|
|
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА
ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА II частина Електронний посібник |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
4. КОРЕНЕПЛОДИ |
|||||||||||||||||||||||||
|
4.1. Коренеплоди. Цукрові
буряки 4.1.1. Загальна характеристика коренеплодів 4.1.2. Господарське значення цукрових буряків 4.1.3. Морфологічна будова цукрових буряків 4.1.4. Біологічні особливості цукрових буряків 4.2. Сучасна інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків 4.3. Вирощування насіння цукрових буряків 4.1.1. Загальна характеристика коренеплодів До коренеплідних
культур відносяться рослини, які утворюють потовщені коренеплоди –
видозмінені вегетативні органи, в яких нагромаджують поживні речовини.
До основних коренеплодів належать: цукрові,
кормові буряки з родини лободових (Chenopodiaceae), морква з родини зонтичних
селерових (Umbeliferae), бруква і турнепс з родини капустяних (Brassicaceae),
цикорій до родини складноцвітних (Compositae). Кормові коренеплоди є
насамперед важливим джерелом легкоперетравних вуглеводів,
вміст яких становить у коренеплодах кормових буряків, моркви та брукви
близько 9 %, турнепсу – до 7 %, а коефіцієнт перетравності досягає 96 – 98 %.
Вміст протеїну в коренеплодах невеликий – близько 1,1 – 1,5 %, але він має
багатий амінокислотний склад і відзначається доброю перетравністю (70 – 80
%). Цінуються коренеплоди і за значний вміст мінеральних речовин (у
середньому 1 – 1,5 %), особливо кальцію і фосфору.
Рис. 265. Коренеплоди кормової моркви Кормові коренеплоди є джерелом
багатьох вітамінів. Особливо багата на них морква, в коренеплодах якої
виявлено майже всі відомі нині вітаміни. За господарським використанням
коренеплоди поділяють на технічні (цукрові буряки, цикорій) та кормові
(кормові буряки, морква, бруква, турнепс). Цінним побічним кормом для
тварин є гичка коренеплодів. При врожаї коренеплодів 500 – 600 ц/га
господарства отримують за рахунок гички додатково 20 – 25 ц/га корм. од., що
прирівнюється до збору середнього врожаю однорічних трав і практично без
додаткових витрат. Згодовують коренеплоди тваринам
звичайно у свіжому, рідше – в засилосованому вигляді. З листя виготовляють
також трав'яне борошно, яке містить 13 – 19 % протеїну і 54 – 62 %
вуглеводів. Але за існуючих технологій сушіння такий корм дорогий, оскільки
потрібно багато пального. Коренеплоди мають важливе
агротехнічне значення. Вони є добрим попередником у сівозміні для наступних
культур. Бруква і турнепс, як
вологолюбні й маловибагливі до тепла, найпоширеніші в зоні помірного клімату.
Кормові коренеплоди – дворічні рослини:
в перший рік утворюють соковитий (потовщений) коренеплід і розетку листків, у
другий – із висадженого коренеплоду утворюються листки, стебла, квітки, плоди
й насіння. Можливі відхилення від нормального
циклу розвитку: в холодну весну за відносно довгого світлового дня, особливо
в ранні строки сівби, рослини вже в перший рік можуть утворювати квітконосні
пагони (їх називають «цвітушними», або «цвітухою»); за підвищених
температур і відносно короткого світлового дня (особливо під час раннього
збирання й осіннього підсихання маточників, під час зберігання їх в умовах
високих температур і весняному підв'ялюванні) рослини і на другий рік не
утворюють квітконосних пагонів, а тільки розвивають листки (так звані «упрямці»). І перше, і друге явища небажані для виробництва. У кормових буряків надземна і підземна частини залежно від сорту
бувають жовті, оранжеві, червоні, червоно-фіолетові. Коренеплоди різних
сортів відрізняються також смакам та щільністю м'якоті. У цукрових буряків,
порівняно з кормовими, вона щільніша і солодша. Всі коренеплідні є
перехреснозапильними рослинами. Серед коренеплодів найчутливіши до холоду є кормові буряки, сходи їх нерідко гинуть навіть
під час невеликих весняних заморозків (мінус 3 – 5 °С). Насіння проростає за
температури близько 3 °С, але дружні сходи з'являються лише при 12 – 15 °С.
Найкраще розвиваються в умовах теплого сонячного літа з достатньою кількістю
опадів (близько 500 мм за рік). Особливо вибагливі до вологи в період
проростання насіння, яке поглинає під час набухання 120 – 160 % води від
своєї маси, та в критичний період розвитку в липні — серпні. Морква краще, ніж буряки,
витримує заморозки. Насіння її проростає при температури 2 – 4 °С, сходи
витримують заморозки до мінус 4 °С. Вона добре витримує також підвищені літні
температури, порівняно посухостійка, але добре реагує на поливи. Не витримує
великих опадів наприкінці літа, бо її коренеплоди при цьому розтріскуються і
погано зберігаються. Бруква й турнепс краще за інші
коренеплоди витримують сильні осінні заморозки; їх корені й листя гинуть
тільки за мінус 8 – 9 °С. Насіння їх проростає за 2 – 3 °С, сходи стійкі проти
морозів до мінус 4 – 5 °С. Бруква й турнепс добре ростуть і розвиваються в
прохолодне літо з туманами, росами та частими дощами. Турнепс часто висівають
як післяжнивну культуру. Коренеплоди дають високі врожаї
тільки тоді, коли в ґрунті міститься достатня кількість азоту, фосфору,
калію, кальцію і магнію. Найвибагливіші до родючості
ґрунту кормові буряки, потім бруква, морква і найменш вибагливий турнепс. Тривалість вегетаційного
періоду в перший рік життя: кормових буряків 120 – 140 днів, моркви – від 80
– 100 ранніх сортів до 120 – 140 пізніх; брукви 110 – 140 днів; турнепсу –
від 80 до 120 днів. 4.1.2. Господарське
значення цукрових буряків
Рис. 266. Продукти із цукрового
буряка Цукрові буряки – одна з основних технічних культур. При
врожайності 400 ц/га забезпечують вихід 50 – 55 ц цукру, 150 – 200 ц гички, 260
– 280 ц сирого жому, 15 – 18 ц меляси, які використовуються на корм. Цукор є цінним продуктом харчування. Він має високі смакові
якості, швидко засвоюється організмом, відновлює його енергію і
працездатність, позитивно впливає на емоційний стан людини. Особливу цінність
має цукор для відновлення сил хворому, спортсмену, людині, яка зайнята важкою
фізичною або розумовою працею. Він необхідний для нормального функціонування
печінки, мозку, живлення м`язів. У давнину його використовували як ліки.
Людині потрібно 80 – 100
грамів цукру на добу, або 29 – 37 кг на рік. Зловживання цукром викликає
захворювання – діабет, гіпертанію, ожиріння, карієс зубів та ін. Згідно з останніми дослідженнями вчених цукор відносять до
загальновизнаних нешкідливих продуктів. Орієнтовно 50 % цукру
використовується у харчовій промисловості, 30 % – у хімічній та
фармацевтичній, 20 % – в інших галузях. За поживністю цукрові буряки значно перевищують кормові. 100 кг
коренеплодів відповідають 26 корм. од. і містять 1,2 кг перетравного
протеїну, а 100 кг листків – відповідно 20 корм. од. і 2,2 кг протеїну. Це
одна з найпродуктивніших сільськогосподарських культур. Цукрові буряки є цінним попередником для багатьох
сільськогосподарських культур і підвищують загальну продуктивність польових
сівозмін. Цукрові буряки вирощують для одержання коренеплодів, які є
сировиною для цукрової промисловості. Коренеплоди цукрових буряків містять 16
– 20 % цукру. Цукор – один з найбільш використовуваних людиною вуглеводів,
який добре засвоюється організмом і має високі смакові якості. Вміст цукру в
крові людини постійний – 0,09 – 0,12 Г %, під час перевтоми зменшується. Слід
зазначити, що надмірне вживання цукру призводить до порушення обміну речовин,
специфічних захворювань. Цукрові буряки та їх побічна продукція мають різнобічне
використання в сільському господарстві. Гичка є цінним кормом для
сільськогосподарських тварин. В умовах високої агротехніки збір гички
становить 50 – 60 % і більше від урожаю коренеплодів; 1 ц гички відповідає в
середньому 20 кормовим одиницям. На кожну кормову одиницю припадає 110 г
перетравного протеїну, 150 мг каротину і багато мінеральних солей. Листя
буряків містить 11,3 – 20,4 % сухих речовин, зокрема 2,3 – 3,2 % білків, 0,4
% жиру. Жом є обесцукреною стружкою коренеплодів. Свіжий жом в 1 ц
містить 8 кормових одиниць, а в 1 ц сухого жому є 85 к.о. Жом – цінний корм
для великої рогатої худоби. За врожайності буряка 300 ц/га, вихід свіжого
жому становить 240 ц.
