• Приклади застосування санкцій на практиці: розгляд конкретних випадків застосування санкцій за порушення правових норм щодо захисту тварин, зокрема судових рішень та адміністративних протоколів.

Роль громадських організацій і суспільства

• Громадський контроль: огляд ролі громадських організацій, активістів та волонтерів у контролі за дотриманням законодавства про захист тварин, включаючи ініціативи щодо порятунку тварин, адвокації та просвітницької діяльності.

• Освітні програми та кампанії з підвищення обізнаності: опис освітніх програм та кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо прав та захисту тварин, а також роль медіа та інтернет-платформ у формуванні громадської думки.

Перспективи розвитку законодавства про благополуччя тварин

Аналіз сучасних тенденцій

• Новітні підходи до захисту тварин: огляд сучасних тенденцій у сфері захисту тварин, включаючи інноваційні методи догляду та утримання, використання технологій для моніторингу благополуччя тварин, а також зростання популярності веганства та етичного споживання.

• Розвиток законодавства в ЄС та світі: аналіз останніх змін у законодавстві щодо захисту тварин в Європейському Союзі та інших країнах світу, включаючи нові ініціативи, поправки до існуючих законів та введення нових стандартів.

Можливості вдосконалення національного законодавства

• Пропозиції щодо змін і доповнень до законодавства України: обговорення можливих змін і доповнень до національного законодавства щодо захисту тварин, зокрема, вдосконалення правових норм, посилення контролю та моніторингу, запровадження нових стандартів утримання та використання тварин.

• Впровадження європейських стандартів: огляд можливостей адаптації європейських стандартів захисту тварин до національного законодавства України, включаючи аналіз переваг і викликів, пов'язаних з цим процесом.

Міжнародна співпраця та обмін досвідом

• Роль міжнародного співробітництва: огляд важливості міжнародного співробітництва у сфері захисту тварин, включаючи участь України в міжнародних угодах, конвенціях та програмах, а також співпраця з іншими країнами та міжнародними організаціями.

• Приклади успішних практик інших країн: аналіз успішних практик захисту тварин у різних країнах світу, які можуть бути адаптовані та впроваджені в Україні для підвищення ефективності національного законодавства та поліпшення благополуччя тварин.

Міжнародні угоди та конвенції

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES):

• Огляд: CITES була заснована у 1973 році і має на меті забезпечення того, щоб міжнародна торгівля дикими тваринами та рослинами не загрожувала їхньому виживанню. Конвенція регулює торгівлю понад 35 000 видів і зобов'язує країни-учасниці контролювати і документувати таку торгівлю.

• Вплив: CITES допомагає зменшити попит на види, що перебувають під загрозою зникнення, і забезпечує правовий механізм для захисту цих видів.

Всесвітня декларація прав тварин (прийнята ЮНЕСКО):

• Огляд: Декларацію прийнято в 1978 році. Вона проголошує основні права тварин, як-от право на життя, свободу та захист від експлуатації і жорстокого поводження.

• Вплив: Декларація вплинула на формування політики в деяких країнах, підтримуючи гуманні підходи до поводження з тваринами.

Бернська конвенція про охорону дикої фауни і флори:

• Огляд: прийнята в 1979 році, ця конвенція спрямована на захист дикої фауни і флори в Європі та їхніх природних середовищ існування. Вона охоплює заходи для охорони видів, що перебувають під загрозою, і забезпечення охорони їхніх середовищ існування.

• Вплив: Конвенція допомогла в деяких випадках відновити популяції видів, що перебувають під загрозою, і поліпшити умови для їхнього існування.

Роль міжнародних організацій

Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (OIE):

• Огляд: OIE є міжнародною організацією, яка розробляє і впроваджує міжнародні стандарти для здоров'я тварин і безпеки продуктів тваринного походження. Її завдання охоплюють контроль за захворюваннями тварин, забезпечення безпеки харчових продуктів та сприяння міжнародному співробітництву.

• Вплив: OIE допомагає зменшити ризики поширення захворювань серед тварин і забезпечити високі стандарти добробуту тварин у всьому світі.

Міжнародний фонд захисту тварин (IFAW):

• Огляд: IFAW є міжнародною організацією, яка займається питаннями захисту тварин, включаючи боротьбу з браконьєрством, захист морських ссавців і порятунок диких тварин.

• Вплив: IFAW реалізує глобальні кампанії та проєкти для поліпшення умов життя тварин, а також проводить освітні програми і лобіює зміни у законодавстві на міжнародному рівні.

Роль ООН та інших міжнародних організацій

• Огляд: ООН та її підрозділи, як-от Продовольча і сільськогосподарська організація (FAO) і Програма розвитку ООН (UNDP), активно займаються питаннями захисту тварин, включаючи сталий розвиток, охорону навколишнього середовища і боротьбу з незаконною торгівлею видами.

• Вплив: Організації ООН допомагають формувати міжнародні стандарти і сприяють впровадженню політик, що поліпшують добробут тварин та збереження біорізноманіття.

Міжнародні ініціативи та програми

Міжнародна стратегія для диких тварин:

• Огляд: це глобальна ініціатива, спрямована на координацію зусиль з охорони диких тварин та їх середовищ існування. Вона охоплює програми з моніторингу популяцій, охорони природних резервуарів та боротьби з браконьєрством.

• Вплив: ініціатива допомагає знижувати тиск на види, що перебувають під загрозою, і забезпечує ресурси для збереження їхнього середовища існування.

Програма «Охорона видів, що перебувають під загрозою зникнення»

• Огляд: програма реалізується в межах різних міжнародних угод і організацій, спрямована на збереження видів, що перебувають під загрозою, через заходи з охорони середовища існування, контроль за браконьєрством та відновлення популяцій.

• Вплив: програма забезпечує координацію міжнародних зусиль та ресурсів для збереження біорізноманіття.

Попередня тема

На початок

Наступна тема