	СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МЕЛІОРАЦІЇ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Глосарій Додатки Список використаних джерел Укладачі	1. ЗРОШУВАЛЬНІ МЕЛІОРАЦІЇ
	1.2. Режим зрошення сільськогосподарських культур 1.2.1. Способи регулювання водного режиму 1.2.2. Зрошувальна і поливна норма 1.2.3. Види поливів 1.2.4. Режим зрошення і його види 1.2.1. Способи регулювання водного режиму Показники природної зволоженості ґрунтуються на співвідношенні атмосферних опадів і водоспоживання сільськогосподарських культур за умов нормального їх розвитку та випаровуваності. Способи нагромадження вологи в грунті: Щоб вирощувати високі і сталі врожаї в посушливій зоні, потрібно штучно регулювати водний режим ґрунту. До заходів окультурення ґрунту відносять: - створення глибокого орного шару; - поліпшення структури ґрунту; - збільшення загальної пористості; - розпушування підорного горизонту; - закриття вологи навесні; - мінімізація обробітку ґрунту тощо. 1.2.2. Зрошувальна і поливна норма Зрошувальна норма – це кількість води (м³/га), що її подають на зрошувальну ділянку за весь вегетаційний період тієї чи іншої сільськогосподарської культури. Вона виражає загальну потребу в зрошенні певної культури, яку визначають з загального рівняння водного балансу. Зрошувальну норму називають зрошувальною нормою нетто, якщо не враховуються непродуктивні витрати води на стік з поверхні поля, на витрати води в каналах та на випаровування під час поливу. Непродуктивні витрати води при поливі враховуються коефіцієнтом корисного використання зрошувальної води (n). Звідси: , де М _бр – зрошувальна норма брутто, м³/га М _нт – зрошувальна норма нетто, м³/га n – коефіцієнт корисного використання Якщо канали прокладено в земляному руслі, n0,7 0,9; лотоки та трубопроводи – n 0,9 0,98. Витрати води на полі зумовлені випаровуванням під час поливу, просочуванням вологи у нижні шари ґрунту, стоком по поверхні поля. Це враховується коефіцієнтом К. Його величина коливається в межах § 1,3 – при дощуванні; § 1,1 – при поверхневому поливі. З урахуванням усіх витрат води зрошувальна норма брутто: За один раз зрошувальну норму не можливо подати на поле, тому застосовують кілька прийомів поливу. Кількість води, що подається в ґрунт на 1 га за один полив для створення оптимальної для рослин вологості, називають поливною нормою. Вона залежить від механічного складу ґрунту, біологічних особливостей вирощуваної культури і фази її розвитку, способу і призначення поливу, передпосівної вологості ґрунту тощо. Поливну норму визначають за формулою: де m – поливна норма, м³/га; h – глибина активного шару ґрунту, м; – середнє значення об’ємної маси ґрунту для шару h, т\мз; γ_нв – вологість ґрунту, що відповідає польовій або найменшій вологоємності ґрунту для шару h, %; γ_ф – фактична вологість ґрунту, тобто перед поливом, %. Цю формулу називають поливною нормою нетто, вона не включає витрат води на фільтрацію з каналів, випаровування тощо. Витрати води враховує коефіцієнт корисної дії каналів зрошувальної мережі n (0,7 0,8). Поливна норма брутто визначається за формулою: Строки проведення поливів встановлюють кількома способами: 1) залежно від вологості ґрунту; 2) за фазами розвитку рослин; 3) за фізіологічними показниками і зовнішніми ознаками рослин; 4) розрахунковими. 1. Встановлення строків поливу залежно від вологості ґрунту оснований на тому, що полив потрібно проводити тоді, коли запас води в кореневмісному шарі знизиться до нижньої оптимальної межі вологості. Цей спосіб надійний, але у виробничих умовах потребує аналізу великої кількості зразків ґрунту. На засолених ґрунтах його взагалі не можна застосовувати. 2. Цей спосіб оснований на тому, що рослина повинна бути забезпечена вологою в ті фази розвитку, коли вона найбільше чутлива до її нестачі, у так звані критичні періоди. Критичні періоди у деяких культур: · озима і яра пшениця: вихід у трубку, наливання зерна; · просо: викидання волоті, наливання зерна; · гречка: цвітіння; · кукурудза: за 10 днів до і через 20 днів після масового викидання волотей; · зернобобові: бутонізація, цвітіння; · соняшник: утворення кошика, цвітіння; · картопля: бутонізація, масове бульбоутворення; · баштанні: цвітіння, початок достигання; · цукрові буряки: розвиток листків, наростання коренеплоду; · овочеві: сходи, цвітіння, достигання. Основним недоліком цього способу є те, що він не враховує наявних запасів вологи в ґрунті і стану самої рослини перед поливом. 