|
|
ЛАТИНСЬКА МОВА Електронний посібник |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
5.1. Числівники (numeralia).
Класифікація 5.2. Утворення кількісних числівників (numeralia cardinalia) 5.2.1. Відмінювання числівників 5.3. Утворення порядкових числівників (numeralia ordinalia) 5.4. Узгодження числівників з іменниками 5.5. Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia) 5.1. Числівники (numeralia). Класифікація Числ́івник – самостійна
частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? У латинській мові є чотири розряди числівників: 1. Кількісні
(numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки? 2. Порядкові
(numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е? 3. Розділові
(numeralia distributīva)
– відповідають на питання
по скільки? 4. Прислівникові
(numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?
Табл. 5.1. Числа та числівники
5.2. Утворення кількісних числівників
(numeralia cardinalia) Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100
(centum) і 1000 (mille) –
основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із десятками і одиницями і т.д. – складені похідні. Числівники
від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника
слова -dĕcіm (із decem), що означає
десять: undĕcim, duodĕcim
і т.д. Складені
числівники з останньою
цифрою 8 або 9 утворюються
відніманням від наступного десятка відповідно 2
або 1.
Табл. 5.2. Складені числівники з останньою цифрою 8
або 9 Числівники
від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника
слова -ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д. Двозначні
числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або
duo et viginti. Числівники
від 200 до 900 утворюються
додаванням до основного числівника
-centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti. Числівники
більше 100 позначаються
так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem. 5.2.1. Відмінювання числівників Із
кількісних числівників відмінюються 1, 2, 3, сотні від 200 до 900 і тисячі.
Табл. .3. Зразок відмінювання
кількісних числівників: unus, a, um; duo, duae, duо Числівники
tres (m, f), tria (n) відмінюються за третьою голосною відміною у множині
Табл. 5.4. Зразок відмінювання числівників
tres (m, f), tria (n) Сотні
від 200 до 900 відмінюються
за першою і другою відміною
іменників у множині
Табл. 5.5. Зразок відмінювання сотень від 200 до 900 Числівник
mille (тисяча) не відмінюється; для множини
служить слово milіа (тисячі)
і відмінюється за третьою
голосною відміною
Табл. 5.6. Зразок відмінювання слова milіа (тисячі)
5.3. Утворення порядкових числівників
(numeralia ordinalia) Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus
-a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), -a (f), -um (n): tertius, a, um. Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti – 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання). Наприклад, 435 – quadringentesĭmus
tricesĭmus quintus –
чотириста тридцять п’ятий. 5.4. Узгодження числівників з іменниками
Кількісні числівники
до mille (тільки в однині у значенні одна тисяча) у латинській мові виступають означенням до іменника. Відмінювані
числівники 1, 2, 3 і назви
сотень від 200 до 900 узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку: duo
viri (m) – два чоловіки tres regiōnes (f) – три райони ducenti libri (m) – 200 книжок tria oppĭda (n) – три міста. Невідмінювані
кількісні числівники від 4 до 100, а також числівник 1000 (mille) не впливають на відмінок іменника: sex
nomĭna – 6 назв decem arbŏres – 10 дерев. Від
числівника milіа (тисячі), як і від іменника, залежить інший іменник у родовому відмінку: quattuor
milia milĭtum – чотири тисячі воїнів. Порядкові
числівники узгоджуються з
іменниками в роді, числі та відмінку, як і в українській мові: annus
millesĭmus nongentesĭmus
nonagesĭmus nonus –
1999 рік; annus bis millesĭmus secundus – 2002 рік. 5.5. Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia) Розділові числівники відповідають на питання по скільки?, прислівникові – на питання скільки разів?. Розділові та прислівникові числівники утворюються від відповідних кількісних, за винятком перших двох. Розділові числівники мають родові закінчення множини першої і другої відмін. Розділові числівники утворюються за допомогою суфікса -n-, а прислівникові, починаючи від п’яти, – за допомогою суфікса -ies. Розділові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.
Табл. 5.7. Розділові та прислівникові числівники За допомогою порядкових числівників утворюються дробові: 1/4 – quarta pars; 1/6 – sexta pars; 1/9 – nona pars; 3/5 – tres quintae; 5/9 – quinque nonae; 8/10 – octo decĭmae; 4/15 – quattuor quintae decĭmae. Розділові
і прислівникові числівники
вживаються при множенні: 2 × 2 = 4 bis
bina sunt quattuor; 5 × 6 = 30 quinquies
sena sunt triginta; 3 × 8 = 24 ter
octōna sunt viginti quattuor. При додаванні
вживаються кількісні числівники: 5 + 3 = 8 quinque
et tres sunt octo 21 + 34 = 55 viginti
unus et triginta quattuor sunt quinquaginta quinque.
Питання для самоконтролю 1. Скільки і які розряди числівників є у
латинській мові? 2. Як утворюються кількісні числівники? 3. Як утворюються порядкові числівники? 4. Чим виступають в реченні кількісні числівники
до mille (тільки в однині у значенні одна тисяча)? 5. На яке питання відповідають розділові
числівники? 6. За допомогою яких суфіксів утворюються
розділові та прислівникові числівники? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
