video

На мобільні машини сільськогосподарського призначення встановлюють поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Двигуни внутрішнього згоряння класифікують за такими основними ознаками (рис. 1.2.1).

Безымянный 5

Рис. 1.2.1. Схема класифікації ДВЗ

На тракторах і автомобілях великої вантажопідіймальності як двигуни використовують переважно чотиритактні багатоциліндрові дизелі, а на автомобілях (легкових, малої і середньої вантажопідіймальності) – чотиритактні багатоциліндрові карбюраторні та інжекторні двигуни.

Розташування циліндрів двигунів сільськогосподарських тракторів є однорядним вертикальним (рис. 1.2.2, а), дворядним V-подібним (рис. 1.2.2, б), а в автомобілів ще й опозитним (рис. 1.2.2, в). Опозитним називається розміщення, якщо кут між їх рядами дорівнює 180; V-подібним – якщо кут між рядами менше 180(у більшості двигунів 90).

Рис. 1.2.2. Схеми розміщення циліндрів багатоциліндрового двигуна:

а – вертикальне однорядне; б – V-подібне; в – опозитне

Нумерування циліндрів за однорядного розміщення починається від радіатора двигуна. За V-подібного розташування циліндрів маркування розпочинається від радіатора двигуна правого ряду за ходом, а потім – лівого. Вітчизняні сільськогосподарські багатоциліндрові двигуни мають парну кількість циліндрів – від 2 до 12.

Двигуни з рядним розміщенням циліндрів мають більші габарити і масу, порівняно із двигунами з дворядним V-подібним розміщенням циліндрів.

1.2.2. Призначення, розміщення та взаємодія основних механізмів і систем двигуна

Поршневий двигун внутрішнього згоряння є сукупністю механізмів і систем, які виконують відповідні функції.

Кривошипно-шатунний механізм (далі корбово-гонковий) призначений для перетворення прямолінійного зворотно-поступального руху поршня на обертальний рух колінчастого вала і сприймання тиску газів, які утворюються у процесі згоряння робочої суміші. Крім того, за допомогою корбово-гонковий механізму відбувається виштовхування відпрацьованих газів із циліндрів двигуна, всмоктування та стискання свіжої паливної суміші або повітря.

Газорозподільний механізм забезпечує своєчасний впуск у циліндри свіжої пальної суміші або повітря і випуск відпрацьованих газів.

Система живлення призначена для зберігання, очищення і подавання палива й повітря у циліндри, приготування пальної суміші певного складу і в необхідній кількості залежно від режиму роботи двигуна.

Система запалювання в карбюраторних двигунах забезпечує своєчасне і безперебійне запалювання робочої суміші.

Система мащення забезпечує мащення вузлів і деталей двигуна, часткове охолодження їх тертьових поверхонь та виведення продуктів спрацювання.

Система охолодження забезпечує безперервне відведення частини теплоти, що виділяється під час згоряння палива, а також підтримує оптимальний тепловий режим роботи двигуна.

Система пуску призначена для надійного пуску двигуна у різних експлуатаційних умовах.

1.2.3. Основні поняття і визначення

На рис. 1.2.3 зображено принципову схему поршневого двигуна внутрішнього згоряння.

Верхня мертва точка (ВМТ) – положення поршня, за якого віддаль його від днища до осі колінчастого вала найбільша.

Нижня мертва точка (НМТ.) – положення поршня, при якому віддаль від днища до осі колінчастого вала найменша.

Шлях, який проходить поршень між мертвими точками, називається ходом поршня S. Кожному ходу поршня відповідає поворот колінчастого вала на 180. Якщо вісь колінчатого вала збігається з віссю циліндрів (аксіальний двигун), хід поршня в ньому дорівнює подвоєному радіусу кривошипу: S=2r.

Безымянный 3

Рис. 1.2.3. Принципова схема поршневого двигуна

внутрішнього згоряння (а) та його основні параметри (б):

1 – циліндр; 2 – поршень; 3 – головка циліндра; 4 – впускний клапан;

5 – свічка запалювання або форсунка; 6 – випускний клапан; 7 – шатун; 8 – кривошип; 9 – картер.

Об’єм (м³), що звільняється поршнем у разі переміщення від ВМТ до НМТ називають робочим об’ємом циліндра:

де D – діаметр циліндра , м;

S – хід поршня, м.

Об’єм над поршнем, коли поршень перебуває у ВМТ, називають об’ємом простору стиску (камера стиску).

Суму об’ємів простору стиску і робочого об’єму, тобто об’єм над поршнем, коли він перебуває у НМТ, називають повним об’ємом циліндра:

=+,

Літражем двигуна називають суму робочих об’ємів всіх його циліндрів, виражених у літрах:

=0,001i

де і – кількість циліндрів.

Відношення повного об’єму циліндра до об’єму простору стиску називається ступенем стиску:

e=== +1

Ступінь стиску показує у скільки разів зменшується об’єм робочої суміші (або повітря) у разі переміщення поршня від НМТ до ВМТ.

Оскільки рідкі й газоподібні палива мають різні температури самозаймання, то ступінь стиску визначає вид палива, на якому може працювати цей двигун. Карбюраторні двигуни, які працюють на бензині, мають ступінь стиску 6 – 10, що працюють на газу 9 – 11. Дизельні двигуни мають ступінь стиску 14 – 22, а дизелі з наддувом 12 – 15. Він впливає на економічність і потужність двигуна: зі збільшенням ступеня стиску вони підвищуються.

Сукупність послідовних процесів (впуск, стиск, згоряння, розширення і випуск), які періодично повторюються в кожному циліндрі й зумовлюють роботу двигуна, називається робочим циклом двигуна.

Частину робочого циклу, яка проходить за час руху поршня від однієї мертвої точки до другої, називається тактом

У чотиритактному двигуні робочий цикл завершується за два оберти колінчастого вала, а у двотактному – за один оберт колінчастого вала (за два ходи поршня).

1.2.4. Коротка технічна характеристика двигунів тракторів і автомобілів

У табл. 1.2.1 та 1.2.2 наведено коротку технічну характеристику двигунів тракторів та автомобілів.

Таблиця 1.2.1

Характеристика деяких тракторних дизелів

Тип двигуна	Діамитр циліндра d, мм	Хід поршня S, мм	Робочий об’єм двигуна , л	Розміщення і кількість циліндрів, i,шт	Тип камери згоряння	Ступінь стиснення, ε	Ефективна потужність	Частота обертання колінчастого вала	Питома витрата палива гкВт/год	Марка трактора
Д-120	105	120	2,08	2Р	У поршні	16,5	22	36,7	235	Т-25А, Т-16МН
Д-65Н	110	130	4,94	4Р	У поршні	17,3	60	29,2	252	ЮМЗ-6
Д-240	110	125	4,74	4Р	У поршні	16	55,1	36,7	258	МТЗ-80, МТЗ-82
Д-245	110	125	4,75	4Р	У поршні	16	77	36,7	245	МТЗ-1022
СМД-62	130	115	9,15	6V	У поршні	15	121,3	35	241	Т-150К
Д-260	110	125	7,12	6Р	У поршні	16	114	35	227	МТЗ-2022

Таблиця1.2.2

Технічна характеристика деяких автомобільних двигунів

Тип двигуна	Діамитр циліндра d, мм	Хід поршня S, мм	Робочий об’єм двигуна , л	Розміщення і кількість циліндрів, i,шт	Тип камери згоряння	Ступінь стиснення ε	Ефективна потужність ,кВт	Частота обертання колінчастого вала	Марка автомобілі
1.5 SOHC	79	81,5	1,49	4Р		9	63	53,3	ЛАНОС
ВАЗ- 21126	82	75,	1,596	4Р		11	72	66,7	ВАЗ-2170
ЗМЗ-53А	92	80	4,25	8 V	Клино- подібна	6,7	85	53,4	ГАЗ-53А
ЯМЗ-236	130	140	11,15	6 V	У поршні	16,5	132	35	МАЗ-500
ЯМЗ-238	130	140	14,06	8 V	У поршні	16,5	176	35	КрАЗ-210
КамАЗ-740	120	120	10,85	8 V	У поршні	17	155	43,2	КамАЗ

1.2.5. Принцип роботи дво- та чотиритактних карбюраторних і дизельних двигунів

1.2.5.1.Робочий цикл чотиритактного карбюраторного двигуна

У чотиритактному двигуні робочий цикл здійснюється за два оберти колінчастого вала, або за чотири ходи поршня, і складається з тактів впуску, стиску, розширення і випуску.

Такт впуску. На початку цього такту поршень 4 стоїть у ВМТ (рис. 2.4 а). Впускний клапан 6 відкритий, а випускний З закритий. Під час обертання колінчастого вала 9 поршень рухається від ВМТ до НМТ, над ним у циліндрі створюється розрідження, під впливом якого пальна суміш, приготовлена в карбюраторі, впускним трубопроводом 7 надходить у циліндр 1. Там вона перемішується з газами, що залишилися від попереднього циклу, і утворює так звану робочу суміш. Коли поршень прийде у НМТ, впускний клапан закриється. Колінчастий вал повернеться на 180°. наприкінці такту впуску тиск робочої суміші в циліндрі нижчий ніж атмосферний і становить 0,075 – 0,085 МПа. Температура суміші наприкінці такту впуску становить 70 – 90° С. Зміну об’єму циліндра і відповідного йому тиску показано на індикаторній діаграмі (рис.2.6 а) кривою у пуску rа, розміщеною нижче лінії атмосферного тиску.

Такт стиску. За дальшого обертання колінчастого вала поршень рухається від НМТ до ВМТ У цей час обидва клапани закриті (рис. 2.4 б), робоча суміш стискається, температура і тиск суміші зростають. Крива ас на індикаторній діаграмі (рис.2.6 а) показує зміну тиску залежно від зменшення об’єму за стискання робочої суміші. Тиск наприкінці такту стиску тим більший, що вищий ступінь стиску. Але гранична величина ступеня стиску для карбюраторних двигунів обмежена властивостями палива, на яке розрахований двигун. За великих ступенів стиску може порушитися нормальна робота двигуна через виникнення передчасних спалахів і детонації. Детонація – це згоряння палива з швидкістю, яка в багато разів перевищує нормальну, так зване вибухове згоряння. Під час детонації двигун перегрівається, знижуються його потужність і економічність, а також збільшується спрацювання деталей. Тому робота двигуна у разі детонації забороняється.

Наприкінці такту стиску тиск у циліндрі становить близько 0,8 – 1,2 МПа, а температура суміші підвищується до 300 – 400° С.

Необхідність процесу стиску полягає в тому, щоб ущільнити робочу суміш і краще підготувати її до згоряння. Наприкінці такту стиску, коли поршень переміщується до ВМТ, робоча суміш запалюється електричною іскрою, яка проскакує між електродами запальної свічки 5. Колінчастий вал обернеться вже на два півоберти, або на 360°. Крива сz на індикаторній діаграмі показує збільшення тиску в циліндрі за згоряння суміші.

Такт розширення (робочий хід) (рис.2.4 в). Обидва клапани закриті. Згоряє суміш з великою швидкістю. Майже повністю процес згоряння закінчиться в той момент, коли поршень почне рухатися донизу після ВМТ, температура газів при цьому підвищиться до 2200 – 2500° С, а тиск до 2,5 – 3МПа. Під дією такого високого тиску в циліндрі поршень з великою силою переміщується до НМТ. Через поршневий палець і шатун сила тиску газів передається на колінчастий вал і обертає його. Наприкінці робочого ходу температура газів знижується до 1100 – 800° С, а тиск становить 0,3 – 0,4 МПа.

Слід зазначити, що тільки під час робочого ходу теплова енергія перетворюється на механічну роботу.

Колінчастий вал на кінець такту розширення обернеться на три півоберти, або на 540°. Крива zb на рис.2.6 а показує зміну тиску газів у разі такту розширення.

Такт випуску (рис. 1.2.4 г). Колінчастий вал робить четвертий півоберт. Випускний клапан відкритий, а впускний закритий. Поршень рухається від НМТ до ВМТ. Відпрацьовані гази через випускний отвір у головці і випускний трубопровід 2 виштовхуються поршнем з циліндра в атмосферу. Проте не всі відпрацьовані гази виштовхуються з циліндра: деяка кількість їх залишається в камері згоряння. Температура відпрацьованих газів становить 700 – 800° С, а тиск 0,105 – 0,115МПа. Такт випуску на індикаторній діаграмі рис.2.6 а характеризується кривою bz.

За дальшого обертання колінчастого вала робочий процес двигуна повторюється.

Таким чином, робочий цикл складається з чотирьох тактів і кожному з них відповідає півоберт колінчастого вала, або 180°. Чотирьом тактам (ходам поршня) відповідають два оберти колінчастого вала.

