|
|
ЛАТИНСЬКА МОВА Електронний посібник |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
3.1. Іменник
(nomen substantivum) 3.2. Перша
відміна іменників (declinatio I) 3.2.1. Лексичний мінімум (іменники І відміни) 3.3. Друга
відміна іменників (declinatio ІІ) 3.3.1. Лексичний мінімум (іменники ІІ відміни) 3.4. Третя
відміна іменників (declinatio ІІI) 3.4.1. Лексичний мінімум (іменники ІІІ відміни) 3.5. Четверта
відміна іменників (declinatio ІV) 3.5.1. Лексичний мінімум (іменники ІV відміни) 3.6. П’ята відміна іменників (declinatio V) 3.1. Іменник (nomen substantivum) Іме́нник – самостійна
частина мови,
що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка,
відповідає на питання хто? або що? Іменник
у латинській мові має п’ять відмін.
Належність іменника до певної відміни визначається за закінченням родового відмінку однини (Genetivus singularis): Відміна І ІІ ІІІ ІV V N.sing. agua Folium flos frucrtus species Gen.sing. agu-ae foli-I flor-is fruct- us speci-ei Закінчення
називного відмінка однини (Nominativus singularis) визначає граматичний рід іменника. Бувають винятки в роді, тому завжди вказується рід (genus) кожного іменника. Іменник
має три граматичні роди (genus): m (masculinum
) – чоловічий рід: pulvis m- порошок f (femininum)
– жіночий рід: vertebra f – хребець n (neutrum) –
середній рід: os n – кістка Іменники
відмінюються за числами (numeri): singularis
– однина pluralis
– множина і відмінками
(casus) Nominativus
– називний (хто? що?) Cenetivus
– родовий (кого? чого?) Datius
– давальний (кому? чому?) Accusativus
– знахідний (кого? що?) Ablativus
– орудний (ким? чим?) місцевий (в, на кому? чому? де
?) Vocativus
кличний (вживається при звертанні; у фармацевтичній термінології не зустрічається) Практичну
основу іменників усіх п’яти відмін виділяємо за закінченням Genetivus singularis (родового відмінку однини). Форми
запису іменників У словниках кожний
іменник подається у двох формах: Nominativus та Genetivus singularis, при чому родовий відмінок здебільшого подається скорочено: vita, ae (f) – життя; amicus, i (m) – друг; homo, inis (m) – людина; casuc, us (m) – випадок, res, rei (f) – річ, справа. Відмінюються іменники додаванням до (його) основи відмінкових закінчень. 3.2. Перша відміна (Declinatio prima) До першої відміни
належать іменники жіночого
роду, які в Nom.
Sing. закінчуються на -а,
в Gen.sing. – на ae. Наприклад: herba,
ae f – трава ,зілля officina,
ae f – аптека planta,
ae f – рослина lagena,
ae f – пляшка olla,
ae f – банка mixture,
ae f – мікстура, суміш tabuletta,
ae f – таблетка tinctura,
ae f – настоянка (спиртова) tela,
ae f – тканина, марля fascia,
ae f – пов’язка, бинт silva,
ae f – ліс
Табл. 3.1. Зразок відмінювання
іменників І відміни Винятки
що до роду До І відміни
належать також іменники чоловічого роду на -а, що позначають рід занять, професії. Наприклад: Agricola,
ae m – землероб nauta,
ae m – моряк Pharmacеuta,
at m – фармацевт oculista,
ae m – окуліст Poeta,
ae m – поет
college, ae m – товариш Pharmacopola,
ae m – аптекар scriba,
ae m – писар Incola,
ae m – житель 3.2.1. Лексичний мінімум ( іменники І відміни) Анатомічний ala,
ae , f – крило ala,
ae , f – крило apertura,
ae f – вхід, отвір cella,
ae f – клітина cellula,
ae f (cyt- us) – клітинка сomissura,
ae f – спайка cornea,
ae f – рогівка fascia,
ae f – фасція, оболонка м’язів fossa,
ae f – яма, рів, поглиблення fibra,
ae f – волокно fissura,
ae f – тріщина, щілина fovea,
ae f – ямка fractura,
ae f – перелом glandula,
ae f – залоза incisura,
ae f – вирізка tibia,
ae f – велика гомілкова кістка mandibula,
ae f – нижня щелепа medulla,
ae f – кістковий мозок derma,
ae f – шкіра spina,
ae f – хребет, ость costa,
ae f – ребро vertebra,
ae f – хребець vesica,
ae f – міхур fibula,
ae f – мала гомілкова кістка retina,
ae f – сітківка ulna,
ae f – ліктьова кістка columna,
ae f – стовп, колона crista,
ae f – гребінь eminentia,
ae f – виступ, підняття prominentia,
ae f – виступ sguama,ae
f – луска
Фармакологічний aqua,
ae f – вода herba,
ae f – трава althaea,
ae f – алтей проскурняк ampulla
ae f – ампула belladonna,
ae f – беладонна pasta
, ae f – паста charta,
ae f – папір ephedra,
ae f – хвойник (рослина) planta,
at f – рослина gutta,
ae f – крапля fascia,ae
f – пов’язка, бинт officina,
ae f – аптека mixtura,
ae f – мікстура, суміш tinctura,
ae f – настоянка (спиртова) tabuletta,
ae f – таблетка convallaria,ae
f – конвалія menthe,
ae f – м’ята lagena,
ae f – пляшка tela,
ae f – марля, тканина pilula,
ae f – пілюля scatula,
ae f – коробочка terebinthina,
ae f – терепентин, живиця
3.3. Друга відміна іменників (secunda) До ІІ відміни належать іменники
чоловічого та середнього роду, які в Gen. sig – закінчуються
на і; в Nom. sing. Іменники чоловічого роду закінчуються на - us або – er, середнього
– на - um. Наприклад: succus, i m - сік, morbus, i m - хвороба, folium,
i m -листок, sirupus, i m- сироп.
Табл. 3.2. Зразок відмінювання іменників ІІ відміни 3.3.1. Лексичний мінімум (іменники ІІ відміни) Анатомічний
atrium,
i n- передсердя cerebellum,
i n- мозочок carpus,
i m - зап’ястя digitus,
i m - палець cavum,
i n - порожнина oesophagus,
i m - стравохід lobus,
i m- доля duodenum,
i n – 12-пала кишка jejunum,
i n – порожня кишка omentum,
i n- сальник cerebrum,
i n – головний мозок intestinum,
i n –
кишка omasum,
i n – книжка
( шлунка) reticulum,
i n – сіточка, сітка septum,
i n –
перегородка cancer,
eri m – рак humerus,
i m –
плече nervus,
i m –
нерв oculus,
i m –
око musculus,
i m –
м’яз labium,i
n – губи rectum,
i n – пряма кишка Фармакологічний antidotum,
i n – протиотрута emplastrum,
i n – пластир linimentum,
і n – рідка мазь bolus,
i f – глина, велика пілюля unguentum,
i n – мазь acidum,
i n – кислота emulsum,
i n – емульсія extractum,
i n – екстракт, витяжка oleum
persicorum – персикова олія oleum
Ricini – касторова (рицинова) олія oleum
Terebinthinae-скипидар, терпентинова
олія sirupus,
i m – сироп succus,
i m – сік crystallus,
i f – кристал vaselinum,
i n – вазелін malus,
i f –
яблуня fungus,
i m – гриб(ок) infusum,
i n – настій
(водяний) remedium,
i n – ліки suppositorium,
i n – свічка
(лікувальна)
3.4. Третя відміна іменників
(Declinatio tertia) До ІІІ відміни належать іменники
усіх трьох родів, що
мають в родовому відмінку
однини закінчення – is. Це закінчення
є характерною ознакою ІІІ відміни. В називному відмінку однини іменники ІІІ відміни мають різні закінчення.
В більшості іменників цієї відміни основа слова не може бути виділена з називного відмінка однини. Для визначення основи слова потрібно знати, крім називного відмінка, ще й родовий. Основа виділяється з
родового відмінка однини
шляхом відокремлення закін-чення
– is. Тому в словниках, крім
називного відмінка, вказуються і закінчення
родового відмінка з кінцевою
частиною основи. Отже, слова цієї відміни потрібно запам’ятовувати не тільки в називному відмінку, але й
родовому. Наприклад: cortex,
– icis m кора, основа – cortic - corpus,
– oris
n – тіло, основа –corpor Три типи відмінювання При відмінюванні
відмінкові закінчення приєднуються до основи. Іменники ІІІ відміни діляться на три типи, що мають в деяких відмінках різні закінчення. Ці типи умовно називають: приголосний тип, голосний тип, мішаний. Рівноскладові
та нерівноскладові іменники. Рівноскладовими
називаються такі іменники, які в називному і родовому відмінках однини мають однакову кількість складів. Наприклад: Ignis,
ignis m – вогонь fames,
famis f – голод нерівноскладовими
називаються такі іменники, які в родовому відмінку однини мають на один склад більше, ніж в називному однини. Наприклад:
Radix,
radicis f – корінь Pulvis,
pulveris m – порошок Corpus,
corporis n – тіло Наприклад: Liquor,
-oris, m-рідина Solutio,-
onis, f- розчин Semen,
- inis, n –насінина Приголосний
тип. Приголосний
тип відмінювання – основний.
За приголосним типом відмінюються
нерівноскладові іменники всіх трьох родів
з основою на один приголосний. Наприклад:
cortex, icis m – кора, radix, icis f – корінь, semen, inis n – насіння.
Табл. 3.3. Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни (приголосний тип) Голосний
тип. До голосного
типу належать іменники середнього
роду, які в Nom. Sing.закінчуються на -e,-al,-ar.
Табл. 3.4. Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни (голосний тип) Мішаний
тип. До мішаного
типу належить: а) рівноскладові
іменники, які в Nom. Sing, Закінчуються
на – is,-es. Наприклад:
caulis, is m- стебло, tabes, is f – виснаження; б) іменники,
основа яких закінчується
на два або більше приголосних. Наприклад:
dens, dentis m – зуб, pars, partis f-частина, cor, cordis n - серце. Особливості
іменників мішаного типу: Gen. plur. – ium (замість-um). В усіх інших відмінках закінчення такі, як у приголосному типі.
Табл. 3.5. Зразок відмінювання іменників ІІІ відміни (мішаний тип) 3.4.1. Лексичний мінімум (іменники ІІІ відміни) Анатомічний а) чоловічий рід apex,
icis, m – верхівка axis,
is m! – вісь, ІІ шийний хребець trochanter,
eris m – вертлюг pes.
pedis m – стопа paries,
etis m – стіна pulmo,
onis m – легеня vomer,
eris, m – леміш canalis,
is m ! – канал margo,
inis m! – край dens,
tis, m –зуб
б) жіночий рід articulation,
onis f (гр.arthron) – суглоб basis,is
f – основа cartilago,
inis f (гр. chondros) – хрящ cervix,
icis – шия frons,
ntis f – лоб impressio,
onis f – утиснення, удавлення pars,tis
f – частина region,
onis f – ділянка tuberositas,
atis f – горбистість cutis,
cutis f – шкіра gaster,
tris f – шлунок в) середній рід caput,
itis n – голова corpus,
oris n ( гр.soma)– тіло crus,
uris n – гомілка, ніжка foramen,
inis n – отвір os,
oris n – рот, гирло os,
ossis n (гр. osteon) – кістка femur,oris
n – стегно tuber,
eris n – горб cor,
cordis, n – серце hepar,
atis n – печінка
Фармакологічний arbor,
oris f – дерево adeps,
ipis m – сало cortex,
icis m – кора flos,
oris m – квітка carbo,
onis m – вугілля legume,
inis n – стручок caulis,
is m – стебло pars,
partis f – частина suspensio,
onis f – суспензія radix,
icis, f – корінь rhizome,
atis n – кореневище mucilage,
inis f – слиз
3.5. Четверта відміна іменників
(Declinatio quarta) До ІV відміни належать іменники
чоловічого роду
на -us і середнього роду
на – u у називному відмінку
однини. Родовий відмінок іменників ІV відміни закінчується на -us. Наприклад: Fructus,
us m – плід spiritus,
us m – спирт usus,
us m – вживання gustus,
us m – смак cornu,
us n – ріг gelu,
us n – холод, лід
Табл. 3.6. Зразок відмінювання іменника ІV відміни 3.5.1. Лексичний мінімум (іменники ІV відміни) Анатомічний abortus,us,m – викидень
abscessus,us,m – нарив
meatus,us,
m – прохід, канал sinus,us,m
– пазуха, порожнина artus,us,m.