Рис. 267. Відходи при переробці
коренеплодів (жом) У мелясі міститься 77 к.о. Вона використовується як компонент під
час підготовки грубих кормів до згодовування. Виготовляють з неї спирт,
гліцерин, дріжджі та ін.
Рис.
268. Схема
використання цукрових буряків Історія походження Цукрові буряки виведено з дикоростучих форм, взятих з побережжя
Середиземного моря. Цукристість їх становила всього 5 – 6 %. Шляхом селекції
вміст цукру збільшено до 19 – 21 %. Вперше добув цукор з цукрових буряків німецький учений Маркграф
у 1747 р. Власне цю культуру ще не можна було назвати цукровим буряком,
оскільки цукор добули із листкової форми – мангольда, білокореневого
листкового коренеплоду. У подальшому учень Маркграфа Франц Карл Ахард
розпочав дослідження із селекції, агротехніки і технології переробки буряків
на цукор (1784 р.). У Росії вперше було вироблено невелику кількість цукру з буряків
у 1792 р. професором І. Бінндейгомом. Він також опублікував праці з визначення
вмісту й добування цукру з кавунів, гарбузів, капусти та картоплі у 1799 р. У 1800 р. цар Павло І видав відповідний указ про відведення
земель у південних краях Росії для вирощування цукрових буряків. Для
заохочування вирощування цієї культури податок не стягували. Засновником бурякоцукрового виробництва в Росії вважається Яків
Єсипов, який у своєму маєтку в Московській губернії (с. Нікольське) виробив 5
пудів чистого цукру з цукрових буряків. Правда вихід цукру із сировини
становив тільки 1 % від маси буряків. Єсипов займався і технологією
вирощування культури. У цей же час в літературі вперше зустрічається назва
культури – „цукрові буряки”. Перші цукроварні було збудовано в 1802 р. К. Ахардом у Німеччині
та Я. Єсиповим і Е. Бланкеннагелем у Росії. У 1803 р. Я. Єсипов публікує в
„Московських ведомостях” своєрідний маніфест про необхідність створення
російського виробництва цукру з цукрових буряків як альтернативи дорогому
закордонному цукру із цукрової тростини.
Перший в Україні цукровий
завод було збудовано в 1824 р. в Чернігівській губернії в с. Макошино, а в
1826 р. – в Київській і через рік – у Подільській губернії (в Бершаді). Площа посівів цукрових буряків ще була незначною – всього 1250
десятин. Лише граф О.Бобринський, який у 1840 р. збудував у м. Сміла потужний
цукровий завод, започаткував широкий розвиток бурякоцукрового виробництва в
Україні. Початком виробництва цукру в Росії з буряків
вважають 1802 р., коли в селі Аляб’єве Тульської губернії було збудовано
першу цукроварню. Наприкінці ХІХ ст.. в Росії було вже 500 тис. га посівів
цукрових буряків, а виробництво цукру сягало 800 тис. тонн щороку.
Рис. 269. Динаміка посівних площ
цукрових буряків в Україні
Рис. 270. Посівні площі цукрових
буряків по областях в Україні Нині у світі виробляють із цукрових буряків близько 40 % цукру і
з цукрових тростин – 60 %. Цукрові буряки
вирощують у багатьох країнах. Світова площа посівів цукрових буряків складає понад
8 млн. га. Близько 80 % усіх посівних площ та валового збору цукрових буряків
припадає на країни Європи. Найбільші площі зосереджені в Росії, Франції,
Німеччині, Чехії та ін. Вирощують цукрові буряки в деяких країнах Азії, та
США.
Рис. 271. Динаміка урожайності та валових зборів
цукрових буряків в Україні
Рис. 272. Рентабельність виробництва цукрових буряків
в Україні Посіви буряків в Україні на кінець ХХ ст. були
в межах 1,6 – 1,7 млн/га. За останні роки вони значно зменшились. У 2016 –
2018 роках цукрові буряки вирощувались на площі 0,28 – 0,3 млн/га. Найбільше
цукрові буряки вирощують у Вінницькій, Хмельницькій, Полтавській, Харківській
і Тернопільській областях. Цукрові буряки – високоврожайна культура. За
вирощування за сучасною технологією врожайність в передових господарствах
кращих районів досягає 600 – 800 ц/га. Цукрові буряки були і залишаються
важливою культурою для аграріїв, однією з найприбутковіших, а продукт їхньої
переробки – цукор – важливим стратегічним ресурсом.
Рис. 273. Пам`ятник цукровому
буряку знаходиться в Інституті біоенергетичних культур і цукрового буряка НААН в
м. Київ 4.1.3. Морфологічна будова
цукрових буряків За існуючою класифікацією всі форми буряків (дикі й культурні,
одно-, дво- і багаторічні) об'єднують в один ботанічний рід – буряки Beta L.,
який належить до родини лободових. З 15 видів буряків найважливішими є буряки звичайні Beta vulgaris . Культурні форми буряків звичайних залежно від морфологічних і
біологічних особливостей поділяють на такі різновидності: буряки цукрові
(Beta vulgaris var saccharifera), буряки кормові (Веtа vulgаris vаг crassa),
буряки столові (Веtа vulgаris vаг esculenta ) і
буряки листяні (мангольд) (Beta vulgaris var cicla). Коренева система буряків стрижнева,
проникає в ґрунт на глибину 1,5 – 2,5 м. Вона складається з потовщеного
головного кореня – коренеплоду, де відкладаються запасні поживні речовини. Коренеплід цукрових буряків – власне корінь, або кореневе тіло. Ці частини
мають неоднакове походження господарську цінність. Головка, або
верхня частина головного кореня є укороченим стеблом і утворюється з
надсім'ядольного коліна або епікотиля зародка. На ній розміщуються бруньки й
листки.
Головка становить 10 – 15 % довжини кореня. Шийка коренеплоду
розміщена між головкою і власне коренем. На ній не ростуть ні листки, ні
бічні корінці. У цукрових буряків ця частина кореня коротка (1 – 3 см), у
кормових вона досягає 5 – 10 см. Більша частина шийки розміщена над поверхнею ґрунту. За вмістом
поживних речовин шийка – повноцінна частина кореня буряків під час
вирощування їх, як для технічних, так і кормових цілей. Корінь (кореневе тіло) є частиною коренеплоду і становить
близько 65 – 70 % довжини. Для власне кореня, який повністю розвивається в
ґрунті, характерна наявність бічних корінців. На час з'явлення двох пар справжніх листочків довжина бічних
коренів досягає 8 – 10 см. У дорослих вони розростаються в боки на 95 – 120
см. Форма кореня. Коренеплід буряків відзначається великою різноманітністю
форм, які залежать від ступеня розвитку окремих його частин і сортових
особливостей. Всі сорти буряків за формою коренів можна поділити на такі
групи: коренеплоди конічні – верхня широка частина їх поступово знижується до
кінчика (цукрові буряки); коренеплоди циліндричної форми мають майже однакову
товщину у верхній і нижній частинах (деякі сорти кормових буряків); у
овальних коренів округло-видовжена форма; коренеплоди кулястої форми мають
майже однакову товщину в усіх напрямках. У кормових буряків надземна і підземна частини, залежно від
сорту, бувають жовті, оранжеві, червоні, червоно-фіолетові. Коренеплоди
різних сортів відрізняються також смакам та щільністю м'якоті. У цукрових
буряків, порівняно з кормовими, вона щільніша і солодша. Листки. Через кілька днів після з'явлення сходів з бруньки, що міститься
між сім'ядолями, виростає перша пара справжніх листочків, ще через два-три
дні – друга, потім – третя. Після цього нові листки з'являються через півтора
– два дні. Після з'явлення сходів швидко росте засвоювальна поверхня рослин у
вигляді розетки прикореневих листків і в системі малих бічних корінців.
