ОСНОВИ ОРГАНІЧНОГО РОСЛИННИЦТВА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

ВСТУП

Основні аспекти органічного агровиробництва

Вирощування зернових, технічних та кормових культур за таких технологій істотно підвищило врожайність і валовий збір зерна, соняшнику, цукрових буряків, кукурудзи тощо. Проте для реалізації біологічного потенціалу вирощуваних культур потрібні високі агрофони та надійний захист рослин від шкідливих організмів: бур'янів, шкідників і хвороб.

Як наслідок, зросли витрати ресурсів і енергії, виникла низка екологічних проблем, які пов'язані з підтриманням та розширенням родючості ґрунтів, забрудненням продукції галузі та довкілля. Внаслідок незбалансованого застосування мінеральних добрив має місце явище агрофізичної деградації ґрунтів – зниження їхньої потенційної та ефективної родючості. Взаємодія мінеральних добрив із ґрунтом у разі порушення оптимального співвідношення між кількістю внесених органічних і мінеральних добрив призводить до витіснення з ґрунтового вбирного комплексу іонів кальцію та інших двовалентних катіонів. У цих умовах відбувається диспергація гумусу, посилена його мінералізація, дегуміфікація ґрунту.

Щоб уникнути зазначених негативних явищ, було розпочато пошук альтернативних систем землеробства. Об’єктивним напрямом такого пошуку стала екологізація галузі, складовими якої є екологічно обґрунтовані елементи системи землеробства (органічні).

Усвідомлення світовою спільнотою зростаючої екологічної загрози внаслідок інтенсивного ведення землеробства стимулювало розробку альтернативних моделей господарювання, які краще відповідали життєвим інтересам суспільства. Саме такою моделлю стало органічне землеробство, яке останнім часом забезпечує зростаючий світовий ринок сертифікованими, здоровими, безпечними продуктами харчування.

Під терміном “органічне рослинництво” більшість людей розуміє сільськогосподарську практику без використання синтетичних пестицидів і добрив. Однак це скоріше характерна ознака, а не визначення цієї системи ведення сільськогосподарського виробництва. Така система наскільки можливо максимально базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною та компостів, бобових рослин та рослинних добрив, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини, механічному обробітку ґрунтів та біологічних засобах боротьби зі шкідниками для підвищення родючості та поліпшення структури ґрунтів, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з бур’янами та різноманітними шкідниками.

Тому, органічне виробництво – це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження. Таким чином, метод органічного виробництва відіграє подвійну соціальну роль: з одного боку, забезпечує специфічний ринок, який відповідає потребам споживача у органічній продукції, а з іншого – забезпечує загальне благо, сприяючи захисту довкілля, належному утриманню тварин, а також розвитку сільської місцевості.

Частка органічного сільськогосподарського сектору зростає в усьому світі у зв’язку із збільшенням попиту на дану продукцію.

Світові тенденції: десять країн з найбільшими площами

органічних земель у 2019 році

Країна	Площа (млн га)
Австралія	35,69
Аргентина	3,67
Іспанія	2,35
Сполучені Штати Америки	2,33
Індія	2,30
Франція	2,24
Китай	2,22
Уругвай	2,14
Італія	1,99
Німеччина	1,61

Джерело: дослідження FiBL (Швейцарія) у 2021 році

В Україні, яка є світовим постачальником сільськогосподарської продукції та займає важливе місце в забезпеченні сталої продовольчої системи та продовольчої безпеки у світі, органічне виробництво почало активно розвиватись на початку 2000-х років. Ще з тих часів почали вважати Україну одним із важливих постачальників органічної продукції на ринок ЄС. Багато років Україна залишається надійним постачальником органічної продукції і зберегла свої позиції під час пандемії COVID-19, коли були порушені ланцюги постачання. Пандемія також показала, що попит на органічні продукти в світі продовжуватиме зростати, адже дедалі більше споживачів обирають здоровий спосіб життя та якісні харчові продукти.

Останні роки Україна впевнено входила до ТОП 5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. За результатам 2020 року Україна посіла 4 місце у світі зі 123 країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою у  7,8%.

Україна експортувала до ЄС у 2020 році 217 210 тонн органічної продукції. Ключові групи: кукурудза, пшениця, соя, соняшникова олія, ріпак, макуха, насіння соняшника, лохина (заморожена), ягоди та пшоно

Загалом експорт органічної продукції з України за результатами 2020 року склав 332 тисячі тонн на суму близько 204 мільйонів доларів США.

Органічне виробництво в Україні

У зв’язку з запровадженням Європейського зеленого курсу, органічне виробництво є однією із флагманських ініціатив у переході до сталого сільського господарства в Україні. 

Вирощування органічної продукції рослинництва має певні особливості, що потребує більш детальнішого вивчення.

Особливості виробництва органічної продукції

Основою системи управління органічним рослинництвом є належне управління родючістю ґрунту, підбір видів та сортів, багаторічна сівозміна, вторинне використання матеріалів та відповідні технології обробітку ґрунту, заборона використання генетично модифікованих організмів та їх похідних. Використання додаткових добрив, засобів поліпшення ґрунту та захисту рослин можливе лише за умови, якщо вони сумісні з цілями та принципами органічного виробництва.

Органічне агровиробництво має базуватися, в першу чергу, на відновлюваних ресурсах у межах окремих сільськогосподарських формувань.

Органічне рослинництво має сприяти збереженню та поліпшенню родючості ґрунту, а також запобігати його ерозії. Рослини мають отримувати поживні речовини переважно через екосистеми ґрунту, а не за допомогою розчинних добрив, які вносять у ґрунт.

Саме тому, велику увагу слід приділяти навчанню вузькоспеціаліованих фахівців в галузі органічного рослинництва. У даному виданні зібрані матеріали для засвоєння теоретичних навиків та практичних прийомів розробки сучасних елементів технологій вирощування польових культур за органічного виробництва на основі глибоких знань біологічних особливостей культур, з урахуванням особливостей росту і розвитку рослинного організму, ознайомлення із найбільш застосовуваними технологіями в рослинницькій галузі в світі та Україні.

На тлі війни в Україні ЄС запроваджує нові заходи з посилення продовольчої безпеки. Зокрема, 23 березня Європейська Комісія представила низку короткострокових та середньострокових заходів для підвищення глобальної продовольчої безпеки та підтримки фермерів і споживачів у ЄС через зростання цін на продукти харчування та витрат на сировину, такі як енергія та добрива, спричинені військовою агресією росії в Україні. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення стійкості ланцюгів постачання у сільському господарстві та продовольчому секторі ЄС відповідно до стратегії «Від ферми до виделки».

Згідно Постанови “Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року” офіційно встановлено ціль України – 3% земель під органічним виробництвом для вирощування культур, продукцію з яких використовуватимуть безпосередньо для харчування людей – зернові, бобові культури, овочі, фрукти, виноград, ягоди, лікарські рослини, горіхоплідні тощо. Використання промислових засобів не допускається. Органічні системи землеробства спрямовані на одержання якісної й безпечної для людини продукції. Їх запроваджуватимуть у спеціалізованих господарствах з вирощування відповідних культур. Базуватимуться вони на природних біологічних засобах відтворення родючості ґрунту та захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів. Вони мають бути екологічно безпечні, адаптовані до відповідних ґрунтово-кліматичних умов України, високопродуктивні й ґрунтозахисні.

Підтримка органічного виробництва в Україні та впровадження заходів, передбачених у стратегіях «Від ферми до виделки» та біорізноманіття може забезпечити стабільність загальної продуктивності сільського господарства.

Україна має великий потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції та її реалізації шляхом експорту, а також в середньостроковій перспективі – для її постачання на внутрішній ринок. Водночас, органічне сільське господарство сприятиме вирішенню низки актуальних проблем, що існують в аграрному виробництві України та її сільських районах.

На початок

Наступна тема