3. Фізіологічний стан – осмотичний тиск, концентрація клітинного соку, величина всмоктувальної сили листя, ширина відкриття продихів – ґрунтується на тісному взаємозв’язку з вологістю ґрунту. Цей спосіб є об’єктивним, але коливання цих показників залежить від сорту і віку рослини, широко не застосовується. За зовнішнім виглядом рослини визначають: - при нестачі вологи спостерігається пожовтіння листя, - листя втрачає тургор, в’яне, засихає. 4. Встановлення строків поливу розрахунковими методами ґрунтується на встановленні строків поливу за метеорологічними даними з урахуванням ґрунтово-гідрологічних умов і біологічних особливостей рослин. Не достатньо точний. 1.2.3. Види поливів 1. Вологозарядковий полив – застосовується на полях з глибоким заляганням ґрунтових вод. Його завдання – до сівби чи до початку вегетації створити в кореневмісному шарі ґрунту надійний запас вологи, який потім буде використовуватись в процесі вегетації. Норму поливу розраховують на зволоження шару ґрунту 1,5 – 2,0 м. Проводять здебільшого восени. 2. Вегетаційні поливи – це основний вид поливів, за допомогою яких формують сприятливий водний режим ґрунту на посівах сільськогосподарських культур. Його застосовують за потреби відповідно до біологічних вимог культур і з урахуванням метеорологічних умов, що склалися під час вегетації. 3. Передпосівний полив – створює оптимальну вологість верхніх шарів ґрунту для одержання своєчасних і дружніх сходів. 4. Передпосадковий полив – забезпечує приживлення розсади овочевих культур. Проводять під час садіння і підсаджування розсади. Норми такого поливу невисокі. 5. Передоранковий полив – застосовується під пожнивні культури, коли верхній шар ґрунту пересушений і перешкоджає проведенню доброякісної оранки. Поливна норма такого поливу становить 400 – 600 м³/га. 6. Удобрювальні поливи – застосовують як самостійні з нормою до 100 м³/га для підживлення рослин розчиненими у воді добривами, або поєднуючи їх з черговим вегетаційним поливом. 7. Освіжні поливи – застосовують для боротьби з повітряною посухою у найбільш відповідальні фази розвитку рослин ( для підтримання тургору рослин). Норма від 50 до 100 м³/га. 8. Протизаморозкові поливи – для боротьби із пізньовесняними або ранньоосінніми заморозками. Норма поливу становить 50 – 100 м³/га. Особливо ефективні в замкнутих зниженнях рельєфу. 9. Дезінфікуючі поливи – для боротьби з шкідниками (личинками травневого жука, мишами, філоксерою) шляхом затоплення, з внесенням пестицидів. 10. Опріснювальні, або промивні, поливи – проводять з метою вимивання з засоленого ґрунту водорозчинних солей переважно восени нормою 3500 – 4500 м³/га. 1.2.4. Режим зрошення і його види Зволожувальний режим передбачає забезпечення оптимальної для росту і розвитку рослин вологості в активному шарі ґрунту протягом усього вегетаційного періоду. Зволожувально-промивний режим застосовується на засолених ґрунтах. Поливні норми при такому режимі підвищені. Іригаційно-можливий режим характеризується недостатніми зрошувальною нормою і кількістю поливів порівняльно з оптимальним режимом. Застосовують при обмежених можливостях джерела зрошення. Господарсько-можливий режим формується на базі оптимального, але з урахуванням наявності необхідних ресурсів у господарстві. Характеризується меншою кількістю поливів, більшими поливними нормами і тривалішими міжполивними періодами. Проектний режим встановлюється для року з середніми показниками забезпеченості опадами і випаровуваністю з урахуванням передбачених у проекті способів і техніки поливу, ґрунтово-меліоративних та інших природних і організаційно-господарських умов. Експлуатаційний режим розробляють для сезонного планування водокористування з урахуванням очікуваних у поточному році погодних умов і водоносності джерела зрошення та для оперативного планування на найближчі один – два тижні. Питання для самоконтролю 1. Перелічіть способи нагромадження вологи в грунті. 2. Дайте визначення зрошувальної норми брутто та поясніть, як вона визначається. 3. Дайте визначення поливної норми та поясніть, як вона визначається. 4. Поясніть способи встановлення строків поливу. 5. Охарактеризуйте види поливів. 6. Поясніть режим зрошення сільськогосподарських культур та його види.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема