БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ Електронний підручник
Головна Теоретичні відомості Практичні Глосарій Додатки Список використаних джерел Укладачі	3. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
	3.3. Операції банків із запозичення коштів 3.3.1. Недепозитні джерела банківських ресурсів, їх види та значення 3.3.2. Залучення ресурсів на міжбанківському ринку 3.3.3. Інструменти кредитування НБУ комерційних банків 3.3.1. Недепозитні джерела банківських ресурсів, їх види та значення Недепозитні залучені (позичені) кошти банку — це головним чином позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів центрального банку (НБУ), операцій з цінними папе-рами на вторинному фондовому ринку, позик на валютному ринку, а також операцій з наявними активами. Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому активно використовуються комерційними банками України. Нині найпоширенішими недепозитними джерелами формування банківських ресурсів є: • отримання міжбанківських кредитів; • рефінансування комерційних банків Національним банком; • емісія цінних паперів власного боргу; • операції позабалансового фінансування (сек’юритизація активів, продаж позик, випуск кредитних гарантій). 3.3.2. Залучення ресурсів на міжбанківському ринку Міжбанківський кредит – це позичковий капітал комерційного банку, що передається іншому банку у тимчасове користування на умовах повернення і платності. Кредитними ресурсами торгують комерційні банки, у яких в окремі періоди часу є надлишок ресурсів. Комерційні банки залучають міжбанківські кредити для: • розширення своєї кредитної діяльності з клієнтами; • отримання прибутку на купівлі-продажу ресурсів; • регулювання банківської ліквідності та виконання вимог щодо обо-в’язкового резерву¬вання; • встановлення більш тісних ділових стосунків між банками. Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними – від одного дня до 1–2 місяців. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов’язана з обліковою ставкою НБУ. Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами, і відкривають кореспондентські рахунки типу “НОСТРО” і “ЛОРО”, після отримання відповідного письмового дозволу НБУ. Рахунок “ЛОРО” – рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту (Ваш рахунок у нас). Рахунок “НОСТРО” – рахунок, відкритий комерційним банком у банку-кореспонденту (Наш рахунок у Вас). Рахунок “НОСТРО” в одному банку є рахунком “ЛОРО” в іншому. 3.3.3 Інструменти кредитування НБУ комерційних банків Національний банк здійснює політику рефінансування комерційних банків, використовуючи інструменти передбаченні Положенням про регулювання ліквідності банків України (посилання на інтернет-ресурс №9): а) рефінансування банків шляхом постійно діючої лінії рефінансування для надання банкам кредитів: • овернайт; • кредитів рефінансування на термін від 14 до 365 днів; • за операціями прямого РЕПО; б) надання стабілізаційних кредитів; в) депозитні операції: • укладання депозитних договорів; емісія депозитних сертифікатів НБУ; • операції зворотного РЕПО. Кредит овернайт – це кредит у межах обумовленого ліміту та визначеної процентної ставки, який надано банку Національним банком за постійно діючою лінією рефінансування строком на один день під забезпечення цінних паперів або як бланковий (без забезпечення). Короткострокове рефінансування шляхом операцій на відкритому ринку здійснюється на строк до 14 днів та 365 днів. Ці види рефінансування банків проводяться через кількісний або процентний тендер. • Кількісний тендер – тендер, на якому НБУ наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредит шляхом рефінансування. • Процентний тендер – тендер, на якому банки у своїх заявках до Національного банку, крім суми очікуваного кредиту, пропонують ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються отримати кредит від НБУ шляхом рефінансування. Стабілізаційний кредит – це кредит Нацбанку, що може надаватися банку на підтримку виконання заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Правлінням НБУ термін. Стабілізаційні кредити НБУ може надавати комерційним банкам на термін до трьох років за умови забезпечення його високоліквідною заставою або гарантією чи порукою іншого фінансово стабільного банку. Операції РЕПО (repurchase agreement) – це операції з цінними паперами, які складаються з двох частин. Для їх здійснення укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку (НБУ і комерційними банками) про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною. Інформація про надані Національним банком України кредити комерційним банкам міститься на офіційному сайті НБУ. Питання для самоконтролю 1. Що відносять до позичених коштів комерційного банку? 2. Дайте визначення поняттю міжбанківський кредит. Яка його мета? 3. Назвіть інструменти кредитування НБУ комерційних банків.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема