БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Електронний підручник

Головна

Теоретичні відомості

Практичні

Глосарій

Додатки

Список використаних джерел

 

Укладачі

ГЛОСАРІЙ

 

 

А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь  Ю  Я

 

 

«ВОСТРО» – рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, буде посилатися на нього як на рахунок «ностро».

«ЛОРО» – рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі одержані або видані за його дорученням суми коштів.

«НОСТРО» – рахунок, відкритий банком у банку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для бан¬ку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображає розміщення коштів у формі банківського депозиту.

для лізингодавця — на суму гарантованої ліквідаційної вартості лізингодавця (частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати лізингоодер¬жувачем або третьою стороною, здатною за своїм фінансовим ста¬ном відповідати за гарантією).

для лізингоодержувача — на суму гарантованої ліквідаційної вартості лізингоодержувача (частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до спла¬ти лізингоодержувачем).

 

А

АВАНС – грошова сума або майнова цінність, що передається продавцеві покупцем до відвантаження товару чи навіть його виробництва в рахунок виконання зобов’язань за контрактом.

АВІЗУВАННЯ – офіційне повідомлення банку про відкриття, зміну або анулювання акредитива, надіслане на паперовому носії або за допомогою електронних засобів зв'язку.

АВІЗУЮЧИЙ БАНК – банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку авізує акредитив та будь-які зміни до нього бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку авізувати акредитив бенефіціару.

АКРЕДИТИВ – це форма розрахунків, за якої банк-емітент, за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву), зобов’язаний здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; надати повноваження іншому банку (банку-виконавцю) здійснити платіж.

АКТИВИ – це ресурси, що контролюються установою, які набуто в результаті попередніх операцій і які повинні принести дохід чи іншу економічну вигоду в майбутньому. У банківському балансі активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позичками, цінних паперів, які знаходяться в портфелі банку та інші.

АКТИВНИЙ РИНОК – це ринок, на якому існує можливість у будь-який час продати ЦП за ціною, що переважає на ньому під час виставлення цього ЦП на продаж.

АКЦЕПТУВАТИ – затверджувати до оплати грошові документи (платіжні вимоги, рахунки, векселі).

АКЦІЯ – цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

 

Б

БАНК БЕНЕФІЦІАРА – банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивною формою розрахунків.

БАНК-ЕМІТЕНТ – банк, який за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.

БАНКІВСЬКА ПОСЛУГА — різноманітні дії на фінансовому ринку, грошові операції, здійснювані комерційними банками за певну плату за дорученням і в інтересах своїх клієнтів, а також дії, спрямовані на вдосконалення і підвищення ефективності банківського підприємництва.

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД - моніторинг процесів, що мають місце у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків.

БАНКІВСЬКІ ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ - золото, срібло, платина, метали платинової групи, які доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках і мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ – просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму на прохання та за рахунок клієнта іноземному партнеру з зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми.

БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД — це моніторинг діяльності окремих банків, а також застосування наглядовими органами заходів, спрямованих на усунення проблем і недоліків, виявлених у діяльності банків. Такий нагляд грунтується на аналізі звітності (баланс, звіт про прибутки та збитки), що регулярно подається органам банківського нагляду і дає їм можливість постійно поновлювати інформацію про фінансовий стан банків, зокрема про їхню ліквідність, платоспроможність, рентабельність, а також про якість активів.

БЕЗУМОВНА ГАРАНТІЯ - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

БЕНЕФІЦІАР – особа, на користь якої відкривається акредитив.

БРОКЕР – посередник, який заключає контракти на продаж або купівлю базисних активів від імені і за замовленням клієнтів і отримує за свою роботу комісійну винагороду.

 

В

ВАЛЮТА – грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, цінні папери, виражені в іноземній валюті або в монетарних металах.

ВАЛЮТНА ОПЕРАЦІЯ СПОТ – це купівля-продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

ВАЛЮТНА ПОЗИЦІЯ БАНКУ – різниця між активами і зобов'язаннями у відповідних валютах

ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН – цінний папір, який дає право його власникові (але не зобов'язує) на купівлю-продаж обумовленої суми інвалюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК – це сукупність конверсійних і депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, що здійснюються між контрагентами – учасниками валютного ринку по ринковому курсу або відсотковій ставці.

ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ – банківські та фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України (використання валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування процентів, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповідних ліцензій НБУ.

ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ – цінності, стосовно до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів.

