СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Додатки Список використаних джерел Укладачі	2. КРАПЛИННЕ ЗРОШЕННЯ
	2.2. Комплектація систем краплинного зрошення 2.2.1. Типи і вибір фільтраційної станції 2.2.2. Вузол внесення добрив 2.2.3. Інші складові системи 2.2.4. Порядок монтажу системи та вимоги до нього 2.2.5. Визначення вологості ґрунту та строків поливу 2.2.6. Демонтаж системи 2.2.1. Типи і вибір фільтраційної станції Фільтраційна станція – важливий елемент системи, в залежності від наявності у воді домішок, може включати в себе: 1. Сітчасті фільтри – складаються з корпусу та фільтрувального елемента у вигляді дрібностільникової сітки. Застосовують для фільтрування води з невеликою кількістю неорганічних частинок. Ступінь очищення залежить від розмірів стільника. При засміченні промивається протилежним потоком води. 2. Дискові фільтри – застосовують для більш детальної фільтрації. Складаються з корпусу та фільтрувального елемента у вигляді набору щільно притиснутих тонких дисків з радіальними канавками. Використовуються для видалення органічних і неорганічних домішок (найчастіше при заборі води із свердловин). Промиваються при засміченні протилежним потоком води. 3. Гравійно-піщані фільтри – застосовуються при подачі води з відкритих водойм, для видалення водоростей. Складаються з гравійно-піскової суміші: 1,2 – 2,4 мм гравію знизу, 0,5 – 0,8 мм піску зверху. Дозволяють витримувати велику кількість домішок. 4. Гідроциклони – використовують для видалення важких частинок (піску тощо). Використовуються для попереднього очищення. Принцип дії – відцентровий сепаратор. При виборі фільтраційної станції необхідно враховувати джерело водопостачання (відкрита водойма чи свердловина), ступінь забруднення води, потужність насосної станції. При водозаборі з відкритих водойм, які містять велику кількість біологічних забруднювачів, необхідно включати до складу гравійно-пісчаний фільтр, а при їх дуже великій кількості – гідроциклони. Крім того, обов’язково включають сітчані або дискові фільтри. Якщо використовується вода із свердловини, достатньо одного дискового чи сітчаного фільтра. 2.2.2. Вузол внесення добрив Вузол внесення добрив (фертигація) – призначений для щоденного, дозованого внесення добрив і засобів захисту рослин. Найчастіше використовують 3 види: 1. Інжекторного типу – використовують потік води для всмоктування добрив шляхом створення штучного розрядження. Прості та надійні. Недоліком є складність регулювання подачі розчину. 2. Дозатрони – використовують потік води для механічного дозування розчину. Висока точність дозування, але вимагають обслуговування. 3. Примусове внесення добрив – використовують стороннє джерело енергії для примусової подачі розчину в систему. 2.2.3. Інші складові системи Регулятор тиску – використовується для підтримки постійного тиску в зрошувальних трубках згідно з паспортними даними. Складається з корпусу та кришки, між якими розташована діафрагма. Корпус має дві камери, розділені перетинкою таким чином, що притиснута до перетинки діафрагма перекриває рух води з однієї камери в іншу. Між кришкою та діафрагмою є пружина, завдяки якій регулятор може виконувати роль запірного пристрою. Якщо в системі підвищується тиск, то він автоматично підвищується і над діафрагмою, тоді діафрагма під дією пружини знижується, зменшуючи подачу води. І навпаки. Контролер – обладнують дозуючим клапаном, який перекриває воду після випуску певної кількості води, або може бути повністю автоматизованою системою управління, яка регулює функціонування всього зрошувального комплексу. Емітери – застосовуються для водовипуску. Бувають наступних типів: - стрічка або трубка; - з м’якою або жорсткою крапельницею. Складаються: - подавальна трубка; - вхідні отвори; - регулювальний лабіринтний канал; - щілиноподібний водовипуск. Бувають наступних найменувань: • катіф – має стійкість до засмічення, самопромивні, стійкі до добрив та хімікатів; • гідрол – багаторічні крапельні лінії з 2 – 4 виходами для води (для овочевих і виноградників); • гідро ПС – для довгих ліній, має вхідний фільтр. 2.2.4. Порядок монтажу системи та вимоги до нього На ділянці, призначеній для розміщення системи краплинного зрошення, попередньо проводиться передпосівний обробіток ґрунту та, за необхідності, внесення в ґрунт гербіцидів. Монтаж проводиться в наступній послідовності: 1. Монтується фільтраційна станція та магістральні трубопроводи згідно з проектом. 