ВЕЛИКОМАСШТАБНІ ЗНІМАННЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

3. ГЕОДЕЗИЧНА ОСНОВА ТОПОГРАФІЧНИХ ЗНІМАНЬ

3.1. Точність картографо-геодезичних матеріалів і топографічних планів

browser does not support the video tag.

Топографічні карти

https://www.youtube.com/watch?v=obGMaZuxePQ

Картографо-геодезичні матеріали, що використовуються для створення проєктів використання природних ресурсів, повинні відповідати псиним вимогам, основними з яких є: точність, достовірність інформації, зручність і наочність сприйняття, доступність. Точність, достовірність і насиченість інформацією визначаються масштабом і предметною специфікою планів; зручність і наочність системою умовних знаків і наповнюваністю інформацією про елементи і характеристики природно-ресурсних об’єктів; наочність та зручність сприйняття залежать від насиченості деталями і елементами, можливості і легкості читання топографічних планів та інших графічних документів.

*Види геодезичних зйомок*
•	*1. Аерофотозйомка* (космічна зйомка) є основним видом зйомки для складання топопланів великих територій.
•	*2. Наземна фототеодолітна зйомка* (особливо в гірській місцевості) застосовується для складання топографічних планів невеликих територій.

Одним з найважливіших параметрів інформації про природні ресурси є точність, яка залежить від середніх квадратичних помилок польових вимірювань, від помилок, які виникають під час опрацювання цих результатів, чи дигіталізації існуючих топографічних планів і карт. Вибір масштабу знімальних робіт визначається необхідністю картографічного забезпечення робіт з використання природних ресурсів, цінністю природних об’єктів, насиченістю території інженерно-технічною та промисловою інфраструктурою, площею його території, станом топографо-геодезичного забезпечення тощо.

Крім того, вибір масштабу картографо-геодезичних матеріалів залежить від багатьох факторів і рівнів подання природно-ресурсної інформації в електронних засобах. Оскільки масштаб, передовсім, визначає точність подання основного (базового) рівня інформації, то виникає питання вибору так званого базового масштабу топографічних знімань і вихідних геодезичних матеріалів у разі використання комп’ютерних технологій.

Базовий масштаб топографічного знімання – це співвідношення зображуваних на планах елементів з розмірами в натурі для їх відображення у графічному чи електронному вигляді, яке забезпечує збирання, систематизацію і опрацювання інформації в будь-якому іншому масштабі.

Основними вихідними матеріалами для складання природно-ресурсних планів є топографічні карти і плани відповідних масштабів, а також матеріали аерофотознімань. Базовим масштабом топографічних знімань є масштаб 1:500, оскільки під час знімання в цьому масштабі можна одержати точні і докладні дані для складання топопланів всього масштабного ряду. Отже, як із принципового (основоположного) погляду, так і з технологічного підходу базовим масштабом як топографічного знімання, так і електронних карт можна прийняти масштаб 1:500.

Точність кадастрових планів характеризує похибки відображення геометричних параметрів і об’єктів та їх взаємного розташування. Показник точності кадастрових планів має важливе значення, тому що висновок про можливість використання вихідних матеріалів, наприклад, топографічних планів, геологічних карт тощо, оцінюється саме за цими показниками. У деяких випадках критерій точності може бути єдиним і достатнім показником можливості і технологічності створення кадастрових планів.

Точність планів, складених за матеріалами різних видів знімань (мензульного, тахеометричного, аерофотознімання), взагалі кажучи, різна через різні технології і прилади, які використовуються у цих роботах. Але цю різницю у точності планів можна врахувати, звівши відмінності у точності до помилок в окремих елементарних технологічних ланках (вимір кута, лінії, перевищення тощо), які надалі можна порівнювати із графічною точністю. Так, для теодолітного чи мензульного знімання ці похибки приблизно однакові і досягають 0,4 мм у масштабі плану. Така сама приблизно точність планів, складених за матеріалами аерофотознімання.

Відомо, що середні квадратичні помилки в положенні на карті чітких контурів і предметів місцевості щодо пунктів планової знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм для топопланів і карт рівнинної та горбистої місцевості з ухилами до 6°, і 0,7 мм для лісистих, гірських і високогірних районів.

Під точністю плану (карти) розуміють величину середньої квадратичної помилки положення контурної точки на плані щодо найближчого пункту планової геодезичної основи, враховуючи, що помилки положення пунктів знімальної основи с складовою частину середньої квадратичної помилки положення контурної точки.

Похибка положення точки (пункту) m_t – двовимірна і визначається за формулою

(3.1)

Де m_x, m_y– помилки координат точки, тобто помилки положення точки за осями координат.

Найправильніше помилки положення точки характеризуються еліпсом помилок, але для оцінювання точності плану в середньому помилки положення точки за осями координат рівноймовірні, тому точність положення точки можна характеризувати колом помилок. Для розрахунків точності значення m_x, m_yу формулі (3.1) приймають рівними і незалежними одна від одної. Тому

(3.2)

Де – середня квадратична помилка координати точки. Тоді згідно з (3.1)

(3.3)

Звідси

(3.4)

Точність знімальної основи, зокрема планових опознаків, щодо пунктів державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати на відкритій місцевості і забудованій території 0,2 мм у масштабі плану і 0,3 мм – на місцевості, покритій лісом , чагарником. Похибки у висотах рельєфних точок щодо найближчих висотних опорних точок не повинні перевищувати ¼ h, якщо кут нахилу земної поверхні менший 2°; 1/3 п, якщо кут нахилу земної поверхні менший 2°; 1/3 h, якщо кут нахилу 2 – 6°, для масштабів 1:5000, 1:2000, з перерізом рельєфу 1м; 1/3 h якщо кут нахилу в межах 2 – 10° для масштабів 1:1000, 1:500 з перерізом рельєфу 1,0 – 0,5 м, де h – висота перерізу рельєфу.

Питання для самоперевірки:

1. Призначення топографічних планів великих масштабів.

2. Зміст топографічних планів та їх точність.

3. Точність топографічних планів.

4. Яка точність планів, складених різними методами?

5. Яка точність знімальної основи?

Попередня тема

На початок

Наступна тема