Пізніше розростається головний корінь, де відкладається цукор. Всього за вегетаційний період із листкових бруньок у центрі
головки кореня виростає близько 50 – 60 (іноді до 90) листків, спірально
розміщених на головці кореня. Листок складається з черешка і пластинки. Листкова пластинка
суцільна, у перших пар листків – овальна, гладенька. У старіших листків
черешок видовжений, пластинка серцеподібна, наближається до трикутної з
гладенькою або брижуватою поверхнею і хвилястими краями. Колір листків – від
світло- до темно-зеленого. Будова буряків другого року життя. У коренеплодів буряків,
висаджених навесні в ґрунт, спочатку утворюється розетка прикореневих
листків, а через 20 – 30 днів після садіння починають рости стеблові пагони. Внутрішня будова коренеплоду-насінника не змінюється. Він тільки
дещо потовщується за рахунок утворення нових поверхневих тканин. Бічні корені
виростають у тих же місцях, що й у буряків першого року життя. Вони
проникають у ґрунт на глибину 1,5 – 2,5 м, в ширину до 60 см. Стеблові пагони завдовжки 0,9 – 1,5 м біля основи мають
циліндричну форму, всередині та вгорі ребристі, внутрішня частина стебла
виповнена паренхімою. На коренеплоді може утворюватися від 1 до 12 стеблових
пагонів, які формують кущ. Стеблові пагони по всій довжині вкриті листками. Нижні з них
черешкові з великими листковими пластинками. Ближче до верхівки стебла
розміри листків зменшуються, і вони поступово переходять у приквітки, в
пазухах яких групами або по одній розміщуються квітки. Верхня частина
стеблового пагона і його бічних гілок закінчується суцвіттям – нещільним
колосом. Квітки двостатеві, п'ятірного типу. Оцвітина проста у вигляді
п'ятикутної чашечки зеленого кольору. Буряки – перехреснозапильна рослина.
Пилок переноситься вітром і комахами.
Будова плода і насіння. Насінним матеріалом у буряків з ботанічного погляду є
плоди або супліддя. Плід у буряків – однонасінний горішок з товстим
навколоплідником із пористої дерев`янистої тканини. Квітки розміщуються на
стеблових пагонах у пазухах листків групами по дві –
шість. Під час росту вони зростаються і при дальшому достиганні утворюють
клубочок або супліддя, які складаються з окремих плодів – однонасінних
коробочок. Розмір клубочків (2 – Під час достигання плодів чашолистики не відпадають, а зростаються
з оболонкою плода. Внаслідок цього клубочок має округло-кутасту форму з
горбкуватою поверхнею. Маса 1000 клубочків – 20 –
Рис. 278. Верхівка квітконосного стебла і квітки,
плоду, насіння цукрових буряків Великим досягненням селекції у світі саме в Україні були
створені нові форми цукрових буряків – рослин з однонасінними плодами, клубочки в яких майже
не утворюються, однонасінність плодів нових сортів досягає 90 – 96 %.
Рис. 279. Фази росту і розвитку цукрових буряків Фази розвитку. Упродовж дворічного циклу
розвитку буряків
розрізняють п'ять фаз. Перша фаза – з'явлення сходів.
Сім'ядолі зародка внаслідок розростання підсім'ядольного коліна виносяться на
поверхню ґрунту, розправляються і зеленіють. Іноді такий етап рослин
називають фазою "вилочки". Через кілька днів з брунечки, розміщеної між сім'ядольними
листками, утворюється перша пара справжніх листків, що є ознакою настання другої
фази. Третя фаза розвитку буряків
характеризується з'явленням третьої пари справжніх листків. Після цього
настає період інтенсивнішого наростання листків та кореневої системи буряків. Четверта
фаза –
змикання листків у міжряддях – настає під час посиленого росту надземної
частини рослини. У другій половині вегетаційного періоду настає п`ята
фаза росту і розвитку буряків – відбувається інтенсивне
нагромадження сухих речовин, особливо цукру. Нижні бічні листки починають
жовкнути, підсихають і відпадають, внаслідок чого рядки в міжряддях
розмикаються, корені набувають технічної стиглості. Коренеплоди, вирощені в перший рік і закладені на зберігання для
одержання насіння, називають маточниками, а ті, що перезимували і
висаджені в ґрунт на другий рік – висадками, або насінниками. 4.1.4. Біологічні
особливості цукрових буряків Оптимальна температура ґрунту для проростання насіння і росту буряків – 20 – 25
°С. Але за такої температури ґрунт швидко пересихає. Щоб не допустити цього,
сівбу починають, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см
становить 5 – 6 °С, і ґрунт добре розробляється. Сходи буряків витримують без значної шкоди поступове зниження
температури до мінус 3 °С. У міру зміцнення рослин холодостійкість їх
підвищується, і під час з'явлення першої пари справжніх листочків витримують
заморозки до 8 °С. Досить стійкі буряки й проти осінніх приморозків, що дає
можливість продовжити їх збирання до кінця жовтня. Слід мати на увазі, що при
надранніх строках сівби, особливо в затяжну холодну весну, може з'явитися
значна кількість квітучих рослин. Цукрові буряки характеризуються високою жаро- і посухостійкістю.
Якщо в інших рослин інтенсивність фотосинтезу при 30 °С різко знижується, то
в цукрових буряків вона майже така сама, як і при 20 °С. При температурі 40
°С фотосинтез продовжує переважати над диханням. Цукрові буряки мають підвищену вимогу до світла. Сонячна погода
за достатньої вологості ґрунту сприяє інтенсивнішому нагромадженню цукру. Цукрові буряки на утворення одиниці сухої речовини витрачають
води значно менше (397), ніж інші технічні культури. Проте транспіраційний
коефіцієнт дуже коливається
залежно від вологості ґрунту, величини врожаю і погодних умов (240 – 400). Спостерігаються великі коливання у витраті рослинами води в
окремі періоди вегетації, залежно від інтенсивності їх розвитку, температури
та вологості повітря і ґрунту. Найбільше води випаровується наприкінці липня
– на початку серпня, найменше – у травні. Цукрові буряки добре ростуть на родючих, глибоких, добре
проникних ґрунтах, багатих на поживні речовини. Вони дуже реагують на аерацію
і склад ґрунтового повітря за нейтральної або лужної реакції (рН 6,5 – 7,5)
ґрунтового розчину. Кислу реакцію витримують погано. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ Біологічні особливості
цукрових буряків
Для формування
високого врожаю цукрові буряки потребують великої кількості поживних речовин,
особливо азоту, фосфору і калію. При врожайності 450 ц/га вони виносять з ґрунту
216 кг азоту, 56 – фосфору і 188 кг калію. Азот потрібний для утворення
білкових речовин, без яких неможливий ріст рослин, фосфор і калій сприяють
одночасному підвищенню врожаю та цукристості буряків. Надмірне, зокрема
азотне, живлення гальмує кристалізацію цукру і збільшує вихід патоки. 4.2. Сучасна інтенсивна
технологія вирощування цукрових буряків Попередники. Цукровий буряк дуже вимоглива культура до попередників.
Причому великий вплив на врожайність коренеплодів мають не тільки
попередники, а й культури, що вирощуються перед попередниками. Раціональне
розміщення цукрового буряку у сівозміні - основа підвищення продуктивності
культур сівозміни. Найвищі врожаї коренеплодів у районах достатнього зволоження збирають
коли розміщують їх після озимої пшениці в ланці з багаторічними бобовими
травами одного року використання. Багаторічні бобові трави збагачують ґрунт
азотом, органічними речовинами, підвищують його родючість, сприяють очищенню
полів від бур'янів. На посівах озимої пшениці є можливість за допомогою
гербіцидів другий рік поспіль тримати поле чистим від бур'янів. Прикладом універсальної динамічної сівозміни може бути наступна:
1) конюшина, 2) озима пшениця, 3)
цукровий буряк, 4) ярий ячмінь з підсівом конюшини. Високі врожаї цукрового буряку можна одержати також в таких ланках
сівозміни: А) 1. Однорічні трави (вика, горох, овес); 2. Озима пшениця; 3.
Цукровий буряк; Б) 1. Горох; 2. Озима пшениця; 3. Цукровий буряк. У сучасних короткоротаційних сівозмінах іноді чергування культур
порушуються. Повторні посіви буряка на одному і тому ж полі спричинюють
"буряковтому" ґрунту, що обумовлюється нагромадженням шкідників,
хвороб (нематоди, гнилі, попелиці, церкоспороз, пероноспороз та ін.).
Беззмінне, монокультурне вирощування призводить до зниження врожайності і
цукристості навіть під час внесення гною і повного мінерального удобрения. У
сівозміні цукровий буряк можна вирощувати на тому ж полі не раніше, як на 4
рік, якщо зараженний ґрунт нематодою – через 5 років, а при сильному
зараженні – через 6 – 7 років. Оздоровлюють поля від нематоди такі культури: жито, кукурудза,
люцерна, льон, цибуля, деякі види конюшини. Не вирощують цукровий буряк після
культур, на яких може розвиватися нематода: ріпак, суріпиця, гірчиця,
капуста, редька та ін. Доцільно вирощувати перед цукровим буряком післяукісні посіви на
зелене добриво, особливо за відсутності органічних добрив. Швидкорослі
капустяні культури сприяють поширенню нематоди. Проте, згідно з даними німецьких
учених, капустяні можна використати як "уловлювальні рослини для
нематоди". Вони прискорюють розвиток личинок нематоди, які поселяються у
кореневій системі, але не мають достатнього живлення. У таких умовах живлення
переважають нематоди чоловічої статі, а жіночі личинки відмирають, цим самим
скорочується популяція нематоди. Цукровий буряк – добрий попередник для ярих зернових,
зернобобових. На рано зібраних площах у зоні достатнього зволоження в останні
роки після нього розміщують озиму пшеницю. Сорти та гібриди цукрових буряків. Сучасні технології
виробництва цукрових буряків неможливі без використання високопродуктивних
однонасінних гібридів з хорошими показниками посівних якостей. Інтенсивні,
енергозберігаючі, економічно-доцільні варіанти технології виробництва
цукрових буряків повністю забезпечуються сучасними сортами і гібридами
вітчизняної та зарубіжної селекції.
ВИМОГИ ДО СУЧАСНИХ ГІБРИДІВ ЦУКРОВИХ
БУРЯКІВ Стабільна продуктивність. Високий вихід цукру (20 %) Висока енергія росту Стійкий до несприятливих умов (посухи) Стійкий до ризоманії, борошнистої роси, церкоспорозу Придатний до механізованого обробітку та збирання.
Рис. 280. Сучасні сорти вітчизняної селекції
Рис. 281. Найпопулярніші сорти та гібриди компанії
КВС
Рис. 282. Сорти та гібриди інтенсивного типу
компанії Сінгента
Рис. 283. Високопродуктивні сорти та гібриди
компанії Сесвандерхаве Система удобрення. Добрива – найефективніший фактор інтенсифікації
технології виробництва цукрових буряків. Науково обґрунтована система удобрення
цукрових буряків має бути спрямована не тільки на підвищення їх
продуктивності, але й на максимально можливу економію мінеральних добрив, яка
в умовах їх дефіциту та високої вартості має неабияке господарське значення. Для одержання високих урожаїв коренеплодів з хорошими
технологічними якостями необхідно забезпечити оптимальний рівень живлення
всіма мінеральними елементами на початку вегетації та в період інтенсивного
формування листового апарату і підвищене живлення фосфором і калієм при дещо обмеженого
живлення азотом в кінці вегетації.
Рис. 284. Внесення мінеральних
добрив розкидачем UNIA MX 950H Система удобрення цієї культури має передбачати застосування основного
удобрення (під глибоку оранку) в дозі 30 – 40 т/га гною або інших органічних добрив на чорноземах типових 50
т/га на опідзолених ґрунтах перехідної зони Лісостепу України, повного
мінерального добрива і внесення добрив у рядки під час сівби і в окремих
випадках додатково у підживлення.
Рис. 285. Транспортування
й розкидання твердих органічних добрив машиною Tornado 2
Рис. 286. Рихлення з
підживленням цукрового буряку Під час вирощування цукрового буряку дуже важливо застосовувати мікродобрива:
борні, мідні, марганцеві, цинкові, молібденові та кобальтові. Сучасна система живлення цукрового буряка від агрономів
компанії Макош
Рис. 287. Важливість елементів живлення при
вирощуванні цукрових буряків Роль
макро- і мікроелементів у живленні цукрових буряків. Азот серед елементів живлення має найбільший вплив на формування величини
врожайності коренеплодів. Джерелом азоту для цукрового буряку з ґрунту є його
аміачні, нітратні та амідні форми. Фосфор сприяє процесам фотосинтезу. Використовується рослинами
з ґрунту в основному у формі вищого окислу Р205 іону
ортофосфорної кислоти. Калій регулює фотосинтетичну активність рослин, підвищує
гідрофільність та водоутримувальну здатність, стійкість листків до
захворювань. Бор суттєво
впливає на врожайність та цукристість коренеплодів, сприяє засвоєнню азоту з
ґрунту. Дефіцит бору призводить до гнилі серцевини. Марганець сприяє
синтезу цукрів. Залізо бере участь у синтезі хлорофілу. Кальцій на противагу калію і натрію, знижує гідрофільність і
зменшує кількість води в тканинах. Магній входить до складу хлорофілу, активізує діяльність
ферментів, сприяє нагромадженню цукру. Сірка входить до складу деяких амінокислот і білків,
впливає на азотне живлення. Мідні добрива застосовують на торфоболотних ґрунтах. Мідь підвищує
стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, посухо- та жаростійкість. Цинкові добрива підвищують урожай і цукристість на
чорноземах з невеликим вмістом цинку, позитивно впливають на посухо- та
жаростійкість. Молібден сприяє засвоєнню азоту,
форсфору, поліпшує живлення рослин. З метою надходження мікроелементів для
позакореневого живлення цукрових буряків використовують сучасні мікродобрива
Тесно коктель, Нітрабор, Еколист, Вуксал, Нутрівант, Солібор, Розасоль,
Реаком-Р, Кристалон. Останнім часом
в умовах економічної та енергетичної кризи в Україні різко скоротилось
застосування добрив під сільськогосподарські культури, зокрема під цукрові
буряки. Має місце значне відхилення від рекомендованих доз добрив, а також
оптимальних співвідношень у них елементів живлення. За таких умов значно
знизилась продуктивність цукрових буряків. В умовах дефіциту мінеральних добрив інститут цукрових буряків,
узагальнивши дані установ регіону, рекомендує середні орієнтовні річні дози
добрив залежно від рівня врожайності, типи ґрунтів та їх відмін і
забезпеченості ґрунту рухомими формами елементів живлення. У рядки під час сівби необхідно
додатково вносити сучасні складні, комплексні формуляції хелатних
форм мінеральних добрив з мікроелементами. Найтехнологічнішими для такого
внесення є комплексні добрива: нітрофос і
нітрофоска, нітроамофос і нітроамофоска, поліфосфати амонію і калію,
карбоаммофоси та інші добрива. В умовах дефіциту органічних добрив слід застосовувати підсівні
(як правило, бобові) або післяжнивні (хрестоцвітні) сидерати.
Кислі ґрунти до
внесення мінеральних добрив обов'язково вапнують, адже на дуже кислих ґрунтах
цукрові буряки взагалі не ростуть, а на середньокислих ефективність мінеральних
добрив знижується на 50 – 60 % та менш стійкі до враження хворобами. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
В системі удобрення буряків важливе місце, крім нормування
добрив, відводиться і таким заходам: застосуванню добрив у визначених формах,
внесенню мікродобрив, вапнуванню кислих і слабокислих ґрунтів, гіпсуванню
солонуватих і солонцевих ґрунтів. Норми внесення мінеральних добрив,
вапнуючих та гіпсуючих матеріалів уточнюються на основі агрохімічного
обстеження, яке рекомендується проводити кожен рік.
Рис. 288. Сучасні форми мінерального живлення
збалансовані амінокислотами та фітогормонами
Рис. 289. Хімічний склад
ризорміну і райкату Обробіток ґрунту. Мета обробітку ґрунту: оптимізація агрофізичного і
поживного режимів ґрунту, знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб,
заробка добрив і пожнивних решток. У буряковій сівозміні застосовують різноглибинний обробіток
ґрунту, де поєднується глибока відвальна оранка на 30 – 32 см під цукрові
буряки з розпушенням на 10 – 12 см під інші культури сівозміни. Залежно від стану поля лущення стерні проводять дисковими або
лемішними лущильниками ЛДГ-20,ЛДГ-15, БДТ-10, БДТ-7, БДТ-3, ППЛ-10-25 або
сучасними важкими дисковими боронами John Deere 637, John Deere 2625,
Heliodor-9, Amazone Catros, Vaderstad Carrier 650. Вибір знаряддя і глибину
лущення встановлюють залежно від ґрунтово-кліматичних умов, характеру
забур'яненості та ступеня ущільнення ґрунту. Дискові лущильники добре
працюють на неущільнених ґрунтах, а на ущільнених і забур'янених вони не
дають необхідного ефекту, тому для більш глибокого обробітку застосовують
лемішні лущильники. Глибина лущення встановлюється залежно від стану поля та
його засміченості. На більшу глибину треба лущити поля, які засмічені
кореневищними і коренепаростковими бур'янами. За висоти стерні 20 см і
більше, а також коли після збирання полеглих хлібів на полі залишилась велика
кількість пожнивних решток, лущення краще проводити лемішними лущильниками на
глибину 14 – 16 см. Замість лемішних лущильників можна застосовувати
культиватори-плоскорізи. При цьому продуктивність агрегатів істотно
підвищується.
За сучасної
енергозбергоощадної технології зменшують кількість технологічних операцій,
проводять заробку пожнивних решток та розпушування стерні важкими дисковими
боронами, а також знищення підплужної підошви глибокорозпушувачами
(дискріперами). Знищення підплужної підошви проводять сучасними
сільськогосподарськими машинами такими як: Gaspardo Artiglio, John Deere
2700, Gaspardo Artiglio.
Рис. 290. Знищення підплужної підошви Найкращі результати що зменшення забур'яненості посівів цукрових
буряків забезпечує глибока оранка ярусним плугом, якій передувало якісне лущення
стерні. За незначної забур'яненості багаторічними бур'янами останній зяблевий
обробіток ведуть за типом напівпару. Після збирання попередника поле дискують
на глибину 5 – 6 см, вносять гній і мінеральні добрива, далі орють плугами
(ППЛ-6-35; ПТК-6/7-40+ПВР-2,3; ПЛН-5-35+ПВР-2,3; ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40; ПН-4-40;
ПЧ-2,5+ПСТ-2,5, сучасні оборотні плуги Rabe Kormoran, Lemken Diamant,
Gregoire Besson, John Deere 3810) на 30 – 32 см з боронуванням чи
коткуванням. У міру проростання бур'янів ґрунт обробляють за типом чистого
пару культивацією з боронуванням. За наявності багаторічних бур'янів
застосовують поліпшений зяблевий обробіток, поєднуючи його із застосуванням
гербіцидів. Після появи розеток коренепаросткових бур'янів перед оранкою
проводять поверхневий обробіток плоскорізами або лемішними лущильниками. На
початку жовтня поверхневий обробіток закінчується наступною оранкою на 30 –
32 см. Крім плугів, для основного обробітку ґрунту застосовують і інші
знаряддя. Для глибокого розпушення ґрунту без перевертання його застосовують
плоскорізи-глибокорозпушувачі, що підвищує продуктивність праці в порівнянні
з оранкою, але, як свідчать чисельні дані Інституту цукрових буряків УААН,
умови для росту цукрових буряків при цьому не завжди поліпшуються, а їх
продуктивність тісно пов'язана з фітосанітарним станом. За безполицевого
розпушення забур'яненість цукрових буряків зростала у 3 – 4 рази. Урожайність
буряків за плоскорізного обробітку, навіть під час застосування гербіцидів,
була нижчою на 5,3 т/га, ніж під час оранки. Отже, безполицевий обробіток
ґрунту можна застосовувати лише на добре окультурених полях в господарствах,
які забезпечені засобами боротьби з бур'янами. Таблиця
4 Способи
основного обробітку ґрунту
Ранньовесняний обробіток ґрунту. Основними завданнями
ранньовесняного обробітку ґрунту є запобігання непродуктивним втратам вологи,
нагромадження і зберігання вологи весняних опадів, розробка ґрунту до
дрібногрудкуватого стану і вирівнювання його поверхні, створення умов для
проростання бур'янів. Ранньовесняне розпушування і вирівнювання ґрунту ефективне лише
тоді, коли його проводять в комплексі і без запізнення. Запізнення з
закриттям вологи на день призводить до непродуктивності втрати 60 – 120 т/га
води і зниження врожайності коренеплодів на 0,6 – 1,2 т/га. Якість сівби цукрових буряків та рівень польової схожості
насіння значною мірою визначаються своєчасністю та якістю весняного обробітку
ґрунту. В умовах нестійкого зволоження він складається з ранньовесняного
розпушення верхнього шару ґрунту під кутом до оранки із застосуванням
агрегатів, які забезпечують якісне вирівнювання верхнього шару ґрунту і
дрібногрудкувату його розробку на глибину до 2 – 3 см. Це сприятиме висіванню насіння
в непорушене вологе ложе, що гарантує: його високу польову схожість. За
посушливих умов після ранньовесняного розпушення та вирівнювання поверхні
доцільно провести коткування з зубовими боронами.
Рис. 291. Дискова борона Джон Дір 2625 Весняний обробіток ґрунту передбачає ранньовесняне розпушування
і вирівнювання (закриття вологи): 1)до сцепки приєднується два ряди борін, у
першому ряду важкі або середні борони 3БЗТС-1,0 або 3БЗСС-1,0, у другому ряду
– середні, посівні або райборонки – 3БЗСС-1,0,3БП-0,6, 3ОР-0,7.
Рис. 292. Важка дискова
борона MONODISC-X При потребі шлейф-борони ШБ-2,5, а також передпосівну підготовку
ґрунту яка проводиться агрегатами: УСМК-5,4А або УСМК-5,4Б на глибину заробки
насіння. Розрив між цими агротехнічними прийомами звичайно залежить від
календарних строків доспівання ґрунту. В оптимальних умовах передпосівний
обробіток ґрунту і сівбу починають відразу після закриття вологи. Якщо після
закриття вологи дощі сильно ущільнили ґрунт, то в міру підсихання його вологу
перезакривають відповідними знаряддями, а потім проводять передпосівну
культивацію і сівбу.
Рис. 293. Закриття вологи
бороною McFarLane WDL-2000
Рис. 294. Універсальний
комбінований агрегат Система-Компактор
Рис. 295. Культиватор передпосівного обробітку ґрунту NEPTUN II
Ґрунт має бути добре
вирівняним і розробленим до дрібногрудочкуватого стану на невелику глибину.
Це сприятиме висіванню насіння в непорушене вологе ложе, що гарантує його
високу схожість за будь-яких погодних умов. Сучасна технологія вирощування цукрових
буряків передбачає одночасне виконання операцій ранньовесняного
передпосівного обробітку в одному технологічному процесі проводиться також
під час використання
таких агрегатів, як багатоопераційний агрегат АПОГ-6, АРВ-8,1-01;
«Україна»-АПБ-6, «Унімат», «Європак Б 622» (фірма «Франц Кляйне»), Carrier CR
650, Lemken Korund . Для передпосівного обробітку використовують також
борону-культиватор ВНЩ-Р(РА).
Рис. 296. Плуг Євро Діамант
(Lemken) У технології весняного обробітку ґрунту не може бути стереотипу.
Підбір знарядь і робочих органів залежить від погодних умов, стану ґрунту.
Рис. 297. Плуг 3910 Джон
Дір Передпосівний обробіток ґрунту і сівба цукрових буряків – єдиний
технологічний процес і проводяться вони з розривом між ними не більше як 3 – 4 агрегати. Порушення цієї вимоги призводить до
пересихання верхнього шару ґрунту і знижує польову схожість насіння. Підготовка насіння до сівби. У буряківництві насінням називають плоди
(однонасінні буряки) і супліддя (багатонасінні буряки). Воно є носієм
біологічних і господарських властивостей рослин, визначає потенціальну
продуктивність буряків і умови, в яких може реалізуватися ця продуктивність. Впровадження cучасної технології вирощування цукрових буряків
значною мірою залежить від якості насіння. Крім сортових властивостей,
важливе значення мають посівні якості насіння, насамперед польова схожість,
сила росту, одноростковість, вирівняність у відповідності вимогам ДСТУ. Технологія підготовки насіння до сівби передбачає такі операції:
очищення, шліфування, калібрування на фракції, протруєння, обробіток
захисними і захисно-стимулюючими речовинами, інкрустація насіння, дражування. Для посіву використовують сучасні високопродуктивні сорти і
гібриди цукрових буряків вітчизняної та зарубіжної селекції.
Рис. 298. Передпосівний обробіток насіння цукрових
буряків
Насіння цукрового буряку розділяється
на дві фракції: І фракція – діаметр насіння
становить 3,5 – 4,5; ІІ фракція – діаметер
насіння становить 4,5 – 5,5 Інкрустоване насіння – це насіння,
вкрите шаром (шарами) матеріалів, який згладжує оригінальну форму та розміри насіння,
суттєво збільшуючи його масу. Інкрустоване насіння може містити біологічно
активні речовини, барвники для ідентифікації, пестициди або інші інгредієнти.
Дражоване насіння – це інкрустоване насіння, яке вкрите
додатковою оболонкою з органо-мінеральних сумішей, інертних і інших
матеріалів.
Рис. 299. Дражоване насіння цукрового буряку Важливими
показниками оболонки є співвідношення її маси до маси насінини (плода), міцність,
пористість, вологоємкість, концентрація солей. Оболонка складається з
інертних матеріалів (наповнювачів) і активних інгредієнтів: інсектицидів,
фунгіцидів, стимуляторів росту, мікроелементів, тощо, які утримуються на
насінині за допомогою води і зв'язуючих речовин (клеїв), які не вступають у
хімічну реакцію між собою. Така оболонка забезпечує достатню аерацію насінини
під час зберігання, здатна протистояти механічному руйнуванню в сівалці,
проте швидко розчиняється під дією ґрунтової вологи. Якості
наповнювач використовуються селіт, монтморилоніт, вермикуліт, бентоніт,
целюлоза, корок, торф, крейда, пісок, або суміш цих та інших матеріалів.
Вибір рецептури матеріалів залежить від обладнання, на якому дражується
насіння та бажаних властивостей оболонки. Існують різні способи формування інкрустованого насіння і драже.
Один з них – перемішування фунгіцидів і інсектицидів з наповнювачем і
нанесення їх на насінину. Для цього використовують такі препарати: Тачигерен,
Роялфо (проти коренеїду), Апрон, Максим (проти шкідників і хвороб), Промет
(проти шкідників), Гаучо, Пончо, Космос, Круізер, Семафор, Хінуфур – проти
ґрунтових і наземних шкідників сходів. Сівба. Цукрові буряки сіють, коли ґрунт на глибині 5 см прогріється до
8 °С, що практично співпадає зі строками сівби ранніх зернових. На потенційно
забур'янених полях перед сівбою вносять ґрунтові гербіциди. Глибина
загортання насіння 2 – 3 см, норму висіву розраховують так, щоб одержати
оптимальну густоту рослин на період збирання (95 – 110 тис. шт/га). У разі
гарантованого захисту від шкідників і бур'янів застосовують сівбу на кінцеву
густоту (4,55 рослин на 1 пог. метрі).
Рис. 300. Пневматична
сівалка точного
висіву PROSEM-K Сучасна
технологія виробництва цукрових буряків потребує не лише проведення сівби в
ранні строки, а й завершення її упродовж 4 – 5 днів у господарстві, а на
кожному полі – за 1 – 2 дні. Тільки за таких умов забезпечуються дружні,
повні сходи, можливість своєчасного і якісного початкового догляду за
посівами. Для сучасних технологій
використовують насіння з лабораторною схожістю не менше 90 %, а
одноростковість має бути понад 95 %. Нині насіння продають не за масою,
а за посівними одиницями. Одна посівна одиниця містить 100 000 насінин. При
висіві на одному гектарі однієї посівної одиниці на 1 м2 припадає
10 насінин, а на один метр довжини рядка 4 – 5 насінин. Висівають 1,2 – 1,8 посівних одиниць, а інколи
і більше. Для захисту молодого проростка
від ґрунтових шкідників і хвороб, насіння обробляють протруйниками, які мають
інсектицидну і фунгіцидну дію. Це екологічно доцільний агрозахід, оскільки
використовуються менші норми пестицидів, зберігається більше корисних
ґрунтових організмів, порівняно з суцільним обробітком поля пестицидами чи
внесенням гранулятів у рядки. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Способи сівби. Основний спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Дуже
важливо дотриматися прямолінійності сівби. Використовують сівалки ССТ-12Б,
ССТ-12В, ССТ-18В, пневматичні сівалки точного висіву СТВТ-12, СУПК-12А,
УПС-12, Контур (Амацоне), Унісем (Сікам), Мультикорн (Кляйне), Оптіма ACCORD,
Метро (Гаспардо). Вони мають забезпечити точне однозернове розміщення насіння
в рядку. Механічні сівалки забезпечують точний висів при швидкості 4 – 6 км/год, пневматичні – 7 – 8 км/год. Весь комплекс машин
у буряківництві розрахований на чітке дотримання відстані між рядками – 45
(50) см. Зміщення відстані між рядками призводить до вирізання рядків під час
міжрядних розпушень і до втрат урожаю коренеплодів під час збирання.
Рис. 301. Сівалка точного висіву ED Amazone Догляд за посівами. Під час вирощування цукрових буряків за
сучасною технологією системі догляду за посівами належить надзвичайно важлива
роль.
Важливим
технологічним елементом після сівби є ущільнення ґрунту котками, якій сприяє прискореному проростанню насіння,
підвищеній стійкості до захворювання коренеїдом, вирівнюванню поверхні поля. Система догляду за посівами
ґрунтується на застосуванні сучасного комплексу інноваційної техніки для
виконання всіх технологічних операцій з мінімальними затратами ручної праці
(енергоресурсозбереження).Традиційна система догляду включає: суцільний обробіток
ґрунту до появи сходів, розпушування ґрунту в міжряддях і в зоні рядків
(шарування), суцільне розпушування ґрунту після появи сходів, застосування
засобів захисту рослин, добрив, розпушування ґрунту в міжряддях. Сучасна
енергоощадна технологія виключає механічні обробітки ґрунту. Вона базується
на застосуванні комплексу досходових і післясходових гербіцидів. Агротехнічний спосіб. Найпершим завданням початкового
догляду за посівами с створення умов для енергійного, дружного
проростання насіння і боротьба з бур'янами.
Рис. 302. Бур`яни в посівах цукрового буряку Через 4 – 5 днів після сівби проводять досходове боронування
посівними боронами (ЗБП-0,6) або райборінками (ЗОР-0,7) впоперек до
напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год.). Якщо після сівби пройшов дощ і виникає загроза утворення
ґрунтової кірки, то досходове боронування починають як тільки борони
перестануть залипати. Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК-5,4, а до
сходів в окремих випадках добрі результати забезпечують кільчасто-шпорові
котки. Післясходове боронування проводять, якщо на одному
метрі рядка є не менше
8 – 10 рослин у
фазі 1 – 2 пари справжніх листків.
Боронування на більш ранніх фазах допускається за наявності на одному метрі
понад 10 – 12 рослин. Система суцільних до- і післясходових розпушень ґрунту боронами
не виключає 2 – 3 міжрядних розпушень. На ущільнених і забур'янених ґрунтах застосовують культиватори
КФ-5,4 з робочими органами фрезерного типу. Міжрядні розпушування проводять культиваторами для міжрядних
обробітків з дотриманням захисної зони 8 – 10 см.
Рис. 303. Просапний
культиватор HL від
італійської фірми GASPARDO
Рис. 304. Просапний культиватор КРНВ-5,6-02
Рис. 305. Просапний культиватор ROW-MASTER RN 8100 Наріжним
каменем у сучасній технології вирощування цукрового буряку є система захисту
від хвороб, шкідників та бур`янів. Недотримання вимог якої призводить до
значних втрат врожаю (30 – 50 %).
Вибір системи захисту
посівів цукрових буряків залежить від низки факторів. Це, перш за все, рівень
потенційного засмічення ґрунту, заселеність шкідниками та збудниками хвороб
на полях, технічна озброєність господарства, рівень кваліфікації фахівців і
механізаторів, фінансові можливості господарства, особливості зони та погодні
умови. Головне призначення гербіцидів – забезпечити необхідну чистоту посівів
від бур'янів до періоду змикання листків культури в міжряддях. За густоти
рослин 100 – 110 тис./га та рівномірному їх розміщенні, цукрові буряки здатні
частково контролювати повторне забур'янення посівів до часу збирання врожаю.
Основою успішного розв'язання проблеми бур'янів є система їх контролювання
агротехнічними та хімічними заходами в усіх полях упродовж ротації сівозміни. У сучасній технології існують декілька варіантів гербіцидного
захисту цукрових буряків. Вони поділяються на ґрунтові, післясходові та
технологічні. Знищення бур`янів у посівах цукрового буряку має відбуватися з
самих перших днів вегетації і до змикання рядків. На сьогодні існує декілька
варіантів гербіцидного
захисту цукрових буряків.
Під час використання ґрунтових
гербіцидів необхідно враховувати видовий склад, структуру і кількість насіння
однорічних видів бур'янів, рівень зволоження ґрунту у весняний період та його
тип, спектр дії препаратів. Нині компанії пропонують велику кількість сучасних високоефективних
гербіцидів: від компанії Сингента (Дуал Голд 1,2 – 1,5 л/га, Фюзілад Форте 1 – 2 л/га,
Віктор 1,2 – 1,6 л/га, Метронам 1, – 2,5 л/га, Лонтрел Гранд 0,2 кг/га); від компанії Вasf
(Фронтєр Оптіма 0,81,2 л/га, Пірамін Турбо 2,54 – 3,5 л/га, Пірамір Стар 2,5 л/га, Арамо 1,2 – 2,3 л/га; від компанії Байєр (Бетанал Експерт 1,0 л/га,
Бетанал МаксПро 1,5 л/га, Бурефен Супер 1,5 л/га, Ачіба 1,0 – 3,0 л/га). На сьогодні
компанія «Сингента» пропонує виробникам цілий комплекс гербіцидів, на основі
яких можна побудувати ефективну систему захисту залежно від умов кожного
окремого поля.
Рис. 306. Варіант захисту посівів цукрового буряку
відповідно до фаз розвитку Під час вибору ґрунтових гербіцидів необхідно звертати увагу на
препарати, які, перш за все, контролюють різноманітні види дводольних
бур'янів. Значну шкоду посівам цукрових буряків приносять багаторічні
коренепаросткові бур`яни (різні види осотів). Для знищення даної групи
бур`янів використовують гербіцид Лонтрел.
Рис. 307. Гербіциди на основі трьох відомих діючих
речовин Але найголовніша проблема гербіцидної технології – це конфлікт з
довкіллям, величезний пестицидний пресинг на нього. Тому більшу перспективу
має агротехнічний спосіб, який у більшості випадків економічно доцільніший,
екологічно чистий. В Україні в останні роки така технологія найбільш вивчена
і забезпечує високу врожайність.
