НМЦ

Технологія виробництва і переробки

продукції свинарства

Електронний посібник

 

ВФПО

Глосарій

 

 

А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь  Ю  Я

 

А

Абіотичні фактори – умови зовнішнього середовища, що впливають на ріст і продуктивність тварин.

Аборигенна порода – місцева порода сільськогосподарських тварин. Для збереження таких тварин як банку генів та з метою використання в селекційній роботі в багатьох країнах світу організовують заповід­ники, а також здійснюють консервацію сперміїв.

Абсолютний приріст – показник, що характеризує збільшення маси свиней в онтогенезі. Визначається за різницею між кінцевою і початковою живою масою за окремі періоди вирощування та вимірюється в кілограмах або грамах.

Аварійний опорос – це опорос, за якого кількість живих поросят у гнізді під час народження становить шість голів і менше.

Авітаміноз – захворювання тварин, яке виникає внаслідок тривалої, часткової або повної нестач віта­мінів у раціоні (цинга, рахіт тощо).

Автоліз м’яса – комплекс складних процесів та структурних змін, які відбуваються у м’ясі тварин під впливом природних ферментів під час визрівання, що надає йому соковитості, аромату, смаку і підвищує перетравність.

Агалактія – відсутність молока у свиноматок внаслідок порушення функції молочної залози без клініч­них ознак її захворювання.

Агонія – термінальні (кінцеві) моменти життя, що передують клінічній смерті.

Адаптація – пристосування свиней до нових умов на довкілля (клімату, утримання, годівлі).

Акліматизація – пристосовування свиней до нових кліматичних умов зі збереженням господарсько корисних якостей, насамперед відтворювальних.

Альбуміни – прості білки; входять до складу тваринних тканин, яєчного білка, молока, сироватки крові, одержуються в кристалічному вигляді під час висушування.

Анаеробні процеси – процеси, що відбуваються без кисню.

Аналоги – схожість окремих особин або груп тварин за головними ознаками (масою, віком, породністю та ін.).

Анемія – недокрів’я – хвороба тварин, що характеризується зменшенням у крові кількості еритроцитів і гемоглобіну. Виникає за нестачі мікроелементів (аліментарна анемія) у молодняку свиней.

Апробація – комісійне оцінювання селекційних досягнень у свинарстві (порід, породних груп, типів, ліній, кросів).

Асиміляція – синтез усіх необхідних для життєдіяльності організму тварин речовин, що надходять з довкілля.

Аспермія – відсутність в еякуляті сперміїв. Спостерігається у разі крипторхізму, гермафродитизму, за недоліків в утриманні та годівлі.

Астоспермія – слабка рухливість сперміїв у еякуляті.

Атестація – комплексне оцінювання підприємства відповідно до напрямку його роботи.

Аукціон – продаж племінних тварин з публічного торгу.

Аутбридинг – спарювання неспоріднених між собою тварин у межах чотирьох рядів предків.

 

Б

Бабка – надкопитний суглоб ноги.

Багатоплідність – кількість народжених свиноматкою живих поросят за опорос.

Баланс – рівновага між потребою і забезпеченням (кормів для тварин, поживних речовин у раціоні та ін.).

Банк сперми – сховище глибокозамороженої сперми плідників сільськогосподарських тварин; вико­ристовується для штучного осіменіння самок племінних і товарних стад.

Бекон – високоякісний м’ясний продукт, виготовлений зі спеціально оброблених пів туш свиней бекон­ної відгодівлі з ніжним соковитим м’ясом та білим або слаборожевого кольору шпиком.

Білково-вітамінно-мінеральна добавка (БВМД) – суміш багатих на білок концентрованих кормів з добавкою вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів та антибіотиків.

Бонітування свиней – комплексне оцінювання тварин за племінними і продуктивними якостями, яке проводять в усіх господарствах незалежно від їх організаційно-правових і форм власності, що мають пле­мінних свиней.

Буженина – високоякісний м’ясний продукт, виготовлений із посоленого свинячого окосту без кісток і шкіри.

Буферна (резервна) група – поголів'я холостих, ремонтних свиноматок і свинок після їх вирощування, яке має бути постійно на комплексі. Із цієї групи відбирають свиноматок і ремонтних свинок у стані охоти для формування однієї крокової групи.

 

В

Вагіна (штучна) – прилад для одержання сперми від плідників різної конструкції і розміру.

Валова продукція – сукупність всіх видів продукції, одержаної від свинарства за певний відрізок часу, яка виражена у вартісній формі. Її обсяг залежить від продуктивності свиней, чисельності та структури стада, продуктивності праці та інших факторів.

Валовий приріст – приріст живої групи свиней за відповідний період (декада, місяць, рік).

Вгодованість – стан організму, що характеризується ступенем розвитку м’язів і співвідношенням м’я­зової та жирової тканини; визначається візуально і промацуванням.

Великоплідність (кг) – визначається середньою живою масою одного поросяти в приплоді під час на­родження.

Взаємодія генотип × середовище – реакція різних генотипів на умови довкілля та оцінка племінних цінностей тварин у цих умовах. Різні генотипи неоднаково реагують на різні умови середовища, що усклад­нює селекційно-племінну роботу.

Виробничий процес – сукупність технологічних процесів, що проходять у певній послідовності.

Виробничий цикл – час, необхідний для реалізації виробничого процесу.

Вирощування свиней – система, що включає комплекс заходів, спрямованих на створення комфорт­них умов годівлі та утримання молодняку для виявлення його генетичних задатків.

Витрати корму – кількість корму (в одиницях поживності), що витрачається на одиницю приросту жи­вої маси.

Витрати корму (корм. од.) – це здатність свиней засвоювати корми. Цей показник розраховується ді­ленням суми кормових одиниць, які містяться у спожитому кормі, на валовий приріст живої маси за період відгодівлі.

Відгодівельний молодняк – тварини, призначені для забою на м’ясо.

Відгодівельні властивості – сукупність ознак, що характеризують результати відгодівлі (середньодо­бовий приріст, вік досягнення забійної маси та витрати корму на одиницю приросту).

Відгодівля свиней – інтенсивна годівля свиней, спрямована на одержання від них найбільшої кількості і найкращої якості продукції та сировини.

Відлучення – відокремлення молодняку від маток у кінці підсисного періоду.

Відносний приріст – відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із напівсухою почат­кової та кінцевої живої маси.

Відтворення – відновлення поголів’я стада шляхом заміни тварин, що вибули, новими.

Відтворювальна здатність – генетично зумовлена властивість тварин до відтворення потомства.

Відтворювальний цикл – період, що включає вагітність, продуктивний період та інтервал між відлу­ченням молодняку до запліднення.

Відтворювальні якості – група ознак (запліднювальна здатність, багатоплідність, життєздатність), які характеризують відтворювальну здатність.

Вік досягнення живої маси 100 кг – різниця у днях між датою досягнення живої маси 100 кг і датою народження.

Вік свиней – період часу від народження до старіння і смерті свиней. Встановлюють вік на підставі да­них про народження, мічення свиней.

Вірогідність – показник, що вказує на ступінь імовірності різниці, отриманої між порівнюваними гру­пами тварин.

Внутрішній жир – жир, знятий зі шлунка, кишок, нирок та паховий.

Внутрішньопородний тип – це більшою чи меншою мірою однорідні достатньо консолідовані групи тварин певної породи, які мають специфічні екстер’єрно-конституціональні особливості, пристосовані до певних природних та господарських умов розведення і мають характерні ознаки продуктивності.

Вологоутримувальна здатність м’яса – властивість білків м’язової тканини утримувати воду.

 

Г

Галотановий тест – визначення чутливості свиней до стресових факторів за допомогою анестезуючого газу – галотану.

Ген – елементарна одиниця спадковості, яка є частиною молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти. Головна функція гена – програмування синтезу ферментних та інших білків.

Генеалогічна лінія та родина – групи тварин у межах породи, об’єднаних спільним походженням і кличкою.

Генетичний поліморфізм – одночасна наявність у популяції декількох різних спадкових форм одного й того самого локусу, які знаходяться в рівновазі впродовж низки генерацій.

Генетичний потенціал продуктивності – максимальна продуктивність тварин, зумовлена спадкові­стю і проявляється в оптимальних умовах годівлі та утримання.

Генофонд – сукупність порід або типів і ліній у породі, яка характеризує їх генетичну різноманітність.

Геном – гаплоїдний (одинарний) набір хромосом із вмістом у ньому генів, або сукупність генів у гапло­їдному наборі хромосом.