1309940345_1_3

Рис. 1.2.4. Робочий цикл одноциліндрового чотиритактного карбюраторного двигуна:

а – такт впуску; в – такт стиску; в – такт розширення; е – такт випуску; 1 – циліндр;

2 – випускний трубопровід; 3 – випускний клапан; 4 – поршень; 5 – запальна свічка;

6 – впускний клапан; 7 – впускний трубопровід; 8 – шатун; 9 – колінчастий вал

1.2.5.2.Робочий цикл 4-тактного дизельного двигуна

Робочий цикл чотиритактного дизеля здійснюється таким чином.

Впуск. Впускний клапан 4 (рис. 1.2.5 а) відкритий, а випускний 6 – закритий. Поршень 2 переміщується в циліндрі 3 від ВМТ до НМТ, створюючи в циліндрі розрідження. Під дією різниці тиску атмосферного повітря (0,1 МПа) і відпрацьованих газів у циліндрі (0,08 – 0,09 МПа) свіже повітря, пройшовши повітроочисник та впускну трубу, заповнює об'єм циліндра. напкикінці такту температура повітря, яке нагрівається від деталей двигуна та відпрацьованих газів, підвищується до 30 – 50 °С. На рис. 2.6 б процес впуску зображується кривою rа.

Стиск. Впускний і випускний клапани закриті (рис. 1.2.5 б). Поршень переміщується від НМТ до ВМТ. Повітря стискається, зменшуючись в об'ємі, і наприкінці такту все повітря зосереджується в камері стиску. При цьому тиск повітря зростає до 3,5 – 4,0 МПа, а температура до 600 – 700 °С. Що більше стискається повітря, то сильнішим буде спалах після впорскування палива і, відповідно, зростатиме потужність двигуна і його економічність. На індикаторній діаграмі (рис. 1.2.6 б) процес стиску зображено кривою ac.

Рис. 1.2.5. Схема роботи чотиритактного дизеля:

а) впуск; б) стиск; в) робочий хід; г) випуск;

1 – паливний насос високого тиску; 2 – поршень; 3 – циліндр;

4, 6 – впускний і випускний клапани; 5 – форсунка; 7 – шатун; 8 – колінчастий вал

Наприкінці такту стиску в камеру згоряння паливний насос високого тиску 1 впорскує через форсунку 5 дизельне пальне, яке одразу ж спалахує.

Подача палива в камеру згоряння через форсунку починається за 15 – повороту колінчастого вала до ВМТ. Це потрібно для забезпечення деякого інтервалу від початку самозаймання палива до повного згоряння робочої суміші, протягом якого тиск у камері згоряння зростає до 6,0 – 9,0 МПа, а температура підвищується до І800 – 200С. Максимальні значення тиску та температури спостерігаються в момент переміщення поршня у ВМТ.

Розширення (робочий хід). Впускний і випускний клапани закриті (рис. 2.5 в). Поршень під тиском розширених газів, що утворилися під час згоряння робочої суміші, рухається від ВМТ до НМТ і через шатун 7 обертас колінчастий вал 8. Сила тиску газів на днище поршня досягає значної величини.

У разі переміщення поршня до НМТ тиск газів зменшується до0,4 – 0.5 МПа, а температура знижується до 700 – 900 °С. Робочий хід рис.2.6 б зображується кривою czb.

Випуск. Впускний клапан закритий, випускний відкритий (рис. 2.5 г). Поршень (за рахунок інерції маховика) рухається від НМТ до ВМТ і виштовхує відпрацьовані гази з циліндра через випускну трубу в атмосферу. Наприкінці такту тиск у циліндрі становить 0,11 – 0,12 МПа, температура 400 – 500 °С. Процес випуску на індикаторній діаграмі рис. 2.6 б показано кривою br.

Безымянный

а б

Рис. 1.2.6. Індикаторні діаграми чотиритактних карбюраторного (а)

і дизельного (б) двигунів

1.2.5.3.Робочий цикл двотактного карбюраторного двигуна

Двотактні двигуни є як карбюраторні, так і дизельні. Загальним для всіх типів двотактних двигунів є використання потоку свіжого заряду або повітря для видалення відпрацьованих газів із циліндра. Це явище називають продувкою, яку виконують різними способами.

Двотактний карбюраторний двигун, схему якого наведено на рис. 1.2.7, працює таким чином.