ВЕКСЕЛЬНИЙ ФАКТОРИНГ - розрахунок з постачальником проводиться векселем, а факторингова компанія здійснює облік цих векселів.

ВЕКСЕЛЬ – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

ВИКОНУЮЧИЙ БАНК – банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку.

ВИМОГА - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією. Вимога складається бенефіціаром, в ній має зазначатися причина порушення принципалом основного зобов'язання, забезпеченого гарантією).

ВІДКЛИЧНА ГАРАНТІЯ - гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара.

ВІДКРИТИЙ ФАКТОРИНГ - постачальник посилає своєму покупцю спеціальний лист, у якому повідомляє про переуступку всіх дебіторських заборгованостей фактору.

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ – філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи-резидента.

ВКЛАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) РАХУНОК – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ - це різниця між активами та зобов'язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку. До рахунків капіталу належать сплачений зареєстрований статутний капітал банку, емісійні різниці, резерви банку та інші.

ВНУТРІШНІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Внутрішній факторинг - постачальник, клієнт і фактор є резидентами.

ВТОРИННИЙ РИНОК – це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше.

ВТОРИ́ННИЙ РИ́НОК ЦІ́ННИХ ПАПЕ́РІВ – сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів. Місце основної купівлі-продажу раніше випущених активів.

 

Г

ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК - факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.

ГАРАНТІЯ - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Д

ДЕПОЗИТАРІЙ – професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює послуги із зберігання сертифікатів цінних паперів і здійснює послуги з обліку переходу прав власності на цінні папери.

ДИЛЕР – фізична особа або фірма, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, валют, товарів і що діє від свого імені і за свій рахунок.

ДОВГОСТРОКОВІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення капіталу на період більше одного року.

ДОРОЖНІЙ ЧЕК – паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу.

Е

ЕКСПОРТЕР — суб'єкт господарсько-правових відносин, що вивозить із країни експорту товар (товари).

ЕКСПОРТЕРИ – українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які продають товари іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

ЕМІСІЯ – це перший випуск цінних паперів і їх розміщення на ринку капіталів.

ЕМІТЕНТ ЦІННИХ ПАПЕРІВ – особа (юридична особа, фізична особа, держава, орган місцевого самоврядування), яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

 

З

ЗАКРИТИЙ (КОНФІДЕНЦІЙНИЙ) ФАКТОРИНГ - договір між постачаль¬ником і фактором не підлягає розголосу для покупця, доки покупець не пору¬шить умови контракту, необґрунтовано відмовившись платити.

ЗБЕРІГАЧ — банк або торговець, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (ЗАЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла в результаті попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін. Зобов'язання банку передбачають зменшення доходів, які пов'язані з придбанням активів або отриманням послуг від інших осіб внаслідок раніше проведених операцій. Зобов'язання включають: залишки грошових коштів на поточних рахунках, вклади, боргові зобов'язання банку (векселі, облігації, що емітовані банком) та інші.

 

І

ІМЕННИЙ ЧЕК – паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи – нерезидента або фізичної особи – нерезидента, яка виписала чек (чекодавця), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття.

ІМПОРТÉР — суб'єкт господарсько-правових відносин, який ввозить товари з-за кордону, декларуючи їх надходження на митну територію країни.

ІМПОРТЕРИ – іноземні суб'єкти господарської діяльності, які продають товари українським суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ – сукупність практичних дій суб'єктів інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестицій (з метою отримання прибутку).

ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА – загальнодержавні рішення і заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери.

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ – це система довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, що обумовлені загальними завданнями його розвитку та інвестиційною ідеологією, а також вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ – сукупність чинників економічного, політичного, правового та соціального характеру, які бере до уваги інвестор, ухвалюючи рішення щодо здійснення інвестицій.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ – це сукупність намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ – це активні операції із вкладення ресурсів банку в різноманітні цінні папери з метою одержання доходу від утримання їх у своєму портфелі впродовж визначеного терміну або від продажу придбаних цінних паперів за більш високою вартістю.

ІНВЕСТИЦІЇ – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект.

ІНВЕСТОР – фізична особа чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження.

ІНКАСО – це банківська розрахункова операція, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта отримує на базі розрахункових документів суми, сплачені покупцем за відвантажені товари чи послуги, та зараховує ці кошти на рахунок клієнта в банку. Розрізняють документарне інкасо (інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами) та чисте (інкасо тільки фінансових документів).

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення коштів у об'єкти інвестування, наприклад, через створення складальних або виробничих потужностей за кордоном (прямі інвестиції).

ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА – іноземні дипломатичні, консульські, торговельні, інші офіційні представництва та установи міжнародних організацій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, представництва іноземних банків, іноземних компаній, фірм, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні.

ІНСАЙДЕР - особа, яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ БАНКІВ – діяльність, пов’язана з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

 

К

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ – вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ – це сукупність витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ – це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

КОНСУЛЬТАЦІЙНІ (КОНСАЛТИНГОВІ) ПОСЛУГИ - вид інтелектуальної діяльності, пов’язаний з аналізом, дослідженням і видачею інформації та рекомендацій з широкого кола питань як у галузі банківської діяльності, так і поза нею.

КОРОТКОСТРОКОВІ ІНВЕСТИЦІЇ - вкладення капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів).

 

Л

ЛIКВIДНIСТЬ — це здатнiсть банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань. Вона визначається збалансованiстю мiж термінами i сумами погашення активiв та термінами i сумами виконання зобов’язань банку, а також термінами та сумами інших джерел і напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесених витрат.

ЛИСТ ІЗ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ – це письмове визнання комерційним банком своїх проблем і недоліків у роботі й допущених порушень, який також має містити перелік заходів, які банк зобов’язується вжити для їхнього вирішення й усунення, із зазначенням конкретних строків виконання цих заходів.

ЛІЗИНГОВІ ПЛАТЕЖІ - виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоодержувач за надане йому право користуватися лізинговим майном.

ЛІЗИНГОДА́ВЕЦЬ — суб'єкт підприємницької діяльності, зокрема банківська чи небанківська фінансова установа, яка передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

ЛІЗИНГООТРИМУВАЧ — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти Лізингу за договором лізингу.

 

М

МІЖБАНКІВСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ – це валютний ринок, який забезпечує рух валютних цінностей в Україні та обслуговує зв’язки з міжнародними валютними ринками; сукупність суб’єктів ринку, в яких зосереджена торгівля іноземними валютами в Україні.

МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК – це валютний ринок – сфера і система торгівлі іноземними валютами, який забезпечує переміщення валют між країнами світу і де валютні операції здійснюються представниками різних країн, транснаціональними фінансовими інституціями.

МІЖНАРОДНИЙ ФАКТОРИНГ, коли один із учасників операції нерезидент.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ – це грошові розрахунки між суб’єктами міжнародної діяльності, що пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і послуг у міжнародному обігу.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ – це врегульовані нормами права платежі за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що здійснюються у сфері зовнішньоекономічної діяльності між державами, суб'єктами господарювання, іншими юридичними особами та громадянами, які перебувають на території різних країн.

МІНІМАЛЬНИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ПЛАТІЖ сплачується лізингоодержувачем упродовж строку лізингу (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті лізингодавцю, і непередбаченої лізингової плати), збільшені:

МІРНІ ЗЛИВКИ - зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше ніж: 999,9 - для золота, 999 - для срібла, 999,5 - для платини і паладію.

 

Н

НЕПЕРЕДБАЧЕНА ЛІЗИНГОВА ПЛАТА - та частина лізингової плати, яка не зафіксована конкретною сумою, розраховується на основі інших, ніж строк лізингу, показників (обсяг продажу, рівень використання лізингового активу, індекс інфляції, ринкові ставки ).

НЕПРИМУСОВІ ЗАХОДИ ВПЛИВУ застосовуються до комерційних банків НБУ за незначного рівня підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку і мають характер добровільності їхнього вирішення й розуміння банком наявності проблем.

НЕПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ – інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

НЕРЕЗИДЕ́НТИ – юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

НЕРЕЗИДЕНТИ-ІНВЕСТОРИ – суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства інших країн; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності; іноземні державні органи, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.

НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ подається банками для задоволення потреб органів влади, фіскальної служби, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій статистики.

НОРМАТИВ АДЕКВАТНОСТІ РЕГУЛЯТИВНОГО КАПІТАЛУ/ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ (Н2) - відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватись за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Нормативне значення для діючих банків не менше 10 %. Для банків, що розпочинають діяльність, норматив має становити:

• протягом перших 12 місяців діяльності (від дня отримання ліцензії) - не менше 15%;

• протягом наступних 12 місяців - не менше 12 %;

• надалі - не менше 10 %

де РК - регулятивний капітал,

Ар — активи та позабалансові зобов’язання банку, зважені за ступенем ризику

I група ризику - 0 %;

II група ризику - 10 %;

III група ризику - 20 %;

IV група ризику - 50 %;

V група ризику - 100 %;

Рфакт — фактично створені резерви за активними операціями.

НОРМАТИВ АДЕКВАТНОСТІ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ (Н3) - встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і власників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Нормативне значення має бути не менше 9%.

НЗ = ОК / Аз × 100%

ОК — основний капітал;

Аз — загальна сума активів банку за балансом.

НОРМАТИВ МИТТЄВОЇ ЛІКВІДНОСТІ (Н4) - встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Нормативне значення Н4 має бути не менше 20 %.

де Кк — кошти в касі банку;

Ккр — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках;

Зпр — зобов’язання банку, що обліковуються за поточними рахунками.

НОРМАТИВ ПОТОЧНОЇ ЛІКВІДНОСТІ (Н5) - встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. Нормативне значення Н5 має бути не менше 40 %.

Апот — поточні активи (активи первинної та вторинної ліквідності) із кінцевим строком повернення до 30 дн;

Зпот — поточні зобов’язання банку з кінцевим строком повернення до 30 днів.

НОРМАТИВ КОРОТКОСТРОКОВОЇ ЛІКВІДНОСТІ (Н6) - встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Нормативне значення Н6 має бути не менше 60 %.

Акс — короткострокові активи банку;

Зкс — короткострокові зобов’язання банку

НОРМАТИВ МАКСИМАЛЬНОГО РОЗМІРУ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ НА ОДНОГО КОНТРАГЕНТА (Н7) – встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Нормативне значення Н7 не має перевищувати 25%.

Н7 = Зс / РК × 100%,

Зс - сукупна заборгованість за кредитами щодо одного контрагента

РК — регулятивний капітал.

НОРМАТИВ ВЕЛИКИХ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ (Н8) - встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком становить 10 % і більше регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н8 не має перевищувати 8-кратного розміру регулятивного капіталу банку.

Н8 = Зв / РК × 100%,

Зс - сукупна збалансованість за великими кредитами

РК — регулятивний капітал

НОРМАТИВ МАКСИМАЛЬНОГО РОЗМІРУ КРЕДИТІВ, ГАРАНТІЙ ТА ПОРУЧИТЕЛЬСТВ, НАДАНИХ ОДНОМУ ІНСАЙДЕРУ (Н9) - встановлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5%.

Н9 = Зін / РК × 100%,

Зін - сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, урахованих банком векселів і забалансових вимог щодо одного інсайдера;

РК — регулятивний капітал.

НОРМАТИВ МАКСИМАЛЬНОГО СУКУПНОГО РОЗМІРУ КРЕДИТІВ, ГАРАНТІЙ ТА ПОРУЧИТЕЛЬСТВ, НАДАНИХ ІНСАЙДЕРАМ (Н10) - встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н10 не має перевищувати  30%.

Н10 = СЗін / РК × 100%,

СЗін - сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, врахованих векселів і забалансових вимог щодо всіх інсайдерів банку;

РК — регулятивний капітал.

НОРМАТИВ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ ОКРЕМО ЗА КОЖНОЮ УСТАНОВОЮ (Н11) - встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладення коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку. Нормативне значення Н11 не має перевищувати 15%.

Кін 1уст — кошти, які інвестовані на придбання акцій та цінних паперів з нефіксованим прибутком (часток, паїв) окремо за кожною установою в портфелі банку;

КВ — кошти, вкладені банками у балансову вартість акцій та цінних паперів з нефіксованим прибутком, емітованих іншими банками, у портфелі даного банку, а також інвестиції в дочірні компанії та істотна участь у статутному капіталі інших установ;

РК — регулятивний капітал.

НОРМАТИВ ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ ІНВЕСТУВАННЯ (Н12) - встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку. Нормативне значення Н12 не має перевищувати 60%

http://buklib.net/msohtml1/449/clip_image020.gif

Кін. у всі уст — кошти, інвестовані в акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку, що випущені банками, фінансовими установами та іншими емітентами;

КВ - вкладення в асоційовані та дочірні компанії;

РК — регулятивний капітал.

НОРМАТИВ РИЗИКУ ЗАГАЛЬНОЇ ВІДКРИТОЇ (ДОВГОЇ/КОРОТКОЇ) ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ (Н13) - встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат банку. Н13 має бути не більше 30%,

Н13-1 - ризик загальної довгої валютної позиції, мас бути не більше 20%,

Н 13-2 - ризик загальної короткої відкритої валютної позиції, має бути не більше 10 %.

Н13 = ВП / РК × 100%,

ВП - загальна відкрита валютна позиція за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті;

РК — регулятивний капітал.

 

О

ОБЛІГАЦІЯ – цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента.

ОПЕРАЦІЇ «ОПЦІОН» передбачають право продати чи купити певну кількість золота за домовленою ціною у певний строк чи упродовж обумовленого строку.

ОПЕРАЦІЇ «СВОП» – одночасна купівля та продаж дорогоцінних металів.

ОПЕРАЦІЇ «СПОТ» – це операції, що здійснюються в межах двох робочих днів після укладення угоди між контрагентами про купівлю-продаж дорогоцінних металів на умовах зарахування металу і валюти з рахунків на рахунки.

ОПЦІОН ПОКУПЦЯ (КОЛЛ) дає право одержати валюту у визначений день за обумовленим курсом або покупець може відмовитися від купівлі валюти, заплативши за це продавцеві премію.

ОПЦІОН ПРОДАВЦЯ (ПУТ) дає право продати валюту в час, обраний ним до обумовленого строку угоди за раніше зафіксованим курсом, власник опціона продавця платить премію продавцеві за право вибору найвигіднішого поточного курсу для конверсії.

ОРЕНДНА ПЛАТА (ЛІЗИНГОВИЙ ВНЕСОК) — це плата за виробниче використання об'єкта лізингової угоди, вона складається із суми амортизаційних відрахувань і процентних відрахувань від вартості переданого в оренду майна (процент за банківський кредит і плата за додаткові послуги банку).

ОЦІ́НКА ІНВЕСТИ́ЦІЙ – оцінка можливих майбутніх витрат і доходів, що можуть виникнути в результаті інвестицій у даний проект протягом очікуваного терміну його дії.

ОЩАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) СЕРТИФІКАТ – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого терміну суми депозиту та процентів за ним.

 

П

ПЕРВИ́ННИЙ РИ́НОК ЦІ́ННИХ ПАПЕ́РІВ – ринок , на якому здійснюються початкове розміщення цінних паперів серед інвесторів. Емітент передає майнові права на свою власність іншим особам, одержуючи за це грошові кошти для інвестиції. Після цього цінний папір переходить на вторинний ринок цінних паперів.

ПЕРЕКАЗНИЙ ВЕКСЕЛЬ (ТРАТТА) – безумовний наказ кредитора позичальнику про сплату у вказаний строк визначеної суми названій у векселі третій особі чи пред’явнику.

ПЛАСТИКОВА КАРТКА – це персоніфікований платіжний документ, що надає власнику можливість безготівкової оплати товарів і послуг, отримання готівки в банках і банкоматах.

ПЛАТІЖ НА ВІДКРИТИЙ РАХУНОК – періодичні платежі покупця продавцю у встановлені строки. Контрагенти операції вводять відкриті рахунки, на яких обліковуються суми поточної заборгованості.

ПОРТФЕЛЬ ВКЛАДЕНЬ у дочірні компанії передбачає вкладення капіталу банку в дочірні компанії, при цьому банк повинен володіти 50% або більшою частиною капіталу дочірніх компаній

ПОРТФЕЛЬ ПАЙОВОЇ участі включає довгострокові вкладення капіталу (акції, паї) банку в асоційовані компанії, де банк володіє 20% або більшою частиною їх капіталів і на його частку виплачуються дивіденди

ПОРТФЕЛЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ) – сукупність придбаних банком ЦП, право на володіння, користування та розпорядження якими належить банку та які згруповані за типами і призначенням.

ПОРТФЕЛЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ІНВЕСТИЦІЇ складається із цінних паперів, що були придбані банком для їх утримання до настання строку погашення, отримання дивідендного доходу та для використання інших прав, що випливають із їх володіння

ПОРТФЕЛЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ПРОДАЖ - це папери, які придбані для подальшого продажу й отримання доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі.

ПОРТФЕЛЬНА ІНВЕСТИЦІЯ передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50% загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій.

ПОРУЧИТЕЛЬСТВО – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого поручитель бере на себе відповідальність у разі настання передбаченого випадку виконати перед кредитором зобов’язання боржника.

ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ – послуги, у наданні яких бере участь третя сторона, що виступає посередником між замовником і виконавцем.

ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ – комплекс операцій, які здійснює банк для задоволення потреб своїх клієнтів у частині купівлі або продажу цінних паперів за дорученням клієнтів

ПОТОЧНИЙ РАХУНОК – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (ДЕРИВАТИВИ) – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом та / або зобов’язанням на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного контрактом, цінних паперів.

ПРИВАТИЗАЦІ́ЙНІ ПАПЕ́РИ – цінні папери, які дають право брати участь у приватизації державної власності.

ПРИНЦИПАЛ - особа, за заявою якої надається гарантія / контргарантія.

ПРОСТИЙ ВЕКСЕЛЬ – зобов’язання векселедавця сплатити кредитору певну суму у визначеному місці в зазначений термін.

ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. (внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою).

ПУНКТ ОБМІНУ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ БАНКУ – це складова власного операційного залу банку, де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ – здатність банку своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за своїми зобов’язаннями, що випливають з торгових, кредитних або інших операцій грошового характеру.

ПРИБУТКОВІСТЬ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ (ROE) – показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу.

ПРИБУТКОВІСТЬ БАНКІВСЬКИХ АКТИВІВ (ROA) – показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку (прибутку після оподаткування) й активів банку.

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ впливу застосовуються НБУ, якщо діяльність комерційних банків характеризується високим рівнем ризику, якщо вони порушують чинне законодавство, економічні нормативи, порядок, строки й технологію виконання банківських операцій, допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативні акти НБУ, не подають звітність чи подають недостовірну звітність, якщо їхня діяльність збиткова і спричиняє становище, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, перешкоджає антимонопольним діям чи праву клієнта вибрати банк.

ПРОЦЕНТНА МАРЖА (SPRED) показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку.

 

Р

РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ - вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції).

РЕГРЕС - право особи, яка виконувала зобов'язання іншої особи, пред'являти до останньої зворотну вимогу про відшкодування витрат.

РЕЄСТРАТОР – юридична особа – суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав дозвіл на ведення реєстрів власників імен¬них цінних паперів.

РЕЗИДЕ́НТИ – юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; фізичні особи, які мають місце проживання в Україні.

РИНКИ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ - це спеціальні центри торгівлі дорогоцінними металами, де здійснюється їх регулярна купівля-продаж за ринковою ціною з метою промислово-побутового споживання, приватної тезаврації, інвестицій, страхування ризику, спекуляції, придбання необхідної валюти для міжнародних розрахунків.

РИНОК БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ – сукупність економічних взаємовідносин, що забезпечують реалізацію попиту на банківські послуги з боку клієнтів та пропозицію цих послуг банками на основі сформованої ціни.

РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ – це система заходів, за допомогою яких держава через центральний банк забезпечує стабільне й безпечне функціонування банків, запобігає дестабілізуючим процесам у банківському секторі

РЕЖИМ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ БАНКІВ – це система заходів, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного НБУ періоду з метою відновлення ліквідності й платоспроможності й усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.

РЕГУЛЯТИВНИЙ КАПІТАЛ БАНКУ (Н1) - один з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості і стабільної діяльності банків. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банків становить 120 млн. грн.

РК = ОК + ДК - В

де РК - регулятивний капітал,

ОК - основний капітал,

ДК - додатковий капітал,

В – відвернення

 

С

СВОП – валютні операції, які поєднують операції спот і форвард, тобто купівля або продаж валюти на ближчу дату з одночасною контругодою на встановлений строк у майбутньому.

СТАНДАРТНІ ЗЛИВКИ – зливки банківських металів, що відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів і учасниками Лондонського ринку платини і паладію, або технічним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації.

СХОВИЩЕ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ СЕЙФІВ — спеціальне сховище, обладнане індивідуальними сейфами для зберігання цінностей і документів клієнтів бан¬ку, технічне укріплення якого має відповідати чинним нормативно-правовим актам.

 

Т

ТОРГОВЕЛЬНА СЕСІЯ – визначений правилами біржі робочий день або період часу, протягом якого відбувається біржовий аукціон і фіксуються біржові курси, на рівні яких розпочинається укладення біржових угод на наступному аукціоні.

ТРАСТОВІ ПОСЛУГИ – вид діяльності банків з управління майном, що передається банку за домовленістю з клієнтом або за рішенням суду, в результаті чого між сторонами угоди складаються взаємовідносини, коли одна сторона передає, а інша бере на себе відповідальність за управління майном.

 

У

УГОДИ «СПОТ» – за умови поставки валюти на другий робочий день після дня укладання угоди ( три робочих дні).

УГОДИ «ФОРВАРД» передбачають продаж (купівлю) металів на строк, який переважає два робочі дні після укладення угоди.

УГОДИ TODAY (ТОД) – з поставкою валюти день в день, тобто операція відбувається упродовж одного робочого дня (один робочий день).

УГОДИ TOMORROW (ТОМ) – з умовою поставки на наступний робочий день після дня укладання угоди (два робочих дня).

УМОВНА ГАРАНТІЯ - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії.

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК – банк, зареєстрований на території України, що має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій з валютними цінностями.

 

Ф

ФАКТОРИНГ - банківська операція, що передбачає придбання банком права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари (послуги) і взяття на себе ризику виконання таких вимог і приймання платежів.

ФАКТОРИНГ АГЕНТСЬКОГО ТИПУ - постачальник самостійно здійснює адміністративне керування дебіторською заборгованістю, скорочуючи комісію фактора.

ФАКТОРИНГ БЕЗ ПРАВА РЕГРЕСУ - фактор бере на себе ризик неплатежу з боку покупців і є відповідальним за фінансову нездатність покупця здійснити платіж

ФАКТОРИНГ БЕЗ ФІНАНСУВАННЯ - клієнт, після відвантаження продукції, пред'являє рахунки своєму покупцеві через фактора, завдання якого одержати платіж на користь клієнта у строки згідно з договором (як правило 30—120 дн).

ФАКТОРИНГ З ПРАВОМ РЕГРЕСУ - у випадку неплатежу з боку покупця, з будь-якої причини, фактор зажадає відповідний платіж від постачальника. При цьому покупець вправі повернути поставлений товар і анулювати будь-які платіжні зобов'язання

ФАКТОРИНГ З ФІНАНСУВАННЯМ - факторингова компанія купує у клієнта рахунки-фактури на умовах негайної оплати 80—90 % вартості відвантаження, тобто дисконтує рахунки-фактури і авансує обіговий капітал свого клієнта.

ФАКТОРИНГ ІЗ ПОВНИМ СЕРВІСОМ — це договір на регулярній і тривалій основі, за яким постачальник зобов'язується продавати свої дебіторські заборгованості фактору в міру їх виникнення. За допомогою спеціального напису на рахунку постачальник повідомляє свого покупця про те, що заборгованість було переуступлено і платіж, слід зробити на користь фактора. Фактор, крім фінансування, здійснює адміністративне управління дебіторською заборгованістю постачальника за окрему плату, щоб контролювати ситуацію з купленими дебіторськими заборгованостями.

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ — вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найзначнішу частку посідають вкладення у цінні папери (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів).

ФО́НДОВА БІ́РЖА – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

ФОНДОВИЙ РИНОК (ринок цінних паперів) – частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.

ФОРВАРД – контракти на купівлю чи продаж валюти в даний час, але розрахунок буде проводитися в майбутньому за фіксованим курсом валюти даного часу.

ФОРМА МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ – це спосіб оформлення, передавання та оплати товаророзпорядчих і платіжних документів, що використовуються в міжнародній практиці. (акредитиви, інкасо, авансові платежі, платіж на відкритий рахунок, банківський переказ, вексель, чек, пластикові картки).

ФОРФЕЙТЕР - покупець боргу.

ФОРФЕЙТИНГ — це купівля боргу, вираженого в оборотному документі (вексель, акредитив) у кредитора на безобіговій основі.

Ф'ЮЧЕРСНИЙ КОНТРАКТ – угода між сторонами про майбутню поставку валюти, укладається тільки на біржі, яка розробляє його умови, що є стандартними для кожного виду валюти. Ф'ючерси високоліквідні, вони можуть продаватись на вторинному ринку, його виконання гарантується розрахунковим центром біржі.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ БАНКУ – це система взаємопов’язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Складається з допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ – це його спроможність з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком реалізовувати свої функції на ринку незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх факторів.

 

Ц

ЦІННІ ПАПЕРИ – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

ЦІННІ ПАПЕРИ - це документи встановленої форми, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

 

Ч

ЧЕК – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату зазначеної в ньому суми коштів чекодержателю протягом установленого строку.

 

 

 

На початок