ВЕЛИКОМАСШТАБНІ ЗНІМАННЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

2. ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЄКТІВ

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

2.1. Особливості проєктів використання природних ресурсів

2.2. Зміст проєктів та особливості використання картографо-геодезичних матеріалів

2.3. Зміст і призначення топографічних планів

2.1. Особливості проєктів використання природних ресурсів

browser does not support the video tag.

Охорона природи, і раціональне використання природних ресурсів

https://www.youtube.com/watch?v=FQqLUJsRQpc

Використання природних ресурсів земельних, водних, лісових, рекреаційних та інших визначається характером економічних відносин і потребами виробництва, що зумовлюються життєвими потребами суспільства і окремих громад. Об'єкти природних ресурсів долучаються в економічний механізм виробництва і суспільного розвитку, враховуючи вимоги забезпечення життєвим простором, сировиною, продуктами споживання, можливістю задовольнити працю, побут і відпочинок членів суспільства.

Така сукупність вимог передбачає комплексне і водночас раціональне використання природних ресурсів. Тому використання певних об'єктів природних ресурсів здійснюється згідно з проєктами, в яких всебічно обґрунтовується можливість і доцільність їх використання.

Природні ресурси –

це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми

і придатні для задоволення певних потреб людини

Проєкт використання природних ресурсів ‒ це сукупність документів (розрахунків, креслень, таблиць тощо), в яких наведено проєктні рішення щодо форми облаштування територій, їх економічного і технічного освоєння та юридичне обґрунтування проєктних пропозицій для забезпечення раціонального використання природних ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал є

багатокомпонентним

Рекреаційні ресурси

Презентація "Природні ресурси України"

Основним документом графічної частини проєкту є проєктний план, на якому показано розташування житлової забудови, промислових площ, ділянок рекреації, шляхів сполучення, вуличної мережі, меж землекористувань і місце розташування запроєктованого об'єкта.

*Мінерально-сировинні ресурси*	*Лісові ресурси*

Об’єктом землевпорядного проєктування є землі сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. У документах внутрігосподарського впорядкування територію ділять межами на забудовані та виробничі території, масиви земель різних категорій, різних угідь, смуги інженерних комунікацій, землі відводу дорожньої мережі.

	*Принципи раціонального природокористування*
	*Правило «м’якого»* *управління* *природою*		*«М’яке» управління природними процесами, як правило, здатне викликати бажані природні ланцюгові реакції, тому з соціально-економічного погляду є більш бажаним, ніж «жорстке», техногенне*
	*Правило ланцюгових* *реакцій «жорсткого»* *управління* *природою*		*«Жорстке», як правило, технічне, управління природними процесами може спричинити небажані ланцюгові природні реакції (наприклад, порушення динамічної рівноваги), значна частина яких є екологічною, соціально й економічно несприятливою*
	*Закон обмеженості* *природних* *ресурсів*		*Усі природні ресурси Землі є скінченними*
	*Закон падіння природно-ресурсного потенціалу*		У межах однієї суспільно-економічної формації (способу виробництва) і одного типу технологій природні ресурси стають все менш доступними і потребують збільшення витрат праці й енергії на їх добування та транспортування
	*Правило інтегрального* *ресурсу*		*Конкуруючи* у сфері використання природних систем, галузі господарства неминуче завдають збитків одне одному тим сильніше, чим більше вони змінюють сумісно експлуатований *екологічний* *компонент або всю екосистему в* ц*ілому*

Суть проєктування полягає в аналітичних розрахунках і графічній побудові з певною точністю економічно обґрунтованих рішень щодо облаштування і використання земельних, лісових, водних та інших площ, місце розташування меж ділянок, що становлять територіальну організацію населених пунктів і території поза їх межами. Під час планування населених пунктів і землеустрою їх територій необхідно домагатись таких проєктних рішень, які відповідали б чинним вимогам щодо збереження довкілля, забезпечили б раціональне використання природних ресурсів.

Показником технічної правильності проєкту є точність, яка забезпечується у проєктних розрахунках, і точність перенесення в натуру елементів окремих об'єктів. Недостатня точність геодезичних розрахунків і вимірювань може призвести до недопустимих похибок у розмірах сторін, формі ділянок і їх площі.

Неточності проєктування інженерних об'єктів щодо рельєфу місцевості погіршують умови їх функціонування. Наприклад, неточно запроєктовані мережі колекторів або каналів щодо рельєфу функціонуватимуть незадовільно. Точність проєктування залежить від технологічних особливостей споруд і об'єктів, топографічної ситуації та рельєфу місцевості, на якій здійснюється проєктування. Так, якщо об'єкт проєктують незалежно від існуючої забудови, чи наявних об'єктів, то точність визначатиметься проєктними розрахунками згідно з нормативними вимогами. Якщо ж об'єкт проєктують у межах існуючої забудови, за наявності інших об'єктів, то, крім вищезгаданих передумов, виникає необхідність вписання запроєктованого об'єкта з відповідною точністю в існуючі параметри наявної ситуації.

Проєктні побудови виконують на топографічних планах відповідних масштабів, які є основою для складання ситуаційних і генеральних планів, проєктів забудови і благоустрою населених пунктів, інженерного облаштування територій, проєктів регулювання стоку і рівня ґрунтових вод, захисних споруд, осушування рекультивації земельних масивів тощо.

2.2. Зміст проєктів та особливості використання картографо-геодезичних матеріалів

browser does not support the video tag.

Картографічні проекції та види спотворень на картах

(https://www.youtube.com/watch?v=BIjGtTYugxs)

Для проведення робіт з використання природних ресурсів потрібні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість з достатньою повнотою і детальністю відтворити наявну ситуацію. Для цього необхідні заданого масштабу топографічні карти і плани, каталоги координат та інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик об'єктів природних ресурсів. Наявність великої кількості територіальних одиниць з різними функціональними характеристиками і з високою ціною землі зумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, геометричних та фізико-географічних характеристик.

Картографо-геодезичні матеріали включають топографічні карти і плани, схеми, креслення та набір текстових документів, таблиць, списків, реєстрів тощо. Зміст картографо-геодезичних матеріалів визначається сукупністю елементів і складових планів, які є відтворенням властивостей природних об'єктів чи явищ довкілля.

Картографо-геодезичні матеріали використовують для вирішення таких завдань:

- прийняття управлінських рішень на рівні органів влади і комунальних служб;

- виконання графоаналітичних розрахунків для складання проєктів використання природних ресурсів;

- виконання проєктних розрахунків із обґрунтуванням та удосконаленням технічних рішень щодо розвитку інфраструктури населених пунктів;

- визначення об'ємів мас землі, води, гірських порід у разі складання проєктів будівельних, водогосподарських, мінерально-сировинних об'єктів;

- встановлення і визначення положення меж адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, землеволодінь і землекористувань, ділянок інших природних ресурсів;

- визначення площ земельних ділянок та інших структурно-облікових одиниць;

- складання графічних додатків до правових та управлінських документів;

- планування природоохоронних та санітарно-екологічних заходів тощо.

*ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА*

*Просторовий аналіз економіко-планувальних зон (К_м2)*	*Просторовий аналіз регіональних факторів* *(К_м2) та функціонального (К_ф)*		*Просторовий аналіз зонування рентоутворюючих факторів (К_м3)*

*Кадастрова інформація*	*Правовий режим*		*Рентоутворюючі* *фактори*

*бонітування грунтів;*	*Карти агровиробничих груп грунтів*	*-цільове призначення;* *-функціональне використання;* *-право власності;* *-іпотека;* *-сервітути, обмеження;* *-бонітування грунтів;* *-грунтові та геологічні обстеження;* *-геоботанічні обстеження;* *-радіологічні обстеження;* *-лісотиполологічні* *обстеження;* *-містобудівні обстеження;* *-зонування.*		*-функціональ-но-планувальні;* *-інженерно-інфраструктурні;* *-інженерно-геологічні;* *-історико-культурні;* *-природно-ландшафтні;* *-санітарно-гігієнічні.*
*грунтові* *та геологічні обстеження;*	*Грунтові* *карти* *Карта пластики рельєфу*
*геоботанічні обстеження;*	*Геоботанічна карта*
*радіологічні обстеження;*	*Карти радіоактивних забруднених територій*
*лісотипологічні* *обстеження;*	*Карта лісотаксових зон*
*містобудівні обстеження;*	*Індексна карта* *Чергова карта*
*зонування населених пунктів.*	*Карта економіко-планувальних зон*

*Оціночний механізм земельної ділянки*

Планово-картографічні матеріали є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища довкілля у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях зображення. Зміст інформації про природні ресурси відтворюється на планах, або в базах даних електронних засобів, масштаби яких встановлюють залежно від співвідношення елементів ситуації, рівня подання даних і необхідної точності визначень. На топографічних планах інформацію зображають умовними знаками, в електронних засобах ‒ відповідними кодами і графічними засобами.

Збирання та систематизація інформації здійснюються за об'єктовим принципом. Дані об'єктового рівня реєструють під час знімання в масштабі, що забезпечує подальше створення топографічних планів усіх масштабів і рівнів. Так, згідно з нормативними документами, знімання міст здійснюють у масштабах 1:500 – 1:1000, сільських населених пунктів ‒ у масштабі 1:2000. Кадастрові плани створюють на об'єкти господарювання. На цих планах в умовних знаках показують межі міста, адміністративно-територіальних одиниць і їх коди, елементи і параметри природно-ресурсних об'єктів (землі, будівлі, ліси, водойми, споруди, інженерні комунікації тощо).

Кількість елементів і характеристик об'єктів, які показують на топографічних планах, різні залежно від виду і призначення об'єкта. Найнасиченішою кадастровою інформацією є плани масштабу 1:500, 1:1000. Крім обов'язкових елементів, а саме: межі адміністративно-територіальних та облікових одиниць, елементів гідрографії, вуличної мережі, автодоріг, будівель і споруд, на планах вказують інформацію про інженерні комунікації та їх спеціальні характеристики: призначення споруд, матеріали їх виготовлення.

2.3. Зміст і призначення топографічних планів

Проєкти використання природних ресурсів розробляють на картах і планах відповідних масштабів. Залежно від розмірів території, на якій розміщені об'єкти природних ресурсів, детальності та точності проєктних розробок, технологічних особливостей використовують карти і плани різних масштабів.

Карти масштабу 1:10000 використовують для складання генпланів міст, схем вуличної мережі, землевпорядкувальних планів сільськогосподарських угідь, ситуаційних планів промислових об'єктів, проєктів водогосподарських систем та гідротехнічних об'єктів, планів лісовпорядкування, проєктів водосховищ тощо.

Топографічні плани масштабу 1:5000 можна застосовувати для розроблення генеральних планів населених пунктів, проєктів розміщення першочергового будівництва, магістральних інженерних мереж та комунікацій, транспортних шляхів, інженерної підготовки земельно-господарського устрою та озеленення території; для складання планів окремих районів міст, проєктів детального планування на незабудованій території за нескладного рельєфу місцевості та планування приміської зони; для розробки технічних проєктів промислових, гірничих та сільськогосподарських підприємств; для виконання пошуково-розвідувальних робіт, визначення запасів родовищ корисних копалин; розроблення проєктів осушення та зрошення сільськогосподарських земель, регулювання річок-водозбірників; для земельного та містобудівного кадастрів; камерального трасування автомобільних доріг, каналів, ЛЕП тощо; проєктування і будівництва гідровузлів на малих рівнинних і гірських рісках; визначення на місцевості проєктного контуру водосховища.

в3.5

Топографічні плани масштабу 1:2000 використовують для розроблення генеральних планів малих міст, селищ міського типу і сіл, проєктів детального планування та ескізів забудови; детальних розвідок родовищ корисних копалин, розроблення технічних проєктів генеральних планів морських портів, судноремонтних заводів і окремих гідротехнічних споруд; розроблення технічного проєкту теплових електростанцій, водозаборів, гідротехнічних споруд, загороджувальних дамб, розроблення проєктів і робочих креслень осушення і зрошення земель сільськогосподарського призначення, для ведення кадастрів населених пунктів, інвентаризації земель та землеустрою сільськогосподарських угідь.

*Номенклатура та розміри рамок карт різних масштабів*
*Масштаб карти*	*Отриманий від ділення трапеції*	*На скільки частин ділиться трапеція карти* *1:1* *000 000*	*Позначення листа*	*Приклад номенклатури*	*Розміри рамок*		*Площа території одного листа карти, км²*
*Масштаб карти*	*Отриманий від ділення трапеції*		*Позначення листа*	*Приклад номенклатури*	*по широті*	*по довготі*	*Площа території одного листа карти, км²*
*1:1000 000*		1	_	N-36	4^◊	6^◊	*175104*
1:*500 000*	*1:1000 000* *на 4 частини*	4	*А,Б,В,Г*	N-36-A	2^◊	3^◊	*43776*
*1:200 000*	*1:1000 000* *на 36 частин*	36	I, II, …, *XXXVI*	N-36-XV	*40ʽ*	*60ʽ*	*4864*
*1:300 000*	*1:1000 000* *на 9 частини*	9	I, II, *III*, …, IX	II-N-36
*1:100 000*	*1:1000 000* *на 144 частини*	*144*	*1,2,* …, *144*	N-36-54	*20ʽ*	*30ʽ*	*1216*
*1:50 000*	*1:100 000* *на 4 частини*	*576*	*А,Б,В,Г*	N-36-54-Г	*10ʽ*	*15ʽ*	*306*
*1:25 000*	*1:50 000* *на 4 частини*	*2304*	*а,б,в,г*	N-36-54-Г-а	5ʽ	7ʽ 30ʽʽ	76
*1:10 000*	*1:25 000* *на 4 частини*	*9216*	*1,2,3,4*	N-36-54-Г-а-2	2ʽ 30ʽʽ	3ʽ 45ʽʽ	19

У масштабах 1:5000 та 1:2000 можна створювати топографічні плани шельфової зони морів і внутрішніх водойм. Топографічні плани шельфу призначаються для локальних геофізичних і геологорозвідувальних робіт, розроблення проєктів експлуатації морських родовищ корисних копалин і будівництва в морі інженерних споруд тощо.

Топографічні плани масштабу 1:1000 застосовують для складання генерального плану та робочих креслень будівництва на забудованих і незабудованих територіях з малоповерховою забудовою, вертикального планування і проєктування озеленення території та складання планів інженерних комунікацій; для складання робочих креслень бетонних гребель, споруд гідровузлів; розроблення проєктів перебудови існуючих та робочих креслень нових залізничних станцій і вузлів; детальних розвідок та нарахування запасів корисних копалин родовищ зі складною геологічною будовою; ведення кадастрів населених пунктів.

Топографічні плани масштабу 1:500 можна застосовувати для складання виконавчих планів промислових підприємств, багатоповерхової забудови з густою мережею підземних інженерних комунікацій; проведення вертикального планування, складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста; складання робочих креслень гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС та інших споруд; ведення кадастру населених пунктів. Плани масштабів 1:1000, 1:500 є основними планами обліку підземних комунікацій. Вони мають відображати точне планове і висотне розташування всіх без винятку підземних комунікацій із показом їх основних технічних характеристики.

Таблиця 1

*№ за пор.*	*Числові масштаби*	*1 см на карті відповідає на місцевості відстані*	*1 см² на карті відповідає на місцевості площі*
*Топографічні плани*
1	1:500	5 м	25 м²
2	1:1 000	10 м	100 м²
3	1:2000	20 м	400 м²
4	1:5000	50 м	2500 м² (0,25 га)
*Топографічні карти*
1	1:10 000	100 м	10 000 м² (1 га)
2	1:25 000	250 м	6 250 м² (6,25 га)
3	1:50 000	500 м	25 000 м² (25 га)
4	1:100 000	1 000 м чи 1 км	1 км²
5	1:200 000	2 000 м чи 2 км	4 км²

browser does not support the video tag.

Публічна кадастрова карта

https://www.youtube.com/watch?v=8Ck0-k41g4c

На топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 достовірно та з необхідною точністю і детальністю (залежно від масштабу плану) відображають пункти геодезичних мереж: ґрунтові та стінні репери і пункти знімальної основи, які закріплені на місцевості центрами; будівлі і споруди, їхні характеристики згідно з умовними знаками; промислові об'єкти ‒ будівлі і споруди заводів, фабрик, електростанцій, шахт, кар'єрів, торфорозробок тощо, бурові та експлуатаційні свердловини, нафтові та газові вишки, цистерни, наземні трубопроводи, лінії електропередач, об'єкти комунального господарства показують відповідними умовними знаками. Будівлі, які відображені в масштабі плану, показують на планах за контурами цоколів.

На планах масштабу 1:5000 та 1:2000 незабудованих територій обов'язковому відображенню підлягають магістральні підземні нафто-, газо- і водопроводи. На планах масштабів 1:1000 та 1:500 всі мережі підземних комунікацій наносять за наявності матеріалів виконавчого знімання, або якщо є завдання на знімання підземних комунікацій. Відповідними знаками показують залізниці, шосейні та ґрунтові дороги і споруди біля них, гідрографію місцевості: річки, озера, водосховища, канали, канави, водоводи, гідротехнічні споруди та об'єкти водного транспорту.

Рельєф місцевості відображається горизонталями, позначками висот і умовними знаками обривів, скель, ярів, осипів, зсувів, ям, курганів тощо. Форми мікрорельєфу показують напівгоризонталями або допоміжними горизонталями. Умовними знаками позначають види рослинності (дерева, чагарники, трав’яний покрив), ґрунти (піщані, галькові, глинисті, щебеневі тощо), мікроформи земної поверхні, болота, солончаки тощо.

Питання для самоперевірки:

1. Які основні принципи раціонального природокористування?

2. Який зміст проєктів природокористування?

3. Які картографо-геодезичні матеріали використовують для складання планів?

4. Що таке земельна ділянка?

5. Як використовують збір і систематизацію інформації?

6. Де застосовують топографічні плани 1:5000 – 1:500?

7. Що відображають на планах масштабу 1:5000 – 1:500 на забудованій території?

Попередня тема

На початок

Наступна тема