МЕДИЧНЕ ПРАВО ЧАСТИНА I

Електронний посібник

Головна

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Глосарій

Практичні

Тести

Укладачі

Глосарій

 

А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь  Ю  Я

 

А

Адміністративна відповідальність медичного працівника це різновид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні до медичних працівників, які вчинили адміністративні проступки, особливих санкцій — адміністративних стягнень.

Арбітраж – розв’язання спору за допомогою незалежної нейтральної особи – арбітра, який виносить обов’язкове для сторін рішення.

 

 

Б

Біоетика – нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи здоров'я і життя людини. Міждисциплінарний напрям, орієнтований на вивчення і вирішення моральних проблем, породжених новітніми досягненнями біомедичної науки і сучасної біотехнології.

 

 

В

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, що зумовлює захворювання на ВІЛ-інфекцію.

ВІЛ-інфікована особа – особа, в організмі якої виявлено ВІЛ, але яка перебуває у стані безсимптомного носійства ВІЛ.

Відповідальність за порушення трудового законодавства – це один із видів юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні до порушника міри дисциплінарного, майнового чи громадського впливу.

 

 

Г

Господарська діяльність в охороні здоров’я – це діяльність у сфері нематеріального виробництва, що спрямована на створення і реалізацію матеріальних благ, що мають медичний характер.

Господарська діяльність з медичної практики – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

 

 

Д

Джерела медичного права – зовнішнє вираження норми, що регулюють суспільні відносини з приводу охорони здоров’я громадян.

Діяльність, пов’язана з трансплантацією, – медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, трансплант-координації, що здійснюються закладами охорони здоров’я, або послуги з вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення таких матеріалів для виготовлення біоімплантатів.

Деонтологія – це наука про професійну поведінку людей, сукупність етичних норм, необхідних для виконання ними своїх професійних обов'язків.

Дисциплінарна відповідальність – форма впливу на порушників трудової дисципліни шляхом накладення на них дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарна відповідальність медичного працівника – це окремий варіант юридичної відповідальності, яка настає у випадку порушення трудових обов'язків.

 

 

Е

Евтаназія – це практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, коли хвороба бере своє, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі для  припинення страждань.

 

 

З

Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Здоров’я – стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

 

 

І

Імунопрофілактика інфекційних хвороб – це система заходів, вжитих для попередження, обмеження розповсюдження і ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілактичних щеплень.

Інформована згода – стрижень концепції сучасної медичної етики, що передбачає отримання згоди пацієнта (його батьків або опікунів у разі недієздатності) на лікарську і сестринську допомогу за будь-яких обставин. Така згода мае повинна бути отримана тільки за умови повної інформованості пацієнта про суть, свідчення, очікуваний ефект і можливі побічні дії втручання медиків.

 

 

К

Клінічний протокол ‒ уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.

Критерій – це показник, який встановлює відсоткове співвідношення набраної медичним закладом суми балів відносно максимально можливої суми балів під час оцінювання досягнень стандартів.

 

 

Л

Лікарський формулярп ‒  перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Лікарська таємниця – сукупність відомостей про хворобу (діагноз, методи лікування, прогноз та ін.), а також про сімейне та інтимне життя хворого, що стали відомими медичним і фармацевтичним працівникам у процесі лікування і не підлягають розголошенню. 

Лікарська помилка – це витікаюча з об'єктивних умов добросовісна помилка лікаря, заснована або на недосконалості сучасного стану медичної науки та її методів дослідження, або на недостатності знань або досвіду лікаря, але без елементів халатності, недбалості.

Лікарська таємниця – це відомості, які лікар отримав під час виконання своїх обов'язків. Лікарська таємниця включає три види відомостей: про хворобу, про інтимне і сімейне життя хворого.

Ліцензіат – це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

 

 

М

Медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Медична інформація – інформація про стан здоров’я пацієнта, його діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження, зокрема відповідні медичні документи, що стосуються здоров’я пацієнта.

Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.

Медичні послуги – послуги з медичного обслуговування населення, що включені до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, які надавач зобов’язується надавати згідно з договором, перелік та обсяг яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Медичне право – сукупність нормативних актів, що регулюють відносини між громадянином і лікувально-профілактичною установою, пацієнтом і медичним працівником у сфері організації, а також прав, обов'язків і відповідальності у зв'язку із вжиттям діагностичних, лікувальних, санітарно-гігієнічних заходів.

Методи медичного права – способи впливу галузі права на суспільні відносини.

Медичні правовідносини — це результат впливу норм медичного права на поведінку суб’єктів медичного права, внаслідок якого між ними виникають правові зв’язки.

Міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я – це вміщені у міжнародно-правових актах з прав людини принципи і норми, які визначають зміст і обсяг прав людини у сфері охорони здоров’я.

Медична деонтологія – це сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника під час виконання своїх професійних обов’язків.

Медична етика – це наука про систему норм і правил поведінки та моральної зовнішності лікаря і всього медичного персоналу.

Медична деонтологія – це вчення про необхідну поведінку лікаря (медичного працівника) в процесі надання медичної допомоги.

Медіація – це процедура примирення конфліктуючих сторін шляхом їхнього вступу в добровільні переговори за участю третьої нейтральної сторони – медіатора (посередника) для досягнення взаєморозуміння й складання договору, що вирішує конфліктну ситуацію.

Медіація в медичних спорах – це альтернативний спосіб вирішення спорів, за допомогою якого існує можливість врегульовувати спірні питання між пацієнтами, які незадоволені якістю медичних послуг, та медичними установами (або безпосередньо лікарями) за участі посередника, який виступає незалежною та неупередженою особою.

 

Н

Неповна зайнятість – зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

 

 

О

Обробка персональних даних – будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптація, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, зокрема з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Охорона здоров’я – система заходів, що здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров’я, фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, медичними та фармацевтичними працівниками, громадськими об’єднаннями і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

 

 

П

Пацієнт – фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога.

Персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Предмет медичного права – суспільні відносини, що виникають у процесі медичного обслуговування.

Права людини у сфері медичної діяльності – це передбачені міжнародними і внутрішньодержавними нормативно-правовими актами положення, що гарантують людині охорону здоров'я і надання медичної допомоги при виникненні захворювання.

Профілактичні щеплення – це введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.

Психіатрична допомога – комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин.

Повна зайнятість – зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором.

Працевлаштування – комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Переговори – врегулювання спору безпосередньо сторонами без участі інших осіб.

Посередництво – врегулювання спору за допомогою незалежного нейтрального посередника, який сприяє досягненню сторонами згоди.

 

 

Р

Робоче місце – місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває у процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема, на підставі трудового договору (контракту).

Робочий час – час, протягом якого працівник має виконувати доручену йому роботу (трудову функцію) відповідно до законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка, колективного і трудового договору (контракту).

 

 

С

Склад медичних правовідносин — це характеристика правовідносин з точки зору їх внутрішнього устрою і взаємозв'язку складових елементів: суб’єкти, об’єкт і зміст.

Систему стандартів у сфері охорони здоров'я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

Стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) ‒  сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляють з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики.

Стандарти акредитації лікувально-профілактичних закладів – це вимоги до процесу, умов, результатів медико-санітарної допомоги в лікувально-профілактичному закладі.

Самозахист – дії фактичного характеру, які учасник медичних відносин вчиняє для захисту свого права та інтересу або права та інтересу іншої особи без звернення до відповідних юрисдикційних органів.

 

 

Т

Табель матеріально-технічного оснащення ‒ документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров'я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб  ‒ підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями).

Трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересаджуванні анатомічного матеріалу людини від донора реципієнту і спрямований на відновлення здоров’я людини.

Туберкульоз – соціально небезпечна інфекційна хвороба, викликана мікобактеріями туберкульозу.

 

 

Ц

Цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності – це вид юридичної відповідальності, який виникає внаслідок порушення у галузі майнових або особистих немайнових благ громадян у сфері охорони здоров'я і який полягає переважно в необхідності відшкодування шкоди.

 

 

Ч

Час відпочинку – це час, вільний від роботи (від виконання трудової функції), який використовує працівник на свій розсуд. Відпустка – це тривалий вільний час від виконання трудових обов’язків безперервним періодом, що надається за роботу протягом року (робочого року).

 

 

Ю

Юридичний факт у сфері надання медичної допомоги — це повні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин у сфері медичної діяльності.

Юридична відповідальність медичного працівника за профе­сійне правопорушення це застосування до особи, яка вчинила правопорушення під час виконання професійних обов'язків у сфері медичної діяльності, заходів державного примусу, передбачених правовими нормами, які супроводжуються необхідністю для винного зазнати певних втрат особистого, організаційного або майнового характеру.

 

 

Я

Якість медичної допомоги – надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров’я.

На початок