Генотип – сукупність всіх генів організму, які визначають основу племінної роботи. Взаємодія генотипу із довкіллям, що зумовлює фенотипний вияв ознак.

Гетерозиготність – притаманний тварині стан, за якого гомологічні хромосоми мають різні алелі одно­го або декількох генів. У селекції тварин гетерозиготність створюється підбором, але вона може виникнути внаслідок мутації.

Гетерозис – властивість гібридів від схрещування порід, типів, ліній чи видів перевищувати середні показники батьківських форм за однією або комплексом ознак.

Гібрид – потомство, одержане від схрещування різних видів тварин або від селекціонованих і переві­рених на поєднуваність порід, типів чи ліній.

Гібридизація – схрещування тварин різних видів, спеціалізованих порід, типів і ліній для створення нових порід або одержання товарних гібридів. Поділяється на міжпородну, породно-лінійну і міжлінійну гібридизацію.

Гіподинамія – послаблення і зниження м’язової діяльності внаслідок обмеженої рухомої активності (безвигульного утримання).

Глікоген – тваринний крохмаль, який утворюється із цукрів крові в печінці, м’язах та інших органах як основний запасний вуглевод організму тварин.

Гліколіз – складний ферментативний процес анаеробного розщеплення вуглеводів у організмі тварин, в результаті якого утворюється молочна кислота.

Глюкоза – вуглеводень групи моносахаридів; цінна поживна речовина для всіх організмів; є складовою частиною сахарози, клітковини, крохмалю, глікогену, глікозидів і посідає центральне місце в їх вуглевод­ному обміні.

Гніздо – поросята від одного опоросу свиноматки.

Годівниці – спеціальне обладнання для годівлі тварин; розрізняють стаціонарні, напівстаціонарні, пе­реносні, пересувні та автоматичні годівниці.

Гомозиготність – така генетична структура зиготи або генотипу, коли гомологічні хромосоми мають однакову форму гена.

 

Д

Дезінфікувальні засоби – засоби знищення хвороботворних організмів, до яких належать хлоровміс­ні сполуки, окисники, феноли, солі важких металів, лугів, кислоти та газоподібні речовини.

Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) – високомолекулярна біологічно активна сполука, що є неод­мінною складовою частиною кожної клітини організму, яка відіграє важливу біологічну роль, зберігаючи і передаючи спадково-генетичну інформацію про будову, розвиток та індивідуальні ознаки кожного живого організму.

Дезоротація – усунення неприємних запахів у свинарнику хімічним шляхом.

Довжина беконної половинки (см) – вимірюють сантиметровою стрічкою, у висячому вертикальному положенні, по розрубу від попереднього краю лобкової кістки до середини першого ребра.

Довжина охолодженої туші (см) – вимірюють сантиметровою стрічкою, у висячому вертикальному положенні, по середині розрубу від попереднього краю лобкової кістки до передньої поверхні першого шийного хребця (атланта).

Довжина тулуба – визначається у встановлені вікові періоди шляхом вимірювання мірною стрічкою від потиличного гребеня до кореня хвоста.

Дозрівання м’яса – сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, внаслідок яких воно набуває ніжної консистенції і соковитості та специфічного аромату і смаку.

Дорослі свині для забою – свиноматки, кнури, кабани старші 9 місяців.

 

Е

Економічне оцінювання свинарства – визначення витрат коштів і праці на одиницю продукції сви­нарства та встановлення їх доцільності.

Екстер’єр – це зовнішня будова тварини у зв’язку з її біологічними особливостями та господарською цінністю.

Епізоотія – поширення інфекційної хвороби тварин на значнй території або акваторії.

Ерекція – збільшення обсягу, затвердіння статевого члена плідника.

Етограма – каталог характерних особливостей поведінки тварин, виду або породи.

Етологія – розділ біології, що вивчає поведінку, звички, вдачу, біологічні основи життєвих проявів ор­ганізму.

Ефект схрещування – перевага помісей або гібридів за однією чи декількома продуктивними ознака­ми над однією або обома батьківськими формами.

Ефективність використання корму – витрати корму (кормових одиниць або кілограмів комбікорму) на одиницю приросту маси тварин.

Еякулят – обсяг сперми, яка виділяється плідником під час статевого акту.

 

Ж

Жива маса – показник розвитку свиней, що визначається шляхом зважування у будь-якому віці.

Жирова тканина – різновидність сполучної тканини тваринного організму, яка складається із клітин, майже повністю заповнених жировою краплею.

Життєвий цикл – сукупність фаз розвитку, після завершення яких організм досягає статевої зрілості та стає здатним давати потомство.

 

З

Забій свиней – технологічний процес умертвіння свиней.

Забійна маса – маса туші після забою (переробки).

Забійний вихід (%) – це відношення у відсотках маси туші, голови, ніг та внутрішнього жиру до живої маси тварини перед забоєм. Залежно від маси тварин та їх вгодованості забійний вихід свиней становить 70–85%, тобто у свиней масою 80–100 кг він досягає 70–75%, 150–180 кг – 80–82%, у добре вгодованих – 83–85%.

Забійні свині – тварини, призначені для забою з метою одержання м’яса та м’ясних продуктів.

Забійні тварини – сільськогосподарські тварини, призначені для забою з метою одержання м’яса та м’ясних продуктів.

Загар свинини – погіршення м’яса, що виникає внаслідок неправильного зберігання пів туш упродовж першої доби після забою.

Заплідненість свиноматок – відношення кількості поросних свиноматок до числа тих, що осіменяли.

Запліднення – процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), що лежить в основі розмно­ження.

Зважування свиней – визначення живої маси окремої тварини або певної групи. Проводиться зранку до годівля з точністю до 1 кг.

Зоотехнічний облік – записи про продуктивність та якість продукції, походження, масу, парування, приплід та інших даних різних технологічних груп свиней.

 

І

Ієрархія – система взаємин між тваринами різної статі, віку в групі, що зумовлює їх поведінку.

Імунітет – здатність організму захищати свою цілісність і біологічну індивідуальність. Розрізняють іму­нітет активний, пасивний, видовий, набутий тощо.

Інадаптація – неспроможність організму тварин пристосуватися до змінених конкретних умов існу­вання, що призводить до їх вимирання.

Інбридинг (інцухт) – схрещування тварин, які мають спільних предків (близькоспоріднене).

Інгібітори – природні та синтетичні речовини, які пригнічують активність ферментів в організмі тва­рин, затримують різні хімічні, біохімічні та фізіологічні процеси.

Індекс будови тіла – відношення показників одного проміру до іншого, анатомічно пов’язаного з ним, виражене у відсотках.

Індекс м’ясності – відношення м’язової тканини і жиру до кісток і сухожилок.

Індивідуальна потенція – здатність тварин стійко передавати свої цінні якості потомству.

Інсоляція – дія сонячних променів на організм тварини.

Інтенсивність використання тварин – статеве навантаження плідників на кількість одержаного від маток приплоду за рік або продуктивний період.

Інтенсифікація галузі свинарства – процес послідовного збільшення кількості та підвищення якості продукції, зниження собівартості та підвищення продуктивності праці під час її виробництва.

Інтер’єр – визначають як сукупність внутрішніх гістологічних, біохімічних та фізіологічних показників організму у зв’язку з його конституцією і напрямом продуктивності.

Інтербридинг – спарювання споріднених тварин, які вирощені у різних умовах.

 

К

Кабан – дорослий кастрований самець свиней.

Кабанчик – молодий кастрований самець свиней.

Карантин – система заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних захворювань.

Карантинне приміщення – будівля, в якій проводять діагностику та ветеринарно-санітарну обробку тварин, які надходять у господарство.

Кастрація – повне або часткове видалення статевих залоз у самців.

Категорія вгодованості – визначається залежно від живої маси, віку, форми тулуба і товщини шпику над 6–7 остистими відростками хребта.

Кількісні ознаки – ознаки, які характеризуються безперервною мінливістю і полігенним успадкуван­ням. На цих ознаках, в основному, ґрунтується сучасна селекція тварин.

Кнур – дорослий некастрований самець свиней.

Кнурець для забою – молодий некастрований самець свиней живою масою до 70 кг.

Кнури, яких перевіряють – кнури від першого парування до закінчення їх оцінювання за масою по­томства під час відлучення, після чого переводять в основні або вибраковують.

Комбікорм – суха кормова суміш (розсипчаста або в гранулах), збалансована за всіма поживними ре­човинами.

Кондиція – рівень вгодованості тварин (виставкова, заводська, відгодівельна).

Конституція – сукупність морфологічних господарських ознак та властивостей тварин, що характери­зують їх як єдине ціле і зумовлені спадковістю за зовнішніми умовами.

Конституція тварин – це сукупність анатомо-фізіологічних особливостей організму як цілого, зумовле­ного спадковістю та умовами індивідуального розвитку, пов’язаних з характером продуктивності та мож­ливістю організму відповідним чином реагувати на зовнішні подразники.

Контрольне вирощування – оцінювання плідників і свиноматок за якістю потомства (генотипом): ско­ростиглістю, відгодівельними та м'ясо-сальними якостями.

Концентрація сперми – кількість сперміїв в 1 мл, яку визначають за допомогою камери Горяєва, оптич­ного стандарту, фотоелектрокалориметру.

Кормова одиниця – одиниця виміру поживності кормів, яку прирівнюють до поживності вівса серед­ньої якості (кг, а останнім часом в обмінній енергії, мДж).

Кормовий раціон – набір необхідної кількості кормів, яку тварина споживає за певний проміжок часу.

Кратерність – спадкова вада молочної залози, при якій кінець соска вдавлений в середину.

Крокова група – поголів’я молодняку або свиноматок, яку формують упродовж одного кроку ритму.

 

Л

Локус – місцезнаходження відповідного гена, його алелів на генетичній або цитологічній карті.

 

М

М’ясна продуктивність – одна з основних господарсько корисних ознак сільськогосподарських тва­рин, яка залежить від спадкових особливостей організму, виду, породи, умов вирощування й годівлі, віку, статі, стану вгодованості тощо.

М’ясо – високоцінний продукт, до складу якого входять м’язова, сполучна, жирова, кісткова, хрящова тканини, а їх кількість і співвідношення залежать від виду, статі, породи, вгодованості та умов утримання тварин.

Мармуровість м’яса – подібний до малюнка мармуру вигляд м’яса на розрізі, зумовлений розміщен­ням жирових прожилків між м’язовими волокнами і пучками.

Маса гнізда за відлучення – сумарна жива маса поросят у гнізді, зважених індивідуально.

Маса задньої третини напівтуші (окосту) (кг) – відокремлюється поперечним розрізом між пере­достаннім та останнім поперековими хребцями.

Мікотоксикози – захворювання тварин, які виникають внаслідок поїдання корму, зараженого токсич­ними грибами або продуктами їхньої життєдіяльності.

Мікроклімат – сукупність фізичних, хімічних і механічних факторів середовища приміщень, які впли­вають на організм тварин.

Мікротом – прилад, за допомогою якого роблять зрізи шматочків тканини або органів для мікроско­пічних досліджень.

Мікрофлора – сукупність різних видів мікроорганізмів, що населяють відповідне середовище (повітря, воду, рубець тварин та ін.).

Мінеральна поживність кормів – властивість кормів задовольняти потребу тварин у мінеральних ре­човинах.

Мічення свиней – позначення свиней відповідними мітками (біркуванням, холодом, татуюванням, ви­щипами).

Молочність свиноматок – кількість молока, виробленого маткою за підсисний період; визначається за живою масою гнізда поросят на 21 день після народження, кг.

Морфологічний склад туші – співвідношення в туші різних тканин м’язової, жирової й кісткової.

Моціон – господарський захід, що передбачає перебування і рух тварин на свіжому повітрі.

 

Н

Набрякова хвороба свиней – гостре захворювання, переважно молодняку, яке спричиняє особливий гемолітичний штам кишкової палички.

Ніжність м’яса – органолептичний показник тих зусиль, які затрачаються на руйнування продукту під час розжовування.

 

О

Об’єм сперми – об’єм профільтрованого еякуляту, який вимірюють у мірному циліндрі чи градуйованій мензурці, нагрітих до температури нативної сперми.

Обмінна енергія – енергія корму, яка в організмі тварин перетворюється на енергію фізіолого-біохі­мічну і вимірюється в МДж.

Оборот стада – планові або фактичні зміни в складі вікових і статевих груп тварин упродовж певного календарного періоду відповідно до завдань господарства і природних умов відтворення стада.

Онтогенез – розвиток свиней від запліднення яйцеклітини (зиготи) до природного завершення життє­вого циклу.

Оператор – основна категорія працівників тваринницьких комплексів з виробництва продуктів тва­ринництва.

Оптимізація – процес пошуку найкращого варіанта із безлічі альтернативних для одержання бажаного результату.

Освітлення – створення освітленості поверхні предметів усередині приміщень за допомогою світлової енергії сонця або штучного джерела світла.

Осіменіння – зближення гамет, яке у тварин передує заплідненню.

Основні кнури і свиноматки – дорослі тварини племінного стада, яких використовують з метою одер­жання племінного молодняку та поголів’я для відгодівлі;

Оцінка за власною продуктивністю – оцінювання спадкових якостей племінної тварини за продук­тивністю і розвитком (за фенотипом).

 

П

Параметри – основні показники, які характеризують обсяг виробництва.

Парна туша – свіжа туша після первинної переробки тварини, що може зберігати теплоту живого тіла (33–34 °С) упродовж 2–3 годин.

Парування – запліднення самок природним або штучним шляхом.

Період входження комплексу в повний потік – час від початку до закінчення першого виробничого циклу. Під час введення комплексу в експлуатацію відгодованих свиней для здавання на м'ясо немає, усі цехи комплексу заповнюють тваринами. У кінці періоду здають першу групу свиней на м'ясо. З цього часу розпочинається ритмічне виробництво свинини упродовж усього періоду роботи комплексу.

Період перебування крокової групи на потоці – кількість днів, протягом яких крокова група займає секцію станків.

Підбір – визначення батьківських пар для розмноження з метою одержання від них потомків із бажа­ними ознаками.

Підсвинок – свинка або кабанчик живою масою від 20 кг до 70 кг.

Підстилка – матеріали (торф, солома, тирса, сухе листя та ін.), що їх настелюють у тваринницьких при­міщеннях на підлогу.

Планіметр – прилад для визначення площі «м’язового вічка».

Племінна (генетична) цінність – цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомства.

Племінна ферма – ферма господарства, яка розмножує та вирощує племінних тварин для продажу та відтворення власного стада.

Племінний завод – вища категорія племінних господарств, основне завдання яких полягає у вдоскона­ленні та розмноженні існуючих та виведенні нових високопродуктивних генотипів.

Племінний молодняк – чистопородні або помісні свинки і кнурці від народження до першого пару­вання (осіменіння), що походять від племінних тварин з відомим походженням і призначені для відтворен­ня стада.

Племінний облік – індивідуальна реєстрація суб’єктами племінного тваринництва даних про племінну цінність тварин для одержання систематизованих даних, необхідних для ведення племінної справи.

Племінний репродуктор – племінне господарство, яке займається розмноженням племінних тварин, що надходять із племзаводів, та вирощує племінний молодняк для товарних господарств.

Плідник – статевозрілий самець, якого використовують у племінній роботі для відтворення стада.

Площа «м’язового вічка» (см²) – вимірюється на поперечному розрізі найдовшого м’яза спини між останнім грудним і першим поперековим хребцями планіметром по його контуру, перенесеному з туші на прозору плівку (кальку), або множенням ширини «м’язового вічка» на висоту і коефіцієнт 0,8.

Повноцінна годівля – ступінь відповідності годівлі потребі тварин у поживних речовинах.

Повноцінність кормів – наявність у кормах всіх необхідних для організму тварини поживних речовин.

Поголів'я свиней у цехах (в обороті) – постійне поголів'я кнурів, свиноматок і молодняку, що нагро­маджується, а потім зберігається на стабільному рівні після входження комплексу в повний потік, його вва­жають середньодобовим, середньомісячним та середньорічним і враховують під час визначення потреби в кормах, приміщеннях і обслуговуючому персоналі.

Поїдання корму – кількісна характеристика споживання корму до задоволення потреби.

Поліморфізм – існування в межах одного виду тварин двох або більше груп особин з різко відмінними якостями.

Помісь – тварина, що її одержують внаслідок парування тварин різних порід або розведення помісей «у собі».

Порода – це сукупність тварин одного виду, яка сформувалася під впливом діяльності людини, характе­ризується спільністю походження ознак, здатністю прогресивно змінюватися у майбутньому.

Поросність – період від запліднення до опоросу, триває 3-и місяці, 3-и тижні й 3-и дні, або у середньому 114 діб.

Поросята-молочники – поросята живою масою від 4-ох до 8-и кг, включно, вирощені під свиноматкою.

Премікси – збагачувальні суміші біологічно активних речовин мікробіологічного і хімічного синтезу, які застосовують для підвищення поживності комбікормів.

Препотентність – здатність кнура-плідника стійко передавати свої якості потомству.

Прибуток – грошовий вираз реалізованої частини чистого прибутку тваринництва, який залишається після покриття всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Приплід – потомство тварин.

Приріст живої маси – збільшення живої маси тварин за певний проміжок часу.

Продуктивність праці – здатність конкретної праці виробляти певну кількість матеріальних благ за одиницю робочого часу.

Продуктивність тварин – кількість продукції бажаної якості, яку одержують за певний період, і здат­ність тварин виконувати певну роботу.

Прохолост – повторна охота тварин після осіменіння.

Пункт штучного осіменіння – спеціально обладнане приміщення, де беруть сперму від кнурів-плідни­ків, її обробляють і штучно осіменяють свиноматок.

 

Р

Раціон – набір і кількість фуражу для тварини на певний відрізок часу.

Резистентність – природна опірність організму до дії фізичних, хімічних і біологічних факторів, які спричиняють патологічний стан.

Ремонт стада – систематична заміна вибракуваних через старість, хвороби чи низьку продуктивність тварин молодими і продуктивнішими.

Ремонтні кнурці – кнурці від добору (або придбання) на вирощування до першого парування, призна­чені для заміни вибракуваних кнурів, а також розширення основного стада.

Ремонтні свинки – свинки від добору (або придбання) на вирощування до встановлення першої по­росності, призначені для заміни вибракуваних свиноматок, а також для розширення основного стада.

Рентабельність – прибутковість виробництва окремого продукту і галузі тваринництва загалом.

Репродуктивний період (у свиноматок) – тривалість поросності, підсисного і холостого періодів. Ре­продуктивний період змінюють скороченням або подовженням, в основному підсисного періоду.

Ритм – матеріальна характеристика технологічного процесу, яка визначає обсяг готової продукції.

Рівень рентабельності – відношення прибутку, одержаного від реалізації продукції, до повної собівар­тості виробництва продукції у відсотках.

Розмноження – властивість організму тварин відтворювати собі подібних, що забезпечує безперерв­ність і спадкоємність життя.

Розруб туші – розподіл туші тварини на частини (відруби) відповідно до їхньої харчової цінності для реалізації м’яса.

Розщеплення – поява у потомстві особин різного генотипу або генетично зумовлена поява фенотипної ознаки.

Рухливість сперміїв – визначають окомірно за десятибальною шкалою. Кожен бал дорівнює 10% спер­міїв, що мають прямолінійно-поступальний рух.

 

С

Свинарство – галузь тваринництва, яка займається розведенням і використанням свиней.

Свині для забою – одомашнена різновидність родини Suide, роду Sus, призначена для забою незалеж­но від віку, статі, живої маси та товщини сала.

Свині-молодняк для забою – свинка, кабанчик, підсвинок віком старше чотирьох місяців, але не стар­ше 9-и місяців включно.

Свинка – молода самка свиней, яка не поросилася.

Свиноматка – самка свиней після опоросу.

Свиноматки, яких перевіряють – свиноматки від установлення першої поросності до відлучення приплоду першого опоросу, після чого переводять в основні або вибраковують.

Світловий коефіцієнт – показник виміру освітлення у приміщеннях, який визначається відношенням площі заскленої поверхні вікон (без рам) до площі підлоги.

Секція станків – кількість станків, що займає одна крокова група свиней. Секція включає індивідуальні або групові станки. Упродовж технологічного процесу вона буває вся зайнята або порожня.

Селекційно-гібридний центр – підприємство, до складу якого входять дослідна лабораторія і промис­ловий комплекс, що призначені для випробування спеціалізованих порід, типів і ліній за продуктивністю і поєднуваністю та створення і розмноження прабатьківських і батьківських форм, призначених для вико­ристання у системі гібридизації.

Середньодобовий приріст – показник інтенсивності росту маси молодняку за добу за відповідний період вирощування. Вираховують шляхом ділення абсолютного приросту на кількість днів вирощування та вимірюють у грамах.

Скоростиглість (днів) – здатність свиней культурних порід досягати живої маси 100 кг у віці 5–6 місяців після народження.

Собівартість продукції свинарства – частина вартості, грошовий вираз спожитих засобів виробни­цтва і затрат на оплату праці.

Спеціалізація свинарства – форма суспільного поділу праці в галузі.

Статева (фізіологічна) зрілість – вік свиней, за якого вони стають здатними паруватися і давати при­плід (5–7 місяців).

Статевий цикл – сукупність пов’язаних із розмноженням фізіологічних і морфологічних змін, які пері­одично повторюються в організмі від початку однієї статевої охоти до початку наступної: у свиноматок в середньому 18–24 діб (коливання 11–42).

Стрес – стан напруження організму, його фізіологічних захисних реакцій на дію різних несприятливих факторів.

Стресостійкість – здатність тварин адаптуватися до змінених умов без зменшення продуктивності.

Стресочутливість – рівень реакції тварин на дію стрес-факторів.

Структура раціону – співвідношення у кормовому раціоні різних кормів (грубих, соковитих, концен­трованих), виражене у відсотках.

Схрещування – спаровування тварин, які належать до різних генетичних груп (порід, ліній) для об’єд­нання генетичного матеріалу різних клітин в одній клітині.

Схрещування промислове – система розведення, яка ґрунтується на схрещуванні порід, типів і ліній для одержання помісного відгодівельного молодняку.

Схрещування реципрокне – схрещування тварин двох ліній, типів або порід, при якому кожну лінію, тип або породу один раз використовують як материнську і один раз як батьківську форму для вивчення їх впливу на якість потомства.

Схрещування трипородне – схрещування помісних двопородних тварин з третьою породою і вико­ристання помісного молодняку для відгодівлі.

 

Т

Технологічний процес – система доцільних операцій щодо одержання і переробки сировини у напів­фабрикат або готову продукцію.

Технологічний час – час, упродовж якого предмет праці підлягає впливу (фізіологічний процес) для забезпечення потрібного результату.

Технологія (для сільськогосподарського виробництва) – система взаємопов’язаних заходів та при­йомів раціонального ведення галузі, яка забезпечує оптимальні біологічні, технологічні й організаційні умови виробництва для одержання потрібної кількості продукції необхідної якості за оптимальних затрат праці й витрат засобів.

Товщина шпику – визначають у разі досягнення тваринами живої маси 100 кг на рівні 6–7-го грудних хребців, відступивши 5 см вправо або вліво від лінії остистих відростків грудних хребців.

Товщина шпику пів туші – визначають під час контрольного забою свиней без урахування товщини шкіри над остистими відростками між шостим і сьомим грудними хребцями охолодженої пів туші.

Туша – виробничо-господарська і товарна назва тіла забійних тварин без шкіри, голови, ніг, хвоста, внутрішніх органів і внутрішнього жиру.

 

У

Умовна молочність свиноматок – визначається за живою масою гнізда поросят в 21-денному віці, в той період, коли виділяється найбільша кількість молока.

Умовні рефлекси – рефлекси, що набуваються і змінюються упродовж усього життя тварини.

Успадковуваність – частина генотипової мінливості в загальному фенотипі, зумовлена спадковою різ­номанітністю тварин у популяції.

Успадкування – процес передачі від батьків потомству спадкової інформації.

Утримання сільськогосподарських тварин – система організаційно-господарських заходів, спрямо­ваних на забезпечення комфортних умов життя тварин та підвищення їхньої продуктивності за мінімаль­них затрат праці та витрат коштів.

 

Ф

ФАО – продовольча і сільськогосподарська організація при ООН.

Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей свиней, яка формується в процесі взаємодії генотипу і умов зовнішнього середовища.

Фертильність – здатність зрілого організму давати потомство.

 

Ц

Цикл відтворення – період від опоросу до чергового опоросу свиноматки.

Циклограма – графічна модель виробництва, що відображає тимчасову характеристику технологічно­го процесу, тобто дає можливість наявно представити хід процесу виробництва із ближчою достовірністю планувати й контролювати його за багатьма ознаками.

 

Ч

Чистопородне розведення – система парування свиней однієї породи.

 

Ш

Шпик – підшкірне сало свиней, яке містить 60–70 % жиру. Залежно від місця відкладання розрізняють хребтовий, боковий та окісний.

Штучне осіменіння свиней – комплекс заходів, що забезпечують запліднення самок без парування з плідниками.

 

Щ

Щетина – волосяний покрив свиней, який використовують для виробництва щіток, пензлів та ін.

 

Я

Якість продукції тваринництва – сукупність і співвідношення властивостей, що зумовлюють здатність продукції задовольняти певні потреби людей у продуктах харчування і вимоги промисловості в сировині.

На початок