Рис. 308. Внесення гербіцидів на початку
вегетації рослин Хвороби уражують сходи,
листки, коренеплоди, під час вегетації зумовлюють значні втрати врожаю та погіршення
якості сировини для цукрових заводів. Хвороби цукрових буряків умовно можна поділити на
дві великі групи: хвороби коренеплодів та хвороби листкового апарату. До
хвороб коренеплодів відносяться перш за все ті, які викликають гриби певного
виду: коренеїд, афаноміцетна гниль, трахеомікоз, фузаріоз, ризоктоніоз,
фомоз, види парші. Також деякі хвороби коренеплодів мають бактеріальне походження:
зобоватість, туберкульоз.
Рис 309.
Найпоширеніші хвороби цукрового буряка
Рис. 400. Найбільш
поширені та шкодочинні хвороби цукрових буряків Для запобігання ураженню
хворобами рослин цукрового буряку обов'язково необхідно дотримуватись
основних агротехнічних вимог. Зокрема значно покращити фітосанітарний стан
посівів можна при дотриманні науково обґрунтованого чергування культур у
сівозміні, застосування напівпарового обробітку ґрунту, дотримання необхідної
глибини оранки (28 – 32 см),
правильного співвідношення азоту, фосфору і калію, забезпеченості
мікроелементами тощо. Для боротьби з головними хворобами на посівах цукрового буряку
застосовують фунгіцидний захист, який передбачає якісне протруєння насіння та
обприскування рослин у період вегетації. Хімічні засоби захисту цукрових
буряків від хвороб визначаються на основі запасів інфекції в попередні роки,
розповсюдження їх та попереднього обстеження полів У період вегетації під час
виявлення поширення хвороби посіви обприскують якісними, висоефективними фунгіцидами
компанії Сінгента (Альто Супер 0,5 л/га, Дітан М 45 2 – 3 кг/га,
Амістар Екстра 0,5 – 0,7 л/га), компанії
Байєр (Фалькон 0,6 л/га, Дерозал 0,3 – 0,4
л/га, Сфера Макс 0,3 – 0,4 л/га), компанії
Вasf (Рекс Дуо 0,4 – 0,6 л/га, Абакус 1,25 – 1,5 л/га).
Рис. 401. Обробіток посівів буряку фунгіцидами Цукрові буряки пошкоджуються багатьма видами комах. Найпоширеніші і
шкідливі – довгоносики, дротяники,
бурякові блохи, бурякова крихітка, попелиця, мінуюча муха, щитоноска,
мертвоїд, метелик лучний, гусениці совок, кліщ, бурякова нематода томущо.
Рис. 402. Найбільшпоширеніші шкідники
Комплекс заходів щодо
захисту цукрових буряків від шкідників має базуватися, в першу чергу, на
даних обстеження полів у господарстві, а також на матеріалах прогнозів і
оперативної інформації станції захисту рослин. Для
сівби використовують насіння, оброблене інсектицидом системної дії. Даний
прийом забезпечує захист молодих рослин упродовж 3 – 4 тижнів від початку вегетації.
Під час заселеня рослин цукрових буряків у період розвитку, дотримуючись ЕПШ
посіви обприскують рекомендованими інсектицидами компанії
Сінгента (Енжіо 0,18 л/га, Актара 0,09 л/га, Карате Зеон 0,12 – 0,15 л/га, Нурел Д 0,8 л/га, Дурсбан 0,8 – 2,5 л/га), компанії Байєр (Децис Люкс 0,25 – 0,5 л/га, Децис Профі 0,05 – 0,1 кг/га, Протеус 1,0 л/га, Коннект 0,5 – 0,6 л/га), компанії Вasf (Фастак 0,2 л/га, Бі-58 новий
0,5 – 1,0 л/га).
Рис. 403. Обробіток посівів
інсектицидами Особливостями енергоресурсозберігаючої технології є внесення
складних бакових сумішей, пестицидів. За всіх видів хімічної обробки посівів
доцільно використовувати прилипачі, пінознижувачі, а також комплекс регуляторів росту.
Їх вносять разом з протруєнням насіння у суміші з пестицидами, а також під
час обприскувань. На цукрових буряках дозволені такі стимулятори росту: Бетастимулін, Вермістим,
Вимпел, Гуміам, Емістим С, Ендофіт , Імунноцитофіт, марс ЕЛ. Біофунгіцид
Агат-25К діє як фунгіцид і як стимулятор росту, забезпечує високий прибуток
під час вирощування екологічно чистої продукції. Збирання врожаю. Наростання маси коренеплодів і підвищення
цукристості триває у вересні, жовтні і навіть за теплої погоди у листопаді.
Раннє збирання зменшує вихід цукру з гектара, пізнє пов'язане з втратами урожаю
внаслідок несприятливих погодних умов – тривалі дощі, сніг, морози. У вересні урожайність зростає
на 15 – 30 %, цукристість на 1,4 – 1,8 %. Строки збирання коренеплодів необхідно
встановлювати залежно від площі, забезпечення механізмами з таким розрахунком,
щоб збиральні роботи завершити до кінця жовтня. Збирають буряк комплексом
шестирядних машин роздільного збирання – причіпною гичкозбиральною БМ-6А;
МБП-6 та самохідною коренезбиральною КС-6; РКС-6; РКМ-6. Вантажать буряки з
кагатів навантажувачами СНТ-2ДБ або СПС-4,2А. В останні роки використовуються
зарубіжні комбайни Холмер (Німеччина), Плойжер (Голландія), Лектра Моро,
Верват (Франція). Зрізають верхню частину
коренеплоду з черешками гички. Якщо зрізується 1 см шийки коренеплоду, втрати
урожаю становлять 5 – 7 %, а під час
зрізання 3 см зростають до 20 – 27 %. Рівномірно
зрізати гичку можна лише на добре вирівняному перед сівбою ґрунті, загортанні
насіння на одну і ту ж глибину, рівномірному стоянні рослин у рядку. Викопувальні робочі органи коренезбиральних
машин не мають травмувати коренеплодів. Обламування хвостиків у коренеплодів
призводить до втрат врожаю. Якщо в ґрунті залишились хвостики довжиною 3,5 см
втрачається 5 – 6 % урожаю, за
довжини 5 см – втрати зростають
до 10 – 12 %. Гичку використовують як зелений
корм для годівлі худоби, силосують або розстеляють на полі як сидеральне
добриво. Коренеплоди в день збирання
вивозять на бурякоприймальні пункти, щоб не допускати їх висихання в полі. Значного скорочення затрат праці і матеріальних коштів на
збиранні цукрових буряків можна досягти, застосовуючи потоковий і
потоково-перевалочний способи збирання. Основний спосіб збирання – потоковий.
Він забезпечує мінімальні затрати праці і коштів, високу якість бурякової
сировини та менші втрати і пошкодження коренеплодів за рахунок безпосередньої
доставки на цукровий завод, а також уникнення тимчасового зберігання їх у
польових кагатах. Втрати їх маси від загнивання в 1,5 – 3 рази менші, ніж у
коренеплодів, зібраних перевалочним способом.
