|
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ Електронний посібник |
||
|
|||
А В
Г Ґ Д
Е З І
К Л М
О П Р
С Т У
Ф Х Агротехнічні меліорації – заходи
докорінного поліпшення ґрунтів (плантажна оранка, щілювання, залуження тощо). Антропогенні ландшафти – це ландшафти, перетворені людиною. Артезіанські води – це напірні підземні води, що містяться у
водопроникних пластах (пористих), перекритих та підстелених водонепроникними
породами, можуть виходити на поверхню у вигляді джерел. Вегетаційні поливи – це основний вид поливів, за допомогою
яких формують сприятливий водний режим ґрунту на посівах
сільськогосподарських культур. Його застосовують за потреби відповідно до
біологічних вимог культур і з урахуванням метеорологічних умов, що склалися
під час вегетації. Верховодка – це тимчасові, сезонні скупчення води у
товщі ґрунтів, ці води практично не застосовуються при зрошенні, якість води
низька, нерідко стають причиною перезволоження ґрунтів. Вододіл – це межа між суміжними водозаборами, яка проходить
по найвищих точках місцевості. Водозабір – це частина території, з якої стікають
поверхневі води і збираються у певні водойми. Водопроникність – це здатність ґрунту вбирати і пропускати
крізь себе воду. Вологозарядковий полив – це полив, який застосовується
на полях з глибоким заляганням ґрунтових вод, його завдання – до сівби чи до
початку вегетації створити в кореневмісному шарі ґрунту надійний запас
вологи, який потім буде використовуватись в процесі вегетації; норму поливу
розраховують на зволоження шару ґрунту 1.5 – 2,0 м, проводять здебільшого
восени. Вторинне засолення земель – це
засолення ґрунту, викликане випаровуванням води, що надходить з
неглибоких ґрунтових вод, або поливами дуже мінералізованими водами. Вузол фертигації (внесення добрив)
– призначений для дозованого внесення разом з поливною водою добрив та засобів захисту рослин, складається з ємкості для розчину добрив та інжектору чи дозатрону. Галофіти – це рослини, що здатні рости на дуже
засолених ґрунтах і накопичувати в наземній масі значну кількість солей. Гідротехнічні меліорації – це меліорації, які здійснюються шляхом будівництва спеціальних гідротехнічних
споруд (дамб, каналів, шлюзів), за допомогою яких землі зрошують, осушують,
охороняють від ерозії, поліпшують склад ґрунтів тощо. Гідротехнічні споруди на каналах і
дорогах – це шлюзи-регулятори, допоміжні насосні станції, мости для
забезпечення переїзду каналів тощо. Гідроциклони – фільтри, які використовують для видалення важких частинок (піску
тощо) для попереднього очищення води в системах краплинного
зрошення, принцип дії – центробіжний сепаратор. Гравійно-піщані фільтри – застосовуються в системах краплинного
зрошення при подачі води з відкритих водойм для видалення водоростей та інших
крупних домішок, складаються з гравійно-піскової суміші: 1.2 – 2,4 мм гравію
знизу, 0,5 – 0,8 мм піску зверху, дозволяють витримувати велику кількість
домішок. Грунтоочисне зрошення – це зрошення,
яке дає змогу звільнити ґрунт від шкідливих солей, знищити шкідників
сільськогосподарських культур: польових гризунів, личинок тощо. Ґрунтові води – це перший водоносний горизонт, який
залягає на водонепроникному пласту; ці води безнапірні, бо мають зону
аерації, формуються за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Деревостан – це сукупність дерев у лісі, що
складається з головних та супутніх порід. Дискові фільтри – застосовують для більш детальної
фільтрації води, складаються з корпусу та фільтруючого елементу у вигляді
набору щільно притиснутих тонких дисків з радіальними канавками,
використовуються в системах краплинного зрошення для видалення органічних і
неорганічних домішок (найчастіше при заборі води із свердловин). Дощування – спосіб поливу, при якому поливна вода за
допомогою спеціальних апаратів викидається в повітря, подрібнюється на
краплини і у вигляді штучного дощу падає на ґрунт і рослини. Дренажна мережа – це мережа,
