Описание: Лого на Електронний підручник

ЕКОНОМІКА АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Електронний посібник

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Глосарій

Додатки

Список використаних джерел

Укладачі

ІНФРАСТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА (АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ)

 

8.1. Інфраструктура в системі агропромислового комплексу

8.2. Виробнича інфраструктура і її провідна роль у створенні ринків і переробки сільськогосподарської продукції

8.3. Інфраструктура аграрного ринку в сфері заготівель, зберігання і збуту сільськогосподарської продукції і продовольства

8.4. Інфраструктура в сфері матеріально-технічного забезпечення та обслуговування

8.5. Роль і завдання розвитку соціальної інфраструктури

 

8.1. Інфраструктура в системі агропромислового комплексу

У межах окремих областей, зон і регіонів функціонують регіональні агропромислові комплекси (АПК), які охоплюють сільське господарство окремого регіону та галузі, що забезпечують ці комплекси засобами виробництва, надають виробничі послуги та переробляють, зберігають і доводять продукцію до споживача.

АПК являє собою сукупність інтегрованих галузей народного господарства, об'єднаних спільною метою – забезпечити країну продовольством і сільськогосподарською сировиною.

В агропромисловому комплексі зосереджено майже п'яту частину основних виробничих фондів держави, зайнято 20 % працездатного населення, формується дві третини роздрібного товарообігу і майже 2/5 валового суспільного продукту.

 

Описание: 33

 

Функціонально галузевий склад АПК має три сфери матеріального виробництва та інфраструктуру (виробничу, ринкову, соціальну).

До першої сфери належать галузі, які забезпечують увесь комплекс засобами виробництва та надають послуги, включаючи ремонтні і меліоративні роботи, будівництво.

Друга сфера охоплює сільське господарство.

Третя сфера включає галузі, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання продукції сільського господарства й доведення її до споживача (харчова, борошномельно-круп'яна, м'ясо-молочна, рибна промисловість, громадське харчування, галузі легкої промисловості).

Крім цих основних сфер, до АПК входять виробнича і соціальна інфраструктури у тій частині, що працює на потреби цього комплексу. Йдеться про транспорт, складське господарство, матеріально-технічне постачання, інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівлю, зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне забезпечення, спеціалізовану торгівлю, комунально-житлове господарство, культурне та медичне обслуговування тощо.

Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного функціонування.

 

Інфраструктура АПК

Описание: 32

 

8.2. Виробнича інфраструктура і її провідна роль у створенні ринків і переробки сільськогосподарської продукції

За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий і непродовольчий комплекси.

Продовольчий комплекс  – це сукупність галузей, пов'язаних з виробництвом продуктів харчування рослинного і тваринного походження. Крім того, до продовольчого комплексу (ПК) входять виробництва, що технологічно не належать до сільського господарства. Це – виробництво солі, мінеральних вод, вилов риби та ін.

До непродовольчого комплексу належать галузі, пов'язані з виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і тваринного походження; галузі легкої промисловості, насамперед ті, які займаються первинною переробкою сільськогосподарської сировини.

Ці комплекси, в свою чергу, залежно від виду сировини, що використовується, поділяються на рослинницькі і тваринницькі підкомплекси.

 

Форми і організаційно правові структури

сільськогосподарських підприємств продовольчого комплексу АПК

Описание: 31

 

8.3. Інфраструктура аграрного ринку в сфері заготівель, зберігання і збуту сільськогосподарської продукції і продовольства

Особливу роль в АПК відіграє продовольчий комплекс, який забезпечує населення продуктами харчування. Він включає галузі, пов'язані лише з виробництвом продовольчої продукції. До складу цього комплексу входять зерно, продуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, виноградно-виноробний, м'ясний, молочний, олійно-жировий підкомплекси.

Суб'єктами ринку продовольства є всі категорії сільськогосподарських підприємств і господарств різних форм власності і організаційно-правових структур.

Другим важливим підрозділом продовольчого комплексу є галузі по переробці сільськогосподарської продукції і сировини – це переробні підприємства, розміщенні в сировинних зонах і в районах споживання готової продукції та переробні цехи в самих сільськогосподарських підприємствах.

Щодо територіальної структури АПК, то вона формується на конкретній території у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури.

Виділяють локальні і регіональні АПК.

Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств по переробці малотранспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними.

Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.

В межах природно-економічних зон виділяють зональні АПК, сформовані під впливом природних умов відповідної зони. Вони представлені інтегральними агропромисловими зонами і агропромисловими районами та спеціалізованими агропромисловими зонами і районами.

Інтегральна агропромислова зона – це територіальне зосередження всіх агропромислових підкомплексів у межах однієї природно-економічної зони. Такі зони сформувались у межах Полісся, Лісостепу і Степу України. До складу інтегральної агропромислової зони входять спеціалізовані агропромислові зони, які формуються на основі переважно одного спеціалізованого процесу (наприклад, картоплепродуктова зона). Спеціалізований агропромисловий район – територіальне зосередження агропромислових підприємств однієї спеціалізації в межах відповідної спеціалізованої зони (коноплепереробне виробництво). Інтегральний агропромисловий район – це територіальне зосередження агропромислових підприємств у межах певної частини природно-економічної зони.

Якщо зональні агропромислові комплекси формувалися переважно під впливом природних умов у межах природно-економічних зон Полісся, Лісостепу і Степу, то навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів переважно під впливом економічних факторів формувалися зонально-інтегральні і спеціалізовані приміські АПК. На формування таких агропромислових утворень насамперед впливає попит населення великих міст на малотранспортабельну продукцію харчування – овочі, свіже і дієтичне м'ясо, незбирану молочну продукцію. Для приміських АПК характерна відсутність виробництва, і переробки більшості зернових і технічних культур та тісний зв'язок виробництва продукції з її реалізацією. Практично це агропромислово-торговельні територіальні комплекси.

Головним показником продовольчого комплексу є виробництво і споживання кінцевої продукції продовольства в розрахунку на душу населення порівняно з науково обгрунтованими нормами.

 

СТРУКТУРА ГАЛУЗЕЙ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ АПК

Описание: 30

 

Спеціалізовані переробні комплекси АПК

буряковий

зернопромисловий

олійножировий

плодовоовочеконсервний

– виноградарський

молокопромисловий

– м'ясопромисловий

птахопромисловий

льонопромисловий

– приміський

 

8.4. Інфраструктура в сфері матеріально-технічного забезпечення та обслуговування

Система матеріально-технічного забезпечення – це сукупність підприємств-виробників матеріально-технічних ресурсів, торговельно-посередницьких організацій, сервісних підрозділів та формувань з машиновикористання та державних органів, що регулюють відносини у сфері техніко-технологічного забезпечення.

Діяльність цієї системи має спрямовуватись на відтворення і розвиток матеріально-технічної бази, комплексну механізацію і автоматизацію технологічних процесів, відновлення і збереження родючості ґрунту в сільському господарстві на основі вітчизняного машинобудування.

 

Описание: 29

 

Описание: 28

 

8.5. Роль і завдання розвитку соціальної інфраструктури

Виробництво – це комплексний процес створення матеріальних благ, невід'ємною складовою якого є люди і взаємовідносини між ними. Тому кожне підприємство – не лише складна виробничо-економічна, а й не менш складна соціальна система. На результативність діяльності підприємства помітно впливають соціально-культурні чинники зовнішнього середовища. Тому сучасні підприємства об'єктивно мусять спрямовувати певну частину своїх зусиль і ресурсів на вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх проблем соціального характеру.

Соціальні потреби працівників підприємства охоплюють широке коло питань: поліпшення умов праці та охорони здоров'я, побуту працівників і членів їх сімей, соціально-культурного обслуговування. Забезпечення соціальних потреб трудових колективів здійснюється сукупністю певних підрозділів соціальної інфраструктури підприємства, до складу яких можуть входити:

– їдальні, кафе, буфети;

– лікарні, поліклініки, медпункти.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Види агросервісного обслуговування.

2. Організація матеріально-технічного постачання в сучасних умовах.

3. Технічні центри як форма комплексного сервісного підприємства.

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема