НМЦ

ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА

Електронний посібник

 

ВФПО

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

 

 

Питання: Штучне освітлення.

 

Мета: вивчити особливості використання освітлення в ландшафтному дизайні

 

Зміст роботи

 

Ознайомитись з навчальним матеріалом і на його основі розробити конспект у вигляді таблиці

 

Після опрацювання студент має знати:

 

*  особливості підсвічування декоративних композицій;

*  особливості розміщення джерела світла відносно композиції для отримання потрібного ефекту;

 

уміти:

 

*  на плані або в натурі визначати місця де необхідно монтувати підсвітку декоративних композицій.

 

Форми контролю: письмове опитування, індивідуальне оцінювання самостійної роботи

Основні теоретичні відомості

 

Штучне освітлення

 

Територію садово-паркових об¢єктів у вечірній час необхідно освітлювати. Під час освітлення об’єктів зеленого будівництва слід розрізняти освітлювальні пристрої, які виконують утилітарну і декоративну функції. Перші – забезпечують освітлення доріжок і майданчиків відпочинку, а другі – призначені для підсвічування будівель, споруд, скульптури, МАФ, декоративних водних споруд (фонтанів, басейнів, каскадів), дерев, чагарників та квітів.

 

Існують три основні прийоми декоративного освітлення: всієї фасадної сторони об’єкта заливним потоком світла або підсвічування окремих фрагментів; контуру або фону для силуетного сприйняття об’єкта; освітлення зсередини для розглядання об’єкта «на просвіт». Контурне освітлення використовується для споруд, які мають виразний силует.

 

Для освітлення дерев і чагарників лампи влаштовуються під кронами на стовбурах або на землі, в стороні від дерев чи кущів.

Декоративне освітлення квітників має свої особливості. Заливаюче світло буде основним для квіткових рослин. Як правило квітники підсвічують білим світлом, щоб не спотворювати натуральне забарвлення рослин.

Підсвічування скульптури має підкреслювати її ідейно-художні та пластичні особливості і не спотворювати форму. Скульптуру можна освітлювати одночасно з різних сторін, якщо вона проглядається з усіх позицій, і направленим інтенсивним потоком світла, якщо вона проглядається з однієї сторони.

Під час декоративного освітлення водних споруд слід враховувати властивість води поглинати промені світла. Тому джерело світла необхідно розміщувати під водою на глибині не більше 10 – 15 см. Для підсвічування водоспадів і каскадів джерело світла розміщують на місцях падаючих потоків води.

 

Освітлення рослинності, малих архітектурних форм та водойм є окремим видом зовнішнього освітлення, до якого ставиться низка вимог:

1) нічне світло не має шкодити рослинам – висіти тягарем на тонких стовбурах і маленьких кронах або «випалювати» своїм світлом й теплом ніжні листки чи квіти;

2) світильники, особливо вмонтовані в землю, доріжки, дно водойм, мають володіти підвищеною зносостійкістю;

3) освітлювальні засоби мають бути невидимі для очей або ж носити характер декоративних елементів (невеликі фігурні світильники з красивими плафонами).

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. В яких випадках використовується фронтальне освітлювання елементів композиції?

2. Які елементи композиції підсвічуються за допомогою бокового освітлення?

 

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема