ІСТОРІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Список використанних джерел Додатки Питання для заліку Висновки Укладачі	ВИСНОВКИ
	Розвиток суспільства на всіх етапах пов'язаний із землею, яка була і залишається засобом для існування людей і джерелом суспільного багатства. Основою для розкриття понять земельних відносин і землеустрою є політико-економічне вчення про землю як засіб виробництва і об’єкт соціально-економічних зв’язків. Історія земельних відносини і землевпорядкування вивчає закономірності історичного розвитку суспільних відносин по користуванню і володінню землею і форми земельного впорядкування в різні періоди історії. Вивчення історії земельних відносин і землевпорядкування дає можливість зрозуміти суть землевпорядкування як явища суспільного життя з найбільшою науковою обґрунтованістю і повнотою. Земельні відносини – це специфічна сфера виробничих відносин суспільства, які виникають між різними класами, верствами, соціальними групами і окремими людьми в сфері володіння і користування землею як загальною умовою праці і засобу виробництва. Головне в системі земельних відносин – кому належить земля, хто її власник: окремі особи, соціальні групи або класи людей, які використовують землю для експлуатації трудящих або ж для задоволення матеріальних і культурних потреб народу. В процесі суспільного виробництва разом із земельними відносинами складаються також певні форми земельного впорядкування, як всього комплексу господарств, так і одного господарства. Земельні відносини і форми землевпорядкування тісно пов'язані між собою. Розрізняють такі періоди проведення землеустрою: генеральне межування, спеціальне межування, наділення землею селян в період реформи 1961 року, Столипінської аграрної реформи, скасування приватної власності на землю (1917–1920 рр.), довоєнний та післявоєнний період та період побудови ринкової економіки в незалежній Україні.
	Попередня тема	На початок