2. Проводиться посів та закладання зрошувальної трубки при посіяній культурі чи закладання трубки при розсадовій культурі (проводиться вручну чи за допомогою укладчиків на рамі сівалки чи культиватора). 3. Закладається розподільчий трубопровід (LFT) та з’єднуються з магістральним трубопроводом. 4. Зрошувальні трубки через фітинги з’єднуються з розподільчим трубопроводом. Для цього в трубопроводі за допомогою перфоратора роблять отвори під фітинг. 5. Промивають систему водою протягом 10 – 15 хв. Для цього спочатку промивають фільтраційну станцію до появи чистої води, а потім промивають зрошувальні трубки. 6. Після промивки закривають кінці зрошувальних трубок. 7. Проводять регулювання тиску згідно з паспортними даними. Вартість систем краплинного зрошення досить велика, тому дуже важливо правильно спланувати всі роботи з експлуатації системи. Якщо планування буде здійснено невірно, це викличе неправильну експлуатацію системи, затрати не окупляться, бо прибуток буде низьким. Вирощування овочів на краплинному зрошенні передбачає застосування передових технологій, тому отримання високих врожаїв можливе тільки за обов’язкового виконання всіх агротехнічних заходів по захисту рослин, внесенню добрив, догляду за рослинами. Існує 2 системи краплинного зрошення: - трубка краплинного зрошення (Евродрип, Сипласт, Нетафим); - стрічка краплинного зрошення (Т-Тейп). Якість кожної з систем залежить від товщини трубки чи стрічки. Трубка з високою щільністю може використовуватись кілька років. Строк використання тонких стрічок – 1 рік. Якщо стрічка з незначною щільністю, можуть виникнути проблеми з шкідниками (вовчок, дротяник, миші). Для захисту дуже важливо відразу після закладання стрічки внести в ґрунт з зрошувальною водою інсектициди (децис форте: 0,1 л/га; базудін (золон): 0,5 л/га). Також тонка стрічка може пошкоджуватись воронами. Обслуговування системи проводиться як вдень, так і вночі, тому важливо організувати роботу операторів в декілька змін. Необхідно регулярно здійснювати промивку фільтраційної станції та постійно контролювати тиск в системі, ліквідовувати можливі протоки води. 2.2.5. Визначення вологості ґрунту та строків поливу Одним з важливих питань при реалізації технології краплинного зрошення є оперативний контроль вологості ґрунту з метою своєчасного проведення поливів. Враховуючи специфіку споживання води овочевими культурами і особливості краплинного зрошення, можна стверджувати, що одним з найпростіших і точних методів визначення строків та норм поливу є тензіометричний. Тензіометр – прилад, призначений для визначення капілярного потенціалу ґрунтової вологи (Кп), який характеризує водоутримуючі сили ґрунту і обумовлює доступність вологи для рослин. Складається: 1 – пористий керамічний зонд (сенсор); 2 – водяна камера; 3 – вакуумметр (всі частини герметично з’єднані між собою). Якщо зонд, наповнений деаерованою водою, помістити в ґрунт, вода крізь пористі стінки зонду буде рухатись в ґрунт, чи навпаки – з ґрунту в зонд. Цей процес триває до досягнення рівноваги між тиском вологи в ґрунті і води в зонді. Тиск води в тензіометрі і буде характеризувати величину капілярного потенціалу ґрунтової вологи (Кп). Між вологістю ґрунту і Кп існує залежність, що називається основною гідрофізичною характеристикою (ОГХ). Цю залежність використовують для визначення вологості ґрунту за показами тензіометра. Кп також може бути використаний для визначення строків поливу без попереднього визначення вологості ґрунту. Кп залежить від виду ґрунту, виду рослин та фаз їх розвитку. При використанні тензіометрів важливе значення має глибина та місце їх встановлення. Для овочевих культур, коренева система яких розміщена в шарі 0 – 50 см, тензіометри встановлюють на початкових фазах – на глибині 15 – 20 см, потім – на глибині 30 – 40 см. Місце розташування – на відстані 10 – 15 см від осі поливного трубопроводу між крапельними водовипусками. 2.2.6. Демонтаж системи По закінченню зрошувального сезону проводиться демонтаж та закладання всіх елементів системи на зберігання. При використанні однорічної крапельної трубки чи стрічки, вона демонтується і прибирається з поля з подальшою утилізацією. Попередньо необхідно вилучити ремонтну фурнітуру, яка застосовувалась для поточного ремонту з метою її подальшого використання. Важливим екологічним фактором є зачищення поля від решток зрошувальної стрічки та інших полімерних відходів. Пластик в ґрунті не розкладається, тому можливе забруднення полів на багато років. Якщо використовувалась багаторічна стрічка, її необхідно промити, щоб видалити всі частинки, які накопились за період експлуатації. Для цього на кінцях трубки відкриваються заглушки і потоком води система промивається до тих пір, поки не піде чиста вода. Ця робота проводиться по поливних блоках операторами. Якщо для зрошення використовувалась вода з відкритих водойм, виникає загроза поширення синьо-зелених та інших водоростей і бактерій, які утворюють слизь, що забиває крапельниці. Тому на таких системах необхідно ввести в воду хлор в концентрації 20 мг/л. Така промивка проводиться через інжектор протягом 30 – 60 хвилин. Крім того, протягом сезону для підживлення рослин застосовують добрива, що містять солі кальцію та магнію, тому може відбуватись блокування крапельниць цими соляними рештками. Для видалення цих солей в кінці сезону застосовують азотну, хлорну чи ортофосфорну кислоту в концентрації 0,6% по діючій речовині. Час цієї кислотної іригації – близько однієї години. Після кислування проводиться промивання системи чистою водою при робочому тиску протягом 30 – 40 хв. Якщо очищення недостатнє, треба повторити кислування через 5 – 7 днів. Після проведення всіх заходів крапельна трубка змотується в бухти та закладається на збереження. При змотуванні необхідно видалити всю воду з трубки. Зберігати трубку необхідно в приміщенні чи герметичній ємкості для запобігання проникнення гризунів, які можуть пошкодити систему. Наступним етапом у підготовці до зберігання є демонтаж гнучкого шлангу LFT. З’єднувачі LFT – фітинги – із шлангу краще не знімати, так як при цьому можна пошкодити з’єднувальні гнізда. Перед демонтажем необхідно провести промивання чистою водою для видалення всіх механічних частин. Після цього гнучкий шланг скручують, не допускаючи деформації чи перегинів. Проводиться вимірювання довжини і наклеюється етикетка з вказаним метражем і схемою посадки, на якій він застосовувався. Зберігати гнучкий шланг краще разом зі зрошувальною трубкою. Крани, клапани чи засови необхідно очистити від забруднення, промити в воді. Всі металеві деталі змазати технічними змазками. При зберіганні не допускати потрапляння вологи. Гравійно-піщані фільтри звільнюють від гравію, промивають чистою водою. Перед закладанням на зберігання їх необхідно висушити. Всі засови на фільтраційній станції змазуються технічними змазками та герметизуються. Фільтруючий гравій необхідно промити чистою проточною водою на решітках та провести знезараження розчинами технічних кислот для знищення синьо-зелених водоростей та бактерій. Концентрація робочого розчину – 0,6% діючої речовини. Дискові та сітчані фільтри необхідно промити в чистій воді. Якщо є сольові відкладення, промити розчином технічних кислот. Після цього всі частини знову промити в чистій воді та висушити. Зберігати краще в зібраному вигляді. Дуже важливим моментом є видалення води з усіх елементів системи краплинного зрошення. При потраплянні води можливе розмерзання та пошкодження частин при низьких температурах. Від дбайливості підготовки всієї системи до правильного зберігання в зимовий період залежить довговічність роботи системи, що дозволяє економити кошти. Кожен фермер зобов’язаний приймати міри по очищенню поля від залишків зрошувальної системи в кінці сезону. Згідно з законодавством, поля повинні бути очищені від пластика будь-якого виду. Ми повинні працювати на чистих полях, а не витрачати кошти та час на очищення забруднених нами ж територій в майбутньому. Питання для самоконтролю 1. Охарактеризуйте типи фільтрів фільтраційної станції та вкажіть, від чого залежить їх вибір. 2. Назвіть призначення вузла фертигації. 3. Назвіть призначення емітерів краплинної стрічки. 4. Охарактеризуйте порядок монтажу системи краплинного зрошення. 5. Охарактеризуйте тензіометричний метод визначення вологості ґрунту на краплинному зрошенні. 6. Назвіть основні вимоги при демонтажу системи краплинного зрошення.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема