ДУМАЄМО, ПИШЕМО, СПІЛКУЄМОСЯ УКРАЇНСЬКОЮ Навчально-методичний посібник
Головна Теоретичні відомості Додатки Список використаних джерел Укладачі	ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ*
	А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я А Автономія – право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансо‐ вих, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом; Академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково‐педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом; Б Безоплатна освіта – освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством; В Викладацька діяльність – діяльність, яка спрямована на форму‐ вання знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно‐вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер‐клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково‐педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно‐ правового договору; Е Електронний підручник – електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію; З Заклад освіти – юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; Засновник закладу освіти – орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника; Здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь‐яким видом та формою здобуття освіти; І Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план; Індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого‐педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання; Індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів; Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискри‐ мінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників; Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей; К Кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання); Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особис‐ тих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність; О Освітній процес – система науково‐методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей; Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реаліза‐ цію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті; Освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання; Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додатковоїпостійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту; П Педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково‐педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або нефор‐ мальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей; Р Результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів; Рівень освіти – завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій; Розумне пристосування – запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами; С Система освіти – сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно‐правових актів, що регулюють відносини між ними; Спеціальні закони – закони України ʺПро дошкільну освітуʺ, ʺПро загальну середню освітуʺ, ʺПро позашкільну освітуʺ, ʺПро професійно‐технічну освітуʺ, ʺПро вищу освітуʺ; Суб’єкт освітньої діяльності – фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність; У Універсальний дизайн у сфері освіти – дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну; Я Якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандар‐ том освіти та/або договором про надання освітніх послуг; Якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг. * Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38‐39, ст.380
	Попередня тема	На початок	Наступна тема