ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН З ОСНОВАМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Лабораторні заняття

Глосарій

Список використаних джерел

Укладачі

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Плазмоліз і деплазмоліз, вихід барвних речовин із вакуолі. Визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми

Мета. Дослідження явищ плазмолізу і деплазмолізу, форми плазмолізу, вихід барвних речовин із вакуолі. Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми.

Завдання 1

Дослідити явища плазмолізу і деплазмолізу

Об'єкти вивчення. Зріз шкірочки синьої цибулі або листка традесканції.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні скельця, покривні скельця, бритви, пінцети, спиртівки, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 1М розчин сахарози.

Методичні вказівки

Виготовити тоненький зріз шкірочки синьої цибулі або листок традесканції.

Помістити його в краплину води на предметне скло і накрити скельцем.

Виготовлений препарат спочатку розглядають при малому збільшенні, під час якого вибирають місце з добре забарвленими клітинами.

Взяти смужку фільтрувального паперу і прикласти його до краю покривного скельця, а з протилежного краю піпеткою опускають кілька крапель 1М розчину сахарози. Розглядають препарат під мікроскопом, через 1 – 3 хв протоплазма починає відставати від оболонки, спочатку по кутах клітини спостерігається так званий увігнутий плазмоліз. З часом, відставання цитоплазми збільшується, аж поки весь протопласт повністю не відстане від оболонки і не округлиться. У цьому випадку спостерігається опукла форма плазмолізу.

Щоб виявити явище деплазмолізу, беруть препарат з плазмолізованими клітинами, прикладають до накривного скельця смужку паперу, а з іншого боку скельця піпеткою опускають кілька крапель води. Концентрація в клітинах вища, ніж зовні, а тому рідина рухається в напрямі до більшої концентрації. При цьому цитоплазма насичується водою і займе попереднє положення – настає деплазмоліз.

Результати досліду зарисувати.

Зробити висновки.

Завдання 2

Дослідити вихід барвних речовин із вакуолі

Об'єкти вивчення. Столовий буряк.

Матеріали та обладнання: пробірки, штатив, спиртівка, ніж.

Методичні вказівки

Нарізаний кубиками столовий червоний буряк, промивають під холодною водою, складають в дві пробірки і заливають водою. Одну пробірку ставлять у штатив, іншу – кип'ятять на спиртівці. Вода, що закипіла забарвлюється.

Зарисувати дослід.

Зробити висновки.

Завдання 3

Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми

Об'єкти вивчення. Насіння гороху або квасолі.

Матеріали та обладнання: штативні або ручні лупи, бритви, пінцети, ланцети, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 2 %-й розчин індигокарміну.

Методичні вказівки

Насіння гороху або квасолі, яке зволожувалось у термостаті упродовж 16 – 18 годин, за температури 20 °С, звільняють від насінних оболонок.

10 насінин кладуть у 0,2 %-й розчин індигокарміну на 2 – 3 год за температури 30 °С.

Потім барвник зливають, насіння старанно промивають і визначають його життєздатність.

Насіння сім'ядолі, яке частково забарвилось, а корінці зовсім не забарвились, вважають життєздатним.

Якщо в насінні забарвлені корінці і сім'ядолі – таке насіння переважно не – життєздатне.

Дані досліду занести в таблицю.

Показники	Насінини
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Забарвлення сім'ядоль
Забарвлення корінців
Життєздатність

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю

1. Який шар цитоплазми більш проникний – плазмалема чи тонопласт?

2. Як відрізнити життєздатне насіння від нежиттєздатного пыд час забарвлення цитоплазми?

3. Чому пошкоджене насіння забарвлюється рівномірно?

На початок

Наступна тема