призначена для збирання і відведення промивних і надлишкових грунтових вод з
метою запобігання засоленню і заболочуванню кореневмісного шару. Екстразональні ландшафти – це зональні
ландшафти, які знаходяться в іншій зоні (наприклад, ділянка степу в лісовій
зоні, або ділянка типового лісу серед степу). Емітери –
крапельниці, з’єднані з трубкою краплинного зрошення (або являють з нею одне
ціле), дозують випуск води за допомогою спеціальних лабіринтів. Ерозія ґрунтів – процес руйнування і перенесення ґрунту і крихких
ґрунтотворних порід під дією води і вітру. Засолення земель – це вміст в них легкорозчинних солей в
кількостях, що пригнічують ріст і розвиток рослин. Зрошення – це штучне поповнення запасів води у недостатньо
зволоженому ґрунті для створення в ньому оптимального водно-повітряного і
зв’язаних з ним поживного та теплового режимів, сприятливих для росту і
розвитку рослин, незалежно від випадання атмосферних опадів. Зрошувальна норма – це кількість води (м3/га), що
її подають на зрошувальну ділянку за весь вегетаційний період тієї чи іншої
сільськогосподарської культури. Зрошувальна норма нетто – це кількість води (м3/га), що її подають на зрошувальну
ділянку за весь вегетаційний період тієї чи іншої сільськогосподарської
культури, якщо не враховуються непродуктивні витрати води на стік з поверхні
поля, на витрати води в каналах та на випаровування під час поливу. Зрошувальна площа брутто (Fбр) –
це зрошувальна площа нетто разом з площею відчуження під увесь комплекс
споруд – під канали, насосні станції, дороги, будівлі, а також лісосмуги. Зрошувальна площа нетто (Fнт) –
це площа, безпосередньо зайнята посівами сільськогосподарських культур,
природними травами і насадженнями, тобто площа, з якої мають
сільськогосподарську продукцію. Зрошувальна система – це земельна територія, обладнана
каналами, спорудами і різними пристроями, що забезпечують можливість
своєчасного подавання і розподілу на полях зрошувальної води для
підтримання у кореневмісному шарі
вологості, потрібної для одержання на поливних землях високих і сталих
урожаїв. Зрошувальні трубки – краплинні лінії, які розміщуються паралельно і з’єднуються
поперечною магістраллю трубопроводу (LFT). Індустріальні пустирі – це антропогенні ландшафти, що утворюються
внаслідок не зумисної діяльності людини. Інтразональні ландшафти – це такі ландшафти,
які не характеризуючи окрему зону, входять в типові ландшафти (наприклад, в
лісовій зоні – болота, плавні річок тощо). Інфільтрація -
це процес просочування поверхневих
вод в товщі ґрунтів. Коефіцієнт земельного використання (К з.в.) –
це ступінь використання земельного фонду, зрошувальної (або взагалі
меліоративної) системи. Контролер – пристрій для автоматичного контролю та управління роботою системи
краплинного зрошення. Культуртехнічні меліорації – це меліорації, які поліпшують стан поверхні
землі (знищення деревної та чагарникової порослі, корчування пеньків,
очищення від каміння), а також створюють орний шар і окультурюють його
(боронування, культивація тощо). Ландшафт – це велика ділянка земної поверхні, яка
відрізняється від інших ділянок характерними індивідуальними рисами; це
ділянки суходолу, в межах яких всі природні компоненти (гірські породи,
рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність, тваринний світ) утворюють взаємопов’язану
спільноту. Ліс – це складне природне утворення, що являє
собою сукупність деревних рослин, які взаємно впливають одне на одне і на
середовище, яке вони займають. Лісотехнічні меліорації – це меліорації шляхом насадження лісу,
чагарників, лісосмуг для захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії. Меліорація – наука про докорінне
поліпшення всіх життєво важливих для рослин факторів зовнішнього
середовища. Методи осушення земель – це принципи впливу на водний режим ґрунту з метою створення
оптимальних умов для росту і розвитку рослин. Осушувальна мережа – це канали та споруди, які відводять
надмірну воду з території або припиняють надходження її на територію. Осушувальна система – це осушувальні території, обладнані
комплексом споруд і будівель, що забезпечують усунення надмірного зволоження
кореневмісного шару і підтримують у ньому водно-повітряний режим, потрібний
для вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур, а
також створюють умови для високопродуктивного використання
сільськогосподарських машин, знарядь і транспортних засобів. Підґрунтове зрошення – це спосіб поливу, при якому вода
подається безпосередньо у кореневмісний шар ґрунту по трубкам, закладеним на
глибині 60 – 80 см, а поверхневі шари зволожуються за рахунок висхідного,
переважно капілярного, переміщення вологи. Піски – це рихлі малозв ‘язані відклади мінеральних частинок діаметром від 0,01 до 3
мм, легко переміщуються під дією води
та вітру, відрізняються невиразними ґрунтоутворюючими процесами. Поливна норма – це кількість води, що подається в ґрунт
на 1 га за один полив для створення оптимальної для рослин вологості. Полезахисні лісові смуги – вузькі стрічкові насадження, розташовані
на сільськогосподарських угіддях в певній системі, використовують для
боротьби з посухами, суховіями, пиловими бурями, затриманням снігу на полях. Промивна норма – це кількість води, потрібної для розчинення
і видалення солей із розрахункового шару ґрунту на площі 1 га. Регулятор тиску – пристрій для підтримання постійного тиску в системі краплинного
зрошення. Режим зрошення – це сукупність кількості, строків і норм
поливу сільськогосподарських культур. Рекультивація – це штучне повернення родючості ґрунтам,
відновлення порушених земель. Рельєф – це сукупність нерівностей поверхні Землі. Розмив – це знесення ґрунту
і руйнування підґрунтя у
вертикальному напрямку, при цьому
утворюються вимоїни і
яри; такі явища спостерігаються на дні лощин,
балок тощо, де вода збігає
концентрованим струмком. Сільськогосподарська
меліорація – це комплекс
заходів, спрямованих на докорінне поліпшення землі і зміну несприятливих для
землеробства природних факторів з метою зберігання і підвищення родючості
ґрунту. Сітчасті фільтри – складаються з корпусу та фільтруючого елементу у вигляді дрібностільникової сітки, застосовують в системах
краплинного зрошення для фільтрування води з невеликою кількістю неорганічних
частинок, ступінь очищення залежить від розмірів стільника, при засміченні
промивається протилежним потоком води. Способи осушення земель – це заходи, за допомогою яких
забезпечується осушення за вибраним методом для тієї чи іншої цілі
господарського використання. Способи поливу – це заходи, за допомогою яких здійснюють
проектний режим зрошення сільськогосподарських культур шляхом рівномірного
розподілу поливної води по полю у визначені строки і в потрібній кількості та
перетворення її із стану водяного потоку у зрошувальній мережі в стан
ґрунтової вологи на зрошуваних полях і засвоєння цієї вологи рослинами. Техніка поливу – це комплекс заходів і споруд, за
допомогою яких здійснюють той чи інший спосіб поливу. Удобрювальне зрошення – це зрошення, яке застосовують для
внесення в ґрунт добрив з допомогою поливної води. Утеплююче зрошення – це зрошення, яке
застосовують для зігрівання ґрунту при
поливі його водою, більш теплою, ніж сам ґрунт, що дає подовження
вегетаційного періоду рослин, захищає від заморозків. Фізико-географічне районування – це виявлення порівняно однорідних за
природними умовами регіонів, які відрізняються своєю ландшафтною структурою. Фільтраційна станція – на краплинному зрошенні призначена для доведення якості води до необхідних параметрів; в залежності від наявності у воді певних домішок та площі зрошення, фільтраційна станція може включати: сітчасті, дискові, гравійні, гідроциклонні фільтри. Хімічні меліорації – це меліорації, які змінюють хімічний склад ґрунту і пов’язані з
ним водно-фізичні властивості ґрунту – гіпсування, вапнування, піскування,
торфування. |
|||