|
|
Технологія виробництва і
переробки продукції свинарства Електронний посібник |
|
||
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я Абіотичні фактори – умови зовнішнього середовища, що впливають на ріст і продуктивність
тварин. Аборигенна порода – місцева порода сільськогосподарських тварин. Для збереження таких
тварин як банку генів та з метою використання в селекційній роботі в багатьох
країнах світу організовують заповідники, а також здійснюють консервацію
сперміїв. Абсолютний приріст – показник, що характеризує збільшення маси свиней в онтогенезі.
Визначається за різницею між кінцевою і початковою живою масою за окремі
періоди вирощування та вимірюється в кілограмах або грамах. Аварійний опорос – це опорос, за якого кількість живих поросят у гнізді під час народження
становить шість голів і менше. Авітаміноз – захворювання тварин, яке виникає внаслідок тривалої, часткової або
повної нестач вітамінів у раціоні (цинга, рахіт тощо). Автоліз м’яса – комплекс складних процесів та структурних змін, які відбуваються у
м’ясі тварин під впливом природних ферментів під час визрівання, що надає
йому соковитості, аромату, смаку і підвищує перетравність. Агалактія – відсутність молока у свиноматок внаслідок порушення функції молочної
залози без клінічних ознак її захворювання. Агонія – термінальні (кінцеві) моменти життя, що передують клінічній смерті. Адаптація – пристосування свиней до нових умов на довкілля (клімату, утримання,
годівлі). Акліматизація – пристосовування свиней до нових кліматичних умов зі збереженням
господарсько корисних якостей, насамперед відтворювальних. Альбуміни – прості білки; входять до складу тваринних тканин, яєчного білка,
молока, сироватки крові, одержуються в кристалічному вигляді під час
висушування. Анаеробні процеси – процеси, що відбуваються без кисню. Аналоги – схожість окремих особин або груп тварин за головними ознаками (масою,
віком, породністю та ін.). Анемія – недокрів’я – хвороба тварин, що характеризується зменшенням у крові
кількості еритроцитів і гемоглобіну. Виникає за нестачі мікроелементів
(аліментарна анемія) у молодняку свиней. Апробація – комісійне оцінювання селекційних досягнень у свинарстві (порід,
породних груп, типів, ліній, кросів). Асиміляція – синтез усіх необхідних для життєдіяльності організму тварин речовин, що
надходять з довкілля. Аспермія – відсутність в еякуляті сперміїв. Спостерігається у разі крипторхізму,
гермафродитизму, за недоліків в утриманні та годівлі. Астоспермія – слабка рухливість сперміїв у еякуляті. Атестація – комплексне оцінювання підприємства відповідно до напрямку його роботи. Аукціон – продаж племінних тварин з публічного торгу. Аутбридинг – спарювання неспоріднених між собою тварин у межах чотирьох рядів
предків. Бабка – надкопитний суглоб ноги. Багатоплідність – кількість народжених свиноматкою живих поросят за опорос. Баланс – рівновага між потребою і забезпеченням (кормів для тварин, поживних
речовин у раціоні та ін.). Банк сперми – сховище глибокозамороженої сперми плідників сільськогосподарських
тварин; використовується для штучного осіменіння самок племінних і товарних
стад. Бекон – високоякісний м’ясний продукт, виготовлений зі спеціально оброблених
пів туш свиней беконної відгодівлі з ніжним соковитим м’ясом та білим або
слаборожевого кольору шпиком. Білково-вітамінно-мінеральна
добавка (БВМД) – суміш багатих на білок
концентрованих кормів з добавкою вітамінів, мінеральних речовин,
мікроелементів та антибіотиків. Бонітування свиней – комплексне оцінювання тварин за племінними і продуктивними якостями,
яке проводять в усіх господарствах незалежно від їх організаційно-правових і
форм власності, що мають племінних свиней. Буженина – високоякісний м’ясний продукт, виготовлений із посоленого свинячого
окосту без кісток і шкіри. Буферна (резервна) група – поголів'я холостих, ремонтних свиноматок і свинок після їх вирощування,
яке має бути постійно на комплексі. Із цієї групи відбирають свиноматок і
ремонтних свинок у стані охоти для формування однієї крокової групи. Вагіна (штучна) – прилад для одержання сперми від плідників різної конструкції і розміру. Валова продукція – сукупність всіх видів продукції, одержаної від свинарства за певний
відрізок часу, яка виражена у вартісній формі. Її обсяг залежить від