Рис. 1.2.7. Схема двотактного двигуна:

1 – поршень; 2 – гільза циліндра; 3 – камера стиску; 4 – свічка запалювання; 5 – випускне вікно; 7 – впускне вікно;8 – карбюратор; 9 – картер; 10 – випускна труба; 11 – продувальне вікно; 12 – продвальний канал

Перший такт. Під час переміщення поршня в циліндрі від НМТ до ВМТ дно поршня перекриває продувне вікно 11 продувного каналу 12, а потім випускне вікно 5. В камері стиску 3 починається стиск робочої суміші до тиску 0,6 – 0,8 МПа, а в кривошипній камері 8 картера 9 створюється розрідження. З переміщенням поршня його нижня частина (юбка) відкриває впускне вікно 6. Внаслідок різниці тисків повітря і горючої суміші у кривошипній камері свіже повітря, пройшовши повітроочисник, надходить до карбюратора 7. Тут повітря змішується з пальним, утворюючи пальну суміш, яка всмоктується у кривошипну камеру.

Наприкінці такту стиску (за 25 – 2 повороту колінчастого вала до ВМТ) до свічки запалювання 4 підводиться струм високої напруги. Між електродами свічки виникає електрична іскра, яка запалює робочу суміш. Після проходження поршнем ВМТ тиск газів, що згоряють, зростає до 2,5 МПа, а температура підвищується до 2200 °С.

Другий такт. Поршень під тиском розширених газів рухається від ВМТ до НМТ. Юбка поршня закриває впускне вікно і в кривошипній камері починається стискання паливної суміші до 0,12 – 0,15МПа.

Під час переміщення поршня його днище відкриває випускне вікно і відпрацьовані гази, тиск яких в циліндрі зменшився до 0,4 – 0,5 МПа, через випускну трубу 10 виходять назовні.

Рухаючись донизу, поршень відкриває продувне вікно. Оскільки тиск газів у циліндрі становить 0,12 – 0,13 МПа, починається витискання пальної суміші із кривошипної камери через продувний канал і вікно в циліндр над поршнем. Паливна суміш витискає відпрацьовані гази з циліндра і, змішуючись з ними, утворює робочу суміш. Випускне вікно при цьому відкрите, і частина робочої суміші виходить назовні (продування циліндра). Процес продування збільшує витрату палива, але він необхідний для підвищення потужності двигуна.

Після переміщення поршня в НМТ такти повторюються.

У двотактного дизеля основні процеси (стиск, згоряння та розширення, процеси сумішоутворення, самозагоряння суміші) відбуваються, як і у чотиритактного. Проте у двотактному двигуні процеси газообміну займають лише частину ходу поршня до НМТ і відповідно від НМТ. Частина ходу поршня, що використовується на газообмін у двотактних двигунів, становить 0,12 – 0,25.

Безымянный 4

Рис. 1.2.8. Схема двотактного карбюраторного двигуна

з кривошипно-камерним продуванням (а) та індикаторна діаграма (б)

1.2.6. Робота багатоциліндрового двигуна

Поряд з іншими способами радикальне збільшення потужності двигуна здійснюється збільшенням кількості циліндрів – від 2 до 12. Залежно від компонування на машині застосовують рядні, V-подібні та опозитні двигуни. Кривошипи колінчастих валів дво- і чотирициліндрових двигунів розміщені в одній площині під кутом 180°, шести- і дванадцятициліндрових – під кутом 120°, восьмициліндрових – під кутом 90°.

Поршні чотирициліндрового двигуна рухаються попарно: два – догори, два – донизу.

Чергування тактів робочого ходу в циліндрах двигуна називають порядком роботи. Для двоциліндрових двигунів порядок роботи 1–2–0–0, для чотирициліндрових – 1 – 3 – 4 – 2 або 1 – 2 – 4 – 3. Зі збільшенням кількості циліндрів рівномірність обертання колінчастого вала збільшується, оскільки підключаються робочі ходи інших циліндрів за один оберт колінчастого вала. На шестициліндрових рядних двигунах порядок роботи 1 – 5 – 3 – 6 – 2 – 4, а на V-подібних – 1 – 4 – 2 – 5– 3 – 6. На восьмициліндрових рядних двигунах порядок роботи 1 – 6 – 2 – 5 – 8 – 3 – 7 – 4, а на V-подібних – 1 – 5 – 4 – 2 – 6 – 3 – 7 –8. На дванадцятициліндрових V-подібних двигунах порядок роботи 1 – 12 – 5 – 8 – 3 – 10 – 6 – 7 – 2 – 11 – 4 – 9. На шестициліндрових рядних V-подібних двигунах має місце нерівномірне чергування робочих ходів. Кутовий інтервал між робочими ходами становить 90°, 150°, 90°, 150° і тощо.

video не

поддерживается вашим браузером..

Принцип роботи двигуна внутрішнього згоряння

Порівняння робочих циклів показує, що за однакових розмірів циліндрів і частоти обертання колінчастих валів потужність двотактного двигуна у 1,6 – 1,7 раза більша, ніж чотиритактного. Втрата потужності зумовлюється невикористанням частини робочого об'єму, погіршенням очищення й наповнення циліндра двотактного двигуна.

До переваг двотактного двигуна належить рівномірність крутного моменту, оскільки робочий цикл здійснюється протягом кожного оберту колінчастого вала, також конструктивно вони простіші за чотиритактні однакової потужності, мають менші масу й габаритні розміри.

Недоліки двотактних двигунів:

• більша, порівняно з чотиритактними, витрата палива (частина свіжого заряду втрачається під час продування циліндра);

• менший міжремонтний період, оскільки більша теплова напруженість деталей, а також ускладнене їх мащення (у двигунах такого типу для мащення корбово-гонкового механізму використовують суміш з 15 – 22 частин бензину і 1 частини моторного масла).

Двотактні двигуни застосовують там, де, незважаючи на меншу економічність і ресурс, доцільно мати легкий, потужний, простий і дешевий двигун. Тому їх використовують як пускові.

У дизельного двигуна (порівняно з бензиновим) такі переваги:

• на одиницю виконаної роботи витрачається на 20 – 25% менше палива;

• працює на дешевшому, безпечному у пожежному відношенні паливі;

• простіше форсування потужності шляхом наддуву.

Робота дизеля також характеризується більшим тиском газів у циліндрах, що вимагає підвищеної міцності окремих деталей, а це зумовлює збільшення розмірів і маси. Для дизелів також характерний більш важкий пуск, особливо за низької температури, крім того дизельні двигуни відзначаються жорсткою роботою та підвищеним рівнем шуму.

Двигуни з газобалонними установками

У період паливно-енергетичної кризи поширилося використання стиснених і зріджених газів як палива для двигунів внутрішнього згоряння. Газ забезпечує краще сумішоутворення і більш рівномірний розподіл робочої суміші циліндрами, меншу кількість токсичних компонентів, не розріджує масло, не дає золи під час згоряння, має ширші межі займання. Однак порівняно з бензином у нього нижча швидкість горіння і менша теплота згоряння пальної суміші. Як наслідок, потужність двигуна зменшується на 7 – 20% залежно від виду газу.

Переводять дизель на газоподібне паливо, переустатковуючим його на газовий двигун з іскровим запалюванням, зі ступенем стиску 8 – 9, з установленням системи запалювання і газобалонного обладнання. Робота такого переобладнаного двигуна на дизельному паливі неможлива. Для забезпечення можливості використання на дизелі як дизельного, так і газоподібного палива застосовують так звану газодизельну модифікацію, що не потребує істотного переустаткування дизеля. Газ подають у впускний трубопровід, де він у суміші з повітрям всмоктується в циліндри двигуна. Дизельне паливо подають звичайним способом, воно служить для самозаймання газоповітряної суміші, його кількість становить усього 20% витрати. Внаслідок такої роботи різко знижується вміст сажі у відпрацьованих газах.

У разі переведення карбюраторного двигуна на газоподібне паливо його оснащують карбюратором-змішувачем і газобалонною установкою під час роботи на скрапленому газі потужність двигуна знижується до 11%, а на стисненому метані – до 20%.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть ознаки, за якими класифікують двигуни внутрішнього згорання.

2. Дайте визначення верхній та нижній мертвим точкам, а також робочому об’єму двигуна.

3. Дайте коротку технічну характеристику двигуна Д-245, КамАЗ-740.

4. Поясніть робочий процес чотиритактного карбюраторного двигуна.

5. Поясніть відмінність робочого процесу чотиритактного дизельного двигуна від чотиритактного карбюраторного двигуна.

6. Поясніть порядок роботи шести- та восьмициліндрових V-подібних двигунів.

7. Поясніть переваги і недоліки двотактних двигунів.

Попередня тема

На початок

Наступна тема