|
|
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ Електронний посібник |
|||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
4.1.
Захисні лісові насадження 4.1.1. Поняття про ліс.
Класифікація лісів 4.1.2. Вплив лісу на
навколишнє середовище 4.1.3. Полезахисне
лісорозведення 4.1.4. Агротехніка
вирощування полезахисних лісових смуг 4.1.5. Економічна
ефективність лісосмуг 4.1.1. Поняття про ліс.
Класифікація лісів Ліс – це екосистема
(біогеоценоз) складне природне утворення,
сукупність деревних рослин, які взаємно
впливають одна на одну і на середовище,
яке вони займають.
Ліс складається з наступних взаємопов’язаних
компонентів: • дерев, • чагарників, • трав’яної рослинності, • мохів та лишайників. Сукупність дерев у лісі називається деревостаном.
Деревостан складається з головних та супутніх порід. Головні породи складають
кістяк лісу і є об’єктом господарювання – це сосна, ялина, береза, ясен,
смерека, модрина, дуб та ін. Супутні породи сприяють кращому росту головних,
поліпшенню якості деревини та підвищенню продуктивності лісу. До них
відносяться клен, липа, граб, берест, в’яз та ін. Головні породи займають
перший ярус, а супутні – переважно другий і третій яруси. Для лісу властивий певний тваринний світ, що
перебуває в складних відносинах з лісовою рослинністю. За господарським значенням ліси поділяють на три групи: 1 – ліси,
що виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції. Вирубка дерев тут
заборонена, дозволяють тільки рубки догляду; 2 – ліси
малолісних районів. Виконують водоохоронну роль, тому вирубка обмежена; 3 – ліси
промислового (експлуатаційного) значення. Розмір рубки в них визначається
потребою в деревині держави.
4.1.2. Вплив лісу на
навколишнє середовище Вплив лісу на навколишнє середовище виявляється у зменшенні швидкості
вітру, зменшенні коливань температури ґрунту і повітря. Крони дерев затримують
значну кількість опадів, що випаровуються в атмосферу. На поверхні
ґрунту під деревами утворюється лісова підстилка з листя, гілок, трави тощо, яка розкладаючись, стає добривом для лісових ґрунтів. Вона охороняє
ґрунт від змиву та розмиву поверхневими водами, від висушування, ущільнення. В свою чергу стан лісу
залежить від навколишнього середовища – клімату, ґрунту та водного
режиму, антропогенних факторів. 4.1.3. Полезахисне
лісорозведення Ефективному веденню сільського господарства великою мірою
перешкоджають несприятливі природні явища – посухи, суховії,
пилові бурі, ерозія ґрунту тощо. Для боротьби з ними застосовують цілий
комплекс агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів.
Створення полезахисних насаджень є невід’ємною частиною цього
комплексу. Одним з видів захисних насаджень є полезахисні лісові смуги – вузькі
стрічкові насадження, розташовані на сільськогосподарських угіддях в певній
системі. Лісосмуги використовують для боротьби з
посухами, суховіями, пиловими бурями, затриманням снігу на полях. Ступінь і характер зменшення швидкості вітру і вертикального
повітрообміну залежать від будови, або конструкції, полезахисних лісосмуг. Конструкція смуг зумовлює характер їх вітропроникності і визначається
наявністю та характером розподілу
наскрізних просвітів по всьому профілю смуг. Розрізняють 3
основні конструкції лісосмуг: • щільна,
• продувна,
Дальність впливу лісосмуг на
швидкість вітру становить 50 і навіть 100 Н. Із збільшенням швидкості вітру
дальність впливу зростає.
Продувні та ажурні лісосмуги
продуктивніші, ніж вітроломні (щільні). Вони знижують швидкість вітру в зоні
30 Н ( 5 Н з навітряного і 25 Н з підвітряного боку смуги). Ця зона і має
господарське значення. Ефективність впливу лісосмуг тим більша, чим
більша їх висота; також має значення їх розміщення – перпендикулярно до
пануючих вітрів. Із зменшенням кута підходу вітру ефективність дії смуг
зменшується. Зменшення швидкості вітру та
вертикального повітрообміну змінюють теплообмін. Це призводить до того, що
вранці і вдень при збільшенні сонячної радіації, температура повітря в зоні
зниження швидкості вітру зростає, а ввечері та вночі знижується. Смуги
щільної конструкції можуть підвищувати температуру до 3 – 6℃, а продувної та ажурної конструкції
– до 1℃, що свідчить про їх перевагу. Зміна вологості також залежить від
зменшення швидкості вітру, вертикального обміну повітря і температури.
Вологість підвищується в середньому на 2 – 3%, а під час суховіїв – до 5%. Випаровування, що залежить від
температури, швидкості вітру та вологості повітря, зменшується в зоні дії
лісосмуги на 25%. Для забезпечення полів вологою велике
значення має сніговий покрив. Щільні лісосмуги сприяють заляганню снігу у
вигляді потужних заметів шлейфом до 50 м. У продувних лісосмуг шлейф більш
рівномірний, досягає 200 м. 4.1.4.
Агротехніка вирощування полезахисних лісових смуг
Розміщення полезахисних лісосмуг залежить від напряму вітру. Смуги поділяють на: • основні
(повздовжні), • допоміжні
(поперечні). Основні смуги розміщують паралельно одна одній та перпендикулярно до
пануючих вітрів. Відстань дорівнює 30 Н смуги, якої вона досягне в віці 30
років. З урахуванням цього
відстань на південних
чорноземах 450 м, темно-каштанових ґрунтах –
400 м, каштаново-солонцюватих – 300 м. Допоміжні смуги, які послаблюють вітри інших напрямків, розміщують
перпендикулярно до основних, відстань
між ними не повинна перевищувати 2000 м. В південних районах найбільш доцільно створювати смуги ажурної
конструкції. Складаються з головних та супутніх порід з домішкою в крайні
ряди чагарникових порід. Чагарники
затримують підстилку, сніг, витісняють бур’яни. Цим вони сприяють стійкості
смуг. Наявність наскрізних просвітів по всьому профілю смуги регулюється
підбором головних та супутніх порід і рубками догляду. Для забезпечення належної продувності смуг ширина їх повинна бути обмеженою – 7 –
15 м. Це 4 – 5 рядів
дерев. Допоміжні смуги влаштовують вужчими, ніж основні. Під час створення лісосмуг треба враховувати взаємовідносини між
породами дерев, що формують конструкцію лісосмуги. До головних порід
(дуба, акації, берези, гледичії тощо), які є найбільш високими і відіграють вітроломну роль,
домішують супутні породи (клен, липа, груша, в’яз, яблуня, граб тощо).
Обов’язково висаджують чагарникові породи (20 – 30% від посадкових місць).
Створюючи лісосмуги, важливо визначити відстані між рядами і деревами
в ряду. Від цього залежить кількість садивних місць на 1 га. Швидкорослі породи слід висаджувати не так густо, як повільнорослі. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов, ширина міжрядь на чорноземах –
3 м, на темно-каштанових і каштанових
– 3 – 4 м. Така відстань забезпечує механізований обробіток міжрядь. Відстань
між деревами в ряду має становити 1 – 1,5 м. Підготовку
ґрунту під лісосмуги здійснюють один раз на багато десятирічь. Від її якості
залежить приживаність і ріст дерев. Особливу увагу приділяють глибині
обробітку ґрунту. Обробіток проводять за системою чорного або раннього пару. Зораний восени на зяб ґрунт боронують. До настання морозів проводять
кілька культивацій – це знищує бур’яни і підтримує ґрунт в розпушеному стані.
Влітку наступного року проводять культивації від 14 до 6 см. Восени
проводиться обробіток пару плугами без полиць на глибину 35 – 40 см. Потім
вирівнюють і навесні проводять передпосадковий обробіток ґрунту. На південних солонцюватих чорноземах, темно-каштанових і каштанових
ґрунтах обов’язкова плантажна оранка. Лісосмуги краще створювати навесні, відразу після відтавання ґрунту,
до розпускання бруньок у садивного матеріалу. Восени дерева садять під час
масового листопаду за 3 – 4 тижні до замерзання ґрунту. Першим заходом догляду є суцільне боронування в міжряддях до змикання
культур. У перший рік проводять
4 – 5 доглядів, на другий
– 3 – 4 тощо. В подальшому – пошарова культивація
від 6 до 14 см. У міру змикання крон догляд припиняється, застосовують в подальшому
рубки догляду для формування бажаної конструкції. 4.1.5. Економічна
ефективність лісосмуг При економічній оцінці ефективності
полезахисних насаджень порівнюють витрати з прибутками. Витрати включають: • вартість
створення лісосмуг, • проведення
рубок догляду, • вартість
продукції, яку можна було б отримати з площі, зайнятої лісосмугами.
Прибутки складаються з вартості додаткової продукції, що отримують щорічно (врожайність підвищується за досягнення лісосмугою 3 – 5 років), а також вартості деревини від рубок,
плодів та ягід, що збирають в лісосмугах. З роками прибутки зростають. Розрахунки здійснюють за роками з
урахуванням зростання висоти лісосмуг. Вони свідчать про те, що лісосмуги
окупаються в 8 – 10 річному віці Питання для самоконтролю 1. Охарактеризуйте значення
полезахисних смуг у сільськогосподарському виробництві. 2. Охарактеризуйте основні
конструкції полезахисних смуг. 3. У чому полягає вплив полезахисних
смуг на сільськогосподарські угіддя? 4. Охарактеризуйте основні вимоги до розміщення лісосмуг. 5. У чому полягають
особливості підготовки ґрунту під лісосмуги? 6.
Розкрийте економічну ефективність полезахисного лісорозведення. |
||||||||||||||||