продуктивності свиней, чисельності та структури стада, продуктивності праці
та інших факторів. Валовий приріст – приріст живої групи свиней за відповідний період (декада, місяць, рік). Вгодованість – стан організму, що характеризується ступенем розвитку м’язів і
співвідношенням м’язової та жирової тканини; визначається візуально і
промацуванням. Великоплідність (кг) – визначається середньою живою масою одного поросяти в приплоді під час
народження. Взаємодія генотип ×
середовище – реакція різних генотипів на
умови довкілля та оцінка племінних цінностей тварин у цих умовах. Різні
генотипи неоднаково реагують на різні умови середовища, що ускладнює
селекційно-племінну роботу. Виробничий процес – сукупність технологічних процесів, що проходять у певній послідовності. Виробничий цикл – час, необхідний для реалізації виробничого процесу. Вирощування свиней – система, що включає комплекс заходів, спрямованих на створення комфортних
умов годівлі та утримання молодняку для виявлення його генетичних задатків. Витрати корму – кількість корму (в одиницях поживності), що витрачається на одиницю
приросту живої маси. Витрати корму (корм. од.) – це здатність свиней засвоювати корми. Цей показник розраховується діленням
суми кормових одиниць, які містяться у спожитому кормі, на валовий приріст
живої маси за період відгодівлі. Відгодівельний молодняк – тварини, призначені для забою на м’ясо. Відгодівельні властивості – сукупність ознак, що характеризують результати відгодівлі (середньодобовий
приріст, вік досягнення забійної маси та витрати корму на одиницю приросту). Відгодівля свиней – інтенсивна годівля свиней, спрямована на одержання від них найбільшої
кількості і найкращої якості продукції та сировини. Відлучення – відокремлення молодняку від маток у кінці підсисного періоду. Відносний приріст – відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із напівсухою
початкової та кінцевої живої маси. Відтворення – відновлення поголів’я стада шляхом заміни тварин, що вибули, новими. Відтворювальна здатність – генетично зумовлена властивість тварин до відтворення потомства. Відтворювальний цикл – період, що включає вагітність, продуктивний період та інтервал між відлученням
молодняку до запліднення. Відтворювальні якості – група ознак (запліднювальна здатність, багатоплідність,
життєздатність), які характеризують відтворювальну здатність. Вік досягнення живої маси 100
кг – різниця у днях між датою
досягнення живої маси 100 кг і датою народження. Вік свиней – період часу від народження до старіння і смерті свиней. Встановлюють
вік на підставі даних про народження, мічення свиней. Вірогідність – показник, що вказує на ступінь імовірності різниці, отриманої між
порівнюваними групами тварин. Внутрішній жир – жир, знятий зі шлунка, кишок, нирок та паховий. Внутрішньопородний тип – це більшою чи меншою мірою однорідні достатньо консолідовані групи тварин певної породи, які мають
специфічні екстер’єрно-конституціональні особливості, пристосовані до певних
природних та господарських умов розведення і мають характерні ознаки
продуктивності. Вологоутримувальна здатність
м’яса – властивість білків м’язової
тканини утримувати воду. Галотановий тест – визначення чутливості свиней до стресових факторів за допомогою
анестезуючого газу – галотану. Ген – елементарна одиниця спадковості, яка є частиною молекули
дезоксирибонуклеїнової кислоти. Головна функція гена – програмування синтезу
ферментних та інших білків. Генеалогічна лінія та родина – групи тварин у межах породи, об’єднаних спільним походженням і кличкою. Генетичний поліморфізм – одночасна наявність у популяції декількох різних спадкових форм одного
й того самого локусу, які знаходяться в рівновазі впродовж низки генерацій. Генетичний потенціал
продуктивності – максимальна продуктивність
тварин, зумовлена спадковістю і проявляється в оптимальних умовах годівлі та
утримання. Генофонд – сукупність порід або типів і ліній у породі, яка характеризує їх
генетичну різноманітність. Геном – гаплоїдний (одинарний) набір хромосом із вмістом у ньому генів, або
сукупність генів у гаплоїдному наборі хромосом. Генотип – сукупність всіх генів організму, які визначають основу племінної
роботи. Взаємодія генотипу із довкіллям, що зумовлює фенотипний вияв ознак. Гетерозиготність – притаманний тварині стан, за якого гомологічні хромосоми мають різні
алелі одного або декількох генів. У селекції тварин гетерозиготність
створюється підбором, але вона може виникнути внаслідок мутації. Гетерозис – властивість гібридів від схрещування порід, типів, ліній чи видів
перевищувати середні показники батьківських форм за однією або комплексом
ознак. Гібрид – потомство, одержане від схрещування різних видів тварин або від
селекціонованих і перевірених на поєднуваність порід, типів чи ліній. Гібридизація – схрещування тварин різних видів, спеціалізованих порід, типів і ліній
для створення нових порід або одержання товарних гібридів. Поділяється на
міжпородну, породно-лінійну і міжлінійну гібридизацію. Гіподинамія – послаблення і зниження м’язової діяльності внаслідок обмеженої рухомої
активності (безвигульного утримання). Глікоген – тваринний крохмаль, який утворюється із цукрів крові в печінці, м’язах
та інших органах як основний запасний вуглевод організму тварин. Гліколіз – складний ферментативний процес анаеробного розщеплення вуглеводів у
організмі тварин, в результаті якого утворюється молочна кислота. Глюкоза – вуглеводень групи моносахаридів; цінна поживна речовина для всіх
організмів; є складовою частиною сахарози, клітковини, крохмалю, глікогену,
глікозидів і посідає центральне місце в їх вуглеводному обміні. Гніздо – поросята від одного опоросу свиноматки. Годівниці – спеціальне обладнання для годівлі тварин; розрізняють стаціонарні, напівстаціонарні,
переносні, пересувні та автоматичні годівниці. Гомозиготність – така генетична структура зиготи або генотипу, коли гомологічні
хромосоми мають однакову форму гена. Дезінфікувальні засоби – засоби знищення хвороботворних організмів, до яких належать хлоровмісні
сполуки, окисники, феноли, солі важких металів, лугів, кислоти та газоподібні
речовини. Дезоксирибонуклеїнова кислота
(ДНК) – високомолекулярна біологічно
активна сполука, що є неодмінною складовою частиною кожної клітини організму,
яка відіграє важливу біологічну роль, зберігаючи і передаючи
спадково-генетичну інформацію про будову, розвиток та індивідуальні ознаки
кожного живого організму. Дезоротація – усунення неприємних запахів у свинарнику хімічним шляхом. Довжина беконної половинки (см)
– вимірюють сантиметровою стрічкою, у висячому
вертикальному положенні, по розрубу від попереднього краю лобкової кістки до
середини першого ребра. Довжина охолодженої туші (см) – вимірюють сантиметровою стрічкою, у висячому вертикальному положенні,
по середині розрубу від попереднього краю лобкової кістки до передньої
поверхні першого шийного хребця (атланта). Довжина тулуба – визначається у встановлені вікові періоди шляхом вимірювання мірною
стрічкою від потиличного гребеня до кореня хвоста. Дозрівання м’яса – сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу,
внаслідок яких воно набуває ніжної консистенції і соковитості та специфічного
аромату і смаку. Дорослі свині для забою – свиноматки, кнури, кабани старші 9 місяців. Економічне оцінювання
свинарства – визначення витрат коштів і
праці на одиницю продукції свинарства та встановлення їх доцільності. Екстер’єр – це зовнішня будова тварини у зв’язку з її біологічними особливостями та
господарською цінністю. Епізоотія – поширення інфекційної хвороби тварин на значнй території або акваторії. Ерекція – збільшення обсягу, затвердіння статевого члена плідника. Етограма – каталог характерних особливостей поведінки тварин, виду або породи. Етологія – розділ біології, що вивчає поведінку, звички, вдачу, біологічні основи
життєвих проявів організму. Ефект схрещування – перевага помісей або гібридів за однією чи декількома продуктивними
ознаками над однією або обома батьківськими формами. Ефективність використання корму
– витрати корму (кормових одиниць або кілограмів
комбікорму) на одиницю приросту маси тварин. Еякулят – обсяг сперми, яка виділяється плідником під час статевого акту. Жива маса – показник розвитку свиней, що визначається шляхом зважування у
будь-якому віці. Жирова тканина – різновидність сполучної тканини тваринного організму, яка складається
із клітин, майже повністю заповнених жировою краплею. Життєвий цикл – сукупність фаз розвитку, після завершення яких організм досягає статевої
зрілості та стає здатним давати потомство. Забій свиней – технологічний процес умертвіння свиней. Забійна маса – маса туші після забою (переробки). Забійний вихід (%) – це відношення у відсотках маси туші, голови, ніг та внутрішнього жиру
до живої маси тварини перед забоєм. Залежно від маси тварин та їх
вгодованості забійний вихід свиней становить 70–85%, тобто у свиней масою
80–100 кг він досягає 70–75%, 150–180 кг – 80–82%, у добре вгодованих –
83–85%. Забійні свині – тварини, призначені для забою з метою одержання м’яса та м’ясних
продуктів. Забійні тварини – сільськогосподарські тварини, призначені для забою з метою одержання
м’яса та м’ясних продуктів. Загар свинини – погіршення м’яса, що виникає внаслідок неправильного зберігання пів туш
упродовж першої доби після забою. Заплідненість свиноматок – відношення кількості поросних свиноматок до числа тих, що осіменяли. Запліднення – процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), що лежить в
основі розмноження. Зважування свиней – визначення живої маси окремої тварини або певної групи. Проводиться
зранку до годівля з точністю до 1 кг. Зоотехнічний облік – записи про продуктивність та якість продукції, походження, масу,
парування, приплід та інших даних різних технологічних груп свиней. Ієрархія – система взаємин між тваринами різної статі, віку в групі, що зумовлює
їх поведінку. Імунітет – здатність організму захищати свою цілісність і біологічну
індивідуальність. Розрізняють імунітет активний, пасивний, видовий, набутий
тощо. Інадаптація – неспроможність організму тварин пристосуватися до змінених конкретних
умов існування, що призводить до їх вимирання. Інбридинг (інцухт) – схрещування тварин, які мають спільних предків (близькоспоріднене). Інгібітори – природні та синтетичні речовини, які пригнічують активність ферментів в
організмі тварин, затримують різні хімічні, біохімічні та фізіологічні
процеси. Індекс будови тіла – відношення показників одного проміру до іншого, анатомічно пов’язаного
з ним, виражене у відсотках. Індекс м’ясності – відношення м’язової тканини і жиру до кісток і сухожилок. Індивідуальна потенція – здатність тварин стійко передавати свої цінні якості потомству. Інсоляція – дія сонячних променів на організм тварини. Інтенсивність використання
тварин – статеве навантаження
плідників на кількість одержаного від маток приплоду за рік або продуктивний
період. Інтенсифікація галузі
свинарства – процес послідовного
збільшення кількості та підвищення якості продукції, зниження собівартості та
підвищення продуктивності праці під час її виробництва. Інтер’єр – визначають як сукупність внутрішніх гістологічних, біохімічних та
фізіологічних показників організму у зв’язку з його конституцією і напрямом
продуктивності. Інтербридинг – спарювання споріднених тварин, які вирощені у різних умовах. Кабан – дорослий кастрований самець свиней. Кабанчик – молодий кастрований самець свиней. Карантин – система заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних
захворювань. Карантинне приміщення – будівля, в якій проводять діагностику та ветеринарно-санітарну обробку
тварин, які надходять у господарство. Кастрація – повне або часткове видалення статевих залоз у самців. Категорія вгодованості – визначається залежно від живої маси, віку, форми тулуба і товщини шпику
над 6–7 остистими відростками хребта. Кількісні ознаки – ознаки, які характеризуються безперервною мінливістю і полігенним
успадкуванням. На цих ознаках, в основному, ґрунтується сучасна селекція
тварин. Кнур – дорослий некастрований самець свиней. Кнурець для забою – молодий некастрований самець свиней живою масою до 70 кг. Кнури, яких перевіряють – кнури від першого парування до закінчення їх оцінювання за масою потомства
під час відлучення, після чого переводять в основні або вибраковують. Комбікорм – суха кормова суміш (розсипчаста або в гранулах), збалансована за всіма
поживними речовинами. Кондиція – рівень вгодованості тварин (виставкова, заводська, відгодівельна). Конституція – сукупність морфологічних господарських ознак та властивостей тварин, що
характеризують їх як єдине ціле і зумовлені спадковістю за зовнішніми
умовами. Конституція тварин – це сукупність анатомо-фізіологічних особливостей організму як цілого,
зумовленого спадковістю та умовами індивідуального розвитку, пов’язаних з
характером продуктивності та можливістю організму відповідним чином
реагувати на зовнішні подразники. Контрольне вирощування – оцінювання плідників і свиноматок за якістю потомства (генотипом): скоростиглістю,
відгодівельними та м'ясо-сальними якостями. Концентрація сперми – кількість сперміїв в 1 мл, яку визначають за допомогою камери Горяєва,
оптичного стандарту, фотоелектрокалориметру. Кормова одиниця – одиниця виміру поживності кормів, яку прирівнюють до поживності вівса
середньої якості (кг, а останнім часом в обмінній енергії, мДж). Кормовий раціон – набір необхідної кількості кормів, яку тварина споживає за певний
проміжок часу. Кратерність – спадкова вада молочної залози, при якій кінець соска вдавлений в
середину. Крокова група – поголів’я молодняку або свиноматок, яку формують упродовж одного кроку
ритму. Локус – місцезнаходження відповідного гена, його алелів на генетичній або
цитологічній карті. М’ясна продуктивність – одна з основних господарсько корисних ознак сільськогосподарських тварин,
яка залежить від спадкових особливостей організму, виду, породи, умов
вирощування й годівлі, віку, статі, стану вгодованості тощо. М’ясо – високоцінний продукт, до складу якого входять м’язова, сполучна,
жирова, кісткова, хрящова тканини, а їх кількість і співвідношення залежать
від виду, статі, породи, вгодованості та умов утримання тварин. Мармуровість м’яса – подібний до малюнка мармуру вигляд м’яса на розрізі, зумовлений розміщенням
жирових прожилків між м’язовими волокнами і пучками. Маса гнізда за відлучення – сумарна жива маса поросят у гнізді, зважених індивідуально. Маса задньої третини напівтуші
(окосту) (кг) – відокремлюється поперечним
розрізом між передостаннім та останнім поперековими хребцями. Мікотоксикози – захворювання тварин, які виникають внаслідок поїдання корму, зараженого
токсичними грибами або продуктами їхньої життєдіяльності. Мікроклімат – сукупність фізичних, хімічних і механічних факторів середовища приміщень,
які впливають на організм тварин. Мікротом – прилад, за допомогою якого роблять зрізи шматочків тканини або органів
для мікроскопічних досліджень. Мікрофлора – сукупність різних видів мікроорганізмів, що населяють відповідне
середовище (повітря, воду, рубець тварин та ін.). Мінеральна поживність кормів – властивість кормів задовольняти потребу тварин у мінеральних речовинах. Мічення свиней – позначення свиней відповідними мітками (біркуванням, холодом,
татуюванням, вищипами). Молочність свиноматок – кількість молока, виробленого маткою за підсисний період; визначається
за живою масою гнізда поросят на 21 день після народження, кг. Морфологічний склад туші – співвідношення в туші різних тканин м’язової, жирової й кісткової. Моціон – господарський захід, що передбачає перебування і рух тварин на свіжому
повітрі. Набрякова хвороба свиней – гостре захворювання, переважно молодняку, яке спричиняє особливий
гемолітичний штам кишкової палички. Ніжність м’яса – органолептичний показник тих зусиль, які затрачаються на руйнування
продукту під час розжовування. Об’єм сперми – об’єм профільтрованого еякуляту, який вимірюють у мірному циліндрі чи
градуйованій мензурці, нагрітих до температури нативної сперми. Обмінна енергія – енергія корму, яка в організмі тварин перетворюється на енергію
фізіолого-біохімічну і вимірюється в МДж. Оборот стада – планові або фактичні зміни в складі вікових і статевих груп тварин
упродовж певного календарного періоду відповідно до завдань господарства і
природних умов відтворення стада. Онтогенез – розвиток свиней від запліднення яйцеклітини (зиготи) до природного
завершення життєвого циклу. Оператор – основна категорія працівників тваринницьких комплексів з виробництва
продуктів тваринництва. Оптимізація – процес пошуку найкращого варіанта із безлічі альтернативних для
одержання бажаного результату. Освітлення – створення освітленості поверхні предметів усередині приміщень за
допомогою світлової енергії сонця або штучного джерела світла. Осіменіння – зближення гамет, яке у тварин передує заплідненню. Основні кнури і свиноматки – дорослі тварини племінного стада, яких використовують з метою одержання
племінного молодняку та поголів’я для відгодівлі; Оцінка за власною
продуктивністю – оцінювання спадкових якостей
племінної тварини за продуктивністю і розвитком (за фенотипом). Параметри – основні показники, які характеризують обсяг виробництва. Парна туша – свіжа туша після первинної переробки тварини, що може зберігати теплоту
живого тіла (33–34 °С) упродовж 2–3 годин. Парування – запліднення самок природним або штучним шляхом. Період входження комплексу в
повний потік – час від початку до закінчення
першого виробничого циклу. Під час введення комплексу в експлуатацію
відгодованих свиней для здавання на м'ясо немає, усі цехи комплексу
заповнюють тваринами. У кінці періоду здають першу групу свиней на м'ясо. З
цього часу розпочинається ритмічне виробництво свинини упродовж усього
періоду роботи комплексу. Період перебування крокової
групи на потоці – кількість днів, протягом яких
крокова група займає секцію станків. Підбір – визначення батьківських пар для розмноження з метою одержання від них
потомків із бажаними ознаками. Підсвинок – свинка або кабанчик живою масою від 20 кг до 70 кг. Підстилка – матеріали (торф, солома, тирса, сухе листя та ін.), що їх настелюють у
тваринницьких приміщеннях на підлогу. Планіметр – прилад для визначення площі «м’язового вічка». Племінна (генетична) цінність – цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або
передбаченого впливу на якість потомства. Племінна ферма – ферма господарства, яка розмножує та вирощує племінних тварин для
продажу та відтворення власного стада. Племінний завод – вища категорія племінних господарств, основне завдання яких полягає у
вдосконаленні та розмноженні існуючих та виведенні нових високопродуктивних
генотипів. Племінний молодняк – чистопородні або помісні свинки і кнурці від народження до першого парування
(осіменіння), що походять від племінних тварин з відомим походженням і
призначені для відтворення стада. Племінний облік – індивідуальна реєстрація суб’єктами племінного тваринництва даних про
племінну цінність тварин для одержання систематизованих даних, необхідних для
ведення племінної справи. Племінний репродуктор – племінне господарство, яке займається розмноженням племінних тварин, що
надходять із племзаводів, та вирощує племінний молодняк для товарних
господарств. Плідник – статевозрілий самець, якого використовують у племінній роботі для
відтворення стада. Площа «м’язового вічка»
(см²) – вимірюється на поперечному
розрізі найдовшого м’яза спини між останнім грудним і першим поперековим
хребцями планіметром по його контуру, перенесеному з туші на прозору плівку
(кальку), або множенням ширини «м’язового вічка» на висоту і коефіцієнт 0,8. Повноцінна годівля – ступінь відповідності годівлі потребі тварин у поживних речовинах. Повноцінність кормів – наявність у кормах всіх необхідних для організму тварини поживних
речовин. Поголів'я свиней у цехах (в
обороті) – постійне поголів'я кнурів,
свиноматок і молодняку, що нагромаджується, а потім зберігається на
стабільному рівні після входження комплексу в повний потік, його вважають
середньодобовим, середньомісячним та середньорічним і враховують під час
визначення потреби в кормах, приміщеннях і обслуговуючому персоналі. Поїдання корму – кількісна характеристика споживання корму до задоволення потреби. Поліморфізм – існування в межах одного виду тварин двох або більше груп особин з
різко відмінними якостями. Помісь – тварина, що її одержують внаслідок парування тварин різних порід або
розведення помісей «у собі». Порода – це сукупність тварин одного виду, яка сформувалася під впливом
діяльності людини, характеризується спільністю походження ознак, здатністю
прогресивно змінюватися у майбутньому. Поросність – період від запліднення до опоросу, триває 3-и місяці, 3-и тижні й 3-и
дні, або у середньому 114 діб. Поросята-молочники – поросята живою масою від 4-ох до 8-и кг, включно, вирощені під
свиноматкою. Премікси – збагачувальні суміші біологічно активних речовин мікробіологічного і
хімічного синтезу, які застосовують для підвищення поживності комбікормів. Препотентність – здатність кнура-плідника стійко передавати свої якості потомству. Прибуток – грошовий вираз реалізованої частини чистого прибутку тваринництва, який
залишається після покриття всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції. Приплід – потомство тварин. Приріст живої маси – збільшення живої маси тварин за певний проміжок часу. Продуктивність праці – здатність конкретної праці виробляти певну кількість матеріальних благ
за одиницю робочого часу. Продуктивність тварин – кількість продукції бажаної якості, яку одержують за певний період, і
здатність тварин виконувати певну роботу. Прохолост – повторна охота тварин після осіменіння. Пункт штучного осіменіння – спеціально обладнане приміщення, де беруть сперму від кнурів-плідників,
її обробляють і штучно осіменяють свиноматок. Раціон – набір і кількість фуражу для тварини на певний відрізок часу. Резистентність – природна опірність організму до дії фізичних, хімічних і біологічних факторів,
які спричиняють патологічний стан. Ремонт стада – систематична заміна вибракуваних через старість, хвороби чи низьку
продуктивність тварин молодими і продуктивнішими. Ремонтні кнурці – кнурці від добору (або придбання) на вирощування до першого парування,
призначені для заміни вибракуваних кнурів, а також розширення основного
стада. Ремонтні свинки – свинки від добору (або придбання) на вирощування до встановлення першої
поросності, призначені для заміни вибракуваних свиноматок, а також для розширення
основного стада. Рентабельність – прибутковість виробництва окремого продукту і галузі тваринництва
загалом. Репродуктивний період (у
свиноматок) – тривалість поросності,
підсисного і холостого періодів. Репродуктивний період змінюють скороченням
або подовженням, в основному підсисного періоду. Ритм – матеріальна характеристика технологічного процесу, яка визначає обсяг
готової продукції. Рівень рентабельності – відношення прибутку, одержаного від реалізації продукції, до повної
собівартості виробництва продукції у відсотках. Розмноження – властивість організму тварин відтворювати собі подібних, що забезпечує
безперервність і спадкоємність життя. Розруб туші – розподіл туші тварини на частини (відруби) відповідно до їхньої
харчової цінності для реалізації м’яса. Розщеплення – поява у потомстві особин різного генотипу або генетично зумовлена поява
фенотипної ознаки. Рухливість сперміїв – визначають окомірно за десятибальною шкалою. Кожен бал дорівнює 10%
сперміїв, що мають прямолінійно-поступальний рух. Свинарство – галузь тваринництва, яка займається розведенням і використанням свиней. Свині для забою – одомашнена різновидність родини Suide, роду Sus, призначена для забою незалежно
від віку, статі, живої маси та товщини сала. Свині-молодняк для забою – свинка, кабанчик, підсвинок віком старше чотирьох місяців, але не старше
9-и місяців включно. Свинка – молода самка свиней, яка не поросилася. Свиноматка – самка свиней після опоросу. Свиноматки, яких перевіряють – свиноматки від установлення першої поросності до відлучення приплоду
першого опоросу, після чого переводять в основні або вибраковують. Світловий коефіцієнт – показник виміру освітлення у приміщеннях, який визначається відношенням
площі заскленої поверхні вікон (без рам) до площі підлоги. Секція станків – кількість станків, що займає одна крокова група свиней. Секція включає
індивідуальні або групові станки. Упродовж технологічного процесу вона буває
вся зайнята або порожня. Селекційно-гібридний центр – підприємство, до складу якого входять дослідна лабораторія і промисловий
комплекс, що призначені для випробування спеціалізованих порід, типів і ліній
за продуктивністю і поєднуваністю та створення і розмноження прабатьківських
і батьківських форм, призначених для використання у системі гібридизації. Середньодобовий приріст – показник інтенсивності росту маси молодняку за добу за відповідний
період вирощування. Вираховують шляхом ділення абсолютного приросту на
кількість днів вирощування та вимірюють у грамах. Скоростиглість (днів) – здатність свиней культурних порід досягати живої маси 100 кг у віці 5–6
місяців після народження. Собівартість продукції
свинарства – частина вартості, грошовий
вираз спожитих засобів виробництва і затрат на оплату праці. Спеціалізація свинарства – форма суспільного поділу праці в галузі. Статева (фізіологічна) зрілість
– вік свиней, за якого вони стають здатними
паруватися і давати приплід (5–7 місяців). Статевий цикл – сукупність пов’язаних із розмноженням фізіологічних і морфологічних
змін, які періодично повторюються в організмі від початку однієї статевої
охоти до початку наступної: у свиноматок в середньому 18–24 діб (коливання
11–42). Стрес – стан напруження організму, його фізіологічних захисних реакцій на дію
різних несприятливих факторів. Стресостійкість – здатність тварин адаптуватися до змінених умов без зменшення
продуктивності. Стресочутливість – рівень реакції тварин на дію стрес-факторів. Структура раціону – співвідношення у кормовому раціоні різних кормів (грубих, соковитих,
концентрованих), виражене у відсотках. Схрещування – спаровування тварин, які належать до різних генетичних груп (порід,
ліній) для об’єднання генетичного матеріалу різних клітин в одній клітині. Схрещування промислове – система розведення, яка ґрунтується на схрещуванні порід, типів і ліній
для одержання помісного відгодівельного молодняку. Схрещування реципрокне – схрещування тварин двох ліній, типів або порід, при якому кожну лінію,
тип або породу один раз використовують як материнську і один раз як
батьківську форму для вивчення їх впливу на якість потомства. Схрещування трипородне – схрещування помісних двопородних тварин з третьою породою і використання
помісного молодняку для відгодівлі. Технологічний процес – система доцільних операцій щодо одержання і переробки сировини у напівфабрикат
або готову продукцію. Технологічний час – час, упродовж якого предмет праці підлягає впливу (фізіологічний
процес) для забезпечення потрібного результату. Технологія (для сільськогосподарського
виробництва) – система взаємопов’язаних
заходів та прийомів раціонального ведення галузі, яка забезпечує оптимальні
біологічні, технологічні й організаційні умови виробництва для одержання
потрібної кількості продукції необхідної якості за оптимальних затрат праці й
витрат засобів. Товщина шпику – визначають у разі досягнення тваринами живої маси 100 кг на рівні
6–7-го грудних хребців, відступивши 5 см вправо або вліво від лінії остистих
відростків грудних хребців. Товщина шпику пів туші – визначають під час контрольного забою свиней без урахування товщини
шкіри над остистими відростками між шостим і сьомим грудними хребцями
охолодженої пів туші. Туша – виробничо-господарська і товарна назва тіла забійних тварин без шкіри,
голови, ніг, хвоста, внутрішніх органів і внутрішнього жиру. Умовна молочність свиноматок – визначається за живою масою гнізда поросят в 21-денному віці, в той
період, коли виділяється найбільша кількість молока. Умовні рефлекси – рефлекси, що набуваються і змінюються упродовж усього життя тварини. Успадковуваність – частина генотипової мінливості в загальному фенотипі, зумовлена
спадковою різноманітністю тварин у популяції. Успадкування – процес передачі від батьків потомству спадкової інформації. Утримання сільськогосподарських
тварин – система
організаційно-господарських заходів, спрямованих на забезпечення комфортних
умов життя тварин та підвищення їхньої продуктивності за мінімальних затрат
праці та витрат коштів. ФАО – продовольча і сільськогосподарська організація при ООН. Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей свиней, яка формується в процесі
взаємодії генотипу і умов зовнішнього середовища. Фертильність – здатність зрілого організму давати потомство. Цикл відтворення – період від опоросу до чергового опоросу свиноматки. Циклограма – графічна модель виробництва, що відображає тимчасову характеристику
технологічного процесу, тобто дає можливість наявно представити хід процесу
виробництва із ближчою достовірністю планувати й контролювати його за
багатьма ознаками. Чистопородне розведення – система парування свиней однієї породи. Шпик – підшкірне сало свиней, яке містить 60–70 % жиру. Залежно від місця
відкладання розрізняють хребтовий, боковий та окісний. Штучне осіменіння свиней – комплекс заходів, що забезпечують запліднення самок без парування з
плідниками. Щетина – волосяний покрив свиней, який використовують для виробництва щіток,
пензлів та ін. Якість продукції тваринництва – сукупність і співвідношення властивостей, що зумовлюють здатність
продукції задовольняти певні потреби людей у продуктах харчування і вимоги
промисловості в сировині. |
|||||