– суглоб hiatus,us,m
– отвір, щілина foetus,us,m
– плід, зародок (в утробі) genu,us,n – коліно
processus,us
m – відросток
arcus,us
m – дуга collapsus,us,
m – недостатність серцевої
діяльності cornu,us,m – ріг pulsus,us,m – поштовх,
ductus,us,m- протока, хід manus,us
f – рука Лексика
загального вживання spiritus,us,m
– спирт, подих, дух fructus,
us,m – плід quercus,us
f – дуб lapsus,
us, m – похибка,
помилка motus,us,m – рух status,us,
m – положення, стан situs,us,m
– положення, місце знаходження usus,
us, m – використання, користування, досвід casus,us,m – пригода, випадок vultus,
us,m – обличчя, tractus,us,m – тракт, шлях,
3.6. П’ята відміна іменників
(Declinatio quinta) До V відміни належать іменники
жіночого роду, які
в називному відмінку однини закінчуються на -es, а в родовому відмінку
однини на -ei ( після голосного -ei,
після приголосного -ei). Наприклад:
species,
ei f – збір amaries,
ei f – гіркота scabies,
ei f – короста rabies,
ei f – сказ facies,
ei f – обличчя, поверхня.
Табл. 3.7. Зразок відмінювання іменника V відміни Так само відмінюється
іменник чоловічого роду –
dies, ei m – день та похідні від нього. Іменник
species, ei, f у фармацевтичній термінології вживається у множині (перекладається одниною). Наприклад: Species
aromaticae – ароматичний збір Species
laxantes – проносний (послаблюючий) збір Species
diureticae – сечогінний збір Species
amarae – гіркий (апетитний) збір Species
sedativae – заспокійливий
збір Species
pectoralis – грудний збір Species metabolicae – метаболічний
збір
3.7. Словотвір іменників Одним із засобів словотворення є суфіксація. Найуживанішими суфіксами
іменників І відміни є: -tur, -sur, -in,
-ant, -ent: natura (природа), cultura (обробка), censura (сувора оцінка, критика),doctrina (вчення), medicina(медицина),scientia (знання), ignorantia (незнання). Суфікси
– tur-, -sur- вказують на наслідок дії: lectura (прочитане), sculptura (вирізане), creatura (створене). Суфікс
– in вживається в словах,
що означають мистецтво, або вид заняття: doctrina, medicina. Суфікси
-ent,- ant- часто зустрічаються в іменниках, що означають якість або стан: scientia (знання), potentia (сила). Новоєвропейські
мови, запозичуючи латинські слова І відміни, засвоїли також словотвірні суфікси: лат. natura, cultura, censura, doctrina, medicina, scientia, ignorantia.
Питання для самоконтролю 1. Скільки відмін іменників є в латинській мові? 2. Які іменники належать до І відміни? 3. Які іменники належать до ІІ відміни? 4. Які іменники належать до ІІІ відміни? 5. Які іменники належать до ІV відміни? 6. Які іменники належать до V відміни? 7. Що є одним із засобів словотворення? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
