СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Глосарій

Додатки

Список використаних джерел

Укладачі

2. КРАПЛИННЕ ЗРОШЕННЯ

2.1. Основи краплинного зрошення

2.1.1. Історія розвитку краплинного зрошення на півдні України

2.1.2. Переваги систем краплинного зрошення відносно ґрунту, води та рослин

2.1.3. Вимоги рослин до вологості ґрунту

2.1.4. Схеми посадки овочевих культур на краплинному зрошенні

2.1.5. Основні терміни та складові системи краплинного зрошення

2.1.1. Історія розвитку краплинного зрошення на півдні України

Винахідник краплинного зрошення вчений О. Бласс вивів основний принцип забезпечення рослин водою та елементами живлення – зволоження лише визначеного об’єму ґрунту, в якому розміщується активна коренева система. При цьому задовольняється потреба рослин у воді та мінімальні витрати її на випаровування і фільтрацію.

Краплинне зрошення застосовується в промислових масштабах з початку 60-х років ХХ століття. В Україні краплинне зрошення почали використовувати близько 20 років тому. Але в овочівництві відкритого ґрунту в зв’язку з великою собівартістю системи, промислове використання краплинного зрошення почалося тільки в 1997 році в м. Каховка на полях компанії ЗАТ «Чумак». Але вже в 2001 році тільки в одному Каховському районі більше 500 га овочевих культур було розміщено на краплинному зрошенні, в 2008 році – більше 5 тис га. На сьогоднішній день відмічається тенденція збільшення площ під краплинним зрошенням на 30 – 100% в рік.

browser does not support the video tag.

2.1.2. Переваги систем краплинного зрошення відносно ґрунту, води та рослин

ВОДА

• витрати вологи набагато менші, ніж при дощуванні чи затопленні, так як витрати на випаровування та фільтрацію зведені до мінімуму: 4 – 15% замість 40 – 50%;

• волога розподіляється більш ціленаправлено та регульовано;

• зрошення можна проводити всі 24 години, незалежно від зовнішніх умов (вітер, випаровування);

• повільне надходження води та її розподіл з точкового джерела перешкоджає відтоку води навіть на крутих схилах. Рослини засвоюють до 95% води, що надходить.

ҐРУНТ

• при правильних схемах та графіках поливів немає необхідності в спеціальній дренажній системі;

• ніколи не ущільнюється ґрунт, не відбувається його деградація (як при дощуванні);

• краплинне зрошення дає можливість використовувати ділянки з складним рельєфом без створення терас, перенесення ґрунту. Це перешкоджає ерозійним процесам.

РОСЛИНИ

• коренева система рослин розвивається краще;

• завдяки більш розвиненій системі відбувається більш інтенсивне живлення рослин поживними речовинами (більші врожаї);

• краплинне зрошення залишає листя рослин сухими, а це зменшує вірогідність поширення хвороб і шкідників;

• живлення рослин добривами, внесення пестицидів відбувається разом з поливною водою;

• пестициди не змиваються з рослин (як це буває при дощуванні);

• лімітується розвиток бур’янів у міжряддях;

• догляд за рослинами можна проводити в будь-який час, незалежно від поливу.

2.1.3. Вимоги рослин до вологості ґрунту

Вимоги різних культур до вологості ґрунту визначаються їх біологічними особливостями:

- величиною та характером листкової поверхні;

- розвитком кореневої системи;

- тривалістю періоду вегетації.

Найбільш вимогливими до вологості ґрунту є овочеві культури, які поділяються на три групи:

І – найбільш вимогливі: всі види капусти, огірки, селера, баклажани, перець, кабачки, патисони, салат, цибуля, спаржа, редиска, часник;

ІІ – помірно вимогливі: помідори, столові буряки, морква, гарбузи, квасоля, картопля;

ІІІ – маловимогливі: кавуни, дині, кукурудза, цукровий буряк.

У різні фази розвитку вимогливість і потреба у воді у рослин неоднакова.

2.1.4. Схеми посадки овочевих культур на краплинному зрошенні

Рекомендовані наступні схеми посіву:
Огірки	140 х 50 х 30
–	160 х 50 х 30
–	100 х 50 х 30
Томати	120 х 60 х 25
Перець	120 х 60 х 25
Капуста	90 х 50 х 45
Картопля	70 х 30

Відстань між крапельними трубками повинна бути:

• томати – 1,8 м,

• огірки – 1,6 м,

• перець – 1,4 м.

Краплинне зрошення базується на дуже повільній подачі води через невеликі отвори, які пропускають від 1 до 8 л/год. У більшості випадків діаметр краплинного отвору менше 1 мм, а середній – 0,5 мм.

2.1.5. Основні терміни та складові системи краплинного зрошення

Система краплинного зрошення складається:

• джерело водопостачання – канал, свердловина, цистерна;

• насосна станція;

• фільтраційна станція – призначена для доведення якості води до необхідних параметрів. Залежно від наявності у воді певних домішок та площі зрошення, фільтраційна станція може включати сітчасті, дискові, гравійні, гідроциклонні фільтри;

• вузол фертигації (внесення добрив) – призначений для дозованого внесення разом з поливною водою добрив та засобів захисту рослин. Складається з ємкості для розчину добрив та інжектору чи дозатрону;

• контролер – пристрій для автоматичного контролю та управління роботою системи краплинного зрошення;

• регулятор тиску – пристрій для підтримання постійного тиску в системі;

• зрошувальні трубки – краплинні лінії, які розміщуються паралельно і з’єднуються поперечною магістраллю трубопроводу (LFT);

• емітери – крапельниці, з’єднані з трубкою (або є з нею одним цілим), дозують випуск води;

• з’єднуюча фурнітура.

Питання для самоконтролю

1. Перелічіть переваги краплинного зрошення по відношенню до економії води, рослин та ґрунту.

2. Охарактеризуйте овочеві культури по їх вимогливості до вологості ґрунту.

3. Поясніть схеми посадки культур на краплинному зрошенні.

4. Перелічіть елементи системи краплинного зрошення.

5. Що може бути джерелом водопостачання на краплинному зрошенні?

Попередня тема

На початок

Наступна тема