|
МЕДИЧНЕ ПРАВО
ЧАСТИНА I Електронний
посібник |
||
1. До спеціально-юридичних
функцій відносять: А) охоронну, сервісну; Б) регулювання, координацію; В) регулятивну, охоронну; Г) обліку, контролю. 2. Структуру апарату МОЗ України та положення про його структурні
підрозділи затверджує: А) Кабінет міністрів України; Б) Міністр охорони здоров’я України; В) заступник міністра – керівник апарату за погодженням
з Міністерством фінансів України; Г) колегія МОЗ України. 3. Розрізняють такі групи суб'єктів медичних правовідносин: А) що надають,
сприяють наданню медичної допомоги (підрозділи забезпечення); Б) суб’єкти,
що надають медичну допомогу державні, комунальні, приватні. В) громадяни
України, іноземні громадяни і особи без громадянства. Г) пацієнти, лікарі. 4. За напрямами діяльності
медичні правовідносини поділяються на правовідносини у сфері: А) вжиття
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів; заходів щодо профілактики
виникнення особливо небезпечних інфекцій, карантинних заходів; надання
безоплатної медичної допомоги. Б) надання платних
медичних послуг; вжиття заходів щодо програми добровільного медичного
страхування; проведення медичних експертиз. В) вжиття
примусових заходів медичного характеру. Г) всі відповіді є правильними. 5. Під об'єктом медичних
правовідносин необхідно розуміти: А) особисті
немайнові блага людини (життя і здоров'я), процес надання і результат
медичної допомоги; Б) реальні
матеріальні й духовні блага, на досягнення яких спрямовано реалізацію прав і
обов'язків суб’єктів медичних правовідносин; В) організм людини (пацієнта) як біологічна система
клітин різних типів, характерним чином організованих у тканини, які формують
органи, заповнюють простір між ними або покривають ззовні, забезпечують
фізіологічні й психічні особливості фізичної особи; Г) суб’єктивні
права та юридичні обов'язки, які реалізуються в поведінці суб’єктів медичних
правовідносин. 6. За ступенем визначеності
суб'єктного складу медичні правовідносини можуть бути: А) абсолютно
визначені – варіант правових відносин, коли носієві права кореспондує невизначена
кількість пасивно зобов'язаних суб’єктів права; Б) відносно
визначені – варіант правових відносин, коли носієві права кореспондують певні
суб’єкти права; В) активні, де
змістом обов'язків є здійснення певних позитивних активних дій; Г) абсолютно та відносно визначені. 7. Структурними елементами медичних відносин є: А) суб’єктивні
права та юридичні обов'язки, які реалізуються в поведінці суб’єктів медичних
правовідносин; Б) ті, що
складають суть (основу) правовідносин; специфічні права і обов’язки,
закріплені за окремими категоріями громадян; додаткові права і обов’язки; В) суб’єкти, об’єкт, зміст; Г) юридичні події, та дії. 8. Функції медичного права поділяють на: А) загальні, спеціальні, допоміжні; Б) загальноспеціальні, особливі; В) загальносоціальні, спеціально-юридичні; Г) загальноправові; допоміжні. 9. Суб'єктом медичних
правовідносин заклади охорони здоров'я стають за наявності: А) укладеного
з пацієнтом договору на надання медичних послуг (незалежно від способу
укладення договору); організаційної єдності та відособленого майна, прямо або
опосередковано призначеного для надання медичної допомоги; державної
реєстрації у встановленому законом порядку; Б) державної
реєстрації у встановленому законом порядку; ліцензії на обраний вид
діяльності; положення в статутних документах і дозволу органу управління
охорони здоров'я на здійснення цього виду лікування; В) укладеного
з пацієнтом договору на надання медичних послуг (незалежно від способу укладення
договору); належної, підтвердженої документально кваліфікації медичного
персоналу, що здійснює конкретні медичні втручання; Г) всі відповіді є правильними. 10. До загальносоціальних функцій медичного права відносять: А) ціннісну, пізнавальну, комунікативну, виховну,
ідеологічну; Б) регулятивну, охоронну, комунікативну; В) охоронну, регулятивну, сервісну; контрольну; Г) прогнозуючу, планування, координування, обліку. |
|||