Рис. 404. Потоковий спосіб
збирання
Рис. 405. Потоково-перевалочний
спосіб збирання
Рис. 406. Бурякозбиральний комбайн
Terra Dos
Рис. 407. Бурякозбиральний комбайн
ROPA-euro-Panther1 Збирання цукрових буряків Погрузка цукрових буряків 4.3. Вирощування насіння
цукрових буряків В Україні функціонують два
способи вирощування цукрових буряків: висадковий і безвисадковий. Суть висадкового способу полягає в тому, що перший
рік вирощують маточні коренеплоди і другий рік вирощування висадок. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Вирощування маточних
коренеплодів цукрових буряків Площі маточних
коренеплодів та насінників цукрових буряків порівняно з іншими
сільськогосподарськими культурами досить великі. Тому тут актуальним є
впровадження сучасної енергоощадної технології, яка передбачає застосування
необхідної кількості добрив, пестицидів, систем обробітку ґрунту та інших
необхідних матеріально-технічних ресурсів для отримання високої врожайності
насіння та забезпечення високого коефіцієнта розмноження насіння. Коренеплоди, які вирощені в
перший рік і закладаються на зберігання для одержання з них насіння,
називають маточниками, а висаджені в ґрунт навесні
другого року – висадками. Сучасна технологія виробництва насіння висадковим
способом передбачає розміщення маточних цукрових буряків і насінників у
сівозміні після кращих попередників, дотримання просторової ізоляції між
посівами маточних цукрових буряків і насінників, між насінниками різних
сортів і гібридів. Маточні буряки розміщують після озимих зернових,
гороху та занятого пару. Щоб запобігти розповсюдженню хвороб і шкідників
під час розміщення посівів насінників у сівозміні між маточними буряками і
насінниками передбачають просторову ізоляцію не менше один кілометер. У системах обробітку ґрунту на
маточних і фабричних цукрових буряках багато спільного. Але маточні буряки
висівають пізніше, ніж фабричні, що обумовлює потребу в додатковому весняному
обробітку для боротьби з бур’янами та розпушування ґрунту. Для цього з
застосовують культиватори УСМК-5,4 та багатоопераційний агрегат
АПОГ-6, АРВ-8,1-01; «Україна»-АПБ-6, «Унімат», «Європак Б 622» (фірма «Франц
Кляйне»), Carrier CR 650, Lemken Korund. Сіють маточний буряк з міжряддям
45 – 50 см в оптимальні строки з вищими нормами висіву. До збирання на 1 га густота
рослин має становити у зоні достатнього зволоження 160 – 180 тис, у зоні
нестійкого зволоження – 140 – 160 тис. і в зоні недостатнього зволоження –
120 – 140 тис. Для сівби застосовують бурякові сівалки точного висіву
вітчизняного та зарубіжного виробництва. Під маточні буряки добрива
вносять у три строки: основне — під глибоку оранку восени, рядкове – під час
сівби, підживлення – кореневе та позакореневе – під час вегетації рослин. Заходи
догляду за маточними буряками мають бути спрямовані на формування і
збереження високої густоти насадження, забезпечення рівномірності розміщення
рослин у рядках. У початкових фазах росту маточних буряків у зоні достатнього
зволоження на кожному метрі рядка повинно бути 12 рослин, у зоні нестійкого
зволоження – 10. Догляд за посівами маточного
буряку такий же, як і за фабричним буряком. Суть прийомів догляду за
посівами маточних цукрових буряків включають суцільний обробіток ґрунту до
появи і після появи сходів, розпушування ґрунту в міжряддях. Важливими
заходами при цьому є боротьба з бур`янами , шкідниками та хворобами, яка
базується на використанні сучасних, високоефективних пестицидів та новітньої
техніки. Посіви обов`язково прополюють від цвітухи. Збирають маточні коренеплоди пізніше, в період
стійкого похолодання і зменшення середньодобової температури до 6 – 8 °С
(приблизно 20 жовтня). В таких умовах зменшується інтенсивність дихання
викопаних коренеплодів, зменшується активність мікроорганізмів, що викликають
кагатну гниль, немає загрози різкого підвищення температури в кагатах. При
запізненні із строками збирання коренеплоди можуть пошкоджуватися
приморозками. Для збирання використовують
комбайни КС-6, РКС-6. Листки зрізають так, щоб не пошкодити бруньки на
головці коренеплоду. Маточні коренеплоди необхідно
впродовж 2 – 3 днів закласти на зберігання у траншеї чи кагати. Оптимальна
температура для зберігання коренеплодів 1 – 3 °С. Вирощування
висадок. У
сівозміні насінники розміщують після тих же попередників, що й маточні
буряки. Під насінники застосовують поліпшений зяблевий обробіток ґрунту та
збалансовану систему удобрення цукрового буряку. Безпосередньо перед садінням
коренеплодів ґрунт розпушують культиваторами-глибокорозпушувачами на глибину
до 22 см без перемішування його шарів. Мета розпушування – забезпечити
вертикальність розміщення висадків і оптимальну глибину заробки їх у ґрунт,
щоб над головкою коренеплоду було 2 – 2,5 см землі. Для садіння використовують коренеплоди масою до 250
– 400 г і довжиною 16 – 18 см, які висаджують висадко-посадочною машиною
ВПУ-4, ВПС-2,8 з шириною міжрядь 70 см. Густота посадки 70 – 80 тис.шт./га.
Під час вегетації насінників проводять не менше трьох міжрядних обробітків, а
також застосування гербіцидів. Система захисту від найпоширеніших хвороб та
шкідників базується на застосуванні дозволених фунгіцидів компанії
Сінгента (Альто Супер 0,5 л/га, Дітан М 45 2 – 3 кг/га, Амістар екстра 0,5 –
0,7 л/га), компанії Байєр (Фалькон 0,6 л/га, Дерозал 0,3 – 0,4 л/га, Сфера
Макс 0,3 – 0,4 л/га), компанії Вasf (Рекс Дуо 0,4 – 0,6 л/га, Абакус 1,25 –
1,5 л/га). Висадки цукрових буряків пошкоджуються
багатьма видами комах. Найпоширеніші і шкідливі – попелиця, довгоносики,
дротяники, бурякові блохи, бурякова крихітка, мінуюча муха, щитоноска,
мертвоїд, метелик лучний, гусениці совок, кліщ, бурякова нематода та ін. При заселені рослин цукрових буряків у
період розвитку, дотримуючись ЕПШ посіви обприскують рекомендованими
інсектицидами компанії Сінгента (Енжіо 0,18 л/га, Актара 0,09 л/га, Карате
Зеон 0,12 – 0,15 л/га, Нурел Д 0,8 л/га, Дурсбан 0,8 – 2,5 л/га), компанії
Байєр (Децис Люкс 0,25 – 0,5 л/га, Децис Профі 0,05 – 0,1 кг/га, Протеус 1,0
л/га, Коннект 0,5 – 0,6 л/га), компанії Вasf (Фастак 0,2 л/га, Бі-58 Новий
0,5 – 1,0 л/га). Насіння буряка
достигає нерівномірно. Повністю достигле насіння легко обсипається. Ознаками
стиглості насіння є пожовтіння рослин, вишневе забарвлення оболонок насінини.
Збирають за масового побуріння клубочків у більшості рослин. Застосовують роздільне
збирання. Скошують жатками ЖРБ-4,2, У№-307 у валки. Після підсихання їх
обмолочують сучасними зерновими комбайнами вітчизняних та зарубіжних фірм. Напряму збирають площі, що
обприскують десикантами (Реглон Супер 5 л/га) за 10 днів до збирання. Реглон
висушує рослини буряку і бур`янів, знижує вологість насіння і підвищує його
якість. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Для зменшення обсягів робіт і витрат
на вирощування маточних коренеплодів застосовують безвисадковий спосіб
вирощування насіння буряку, який заслуговує на увагу у південних областях
України.
Застосування безвисадкового способу на відміну від
традиційного (висадкового), дозволяє зменшити у 2 – 3 рази кількість
технологічних операцій, а також набір необхідних важковагових машин.
Скорочується також цикл вирощування насіння з 16 до 12 місяців. При цьому строки сівби
зміщуються на 1 – 20 липня, а на півдні України - на серпень.
Сіють з міжряддям 45 см на глибину 3 – 4 см. На один погонний метр висівають
20 – 25 плодів. З появою сходів проводять мілкі розпушування міжрядь для
знищення бур'янів, чи застосовують хімічний метод боротьби з ними. Перед
настанням морозів, коли температура ґрунту на глибині залягання
коренеплодів знизиться до 5 – 6 °С, рослини буряку підгортають, закриваючи їх
шаром ґрунту 10 – 15 см. Рано навесні головки і розетки
листків звільняються від земляного укриття за допомогою борін, перевернутих
зубами доверху, проводячи боронування по діагоналі до рядків. Після відкриття рослин догляд
полягає у розпушуванні міжрядь. Глибина першого розпушування 10 – 14 см,
наступних – 7 – 8 см. Система удобрення та захисту
від бур`янів, хвороб, шкідників така ж, як і за посівами фабричного буряку. Необхідно зазначити, що безвисадкові
посіви мало поступаються за врожайністю насіння висадковим, але
забезпечують значний економічний ефект. Проте існує загроза загибелі рослин
взимку в роки з різким зниженням температури (до мінус 25 – 30 °С), або
відсутності снігового покриву при менших морозах (–15 – 25 °С). Питання для самоконтролю 1. Які культури відносяться до групи
коренеплодів 2. Який цикл розвитку коренеплодів? 3. У чому полягає цінність кормових
коренеплодів? 4. Де використовується цукровий буряк? 6. Який сучасний стан вирощування цукрових
буряків в Україні? 7. Які особливості будови коренеплоду цукрових буряків? 8. Які біологічні особливості цукрового буряку? 9. Які ви знаєте фази росту і розвитку цукрових буряків? 10. Які сучасні сорти цукрового буряку, придатні до інноваційних технологій
виробництва? 11. У чому суть сучасної системи удобрення цукрового буряку? 12. Які особливості напівпарового обробітку ґрунту? 13. Які прийоми передбачає поліпшений зяблевий обробіток? 14. Які сучасні способи підготовки посівного
матеріалу цукрових буряків? 15. Які агротехнічні прийоми догляду за посівами
цукрових буряків? 16. У чому суть хімічного способу захисту
посівів цукрового буряку від шкідливих організмів? 17. Які особливості збирання цукрового буряку. 18. Які основні способи вирощування цукрових буряків на насіння? |
||||||||||||||||||||||||||
